«Золотий» письменник розповів, як перемогти страх

Про шлях до самовдосконалення та перемогу над страхом розповів письменник, видавець та журналіст Мирослав Дочинець. Про це пише газета «Луцький замок».

Мирослав Дочинець - лауреат відзнаки «Золоті письменники України», автор книг «Гірчичне зерно», «Куфрик з фіглями», «Карпатський словоблуд» (у співавторстві), «Гра в ляльки. Жіночі історії», «Вічник. Сповідь на перевалі духу» (книгу висували на здобуття Шевченківської премії), «Криничар», «Горянин. Води Господніх русел» та інших. Письменник вважає, що книга повинна нести три речі: знання, світло та задоволення.

Про відчуття Божого захисту

Відчув, коли навчився читати, - у років шість. Одного разу мені було дуже погано, самотньо. Вдома склалася важка ситуація. І у момент тої дитячої неприкаяності я відчув раптове прояснення. Хтось наче сказав: «Ти не чужий, ти потрібен». Тоді я потягнувся до книги, що була поряд. Ним виявився молитовник. Це було незабутньо та проникливо. Протягом життя у тяжкі моменти не раз отримував таку розраду, орієнтир. Є сила, яка веде нас по життю. Не треба їй противитися, краще бачити, чого вона хоче. І дуже важливо бути чесним перед собою, тоді стає набагато легше. Життя мудріше, ніж ми, довіртеся йому.

Напевно, інколи у кожного з’являється внутрішнє відчуття самотності, невлаштованості, недосконалості. Просто не всі його хочуть почути. Це вічне богошукання спонукає пізнати себе, дізнатися про своє призначення. А відкривши свою місію, потрібно нею тішитися. І не важливо, чи ти робиш щось маленьке чи велике. Головне – робити це добре.

Як розпочати шлях до нового життя

Найперше - з молитви. Не важливо, з якої і котру релігію сповідуєш. Нехай буде та, яку знаєш. Молитва одягає людину у шати. Інколи в житті буває все настільки заплутано, сумбурно, проте треба довіритися Богу. Ми буваємо і сильними, і слабкими. Далі добре, якщо вип’єш кухоль води, краще джерельної з медом чи лимоном натщесерце – це такий собі очищувальний ритуал, який запускає весь організм. Корисно також попрацювати на землі, походити босими ногами, мати контакт із деревом, гілкою, іншою людиною – прості речі. Також важливо зранку та ввечері обливатися водою – дасть силу. Перед тим, як лягти спати, це обов’язково. Маєш змити напругу, що назбиралася за день. А далі – ти живеш: добре працюєш, реалізовуєшся. Ввечері дякуєш за прожитий день та аналізуєш свої вчинки, чесно сам на сам із собою.

Така щоденна ревізія вирівнює тебе перед людьми. Нам дано бути такими і коригувати себе щодня. Андрій Ворон (персонаж книг Мирослава Дочинця, - «ВН») дивився на світ очима Бога. Тому йому було легко жити. Він бачив Бога у побуті. Люди шукають його деінде, відкидаючи побут, але це є наша основа.

Найбільша цінність у житті митця

Перш за все, – це внутрішня свобода, яка дуже важлива для кожного. Свобода робити те, що ти любиш і знаєш. Також - відійти від гріха, від зла. Релігія, сім’я, машина не є головними. Рано чи пізно людина розуміє, що важливо укріпити дух, наповнити душу любов’ю і цінувати той час, який нам даний. Ще – чесність перед собою, відповідальність за те, що робиш, перед своєю місією. Лише тоді досягнеш якихось речей. Також віра, яка завжди тебе врятує. Це щось більше, ніж надія чи оптимізм, бо віра послана нам з неба, генетично закладена. І Бог закладений нам генетично.

За день прагну зробити якісь три корисні речі. Вони не мають бути глобальними, унікальними. Щось добре для оточуючого світу - щонайменше усмішку чи привітне слово, щось для родини, найближчих тобі людей та останнє – для свого духовного розвитку, наприклад, почитати хорошу книжку.

Про перемогу над страхом

Найбільший страх – це страх перед страхом. Зі всіх обставин можна вийти. Немає чого боятися. Є вища сила над нами. Що може бути за неї могутніше? Щодо інших, то є ціла низка гидких: заздрість (здається, що вона майже всім властива) знищує, руйнує душу, фальш та лицемірство у стосунках; рабство – психологія пристосування. Остання, на жаль, притаманна українцям. Це досить примітивний синдром меншовартості. Важливо, щоб нація мала авторитет серед інших, який спершу треба виховати в собі і поширити на суспільство.

А коли виникають труднощі у спілкуванні з іншими, то ніколи не є корисним читання моралі. Люди не люблять, щоб їх виховували. Найкраще це зробити власним прикладом, створити навколо благодатну атмосферу, щоб все вирішувалося саме собою. Все, що є у наших душах, маємо самі підняти. Але не війною, не насильницьким методом. Ми дуже індивідуальні, хочемо, щоб нас приймали такими, які ми є.

Як українцям стати сильнішими

Потрібно на своєму місці показувати найвищий результат праці. І не важливо, що ти робиш. Лише тоді будуть зміни. Чекати справедливого часу, коли мине криза, - абсурдно. Не варто оглядатися ні на що, а бути патріотом. А якщо любиш своє, вивчаєш, знаєш, то ніхто ніколи цього у тебе не забере.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---