Вуличне мистецтво: як мурали змінюють столицю

Ознакою минулого, 2015-го року у столиці стало створення десятків велетенських малюнків на стінах будинків: незвичне для українців слово «мурал» увійшло в широкий вжиток завдяки митцям з різних країн, які прикрасили Київ своїми роботами.

Яким чином у столиці дають нове життя нудним сірим багатоповерхівкам та створюють нову неповторну туристичну атракцію, з’ясовувало Інформаційне агентство Волинські Новини.

Десятки великих графіті, що вкрили столичні багатоповерхівки як у центральних районах, так і на околицях, можуть стати новою візитівкою столиці. Серед них можна виокремити ті, які викликали найбільший резонанс в суспільстві після свого створення та ті, які вже встигли перетворитися на символи столиці.

Мурал, на якому зображений хлопчик, який запускає паперові літачки, прикрасив стіну будинку на вулиці Антоновича (колишня Горького). Автор роботи, що символізує справжнє дитинство – митець-переселенець з Донеччини Олександр Корбан. Він пояснив, що тема картини навіяна його ностальгією за власним дитинством без сучасних електронних гаджетів, якими нині бавляться діти.Будівлю Державної санітарно-епідеміологічної служби України, що на вулиці Волоській (Поділ), створив британський художник, який мешкає в Австралії, Фінтон Мегі. Картина присвячена збереженню середовища проживання людини. Другим муралом, який створив цей митець у Києві, стало зображення чемпіонки світу з художньої гімнастики Ганни Різатдинової на вулиці Стрілецькій.Мурал з казковим деревом на вулиці Золотоустівській презентували ще два роки тому – він став результатом роботи п’яти митців.Стіну будинку на вулиці Михайлівській у нещодавно облаштованому сквері Небесної Сотні прикрашає портрет Сергія Нігояна – першого загиблого під час Революції Гідності у Києві. Попри те, що ця постать стала знаковою для українців, створив портрет іноземний митець – Алешандре Фарту з Португалії.Абстрактну картину у стилі мексиканської міфології створив Франко Фасолі з Аргентини на стіні будинку у Десятинному провулку. Андріївський узвіз, найвідомішу мистецьку вулицю столиці, також не оминули майстри стріт-арту: світла робота «Відродження України» Олексія Кислова та француза Жульєна Маллана привертає увагу туристів.Бога графіті, який малює балончиками хмари, зобразив у стилі розписів Ренесансу неподалік від славетної Пейзажної алеї Андрій Приймак.Завдяки міжнародному фестивалю стріт-арту «Muralissimo» зявився абстрактний мурал на вулиці Олеся Гончара авторства польського художника Славоміра Чайковського.

Ще один масштабний мурал на цій вулиці створив Олександр Гребенюк. Роботу він присвятив журналістам.Картину на честь Ярослава Мудрого на стіні будинку на вулиці Житомирській створив Дмитро Фатум.Дует художників Володимира Манжоса та Олексія Бордусова «Interesni Kazki» створив такі відомі нині химерні мурали, як «Святий Юрій» на вулиці Великій Житомирській та «Час перемін» на Стрілецькій. Останній містить натяки на актуальні проблеми – змій має голову Путіна, а на горизонті палають шини. Пильний глядач зможе зауважити у цій роботі невеликий елемент Луцька – В’їзну вежу Замку Любарта.До слова, волинська тематика зустрічається не лише в цьому зразку столичного стріт-арту. У підземному переході під Європейською площею Луцький замок символізує Волинь у рамках графіті «Україна мрій», присвяченого усім регіонам України.Чимало дискусій викликав мурал із зображенням козака на будинку на вулиці Спаській, що в історичній частині столиці – Подолі. Вже під час початку робіт з протестом виступили місцеві мешканці (графіті створили на стіні будинку, зведеного на початку 20-го століття). Згодом в мережі обговорювали фото ще незавершеної роботи. Художник з Бразилії Франциско Родріго да Сільва своєю роботою поєднав українські мотиви з бразильською міфологією.
Майстри стріт-арту зображують не лише абстрактні картини, тварин чи вигадані сюжети, а й реальних історичних діячів. Минулого року на вулиці Старовокзальній виник портрет гетьмана України Павла Скоропадського. Створили мурал митці з команди «Kailas-V».Справжнім рекордом обіцяє стати мурал на сумовитій чотирнадцятиповерхівці на бульварі Лесі Українки. Він претендує на звання найвищого муралу Європи (43 метри) та на титул найбільшої вишиванки у світі. Дівчину, яка притискає до себе вишиванку, зобразив австралієць Гвідо Ван Хелтен. Інше творіння цього митця – на вулиці Стрілецькій, неподалік від Софійського собору (мурал, присвячений Лесі Українці).Типову для Києва арку, що веде у двір одного з будинків на вулиці Стрілецькій, розмалювали у листопаді 2014 року київські художники Олена Старанчук, Ілля Угнівенко та Олег Грищенко.Окрім центральної частини міста, багатим на велетенські зразки стріт-арту віднедавна став Святошин. Саме тут низку багатоповерхівок прикрасили гігантськими зображеннями майстри стріт-арту. До прикладу, химерними ластівками розмалював шістнадцятиповерхівку по проспекту Перемоги португалець Pantonio.Гігантський стриж на вулиці Академіка Булаховського претендує на звання найбільшого птаха України (заявку до книги рекордів Гіннеса обіцяють подати активісти спільноти Dynamic Urban Culture Kyiv).Мурал з казковими тваринами та міфічними істотами на вулиці Академіка Туполєва створив іспанець Zosen. Його надихнули на це роботи української художниці Марії Примаченко. Надзвичайно яскравими птахами прикрасив багатоповерхівку на бульварі Вернадського іспанець Okuda.Разом із монументальними муралами, невід’ємною рисою Києва став менш масштабний стріт-арт, починаючи від створення малюнків, що рекламують той чи інший торговельний заклад, до цікавих робіт на електрощитових та інших невеликих будівлях.

Оскільки вже понад три десятки будинків у столиці прикрасили художники з України, Іспанії, Аргентини, Австралії, Німеччини, Британії та Португалії, для того, щоб гостям столиці було зручніше їх знаходити, нещодавно створили інтерактивну мапу муралів.Варто зазначити, що Луцьк протягом минулого року також отримав декілька масштабних робіт стріт-арту. У рамках фестивалю сучасного мистецтва «Art Territory» майстри графіті дали нове життя стінам декількох будинків. Чи залишиться це явище поодиноким, чи стане ще однією візитівкою міста, що розраховує перетворитися на туристичний центр, покаже найближче майбутнє.

Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---