Вони вибирають велосипед. Добірка шоста. ФОТО

Волиняни, вам знайомі чи малознайомі, відомі чи невідомі, активісти, політики, бізнесмени та громадські й культурні діячі – чому вони захопилися велоспортом чи просто велопрогулянками? Чи долучаться до Велодня 2013? Вони усі різні, але їх єднає захоплення велосипедами.
Про все це - у бліц-проекті «Волинських новин», присвяченому розвитку велокультури у Луцьку у партнерстві з «Асоціацією велосипедистів Луцька».

Про своє захоплення велосипедом уже розповідали художники, громадські діячі, бізнесмени, чиновники, журналісти, держслужбовці та інші.

Сьогодні ж лучани продовжують ділитися, чому їм полюбилися велосипеди:

Тетяна Толкаченко, працівник Велозони

Тетяна Толкаченко розповіла, що у неї було загалом три вело-епохи - триколісний у несвідомому віці.

«Ламається, залишив незадоволену потребу крутити педалі, яка накопичувалася аж до другої епохи, 11-років. На день народження вимолила у тата прекрасну «Десну-люкс». Дожила до юнацтва - зламалася. Далі все як у людей - одруження, діти, навчання (у такому порядку). Парочка базарних велосипедів у 30 років. Потім, покійний нині, Християн Шиманович посадив мене на «гірник», 10 років тому. Це третя епоха.
Тепер велосипед - друг, дитя, годувальник. Велосипедом заробляю, на нього ж і витрачаю весь вільний час і всі гроші. На ньому ж відпочиваю. Вел дає необмежені можливості в плані відпочинку і відриву. Я з дитинства захоплююся туризмом. По можливості, хоч раз на рік, їду в гори на декілька тижнів. Беру участь у любительських гонках, переважно - марафонах. Улюблений тип велосипеда - гірський. Шосе і асфальт - не моя стихія. Крім того, що їжджу байком на роботу цілий рік, по вихідних виїжджаю з друзями якнайдалі. Катнути 100-150 кілометрів за вихідні не становить великих труднощів. Шукаємо красиве місце, або просто красиву дорогу. Так і відпочиваємо від роботи. А на роботі вже опісля відпочиваємо від відпочинку.

Один раз, ради цікавості проїхали 240 кілометрів за світловий день. По асфальту. По кругу з Луцька, через Горохів, Стоянов, Сокаль, Нововолинськ, Володимир, Торчин і додому. За 9,5 години чистого часу впоралися. Із перервою на обід і полуденний сон (ну, вирубало просто на половині дороги. За освітою я психолог і фіз-реабілітолог. Працюю продавцем-консультантом у веломагазині. Маю двох синів - 20 і 15 років.

До Велодня ставлюсь як до обов'язку, роботи. Хоча приємно проїхати колоною, зворушливе видовище і відчуття. Взагалі, я скупчень народу не люблю. Я люблю свободу пересування і відсутність людей. Але розумію важливість цього руху для держави. Тому допомагаю, чим можу».

Ігор Семенюк, поет


«На велосипедах катаюся з дитинства. Якось сів в селі під раму України, та й поїхав! А ще до того мав триколісний гном, на якому викатав всі двори у своєму районі! Перший мій двоколісний - був синій «Аист», який прослужив мені близько 7 років і ще досі використовується моїми родичами в селі.
У класі 6-7 ходив на велоспорт в Динамо, саме тоді і закохався в шосейні велосипеди.
Нині маю «Старт-шоссе» 91 року, раритет, але з оригінальних деталей лише рама, педалі та ручки гальм, тому його можна вважати офіційно прокачаним.
Для мене велосипед - розвага і водночас спосіб пересування. Зараз він розібраний, але до Велодня планую його зібрати, ну і вже катати щодня, як на звичайному транспорті. Минулого року, наприклад з травня по вересень я лише один чи два рази їздив по місту громадським транспортом. І ніщо мене не змусить відмовитись від вело: ні 2 аварії в минулому році, ні стан доріг, ні.. та немає причин) Велосипед - це круто! Крутіть педалі.»


Дмитро Андросюк, адміністратор спільноти «Типовий Луцьк»

«Вперше на велосипед батько мене посадив в років 5, це і був перший мій велосипед, всім відомий «Гномик». Але довго на ньому я не їздив і в 7 років в мене вже був двоколісний друг. Пам'ятаю багато падав до того як навчитись, але це того вартувало. Багато років я просто катався по рідному дворі, але ось вже три роки велосипед став частиною життя. Зараз дуже великий вибір велосипедів, але для себе я вибрав «МТБ» (гірський велосипед), адже не можна передати ті відчуття коли спускаєшся з «крутого» схилу, або на великій швидкості обминаєш дерева в лісі. Велосипед – це дуже корисно. Зараз більшість вільного часу я приділяю саме йому. Вже втретє буду присутнім на Велодні і дуже вдячний організаторам, що вони проводять такій захід для нас. Велодень – це дійство, яке об'єднує однодумців, де можна поговорити на дійсно цікаві для тебе теми. Зараз велосипед це і транспорт, і хобі. У Луцьку з одного кінця міста в інше на велосипеді можна дістатись за 30-40 хвилин, що скорочує ваш час, кошти та додає здоров'я. Я вибираю велосипед і рекомендую всім!»

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---