«Володимирський узвіз»: як це було

Театральне свято «Володимирський узвіз» відбулося вчора, 27 липня, у Володимирі-Волинському в рамках святкування Дня міста. Цьогоріч захід зібрав кілька сотень мешканців та гостей княжого граду, приїхало чимало майстрів народного мистецтва з різних міст України.

Журналісти Інформаційного агентства Волинські Новини теж побували на святі і готові розповісти, як це було.

Шахтар за професією, гончар за покликом серця…

Унікальну чорнодимлену кераміку ручної роботи на Волинь привезло подружжя з Червонограда.



Пані Алла розповідає, що для виготовлення посуду не використовують штучних матеріалів, лише натуральні. Каже, технологія виготовлення практикувалася ще 4 тисячі років до нашої ери. Посуд - екологічний, наскрізь насичений вуглецем. За вироби правлять від 40 гривень до 3 000. В асортименті представлені різноманітні глечики, турки для кави, макітри, посуд на вино тощо. Зі слів майстрині, уже є постійні клієнти.



Жінка зізнається, що вони неодноразово ставили у приклад фестивалі на Волині у себе на Львівщині. Каже, щороку приїздять, дуже подобається рівень організації й люди, які знають, що таке відпочинок і справжнє свято для душі.

«Орнаменти наносимо камінцями, що містяться в глині. А чорний колір отримуємо методом випалювання. Фарб не використовуємо взагалі», - ділиться таємницями мисткиня.



І додає: «гончарує чоловік, уже більше 20 років. Сам працює шахтарем, але покинути улюблену справу не може. Це – його життя. Він отримує від цього задоволення. Оздобленням виробів займаюся я».

Поряд ні пройти, ні проїхати. Побачивши фотоапарат в руках, люди неохоче, але відступають, даючи можливість потрапити до епіцентру уваги кількох десятків глядачів. Як виявилося, тут чоловік пані Алли показує майстер-клас гончарного мистецтва.



Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Сергій Івашків терпляче розповідає юним гончарам, як розминати глину, як правильно тримати руки. Учні слухають зосереджено, з блиском гордощів в очах поглядають на батьків поряд. Ось і перша робота готова.



Охочих є чимало, тому відволікати майстра від роботи не наважилися. Кореспонденту Інформаційного агентства Волинські Новини не вдалося поспілкуватися з гончарем під час роботи.

По закінченню майстер-класу пан Сергій розповів, що працює на шахті в Червонограді. Каже, що такі заходи обов’язково потрібні, бо це - ярмарок, обмін досвідом майстрів, діти вчаться гончарству. Це - прекрасно.

Від її ляльок віє теплом…

Неможливо пройти повз ятки з дивовижними ляльками. Вони ніби чекають тебе. Усі – різні та чимось особливі.





Унікальні ляльки з льону, наповнені лебединим пухом, презентує Зоряна Кожуховська. Каже, вони - гіпоалергенні. Є в асортименті і вироби з оксамиту. Цінова політика від 3 гривень до 2000.

«Для когось ляльки – лиш сувеніри. Для мене – це певна символіка. Ляльки, як ікони – мають шитися з добрими помислами», - переконує мисткиня.

Розповідає, що творить під настрій, бо з поганим – не можна. Є серед ляльок майстрині так званні Херовими. Вони оберігають людей. З її слів, якщо людині потрібна допомога, Херувими спускаються з небес.

Пані Зоряна каже: «якщо на голову ляльці покласти руку, заплющити очі і зануритися в себе, то піде тепло або холод». Зізнається, що сама багато років колекціонує театральні ляльки, що були у використанні. Каже, коли від ляльки йде холод – це дуже погано. Усі вони мають свою енергетику.

І додає: «Від моїх ляльок йде тепло».



У глибині театрального свята показують свої багатства бджолярі та винороби.

Продають мед на будь-який смак і гаманець. Кажуть, що натуральний, з Луцька. Видно попит є, тому віримо на слові.



Поряд запрошують на дегустацію цілющого напою. Майстри з Рожищ пригощають «Нектаром довголіття». «Настоянки не містять спирту, натуральні і мають цілющі властивості», - розповідає пан Валентин.



Для справжніх гурманів пропонують гречаний, липовий напої від серцевих недуг, та заспокійливі на різнотрав’ї. Наливають для дегустації. Відвідувачі кажуть, напій - дійсно смачний. Чи прибавить цілющий нектар кілька років життя, буде час перевірити.



Пані Ілона пропонує популярний нині крам – національний вишитий одяг. «Вишиванки користуються попитом всюди. Є вишиті сорочки ручної роботи, є машинна вишивка. Найдешевша - від 440 гривень», - розповідає жінка.



Пані Ірина з Рівного крамує унікальними свічками. Вони виготовлені з вощини.

«Свічка з натурального бджолиного воску має унікальні цілющі властивості і надзвичайний склад. Віск містить близько 300 корисних сполук органічної природи і мінеральних речовин, зокрема квітковий пилок, прополіс, пергу та частинки меду», - розповідає жінка.



Каже, що такі свічки мають лікувальний ефект: полегшують дихання, корисні при респіраторних захворюваннях.

«Вони випаровують фітонциди – корисні речовини, що вбивають шкідливі бактерії і мають властивості природних антибіотиків, виявляють антимікробну дію, стимулюють роботу серця людини, покращують імунітет, очищають приміщення від мікробів», - додає пані Ірина.

Зізнається, багато хто думає, що легко зробити таку свічку. Насправді ж, там досить складна технологія: потрібно не лише скрутити лист вощини, але й правильно підібрати гніт, щоб свічка горіла.

До слова, вогонь воскової свічки підсилює, відновлює, гармонізує біополе людини. Має заспокійливий та розслабляючи ефект, знімає втому і головний біль.

Цього року «Володимирський узвіз» як завжди виявився багатий на сувенірну продукцію та обереги. Модниці мали нагоду оновити «гардероб» прикрас, придбавши разок намиста чи український віночок.



Для ласунів – різноманітна випічка, солодощі від виробників та солодка вата.



Для тих, хто звик «готувати сани влітку», було з чого вибирати.



А от малі бешкетники і непосиди також знайшли собі розваги до душі.



Окрім того, міська рада ініціювала збір коштів на підтримку бійцям 51 бригади. Люди підходили, приєднувалися до благодійної акції.



Уже за кулісами «Володимирського узвозу» пощастило познайомитися ще з однією майстринею. Віра Шнит близько 20 років виготовляє вироби зі шкіри. «Нині все залежить від фінансових можливостей людей, але попит на продукцію є», - зізнається мисткиня.

Розповідає, що приїхала з Луцька. Каже, святом задоволена, відпочиває разом із кумою пані Іриною. Сама ж, видно, віддається своїй роботі і святу сповна. Руки майстрині прикрашає власна робота, під час розмови щедро ділиться позитивом.



Цьогоріч День міста у Володимирі-Волинському - по-особливому інший. З одного боку лишається гіркуватий післясмак усіх трагічних подій, люди обережні з веселощами і танцями у зв’язку з ситуацією на Сході. З іншого – існування такої доброї традиції - це доказ того, що люди прагнуть єдності, що вони цінують українську культуру і вміють відпочивати духовно.



Ольга ШЕВЧУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---