У Луцьку презентували перший український технотрилер. ФОТО
Перший український технотрилер «Бот» презентував у Луцьку письменник і мандрівник Макс Кідрук. Він також розповів про свої подорожі до «екстремальних» країн.
Спілкування з читачами автор розпочав з розповіді про своє життя та мандри, зокрема до Намібії, Мексики та Чилі - усе це ілюструючи слайдами.
За освітою Макс Кідрук – інженер. Починав навчання у Рівному, згодом у КПІ, потім отримав грант та поїхав на навчання до Стокгольму, де вступив до аспірантури Королівського технологічного інституту, проте не обрав працю викладача та науковця. Максу Кідруку довелося побувати у майже 30 країнах, більшість з яких «екстремальні» (наприклад, Ангола, Намібія, острів Пасхи та Перу). Як розповів автор, на перші подорожі він заробляв, працюючи програмістом та друкуючи книжки на тему програмування.
Спочатку автор подорожував Європою, а першою «екстремальною» країною, яку відвідав, стала Мексика. Ще у дитинстві митець прочитав книгу Хаггарда «Дочка Монтесуми», яка справила надзвичайно сильне враження. «У часи, коли не було Інтернету, вважалося нормальним багато читати», - жартує автор. Історія підкорення Кортесом Мексики найсильніше вразила Кідрука, після чого він почав цікавитись цією країною та давніми цивілізаціями Америки.
У серпні 2008 він вирушив слідом за своєю мрією за океан, знаючи іспанською лише два вислови (por favor (будь ласка) та cabron (козел). «Всю країну я пройшов самотужки з наплічником, автостопом та пішки», - розповів письменник. Один із друзів, почувши розповіді про цю подорож, порадив написати книгу. Таким чином розпочалась літературна діяльність Кідрука. «Мексиканські хроніки» стали першим романом письменника, автобіографічним по суті. Спочатку 6 видавництв відмовились видавати книжку, але за порадою подруги автор відправив рукопис на конкурс «Коронація слова». Твір здобув другу премію, і видавництва почали самі пропонувати свої послуги, - повідомив автор. Наразі роман перевидавали 4 рази.
Кідрук розповів й про свою останню поїздку до Намібії. За його словами, у цій країні можна у буквальному сенсі гуляти поміж слонів, левів, носорогів та гепардів. Автор розповів про гепарда – унікальну тварину, яка забезпечує існування цілої екологічної ніші. Письменникові пощастило спостерігати за цими тваринами з відстані у декілька метрів, та навіть погладити гепарда.
Кідрук також розповів про найнебезпечнішу тварину Африки – всупереч стереотипам, це не лев, а медоїд (тварина, завбільшки з собаку, що виділяє надзвичайно сильний та небезпечний для життя інших істот запах).
«Цікаво, що життя дитинчат леопардів полегшує їхня зовнішня подібність до медоїда (біла смуга на спині, що відлякує інших хижаків)», - розповів письменник.
Щодо найновішого роману, насамперед, автор пояснив значення слова «бот» – це програма, що наслідує людину. Жанр технотрилеру, на думку Кідрука, теоретики української літератури ігнорують. Автор повідомив, що україномовне визначення цього терміну, яке зустрічається у Вікіпедії, належить йому. Технотрилер – не наукова фантастика, наголосив Кідрук, а жанр, що досліджує взаємодію людини з реально існуючими технологіями та провали у цій взаємодії, які призводять до техногенних катастроф. «Технотрилер описує не події невизначеного майбутнього, а події, які відбудуться сьогодні ввечері чи завтра зранку, ґрунтуючись на реально існуючих технологіях», - розповів письменник.
На думку письменника, для того, щоб написати якісний технотрилер, варто мати фахові знання у реальній галузі технології. Найвідомішою книгою цього жанру є «Парк Юрського періоду» Майкла Крайтона. «Стівен Спілберг у своєму фільмі перетворив геніальну ідею Крайтона, і зробив з неї звичайний трилер, у якому по екрану бігають великі зубасті тварюки. Книга містить глибоку філософію про те, що трапиться з людством, якщо воно гратиметься з власною технологічною могутністю», - повідомив Кідрук.
«Бот» - це роман про техногенну катастрофу, проте інакший її тип, відмінний від тих, що траплялися в минулому. Це катастрофа, наслідки якої зараз передбачити неможливо. Вона пов’язана з нанотехнологією (наукою, яка займається маніпуляцією матерією на атомному та молекулярному рівні). Автор продемонстрував знімки карбонової нанотрубки діаметром 2-3 нанометри. «В найближчому майбутньому провідники на основі цих трубок використовуватимуться в усіх пристроях. Наразі не існує фільтрів, які здатні затримувати продукти нановиробництва, тому наслідки нанотехнологій вільно потраплятимуть у воду, грунт та організм людини. Нанотехнології матимуть більший вплив на біосферу, ніж усі попередні техногенні революції. Ще один бік медалі – нанороботи, молекулярні механізми, які мають вбудований процесор. Ці механізми здатні копіювати стан сусіднього об’єкту, поодинці вони ніщо, проте у сукупностях по 2-3 мільярди нанороботів виникає феномен обумовленої поведінки (частина роботів демонструє поведінку, якої не навчалися і стає неконтрольованою)», - каже Кідрук.
Автор зізнався, що під час написання книги усвідомлював, що її читатимуть люди зі знаннями з різних сфер. Він пояснив, що не варто лякатися видимої технологічності роману, адже книжка не містить нічого незрозумілого для людини з базовою освітою. Основною темою, навколо якої «крутиться» сюжет роману, є людський мозок.
«Усе, що описано в романі – реальне (міста, аеропорти, гори)», - наголосив автор. Кідрук відвідував пустелю Атакама у 2009 році, зокрема Долину Смерті, у якій відбувається частина подій роману та гейзери Ель-Татіо (місце, де людина ризикує щосекунди провалитися у порожнечу та зваритися живцем у гарячій грязюці).
Наразі опубліковано багато рецензій на роман, одну з яких написав програміст, який знайшов у романі невідомі йому раніше зразки техніки. Одна з перших читачок роману зробила автору зауваження про те, що у книзі немає жодної героїні, з якою жінка-читач могла б себе асоціювати. Таким чином Кідруку довелося замінити французького психіатра на француженку-психіатра. Книгу автор неодноразово переробляв, доки не довів до ідеального на його погляд вигляду.
Після презентації відвідувачі мали змогу придбати роман «Бот» з автографом автора.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Спілкування з читачами автор розпочав з розповіді про своє життя та мандри, зокрема до Намібії, Мексики та Чилі - усе це ілюструючи слайдами.
За освітою Макс Кідрук – інженер. Починав навчання у Рівному, згодом у КПІ, потім отримав грант та поїхав на навчання до Стокгольму, де вступив до аспірантури Королівського технологічного інституту, проте не обрав працю викладача та науковця. Максу Кідруку довелося побувати у майже 30 країнах, більшість з яких «екстремальні» (наприклад, Ангола, Намібія, острів Пасхи та Перу). Як розповів автор, на перші подорожі він заробляв, працюючи програмістом та друкуючи книжки на тему програмування.
Спочатку автор подорожував Європою, а першою «екстремальною» країною, яку відвідав, стала Мексика. Ще у дитинстві митець прочитав книгу Хаггарда «Дочка Монтесуми», яка справила надзвичайно сильне враження. «У часи, коли не було Інтернету, вважалося нормальним багато читати», - жартує автор. Історія підкорення Кортесом Мексики найсильніше вразила Кідрука, після чого він почав цікавитись цією країною та давніми цивілізаціями Америки.
У серпні 2008 він вирушив слідом за своєю мрією за океан, знаючи іспанською лише два вислови (por favor (будь ласка) та cabron (козел). «Всю країну я пройшов самотужки з наплічником, автостопом та пішки», - розповів письменник. Один із друзів, почувши розповіді про цю подорож, порадив написати книгу. Таким чином розпочалась літературна діяльність Кідрука. «Мексиканські хроніки» стали першим романом письменника, автобіографічним по суті. Спочатку 6 видавництв відмовились видавати книжку, але за порадою подруги автор відправив рукопис на конкурс «Коронація слова». Твір здобув другу премію, і видавництва почали самі пропонувати свої послуги, - повідомив автор. Наразі роман перевидавали 4 рази.
Кідрук розповів й про свою останню поїздку до Намібії. За його словами, у цій країні можна у буквальному сенсі гуляти поміж слонів, левів, носорогів та гепардів. Автор розповів про гепарда – унікальну тварину, яка забезпечує існування цілої екологічної ніші. Письменникові пощастило спостерігати за цими тваринами з відстані у декілька метрів, та навіть погладити гепарда.
Кідрук також розповів про найнебезпечнішу тварину Африки – всупереч стереотипам, це не лев, а медоїд (тварина, завбільшки з собаку, що виділяє надзвичайно сильний та небезпечний для життя інших істот запах).
«Цікаво, що життя дитинчат леопардів полегшує їхня зовнішня подібність до медоїда (біла смуга на спині, що відлякує інших хижаків)», - розповів письменник.
Щодо найновішого роману, насамперед, автор пояснив значення слова «бот» – це програма, що наслідує людину. Жанр технотрилеру, на думку Кідрука, теоретики української літератури ігнорують. Автор повідомив, що україномовне визначення цього терміну, яке зустрічається у Вікіпедії, належить йому. Технотрилер – не наукова фантастика, наголосив Кідрук, а жанр, що досліджує взаємодію людини з реально існуючими технологіями та провали у цій взаємодії, які призводять до техногенних катастроф. «Технотрилер описує не події невизначеного майбутнього, а події, які відбудуться сьогодні ввечері чи завтра зранку, ґрунтуючись на реально існуючих технологіях», - розповів письменник.
На думку письменника, для того, щоб написати якісний технотрилер, варто мати фахові знання у реальній галузі технології. Найвідомішою книгою цього жанру є «Парк Юрського періоду» Майкла Крайтона. «Стівен Спілберг у своєму фільмі перетворив геніальну ідею Крайтона, і зробив з неї звичайний трилер, у якому по екрану бігають великі зубасті тварюки. Книга містить глибоку філософію про те, що трапиться з людством, якщо воно гратиметься з власною технологічною могутністю», - повідомив Кідрук.
«Бот» - це роман про техногенну катастрофу, проте інакший її тип, відмінний від тих, що траплялися в минулому. Це катастрофа, наслідки якої зараз передбачити неможливо. Вона пов’язана з нанотехнологією (наукою, яка займається маніпуляцією матерією на атомному та молекулярному рівні). Автор продемонстрував знімки карбонової нанотрубки діаметром 2-3 нанометри. «В найближчому майбутньому провідники на основі цих трубок використовуватимуться в усіх пристроях. Наразі не існує фільтрів, які здатні затримувати продукти нановиробництва, тому наслідки нанотехнологій вільно потраплятимуть у воду, грунт та організм людини. Нанотехнології матимуть більший вплив на біосферу, ніж усі попередні техногенні революції. Ще один бік медалі – нанороботи, молекулярні механізми, які мають вбудований процесор. Ці механізми здатні копіювати стан сусіднього об’єкту, поодинці вони ніщо, проте у сукупностях по 2-3 мільярди нанороботів виникає феномен обумовленої поведінки (частина роботів демонструє поведінку, якої не навчалися і стає неконтрольованою)», - каже Кідрук.
Автор зізнався, що під час написання книги усвідомлював, що її читатимуть люди зі знаннями з різних сфер. Він пояснив, що не варто лякатися видимої технологічності роману, адже книжка не містить нічого незрозумілого для людини з базовою освітою. Основною темою, навколо якої «крутиться» сюжет роману, є людський мозок.
«Усе, що описано в романі – реальне (міста, аеропорти, гори)», - наголосив автор. Кідрук відвідував пустелю Атакама у 2009 році, зокрема Долину Смерті, у якій відбувається частина подій роману та гейзери Ель-Татіо (місце, де людина ризикує щосекунди провалитися у порожнечу та зваритися живцем у гарячій грязюці).
Наразі опубліковано багато рецензій на роман, одну з яких написав програміст, який знайшов у романі невідомі йому раніше зразки техніки. Одна з перших читачок роману зробила автору зауваження про те, що у книзі немає жодної героїні, з якою жінка-читач могла б себе асоціювати. Таким чином Кідруку довелося замінити французького психіатра на француженку-психіатра. Книгу автор неодноразово переробляв, доки не довів до ідеального на його погляд вигляду.
Після презентації відвідувачі мали змогу придбати роман «Бот» з автографом автора.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 4
р
Показати IP
28 Березня 2013 23:39
а яка ціна книги була?
Читач
Показати IP
29 Березня 2013 02:13
50 грн
Дядько Філ
Показати IP
30 Березня 2013 11:39
Да, людина не сидить на місці і не скиглить. В Інеті є його книги?
Ананій М31
Показати IP
30 Березня 2013 14:02
Це людина з моєї галактики.
У волинському селищі перекрили аварійний міст
24 Листопада 2024 23:37
24 Листопада 2024 23:37
На 175 мільйонів: у волинському місті запланували низку ремонтів у комунальних закладах. Що зроблять
24 Листопада 2024 23:08
24 Листопада 2024 23:08
У Луцьку судили військового, який втікав від поліції в комендантську годину
24 Листопада 2024 22:49
24 Листопада 2024 22:49
В Україні по-новому встановлюватимуть курси валют
24 Листопада 2024 22:21
24 Листопада 2024 22:21
У Ковелі чоловік вкрав ключі від авто патрульних: під час затримання сталася стрілянина та бійка
24 Листопада 2024 21:53
24 Листопада 2024 21:53
Кредит погасив, а іпотеку не закрили? Будинок волинянина «застряг» у ліквідованому банку
24 Листопада 2024 21:25
24 Листопада 2024 21:25
Графік вимкнення електроенергії на Волині 25 листопада
24 Листопада 2024 20:56
24 Листопада 2024 20:56
На Камінь-Каширщині три села тимчасово будуть без газу
24 Листопада 2024 20:28
24 Листопада 2024 20:28
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.