«Смачне» волинське село гуло піснями й розвагами

У мальовничих Сирниках, що в Луцькому районі, на Святу Трійцю відзначили день села.

Перша писемна згадка про цей «найсмачніший» населений пункт на Волині дійшла до нас з 1450 року. Щоправда, історичні джерела стверджують, що колись він мав назву Серніки. Від річки Серна, що протікає територією. Коли і за яких обставин поселення перетворилося на Сирники – про це сільські краєзнавці не знайшли ніякої інформації.

Нині у цьому селі, де свого часу діяли і початкова школа, і садочок, і стара козацька церква, і колгосп, проживає лише приблизно 560 чоловік. Але це – дуже дружні, життєрадісні люди, які, вміючи гарно працювати та відпочивати зі своїми звичаями та традиціями, творять вже свою історію рідних Сирників.

Ініціатором проведення та натхненником свята села його жителі вважають завідувачку клуба Оксану Глушко. Втім, керівник місцевого культурного осередку бачить не лише свою заслугу в тому, що таке народне гуляння відбувається з року в рік. Команда «Нестримних духом» з числа небайдужих, активних людей громади, завжди готових зорганізуватися та прийти на допомогу один одному, на «голому» ентузіазмі допомагає вогнику культури розгорятися тут все сильніше й сильніше.

На святкування сирничани цілими сім’ями сходилися під звуки духового оркестру Княгининівської дитячої школи мистецтв. Традиційно його було розпочато гімном «О, Сирники, Сирники рідні», музику й слова до якого якого написала відома місцева поетеса Галина Терлецька, родом із цього села.

У дві години ледь умістилася святкова концертна програма. У вінок музичних віншувань першими свої виступи вплели гості – юні учасниці вокальної зразкової студії «Зернятко» та вокальний гурт «Аколада» Луцького районного будинку культури. Яскраві пісенні та інструментальні «барви» у палітру концерту додали Олена Терефельська, фольклорний колектив «Княгининівські хорошухи», Тарас Білінець, дует у складі Олени Дорощук та Олени Карчмарчук. А беззаперечні «фаворити» концертного дійства, його господарі – гурт «Барви» клубу села Сирники, подарували публіці прем’єру нової пісні у своєму репертуарі - «Біла, біла черемшина».

Вітання линули на адресу найстаршого жителя села – 91-річного Михайла Платоновича Гарбарука, та наймолодшого мешканця – Матвійка Вейна, якому ще й місяця не виповнилося. Оплесками супроводжувалися прізвища одинадцятьох героїв-односельців, вже сучасних захисників нашої держави. Активною участю в житті рідного села свою «хвилину слави» на урочистості заслужили 13 місцевих дітлахів. Подарунок на згадку отримала й баба Дуня, яка не пропускає жодний сільський культурно-масовий захід.

Радісним дитячим лементом був переповнений майданчик, де хлопчики й дівчатка ставали в чергу біля надувної гірки, аби з «вітерцем» з’їхати вниз. Бажаючих пострибати на батуті теж було більше, ніж він міг одночасно вмістити. «Відчайдухи» мали можливість спробувати себе в катанні на гіроборді. Молодих красунь, наче магнит, притягувало мистецтво боді-арту. Серед охочих розмалювати своє тіло хною, були, до речі, й юні представники чоловічої статі. Рівень цукру в дитячій крові піднімала солодка вата.

Найоригінальнішою серед усіх присутніх була визнана вишита сорочка Єви Білінець. Це принесло гості з сусіднього села Княгининок перемогу в конкурсі на найкрасивішу вишиванку, за яку жінку нагородили глечиком ручної роботи від народного майстра України Миколи Шавули.

Найголовніше, що заради приємного відпочинку своїх односельців, земляків у Сирниках зуміли знову зорганізуватися навіть у напружену для селянина весняну пору та не маючи багатих спонсорів, меценатів. Бо не міліє криниця творчого запалу й завзяття – велике багатство сирничан.

Ірина РЕПЕТУХА, Луцький район

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---