Поїзденьки-походеньки: подорож на край світу. ФОТО
Подорожі в Україні й за кордоном висвітлюватимуть «Волинські Новини» щосереди у рубриці «Походеньки-поїзденьки». Запрошуємо й вас розповісти про свої походи, подорожі чи майбутні туристичні поїздки тощо.
Сьогодні це подорож фотографа Джима Річардсона на край світу - Гебридські острови у Шотландії.
Острови суворі та величні, вони віками вчили митців, вчених, поетів та подорожуючих шанувати дику природу.
На Півострові Скай базальтові скелі вимальовуються над заливом Раасай.
Спокійна води та повільна течія ранкового туману контрастує з силою, яка викарбувала ці пагорби граніту в Red Cuillin на острові Скай.
Захищений від хвиль Атлантики, цей прилив відображує літнє небо над заливом Уіг.
Вирізані зі скель три мільярди років тому, Callanish Stones ймовірно стояли раніше, ніж закінчили будівництво Великої Піраміди.
Завіса туману поблизу Dun Carloway на Льюісі.
Чепуристий чорно-білий водоріз (справа) і яскраві буревісники (зліва в повітрі, в центрі) знаходять притулок на Островах Шіант за декілька миль на південний схід від Люіса.
Увінчані клумбами літніх польових квітів, базальтові кручі скель Стаффа слугують терасами для морських птиць.
Базальтові опори формують цю морську печеру, освітлену зсередини фотографом. Природна точність колон Фінгалової печері і відлуння хвиль зачаровували мандрівників ще з кінця 18-ого століття.
Пізні весняні сутінки лягають на бліді піски й густі трави дюни, що простягаються на Атлантичному березі Бернерей, повертаючи за нерівні горби Харріса, приблизно на шість миль до північного сходу, і далі - до синіх тіней на далекому горизонті.
Морські водорослі спокушають стадо овець із зелених схилів Айони. На гельській мові це побережжя називають Camas Cùil an t-Sàimh, що означає «залив за океаном».
На схилах біля залишків головного поселення Сент-Кілда все ще видно древні стіни з сухої глини.
Останні мешканці Сент-Кілда залишили свої домівки в Сільській Затоці майже 80 років тому. Старі археологічні знахідки передбачають, що люди почали відвідувати цю ізольовану і розбиту штормом невелику групу островів 4000 - 5000 років тому.
Часто прихований у хмарі, північний кінець острова знаходиться на висоті 1260 футів над океаном. 60000 пар бакланів — найбільша у світі порода - розмножується тут і на сусідніх морських кручах.
Туман піднімається, щоб відкрити острів Боререй в Архіпела зі Сент-Кілда.
Фото Джима Річардсона для Нешнл Джіогрефік.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Сьогодні це подорож фотографа Джима Річардсона на край світу - Гебридські острови у Шотландії.
Острови суворі та величні, вони віками вчили митців, вчених, поетів та подорожуючих шанувати дику природу.
На Півострові Скай базальтові скелі вимальовуються над заливом Раасай.
Спокійна води та повільна течія ранкового туману контрастує з силою, яка викарбувала ці пагорби граніту в Red Cuillin на острові Скай.
Захищений від хвиль Атлантики, цей прилив відображує літнє небо над заливом Уіг.
Вирізані зі скель три мільярди років тому, Callanish Stones ймовірно стояли раніше, ніж закінчили будівництво Великої Піраміди.
Завіса туману поблизу Dun Carloway на Льюісі.
Чепуристий чорно-білий водоріз (справа) і яскраві буревісники (зліва в повітрі, в центрі) знаходять притулок на Островах Шіант за декілька миль на південний схід від Люіса.
Увінчані клумбами літніх польових квітів, базальтові кручі скель Стаффа слугують терасами для морських птиць.
Базальтові опори формують цю морську печеру, освітлену зсередини фотографом. Природна точність колон Фінгалової печері і відлуння хвиль зачаровували мандрівників ще з кінця 18-ого століття.
Пізні весняні сутінки лягають на бліді піски й густі трави дюни, що простягаються на Атлантичному березі Бернерей, повертаючи за нерівні горби Харріса, приблизно на шість миль до північного сходу, і далі - до синіх тіней на далекому горизонті.
Морські водорослі спокушають стадо овець із зелених схилів Айони. На гельській мові це побережжя називають Camas Cùil an t-Sàimh, що означає «залив за океаном».
На схилах біля залишків головного поселення Сент-Кілда все ще видно древні стіни з сухої глини.
Останні мешканці Сент-Кілда залишили свої домівки в Сільській Затоці майже 80 років тому. Старі археологічні знахідки передбачають, що люди почали відвідувати цю ізольовану і розбиту штормом невелику групу островів 4000 - 5000 років тому.
Часто прихований у хмарі, північний кінець острова знаходиться на висоті 1260 футів над океаном. 60000 пар бакланів — найбільша у світі порода - розмножується тут і на сусідніх морських кручах.
Туман піднімається, щоб відкрити острів Боререй в Архіпела зі Сент-Кілда.
Фото Джима Річардсона для Нешнл Джіогрефік.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Військовим передали з Луцька чергову партію квадрокоптерів
Сьогодні 20:19
Сьогодні 20:19
Як отримати «тисячу Зеленського». Інструкція від уряду
Сьогодні 20:01
Сьогодні 20:01
Графік вимкнення електроенергії на Волині 26 листопада
Сьогодні 19:42
Сьогодні 19:42
Дощ і до 7° тепла: якою буде погода на Волині цього тижня
Сьогодні 19:05
Сьогодні 19:05
Більш як половина – податківці і прокурори: рішення МСЕК щодо інвалідності майже 1700 посадовців перевірять
Сьогодні 18:46
Сьогодні 18:46
Справу, в якій прикордонника і двох волинян виправдали за хабар, знову розглянуть у суді
Сьогодні 18:27
Сьогодні 18:27
У Люблинці попрощалися з 23-річним Героєм Віталієм Коренем
Сьогодні 17:49
Сьогодні 17:49
Коаліція дронів виділить €1,8 мільярда Україні до кінця року
Сьогодні 17:32
Сьогодні 17:32
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.