Походеньки-поїзденьки: Велика китайська стіна та бобслей. ФОТО
Про подорожі в Україні й за кордоном розповідатимуть «Волинські Новини» щосереди у рубриці «Походеньки-поїзденьки». Про свої пригоди всім можете розказати і ви! Надсилайте нам на скриньку свої фоторозповіді - і ми обов'язково їх опублікуємо.
Про прогулянку по Великій китайській стіні розповідає користувач Mira:
Велика китайська стіна – місце у іншому куточку світу, де мріє побувати багато людей. Ще з дитинства, дивлячись документальні фільми про цю історичну пам’ятку, я і уявити не могла, що власноруч буду ховати українську монетку в Китайській стіні.
Пригоди починаються вже тоді, коли Ви покидаєте небосхили Пекіну, і проїжджаєте повз краєвиди, які дуже нагадують окраїни звичайного українського міста. Варто зазначити, що винайняти окремий автомобіль з власним гідом значно дешевше, ніж скористатись послугами туристичних агентств, і таке задоволення обійшлось у 500 RMB (RMB – національна валюта Китаю; приблизно 600 гривень) на п’ятьох осіб.
Дорогою на стіну, ми «заскочили» у невеличку майстерню ручного виготовлення китайського посуду та ваз.
Англомовний місцевий гід розповідав цікаві легенди та романтичні історії про вірних жінок, які так і не дочекались своїх чоловіків – тіла трудівників так і лишились у Стіні. Тому не дивно, що багато пар приходять туди на побачення, оскільки, за повір’ям, після цього їхнє кохання буде вічним.
Нарешті ми на місці, квитки у нас в руках, головне завдання тепер – пройти повз китайських торговців, які ще й можуть перекинутись російськими слівцями, аби тільки на них «клюнули». Але треба зауважити, не торгуватись – це не поважати як продавців (за місцевими традиціями), так і себе, оскільки за суму, яку вони вам пропонують за один сувенір, можна купити приблизно п’ять таких дрібниць на пам’ять.
Єдиний спосіб піднятись на Стіну – це ескалатор. Високо, страшно, але краєвид неймовірний.
Важко описати ті почуття, які відчуваєш, перебуваючи в тому місці, але те, що я стала частиною чогось великого і могучого – знала точно. Переді мною відкрився неймовірний краєвид високих та безмежних гір, на яких простяглась та сама Велика китайська стіна.
Розгулювати по місцевості нам дозволили до трьох годин, але за цей час Ви встигнете і втомитись, і зголодніти, оскільки споруда складається з підйомів і спусків, тому доводиться робити «привали», щоб перевести подих.
Велика китайська стіна має протяжність приблизно 9 тисяч кілометрів, через це спеціально для туристів створили окремі пункти з номерними позначеннями, аби, замилувавшись краєвидами, Ви не переплутали свій вихід. Велика площа пам’ятки - реставрована, але ми добрались і до тієї частини, яку не відновили. Велику стіну будували наймані працівники, фермери та солдати. Оскільки це був довгий та важкий процес, люди не витримували і помирали від фізичних мук або ж від старості. Загиблих ховали в самій споруді, тому місцеві жителі кажуть, що якщо притулитись до стін, і прислухатись – можна почути стогони похованих людей. Побачивши не реставровані стіни, я тут же кинулась слухати страшні звуки, але, не без пригод – мої речі, як і я, ледь не стали частиною визначної історичної китайської пам’ятки. На замітку туристам: будьте обережні, і тримайте речі при собі, і не засмучуйтесь, якщо так нічого не почуєте.
Як виявилось, найцікавіше – це повертатись зі Стіни, адже спуск нагадує металевий бобслей. Туристам, які бояться висоти і швидкості, нічого хвилюватись - все регулюється, а сам процес триває до 10 найвеселіших хвилин у Вашому житті, і нагадує катання на санках.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про прогулянку по Великій китайській стіні розповідає користувач Mira:
Велика китайська стіна – місце у іншому куточку світу, де мріє побувати багато людей. Ще з дитинства, дивлячись документальні фільми про цю історичну пам’ятку, я і уявити не могла, що власноруч буду ховати українську монетку в Китайській стіні.
Пригоди починаються вже тоді, коли Ви покидаєте небосхили Пекіну, і проїжджаєте повз краєвиди, які дуже нагадують окраїни звичайного українського міста. Варто зазначити, що винайняти окремий автомобіль з власним гідом значно дешевше, ніж скористатись послугами туристичних агентств, і таке задоволення обійшлось у 500 RMB (RMB – національна валюта Китаю; приблизно 600 гривень) на п’ятьох осіб.
Дорогою на стіну, ми «заскочили» у невеличку майстерню ручного виготовлення китайського посуду та ваз.
Англомовний місцевий гід розповідав цікаві легенди та романтичні історії про вірних жінок, які так і не дочекались своїх чоловіків – тіла трудівників так і лишились у Стіні. Тому не дивно, що багато пар приходять туди на побачення, оскільки, за повір’ям, після цього їхнє кохання буде вічним.
Нарешті ми на місці, квитки у нас в руках, головне завдання тепер – пройти повз китайських торговців, які ще й можуть перекинутись російськими слівцями, аби тільки на них «клюнули». Але треба зауважити, не торгуватись – це не поважати як продавців (за місцевими традиціями), так і себе, оскільки за суму, яку вони вам пропонують за один сувенір, можна купити приблизно п’ять таких дрібниць на пам’ять.
Єдиний спосіб піднятись на Стіну – це ескалатор. Високо, страшно, але краєвид неймовірний.
Важко описати ті почуття, які відчуваєш, перебуваючи в тому місці, але те, що я стала частиною чогось великого і могучого – знала точно. Переді мною відкрився неймовірний краєвид високих та безмежних гір, на яких простяглась та сама Велика китайська стіна.
Розгулювати по місцевості нам дозволили до трьох годин, але за цей час Ви встигнете і втомитись, і зголодніти, оскільки споруда складається з підйомів і спусків, тому доводиться робити «привали», щоб перевести подих.
Велика китайська стіна має протяжність приблизно 9 тисяч кілометрів, через це спеціально для туристів створили окремі пункти з номерними позначеннями, аби, замилувавшись краєвидами, Ви не переплутали свій вихід. Велика площа пам’ятки - реставрована, але ми добрались і до тієї частини, яку не відновили. Велику стіну будували наймані працівники, фермери та солдати. Оскільки це був довгий та важкий процес, люди не витримували і помирали від фізичних мук або ж від старості. Загиблих ховали в самій споруді, тому місцеві жителі кажуть, що якщо притулитись до стін, і прислухатись – можна почути стогони похованих людей. Побачивши не реставровані стіни, я тут же кинулась слухати страшні звуки, але, не без пригод – мої речі, як і я, ледь не стали частиною визначної історичної китайської пам’ятки. На замітку туристам: будьте обережні, і тримайте речі при собі, і не засмучуйтесь, якщо так нічого не почуєте.
Як виявилось, найцікавіше – це повертатись зі Стіни, адже спуск нагадує металевий бобслей. Туристам, які бояться висоти і швидкості, нічого хвилюватись - все регулюється, а сам процес триває до 10 найвеселіших хвилин у Вашому житті, і нагадує катання на санках.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Атакує стоматполіклініку безпідставними звинуваченнями: на депутатку Луцькради подали скаргу
Сьогодні 18:09
Сьогодні 18:09
Куди піти в Луцьку: від четверга до четверга. Анонси
Сьогодні 17:45
Сьогодні 17:45
Відновлення електро- та водопостачання: як у Луцьку ліквідовують наслідки ракетного обстрілу
Сьогодні 17:12
Сьогодні 17:12
Мурал на стіні Луцького СІЗО: про кого він і навіщо
Сьогодні 16:16
Сьогодні 16:16
На Волині попрощалися з військовим Василем Залевським
Сьогодні 15:59
Сьогодні 15:59
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.