«Оскари», якими може пишатися Україна (ФОТО, ВІДЕО)

Саме завдяки розробкам українців світ завмирав на сеансах «Титаніка», «Хижака» і «Матриці».

Про це пишуть «Коментарі».
У середу, 5 вересня, Україна визначилася з фільмом, який змагатиметься за заповітну премію Академії кінематографічних наук і мистецтв США ‒ «Оскар». Цього року за перемогу в номінації «Кращий фільм іноземною мовою» побореться фільм Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».
Варто відзначити, що за 21 рік незалежності це буде четверта спроба отримати престижну кінопремію. Вперше Україна претендувала на «Оскар» майже десять років тому: в 2003 році режисер Олесь Санін повіз до Америки своє дітище ‒ фільм «Мамай». Поетичний епос статуетку не отримав, але у світовому кінематографі зʼявилося сприйняття України як кінематографічної країни... І три роки потому країна спробувала щастя вдруге, делегувавши на «Оскар» драму Оксани Байрак «Аврора». Втім, картина про трагічну долю дівчинки, яка постраждала від аварії на ЧАЕС, в 2006 році також не вразила світових кінокритиків. Наступна невдала спроба завоювати світове визнання спіткала «Ілюзію страху», яку зняв Олександр Кириченко за однойменною книгою відомого політика Олександра Турчинова. Екранізація роману була висунута від України на «Оскар» у 2009-му, але виїхала з Америки ні з чим.
Однак, як зʼясувало видання, не все так погано в українців з «Оскарами», як може здатися на перший погляд. Так, поки жоден фільм, знятий в нашій країні, не отримав статуетку як кінцевий продукт. Проте Україні є чим пишатися, оскільки як мінімум пʼять українських імен таки вписані в історію цієї всесвітньо відомої кінопремії.
Харківʼянка, яка створила стиль Голлівуду
Варвара Каринська народилася в 1886 році в родині відомого харківського купця Андрія Жмудського. З дитинства дівчинка проявила величезний інтерес до рукоділля. На початку ХХ століття вона вже відкрила перший в історії Москви салон «від кутюр». Під час еміграції (наприкінці 1920-х) до Німеччини, а потім до Франції, талановита рукодільниця працювала з Сальвадором Далі та Марком Шагалом, втілюючи неймовірні фантазії живописців в життя. А наприкінці 30-х переїхала до Америки і досить швидко завоювала Голівуд.

Перелік зоряних досягнень землячки можна перераховувати довго. Саме Варвара Каринська кардинально змінила балетну пачку, позбавивши балерин важких кринолінів і зробивши їх одіяння практично невагомим. Вона шила вбрання для Марлен Дітріх, Вівʼєн Лі, Інгрід Бергман. І в 1949 році отримала перший «Оскар» ‒ за створення костюмів до «Жанни дʼАрк» Віктора Флемінга. А в 1952-му її знову номінували на «Оскар» ‒ за костюми до фільму «Ганс Крістіан Андерсен». До кінця своїх днів (померла Каринська у віці 97 років) вона розробляла і шила костюми до фільмів і балетних постановок.
Американська співачка з українською душею
Американська співачка українського походження Квітка Цісик підкорила Америку ще в 70-х, але в Україні вона, як і раніше, не дуже відома. Квітка народилася у 1953 році в Нью-Йорку в родині українських емігрантів із Західної України. Творча родина сприяла розвитку талантів дівчинки: батько музикант рано відкрив незвичайний голос Квітки, а з 5 років вона навчалася грати на скрипці. З юних років вона співала з Девідом Санборном і Майклом Джексоном.
Статуетку «Оскар» співачка отримала в 1978-му році за пісню до фільму «Ти світло мого життя». Оскароносну пісню You Light Up My Life згодом заспівала Уїтні Хʼюстон. На церемонії нагородження Цісик сказала: «Моя мрія збулася. Я отримала статуетку за красиву пісню, співаю її англійською, а душу вкладаю українську». Крім того, за коротке життя (Квітка померла від раку в 45 років) співачка отримала безліч інших нагород у США і Канаді ‒ в основному, за виконання пісень українською мовою.
«Вічний ковбой» Голівуду
Мабуть, найвідомішим оскароносним українцем можна вважати одного з найбільш харизматичних зірок вестернів ‒ актора Джека Паланса, якого насправді звали Володимир Палагнюк. Він народився 18 лютого 1919 року в родині українських емігрантів із Тернопільщини ‒ Володимира Палагнюка і Ганни Гарміяк. Джек Паланс завжди підкреслював своє українське походження. Так, наприклад, на фестивалі російських фільмів у Голівуді (2004 року) він відмовився від звання «народного артиста Росії». «Я ‒ українець, а не росіянин. Тому, вибачте, я відчуваю себе трохи не в своїй тарілці. Буде краще, якщо я і мої друзі просто звідси підемо», ‒ підкреслив Паланс і покинув приміщення.
За свою карʼєру харизматичний актор зіграв у понад ста бойовиках і вестернах. Однак, список нагород, з точки зору такої обширної фільмографії, не великий. Він був два рази номінований на «Оскар» в категорії «Актор другого плану» за роль у фільмах «Раптовий страх» (1952 рік) і «Шейн» (1953 рік). А свою єдину статуетку в цій же категорії актор отримав лише через 40 років після першої номінації ‒ у 1992 році за роль ковбоя в фільмі «Міські піжони». Цікаво, що під час процедури нагородження Паланс здивував аудиторію віджиманнями на одній руці в свої 72 роки, що стало одним з найбільш памʼятних моментів в історії Американської академії кіномистецтва.
Під час чергового відвідування Києва в 90-хх роках Володимир Палагнюк зізнався режисеру Юрію Іллєнку, що все життя мріяв зіграти відомого українця, наприклад, Мазепу або Тараса Бульбу. Але актор не встиг втілити свою мрію в життя ‒ вічний ковбой помер у 2006-му на 87 році життя.
Ворог народу, який оживив «Хижака» і «Матрицю»
Інженер-електрик Євген Мамут народився в Харкові, а на початку 80-х років минулого сторіччя емігрував до Америки, ставши Юджином. Через «ганебну еміграцію», у 80-хх роках в СРСР його прізвище та імʼя були вирізані з титрів мультфільму «Носоріг», у створенні якого він брав участь. А в 1988 році «ворог народу» отримав «Оскар» в Америці за «кращі візуальні ефекти» в культовому фільмі «Хижак».
Будучи випускником Харківського політехнічного інституту, Мамут придумав і створив відомий всьому світу «камуфляж-ефект»: коли герой рухається, його видно, а коли завмирає, то нібито розчиняється в навколишньому просторі. До цього він же винайшов і відомий «ластик-ефект», який використовувався в рекламі автомобілів, коли машина, зображувана в кадрі, «розтягувалася» на поворотах.
Крім того, харківʼянин-емігрант працював над спецефектами в стрічках «Блакитна лагуна», «Брудні танці», «Зеліг», «Суддя Дред», «Зоряний десант» та іншими. До речі, знаменитий «булліт-ефект» (ефект сповільненої кулі та сліду за нею) в «Матриці» ‒ теж справа рук Євгена Мамута.

Київські крани на службі американської кінорозвідки

У 2006 році троє українців були нагороджені двома технічними «Оскарами» з шести можливих за ідею і створення операторських кранів «Каскад» і «Авторобот». Престижні статуетки отримала компанія «Фільмотехнік», а точніше, її представники Анатолій Кокуш, Юрій Поповський і Олексій Золотарьов.
Розробки українських інженерів виявилися унікальними і вкрай затребуваними в Голівуді. Завдяки оригінальній конструкції «Каскаду», можна проводити зйомки у важкодоступних місцях ‒ стріла цього дива техніки може висуватися на відстань до 21 метра. Наші ж конструктори створили керовану стабілізуючу головку «Flight Head», яка дозволяє отримувати чітку картинку навіть за максимального висування стріли.

Що ж стосується крана «Авторобот», то він може бути змонтований на даху будь-якого автомобіля або іншого транспортного засобу. При цьому управління краном і апаратурою за допомогою пульта дистанційного керування дозволяє камері плавно обертатися на 360 градусів навколо автомобіля, навіть якщо він мчить на шаленій швидкості.

Не дивно, що техніка, скажімо так, українського походження сьогодні використовується на зйомках практично всіх блокбастерів. Наприклад, за допомогою українських кранів знімалися такі блокбастери як «Титанік», «Війна світів», «Бетмен», «Троя», «Код да Вінчі», «Гаррі Поттер і орден Фенікса» та інші фільми.
До слова, американці ніколи не славилися глибокими знаннями в географії, тому розробку киянина Анатолія Кокуша ‒ кран «Каскад» ‒ в Голівуді прозвали Russian Arm («Російська рука»).

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---