Капранови у Луцьку руйнували стереотипи про історію України. ФОТО

Популяризувати історію України серед тих, хто має уявлення про неї лише за портретами на банкнотах, прагнуть за доромогою найкоротшої «Мальованої історії Незалежності України» письменники Брати Капранови.

Презентація книги «Мальована історія Незалежності України» Віталія та Дмитра Капранових відбулася 13 листопада у Луцьку. Організувало захід культурне об’єднання «100 Вт».

Під час презентації брати вирішили говорити «трохи про історію і більше про музику», тому що «козак Мамай – воїн-поет, сидить козак під вербою, держить кобзу під полою». Оскільки козак сидить під вербою, музичний жанр своїх пісень брати Капранови назвали «вербальний джаз». Перша композиція виконувалася у стилі босанова, оскільки її виконували на кобзі, брати назвали її «боса кобза». Розповіді про історію письменники поєднували з піснями, щоб у слухачів в голові історія вкладалася, як суцільна музика. Вони зізналися, що це не зовсім пісні, а те, що «давньою українською мовою називається реп», те, що співали кобзарі – мелодізовані речитативи. На музику у стилі кобза-реп Капранови поклали вірші Сергія Татчина з книги «Дзен.UA», яку також можна було придбати цього вечора.







Митці розповіли про те, як виникла ідея книги: до них одного разу прийшов син та розповів, що складає ЗНО з історії і не розуміє, як це все можна запам’ятати. Брати розповіли, що кожен з нас носить історію України в кишені, гаманцево-купюрна історія – це те, що усі засвоїли. Вони звернули увагу на те, що у цій історії немає нікого поміж Ярославом Мудрим та Богданом Хмельницьким. На думку Капранових, у тому, що історична наука сьогодні в Україні найпередовіша, а масова свідомість ніяка, винні письменники, чия робота полягає в тому, щоб популяризувати знання.

«Не дарма Дюма казав – історія – це цвях, на який я вішаю свої картини, тому що після того, як хтось прочитав «Три мушкетери», вже того цвяха не видно, ніхто його не переконає, що було не так», - розповіли письменники.







Брати вирішити написати літературний твір «Історія України». Вони не прагнули оригінальності, але прагнули сюжету. Шукаючи його, вони, як і більшість українців оперували легендою про те, що після того, як Батий подолав велику та могутню Русь, українці «хворіли» бездержавністю допоки у 1991 році, нарешті, Кравчук в Біловезькій Пущі «вдало розписав пасьянс та виграв нам незалежність», яка впала на голову нізвідки.

«Є нація, яка здобула державу лише у 1947 році, і це їй не заважає бути дуже впливовою нацією, євреї не мають своєї держави, їм це заборонено після зруйнування храму, але це прекрасна нація, яка має дуже багату історію. Тому ми сказали, що напишемо історію все одно, яка б вона не була, і спробували зробити сюжет з історії думки – як ми додумалися бути незалежними», - повідомили Капранови.

З їхніх слів, ця ідея швидко загинула, тому що митці з’ясували, що українці завжди мали свою державу. Щоб продемонструвати це, на форзаці книжки автори розташували таблицю з усіма місцевими державними утвореннями, які існували на території України - від легендарного царства кімерійців до 1991 року. Отже, брати вирішили написати історію української державності. Постатей для книги обирали за критерієм того, що вони зробили для незалежності України. Таким чином з’явилася найтонша книжка історії України (вона має лише 80 сторінок, 38 розворотів на історичні періоди). Примірники «Мальованої історії Незалежності України» для наочності письменники роздали глядачам.

Капранови розуміли, що основними читачами книги будуть представники молодого покоління, яке має «екранну свідомість». З їхніх слів, сьогодні більшість людей обмежується тим, що бачить на екрані. Капранови називають це «інформаційним байкерством». Відтак, автори дійшли до екранної концепції, де розворот є «екраном». Книжка максимально візуалізована, у правому нижньому кутку на кожному розвороті зображена мапа України, на якій позначені, окрім історичних, сучасні кордони України, для того, щоб у читачів склалася історично-географічна уява. Другим важливим елементом є портрет героя, адже люди звикли сприймати лише історії з героями. Автором ілюстрацій є Юрко Журавель - художник, який, на думку авторів, зумів зробити з історичних персонажів символів та водночас сучасні образи.









Серед них і Тарас Шевченко, з яким, зі слів письменників, «хочеться бухнуть і про життя поговорити». На їхню думку, бронзові ідоли страшенно відлякують від літератури.

Періодизацію Капранови вирішили робити не за часовими проміжками, а за сюжетами. Так, сюжет про Русь (хронологічно декілька століть) та Карпатську Україну (яка проіснувала декілька місяців) однакові за обсягом. На кожному розвороті зображені два комікси, що ілюструють певні події того часу, реальні чи міфічні. Під час написання автори вирішили нічого не вигадувати, а керуватися фактами, якими оперує історична наука. Найбільшим випробуванням для письменників стала лаконічність. Так, текст про розквіт Русі налічує лише 3100 знаків з пробілами. У книжці немає жодного переліку, хронологічної таблиці, небагато дат, усе пов’язане у літературний спосіб. Капранови зізналися, що один з читачів розповів їм, що після того, як прочитав книжку сам, його донька стала вимагати, щоб він читав їй щовечора по розділу.

Особливістю книги є те, що у ній, вперше у популярних книгах, поєднали історію України та Криму. Зі слів авторів, кримські татари, насправді, були не одвічними ворогами українців, а сусідами та співзасновниками української держави.

Так, не відбулося жодної генеральної битви між козаками та татарами, натомість вони часто ставали військовими союзниками українців. Протягом шести років козаки разом із кримськими татарами воювали проти турків за визволення Криму.










«Насправді, це не відкриття, історики прекрасно це знають, цього не розуміє масова свідомість. Від Кримського ханства до союзу Кримської народної республіки та Української народної республіки – це славна історія сусідських народів. Не треба шукати ворогів всередині України, вистачає ворогів зовні», - зазначили брати Капранови.

На їхню думку, всі факти, навіть науково підтверджені, дають українцям підстави пишатися своїми предками та своєю землею.

Брати Капранови зруйнували також стереотип про половців, як ворогів Русі. Насправді, цей народ був степовим сусідом, з яким лише іноді виникали прикордонні конфлікти. Як розповіли митці, козаки жили точно так, як половці – не орали землю, влітку випасали худобу, полювали, взимку зимували біля води, чуби носили такі, як половці. Цього достатньо для того, щоб половецьку державність вважати предтечею української державності.

На завершення розповіді, Брати Капранови зробили висновок, що справжня демократія – це не мистецтво обирати керівників, а мистецтво їх знімати.
«Якщо ми поставимо собі задачу навчитися їх знімати в будь-який спосіб, особливо тих чиновників, яких призначили, не спитавши громади, ми не так будемо залежати від виборів. Нам кажуть: обирайте хороших, і все буде добре. Ми відповідаємо: ні, хлопці, історія свідчить, що хороших не обирають, хорошими стають тоді, коли їх тримають за горло», - вважають письменники.

Організатори зустрічі приготували несподіванку для глядачів – на початку вечора кожен з гостей заходу отримав папірець зі словами, пов’язаними з історією України. Глядачам пропонували укласти з цими словами вісім віршованих рядків, заримувавши їх. Наприкінці одна з організаторів заходу Анна Єкименко зачитала усі вірші, а письменники обрали найкращий з-поміж них. Переможець отримав нову книгу Братів Капранових. Брати обрали також срібного призера, якому вручили збірку Сергія Татчина «Дзен.UA».






Наприкінці вечора кожен охочий міг придбати «Мальовану історія Незалежності України» та книгу віршів Сергія Татчина «Дзен.UA».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---