Хай-тек: винаходи, які випадково з'явились на світ

Геніальні ідеї приходять у голову інколи дуже випадково. Таким чином у світі винайшли багато речей, 10 з яких ми подаємо нижче.

Ще знаменитий винахідник Томас Едісон говорив, что все приходить до того, хто працює і вміє чекати, - пише UBR.

Справді, часто геніальні ідеї приходять у голову абсолютно випадково.

Нижче подаємо 10 винаходів, які відкрили випадково.



Суперклей
Історія суперклею почалася у 1942 році, коли американський хімік Гарі Кувер намагався відокремити прозорий пластик для оптичних прицілів портативної зброї. Під час експериментів він працював із речовиною цианокрілатом, який призводив до міцного склеювання тестових матеріалів. Через шість років після цього Кувер раптом зрозумів справжній потенціал цієї речовини, яка не вимагала ні тепла, ні тиску, і на світ з'явився суперклей.

Цікаво, що під час В'єтнамської війни суперклей використовували для лікування відкритих ран, він затримував кровотечі. Винахід, який повинен був поліпшити властивості зброї, врятував безліч життів.



Стікери

Хоча клей винайшов американський хімік Спенсер Сильвер, ідея створення самоклейних листків для заміток належить Артуру Фраю. У 1968 році Сильвер працював над створенням високоякісного клею, що не залишає сліду, який ідеально підходив би для роботи з папером. Він був досить сильним, щоб утримувати папір на поверхні, але досить слабким, щоб зняти папір, не порвавши його. До того ж він залишався липким при неодноразовому вживанні.

Проте нікого в компанії, де він працював, це не зацікавило, поки колега Сильвера Артур Фрай не використав клей для приклеювання на нього закладок у псалтирі. Надалі він запропонував використовувати речовину для липких багаторазових закладок, і ідея стала популярною.


Струменевий принтер
Принцип струменевого принтера відкрив інженер компанії Canon, який випадково поклав гарячий паяльник на ручку. Через декілька хвилин з'явилося чорнило, і це дало поштовх до створення струменевого принтера.


Динаміт
Відкриття динаміту належить Альфреду Нобелю, який працював над речовиною нітрогліцерином. Він розробляв формулу, щоб зробити речовину безпечнішою для роботи, оскільки вона відрізнялася нестабільністю і могла випадково вибухати. У якийсь момент він впустив бульбашку на землю, і оскільки на підлозі була трохи тирси, це додало йому деяку стабільність, і воно не вибухнуло. Пізніше Нобель поліпшив формулу, додавши в нітрогліцерин трохи кремнезему, і з'явився динаміт.


Вазелін
У 1859 році англійському хімікові Роберту Чезбро, який мріяв стати нафтопромисловцем, несподівано повезло. Він відмітив, що багато працівників скаржилися на воскову речовину, яку вони називали «парафіном» і яка накопичувалося у трубах нафтових насосів. Чезбро узяв зразок цієї речовини і почав із ним експериментувати. Він відмітив, що нафтове желе прекрасно загоювало рани і порізи, і дав йому назву «вазелін» (від німецького «Wasser»- вода і грецького «Elaion»- масло).

Вазелін купували для різноманітних цілей, починаючи з очищення носа до чищення меблів. Винахідник настільки вірив у цілющу силу вазеліну, що протягом багатьох років щодня з'їдав по ложці вазеліну, поки не помер у 96 років.


Віагра

Віагру спочатку створили для лікування стенокардії два дослідники з фармацевтичної компанії Pfizer. Коли вони вивчили побічні ефекти, то виявили, що препарат не допомагає від високого кров'яного тиску, а швидше викликає хорошу ерекцію. На цьому випробування закінчилися, і почалися інші... для лікування еректильної дисфункції. У 1998 році Віагра була схвалена Управлінням по контролю якості харчових продуктів і ліків, і у чоловіків почалася велика ера.


Нержавіюча сталь
Тепер кожного разу, підносячи неіржавіючу вилку до рота під час обіду, ви знатимете, що зобов'язані нею англійському металургові Гарі Бреарлі, який створив цей сплав сталі. Коли Бреарлі на роботі дали завдання створити сталь для зброї, яка б не піддавалася ерозії, він почав комбінувати зі сталлю різну кількість хрому . У 1913 році, коли він змішав 0,24 відсотка вуглецю і 12,8 відсотка хрому, з'явилася неіржавіюча сталь, яка робила метал стійким навіть до кислот. Пізніше винахідник зрозумів, що сплав ідеальний для столових приладів, які в ті часи виготовляли зі срібла або вуглецевої сталі, але вони були нестійкі до іржі.


ЛСД
Відкриття діетіламід d-лізергинової кислоти сталося, коли швейцарський вчений Альберт Хофман шукав препарат, який би полегшив біль при пологах. Синтезувавши речовину, він відклав її на зберігання, не знайшовши у ній нічого примітного. Проте у 1943 році Хофман виявив справжні властивості сполуки, випадково отримавши велику дозу речовини, коли працював із нею без рукавичок.

По дорозі додому він відмітив «безперервний потік фантастичних картин, незвичайних форм із інтенсивною калейдоскопічною грою кольору». У 1961 році, коли Річард Олперт застосував ЛСД на 200 випробовуваних, він заявив, що 85% добровольців говорили про самий «пізнавальний» досвід свого життя.



Чайний пакетик
Створення чайного пакетика належить Томасу Саллівану, який працював торговцем у Нью-йоркському магазині. Він вирішив, що набагато зручніше посилати покупцям чай у шовкових мішечках, і незабаром його продажі саме чаю у пакетиках злетіли до небес. Як виявилось, покупці помилково опускали весь мішечок в гарячу воду, і результат їм сподобався.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---