Східнякам показали, яка Волинь «насправді». ФОТО

Місцеві традиції, обряди, колорит і мальовничу природу показали сім’ям з дітьми, які були вимушені покинути домівки та шукати кращої долі на Заході України. Зі слів гостей свята, все виявилось зовсім не так, як їм казали вдома – ні так званих «концентраційних таборів для переселенців», ні «примусових вишколів для бойовиків» вони тут не зустріли.

Дійство, приурочене до свята Івана Купала, відбулось поблизу міста Ковеля на березі озера. Сім’ї біженців з дітьми, які приїхали сюди, мали змогу побачити та взяти участь у святкуванні. Тут на традиційне свято зібралось чимало дівчат в вишитих сорочках та просто відпочиваючих. А обрядовий вінок міг отримати будь-хто з бажаючих – їх плели на місці з трав, збіжжя та квітів.

Зі слів координатора акції громадської активістки Юлії Вусенко, захід для сімей зі Сходу України та Криму організовували власними силами, спільно з фондом Ірини Осіпової «Ефективне суспільство». Також «Автомайдан України» надав транспорт, а Самооборона Майдану – продукти для пікніку.

Ще до початку святкового дійства на березі річки розвели багаття, для того щоб приготувати обід. Поруч розгорнулась польова кухня – тут людей частували традиційними українськими стравами, які готували просто неба.Допоки тривала підготовка святкування, всі охочі мали змогу долучитись до майстер-класу з виготовлення ляльок-мотанок. Зі слів майстрині Галини Черниш, це не просто іграшки та сувеніри, адже сотні років в Україні, як і у всьому світі, їх використовували як оберіг. Вибір конкретної ляльки (а їх, до слова, існує чимало видів) був зовсім не випадковим. Тому жінки зробили лялькую-берегиню для українських військових.Свої побажання та «привіти» чоловікам, які боронять країну на Сході, мали змогу передати і дітлахи. «Озброївшись» олівцями та фломастерами вони взялись малювали мирне небо та українську символіку. На малюнках батьки та діти залишили слова подяки для військових.Послання від дітлахів військовим передадуть разом з найближчою партією гуманітарної допомоги. Зі слів Юлії Вусенко, моральна підтримка для солдатів є не менш важливою, ніж матеріальна. Адже військові повинні пам’ятати, що їх люблять та сподіваються на них.

Загалом, від поїздки у гостей залишились виключно позитивні враження. Пані Юлія, яка приїхала з сином Єгором з Алушти, жартує, що не зустріла тут ні злих «бандерівців» ні концтаборів для біженців, якими її лякали вдома.Жінка каже, що Луцьк припав до вподоби не лише їй, але й її сину. Зокрема, є чимало майданчиків для дітей. Бо таку розкіш, як парк, де не їздять автомобілі, зі слів Юлії, в рідній Алушті не знайти.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---