Волинський актор понад 40 років грає Діда Мороза. ІНТЕРВ’Ю

Казковий персонаж Дід Мороз повинен існувати, незважаючи на віру у Святого Миколая, - вважає народний артист України, актор Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка Олександр Якимчук.

Коли Ви вперше втілилися у образ Діда Мороза?
Я на сцені понад сорок років, а Діда Мороза почав грати ще в школі, тоді відбулися перші проби. Я вже не пам’ятаю, чия це була ініціатива. Напевно, адміністрація школи шукала хлопця, який може це зробити. Я завжди брав участь у самодіяльності, не висловлював супротиву цьому, з задоволенням це робив. Потім грав Діда Мороза у театрі. Правда, останніми роками я все менше і менше Дід Мороз – і статус не той, і є багато інших виконавців, які це роблять значно краще за мене. Довгий час доводилося відкривати міські ялинки, гарти під час різних заходів, вітати в такому образі високі делегації. Я вже не пам’ятаю, як відбувся той перший Дід Мороз. Напевно, він був вдалим, адже після того я багато років одягав цей костюм. Трапилося так, що вже двадцять років я пишу сценарії для театральних раночків, тому мені підвладні вже інші Діди Морози, які виходять з тими текстами, які я пишу, розважають дітей, а я спостерігаю збоку, але поки що Дід Мороз від мене недалеко втік.

ДІД МОРОЗ ТА СВЯТИЙ МИКОЛАЙ – ЧИ ІСНУЮТЬ СУПЕРЕЧНОСТІ

До якого віку збереглася Ваша віра у цього казкового персонажа у дитинстві?
Напевно, до того, як сам почав грати Діда Мороза. Я пам’ятаю, був Дід Мороз, але чи довго я в нього вірив… У третьому класі наша вчителька вирішила поставити з дітьми новорічну казку, я грав Буратіно. Приходив Дід Мороз і ми бачили, що це актор, який виконує роль. Хочеться вірити в казку, в диво і в 60 років. Ми всі знаємо, що Діда Мороза немає, а все одно отримувати подарунки приємно, під ялинку приходити приємно. На межі 1990-их років у нас в театрі, коли усе в нашому житті змінювалося, вирішили повернутися до старовинних українських традицій і повернути в життя Святого Миколая. До того, у радянські часи, був лише Дід Мороз. Святий Миколай приходив на Новий рік, роздавав дітям подаруночки, водив з ними хороводи, і діти запитували: «а де Дід Мороз?». Це той персонаж, який з молоком матері ввійшов у наше життя. Хай будуть Святі Миколаї, хай будуть ангели, але Дід Мороз все ж таки має бути. Хай він вигаданий персонаж, але він частинка нашого дитинства, хай він з нами буде. Хоча більше вже анекдотів про нього ходить, він має бути добрий, веселий, жартівливий. Дід Мороз може сісти на підлогу і сидіти та гратися з дітьми, чого собі не може дозволити Святий Миколай. Це казковий персонаж, він повинен існувати у світі казки, а Святий Миколай - це, все ж таки, персонаж духовний, тому він трішечки інший, він благородніший, чистіший, від нього чекають іншого, святості. А від Діда Мороза чекають подарунків і хуліганства невеличкого, навіть водити хороводи з дітьми, танцювати з ними – це все Дід Мороз.

Чи доводилося Вам втілюватися в образ Діда Мороза за межами сцени, перед власними дітьми?
Безумовно, доводилося. Коли онучці було три роки і я одягнув костюм Діда Мороза та прийшов її вітати, вона мені потім сказала: «я все одно знала, що це ти, у тебе руки пахли бензином». Я тоді приїхав на машині, мабуть, руки дійсно пахли бензином. І своїх дітей, і дітей своїх друзів я вітав, це, зазвичай, починалося 27-28 грудня, я заходив до своїх друзів, Дід Мороз вітав їхніх дітей, онуків, зараз це вже робить з успіхом мій син, який теж актор театру, він вже Дід Мороз, а я лише збоку дивлюся. Ще був період років 10 тому, коли у місті активно почали відзначати корпоративні Нові роки, коли люди потяглися у ресторани та кафе і там почали відзначати. Тоді, відверто скажу, жодного Нового року я не святкував вдома з родиною, когось вітав, а після цього приходив вранці і вітав своїх дітей та онуків.

НАЙКРАЩИЙ НОВИЙ РІК, АБО СВЯТО КОЖЕН СТВОРЮЄ САМ ДЛЯ СЕБЕ
Чи були випадки, коли не хотілося втілюватися в роль Діда Мороза?
Я завжди грав цю роль охоче, тому що свято людина робить для себе сама. Якщо Ви не захочете свята, нехай приходить хоч десять Дідів Морозів, свята не вийде. Одного разу був такий випадок у моїй біографії: мій колега дзвонить буквально за десять хвилин на першу, щойно ми зустріли Новий рік, підняли келихи шампанського вдома з родиною: «Саша, трапилася НП». Він був десь Дідом Морозом, зламалася машина і він не зміг доїхати до Луцька, а тут чекає компанія, де він мав бути Дідом Морозом. Він не може дістатися до Луцька та просить врятувати ситуацію – там люди, вони чекають. Я відповів, що не готовий, але друг повідомив, що немає ніякого сценарію. Добре, що вдома, якимось дивом, був костюм. На сина, який вже грав у театрі, я одягаю якісь чорні жіночі колготи на голову – він буде африканський Дід Мороз, я – український Дід Мороз, донька одягнула білу кофтинку і стала Снігуронькою і ми прийшли до цих людей. Вони відпочивали в кафе, це була молодіжна група, чоловік 20-25 з дітками. Вони так чекали Діда Мороза, що якби ми навіть не прийшли, то їм було б весело. Вони такий собі Новий рік влаштували, що наше завдання було лише підтримати його. Я кращого Нового року не пам’ятаю. Можеш писати десять сценаріїв і це все може провалитися, а коли люди хочуть свята і прийшов Дід Мороз привітати, погрався з ними в ігри, поводив хороводи – вони так співали, вони так витанцьовували, ніхто не був п’яний, ніхто не робив дурниць, вони самі собі влаштовували свято, а наше завдання було тільки їм допомогти. Так що свято кожен робить сам для себе, і мені здається, що це найкращий варіант. А Дід Мороз має бути тим символом, який о дванадцятій годині прийшов та привітав, хай в усіх буде хороше свято, робіть його самі.

СУЧАСНІ ДІТИ ТА ВІРА В КАЗКОВИХ ПЕРСОНАЖІВ
Чи змінилося ставлення дітей до цього свята та до Діда Мороза впродовж останніх десятиліть?
Мені здається, що не змінилося. Діти так само його чекають, сподіваються на подарунки. Якщо вийти у наше фойє, коли в театрі відбувається свято, коли там буває 400-500 дітей, всі в костюмчиках, всі хочуть дива, подарунків від Діда Мороза, сфотографуватися з ним, потримати його за бороду. Коли ми граємо для дорослих, ми кажемо, що, якщо потримати Снігуроньку за косу а Діда Мороза за бороду та загадати бажання, воно збудеться, і шістдесятилітні-сімдесятилітні дядьки та тітки хапаються за бороду, заплющують очі і вірять в те, що бажання обов’язково здійсняться. Так само і діти, дорослі – це великі діти, а діти – це маленькі дорослі, вони так само вірять у свято, хочуть в нього вірити. Звичайно, хтось стає цинічнішим, діти наші більше інформовані, в них більше комп’ютерів, ніж живої казки, але все одно свята хочуть усі.

Чи виникали курйозні випадки під час виконання ролі Діда Мороза?
Коли був такий період у нашій історії, років 10 тому, коли з’явилися великі багаті фірми, які могли собі замовити новорічне свято з будь-якими артистами, зазвичай, до цих людей Діду Морозу приходити важче. Вони всі більш цинічні. Вони знають, скільки витрачено грошей на Діда Мороза і це їм має віддатися. А буквально декілька днів тому до нас в театр приїхала, по-моєму, з Торчина, ціла делегація – вчителі, діти, батьки. Який це був ранок для них, яке це було свято. Вони так свято в це вірили і дорослі водили хороводи та співали колядки, зустрічали святого Миколая та Діда Мороза.
В нас буває різноманітна публіка, я не хочу сказати, що вони невиховані, але вони більш вимогливі та, як кажуть, гроші псують людину. Коли людина може багато собі дозволити, вона може відірвати бороду Діду Морозу, смикнути Снігуроньку просто так, «хохми раді», похуліганти – їм все дозволено, їм все можна. Різниця є між такими категоріями людей. Хоча вони мають, напевно, вищу освіту, але вони невиховані духовно. А люди, які виховані духовно, нехай там буде чотири класи та коридор, це люди, якщо їм щось не подобатиметься, вони відвернуться і не заважатимуть іншим отримувати насолоду від свята, вони його псувати не будуть. А деякі можуть собі дозволити зіпсувати свято – відірвати бороду в Діда Мороза, копнути Снігуроньку ногою та сфотографувати себе на мобільний телефон «який я герой». З цими людьми не хочеться працювати. Це можу сказати не лише я, а й усі мої колеги, які приміряють на себе костюм Діда Мороза, Снігуроньки, клоунів, зайчиків – кого завгодно.

ЧИ МОЖЕ ДІД МОРОЗ БУТИ П’ЯНИМ
У театрі багато акторів приміряли на себе костюм Діда Мороза?
Майже всі, рідко кого з акторів минає участь сія. Хто рано чи пізно не одягне на себе костюм Діда Мороза, чи не вийде тут, в театрі, чи на якомусь корпоративі, чи не піде до дитини у садочок, чи у школу і там не зіграє Діда Мороза. Це наша професія і ми маємо її виконувати добре. І не вірте, будь ласка, що Дід Мороз був п’яний, це все байки. Людина, яка себе поважає, яка поважає свою професію, ніколи не вийде до дітей, до дорослих, випившою, з запахом, непідготовленим. Зазвичай, актори, з якими мені доводиться спілкуватися щодня, відрізняються високим професіоналізмом, навіть в ставленні до своєї роботи на найбільш нікчемному заході. Ми, перш за все, шануємо свою професію, а актор має бути і чортом, і Бабою Ягою і Дідом Морозом. Я бачу, що всі мої колеги щиро готуються до усіх цих зустрічей. Хай це буде навіть три дитини. Іноді колеги запрошують «прийди, поздоров дитину вдома». Ти приходиш, там маленький хлопчик, і я виходив звідти з мокрою сорочкою. Як для п’ятисот дітей, так і для однієї дитини, потрібно працювати гарно. Діти сподіваються свята і не треба їм це свято псувати. Так, що не вірте, це байки про те, що якийсь дід Мороз напився, ми, актори, самі їх про себе складаємо.

Розмовляв Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ

На фото: Олександрові Якимчуку не звикати перевтілюватися в інші ролі

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---