Дереш у Луцьку презентував роман про демона,який вчиться кохати.ФОТО

«Остання любов Асури Махараджа» - роман про те, як любов здатна змінити людину з кам’яним серцем, відомий сучасний український письменник Любко Дереш презентував у Луцьку.

Прес-конференція, присвячена презентації двох нових книг - «Миротворець» та «Остання любов Асури Махараджа» відбулася 24 жовтня у Луцьку.

На початку зустрічі презентували нову луцьку організацію - Громадську ініціативу «стендаЛь», яка влаштувала творчий вечір письменника у Луцьку. Зі слів представниці організації Елли Яцути, організація покликана зруйнувати стереотип про те, що сучасна українська література – це щось меншовартісне.

Любко Дереш розповів, що тенденція вважати сучасну українську літературу меншовартісною підтверджує тезу з Біблії про те, що немає пророка у своїй вітчизні. Письменник розповів, що цього понеділка повернувся з Австрії, де разом з українськими письменниками Андрієм Курковим, Марією Матіос та Танею Малярчук брав участь у першому фестивалі української літератури у місті Інсбрук. З його слів, приїзд літераторів справив настільки добре враження на місцеву владу та видавців, що вони оголосили, що хочуть бачити українських авторів ще та пропонують влаштовувати бієнале української літератури кожні два роки.
У підсумку фестивалю австрійські видавці уклали угоди щодо видання книг українських авторів німецькою. Так, за книгу «Танго смерті» Юрія Винничука сперечаються декілька видавництв. На думку Любка Дереша, це сигнал для тих, хто досі вважає українську літературу менш вартісною, ніж зарубіжну. Письменник вважає, що Україну чекає велике інтелектуальне піднесення і великий вихід на Захід.



Автор коротко розповів свою біографію. Так, Любко Дереш походить з родини, де ніхто не мав гуманітарної освіти, до 8-ого класу він навчався у звичайній школі, а згодом – у природничому ліцеї, який вважає творчим місцем. Саме там він почав займатися літературою, написавши повісті «Поклоніння ящірці» та «Культ» (який згодом охрестили романом). Цікаво, що видавництво «Кальварія», у якому вийшов друком «Культ», укладало угоду з батьками автора, адже він на той момент був неповнолітнім. Він зізнався, що не кожному побажав би розпочинати писати з 17 років, тому що молода людина стикається з проблемою другої спроби. Після того, як усі запевняють, що перша книжка класна, виникає психологічний бар’єр і вона націлюється на те, щоб написати щось краще.
Третю експериментальну книгу «Архе» доволі холодно сприйняли, і автор сам прохолодно до неї ставиться. Завдяки старанням видавців та підтримці Юрія Андруховича книги Любка Дереша опублікували у відомому німецькому видавництві «Suhrkamp». Письменник почав їздити за кордон. Романи «Намір!» та «Трохи пітьми» завершили цикл екзистенційних та літературних пошуків автора. Після видання останнього роману у 2007 році, письменник дав обітницю відійти на якийсь час від літератури. Це було необхідно, тому що старий спосіб звертатися до читача вичерпався і обрид Любкові Дерешу. Він вивчав психотехнологію у Києві, де співпрацював з театрами. Апофеозом пошуків на стороні стала поїздка на Синай, яка мала тривати приблизно тиждень, але перетворилася на майже річне мешкання там. Любко Дереш намагався забути літературу і пережив останні акти творчої кризи, пов’язаної з пошуком письма. Результатом цього став неоднозначно сприйнятий роман «Голова Якова», якому присудили «Золоту бульку», як найгіршій книзі року. Автор зізнався, що з усією відповідальністю прислухався до порад членів журі.



Книги з «синайського циклу» письменник презентував у Луцьку. «Миротворець» - збірка повістей, друга книга – роман «Остання любов Асури Махараджа». Третя книга, яка завершить цикл, міститиме короткі оповідання та вийде друком навесні. На думку автора, «синайський цикл» суттєво відрізняється від того, що він писав в епоху «Трохи пітьми».

Письменник розповів про два висновки, які зробив після Синаю. Перший – біблійна метафора про Якова, який боровся з янголом чи навіть Богом. На його думку, культура – це боротьба Якова з янголом, боротьба письменника з твором. Тобто, якщо щось не вдається, потрібно боротися до кінця.

Основний меседж нових книг – загально гуманістичний, він стосується не конкретної людини чи нації, а звертається до людей у сучасному світі. На думку письменника, на початку 21 століття багато запитань лишаються без відповідей, тому що простежується кінець ліберального проекту Західної цивілізації.



Друга метафора – пов’язана з розділом індійського епосу «Махабхарата» - «Бхагавад-Гіта». Полководець однієї з армій Арджуна виїжджає на колісниці, де за віжками сам Господь. Він запитує в Бога: «Переді мною армія родичів. Якщо я переможу, чи зможу я бути щасливий?» Крішна відповідає, що вони і так мертві, і якщо Арджуна цього не зробить, то зроблять інші. «Бхагавад-Гіта» каже, що треба битися – на думку Дереша це найкраще гасло для молодого автора.

Новий роман, як розповів письменник, містичний, але це не та містика, яка лякає та затягує в глибини, а весела. Він розповів, що у романі йдеться про темні риси характеру людини, про те, що навіть останній покидьок може закохатися. Любов здатна змінити людину навіть з кам’яним серцем.



«Виникло бажання написати історію про почуття, яке може перерости в особистісні стосунки і стати космічним почуттям. Це роман про знаки, про долю, про те, що життя не позбавлене розумного задуму. Роман я частково почав писати на Синаї, третину книги написав у Львові. Решту – у Кракові, а дія роману відбувається у Нью-Йорку», - розповів письменник.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---