Чого не вистачає волинським юнакам, щоб стати козаками? ОПИТУВАННЯ

День українського козацтва традиційно відзначається на свято Покрови, 14 жовтня.
Ще на Запорізькій Січі це свято було храмовим. Богородиця була козацькою заступницею в далеких походах, під її покровом вони не боялися ні розбурханої стихії, ні злих ворожих сил. Її зображення вибивали на хрестах, які носили козаки. Саме від порога Покровської церкви січовики вирушали на захист рідної землі.
Зазвичай, на Покрову козаки скликали загальновійськову Раду, де переобирали кошового отамана і старшину. Є свідчення, що після зруйнування Січі, запорожці захопили з собою за Дунай і образ Покрови.

З нагоди Дня українського козацтва Волинські Новини вирішили запитати найвідоміших волинських козаків, чого не вистачає нинішнім юнакам, щоб стати справжніми козаками?

Олександр Середюк, полковник українського козацтва, отаман МГО «Школи козацького гарту»:



«Молоді сьогодні не вистачає наставників. Раніше у кожного юного козака був наставник – джура. Адже козак мав бути не лише фізично досконалим, а й мати здоровий дух. Тому він був і патріотом, і воїном. Він був захисником своєї хати, батьківщини.
А коли сьогодні Табачник викреслює все українське і звідусіль лине розбещувальна реклама, то виникає велика небезпека. Адже молодь – це цвіт нашої нації. І якщо ми її не запилимо так як нам треба – будемо мати і відповідний результат.
У кожного волинського юнака є потенціал воїна, у кого більше, у кого менше. Це закладено генетично, але його треба виховувати.
У нас діє Садівська козацька республіка, але бойове мистецтво там ніхто, на жаль, не викладає. А козак не лише має гарно декламувати й танцювати, він насамперед має бути воїном».

Віталій Федосюк, отаман Козацького Стрілецького Братства:



«Я вважаю, що сьогоднішня молодь занадто прив’язана до технологій: комп’ютерів, ай-фонів, інтернету. Це все відволікає молодь від реального життя. Замість того, щоб піти на річку, чи в поле, молодь сидить за моніторами. Та тільки спілкування з природою дає енергію.
Сьогодні юнаки занадто комп’ютеризовані. А між технологіями та природою має бути золота середина. Що ж до шкідливих звичок, то, на мою думку, вони породжені тією ж самою відсутністю зв’язку з природою. Відбувається своєрідне психологічне заміщення: замість природи, за джерело енергії чомусь помилково обирають шкідливі звички: куріння, алкоголь».

Роман Карпюк, генерал-полковник Українського реєстрового козацтва, отаман обласної організації УРК:



«Молоді вистачає всього. Для цього у хлопців є всі умови. І бажаючих чимало. Ось нещодавно ми посвятили в козаки більше сотні юнаків, які займатимуться в секціях, загартовуватимуться як фізично так і духовно. Комп’ютеризація – це, звичайно, негативна тенденція. Але життя диктує свої умови. Те, що 10 років здавалося нездійсненим, вже норма життя. Сьогодні діти не уявляють себе без техніки – телефонів, комп’ютерів. Та, я думаю, з часом усе нормалізується».

Петро Олешко, головний отаман Волинського округу МГО «Козацтво запорозьке»:



«Козацтво – це покликання. Сьогодні нам дуже не вистачає сподвижників, які б запалили захоплення в сучасній молоді. Люди, які сьогодні виконують цю благородну справу жертовно працюють лише на ентузіазмі, без будь-якої підтримки. Було б добре, якби держава хоч трохи матеріально допомагала.
Нинішній козацький рух зародився за часів уже незалежної України, тож він відносно молодий. Ми відкриваємо козацькі республіки, курені у школах і бачимо в очах дітей та молоді зацікавленість.
На жаль, в освітній галузі таке виховання ще не є системним. Під час практичних занять у школах, ліцеях, де показують козацький вишкіл, бойовий гопак, багато юнаків хочуть вступити у лави козаків.»

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---