Чи побудують Європу у Луцьку: думка архітектора

Яким чином час впливає на розбудову міста, як врятувати історичну частину Луцька та хто замість «багатоповерхових халабуд» нарешті починає будувати Європу у Луцьку, напередодні Дня будівельника розповів заслужений архітектор України Андрош Бідзіля.

Ми знаємо, що Ви брали участь в проектуванні низки житлових кварталів Луцька в минулому та до сьогодні. Як час вплинув на концепцію розбудови міста?

Час вплинув у гірший бік. Раніше велася комплексна забудова – якщо будували житло, будували і садочок, школи та всю інфраструктуру. Наразі будують тільки житло, квадратні метри і більше нічого (хіба що кафе, бари та магазини), тобто, містобудівельні закони не діють.

На Вашу думку, за радянських часів більш комплексно підходили до містобудування?

Варто говорити не про часи, а швидше про генеральний план та містобудівну політику. Закони практично не змінюються, тогочасні державні будівельні норми та сучасні українські ДБН такі ж самі. Під час комплексної забудови ДБН передбачають разом із будівництвом житла зведення шкіл, садочків, спортивних закладів тощо. Наприклад, будують багатоповерхівки на березі Стиру, а де будуть школа та садочок? В одному такому будинку мешкатиме фактично одне велике село. Вважаю, що повинна вестися така політика – якщо будуєш житло, повинен вкладати кошти в соціальні об’єкти. Натомість за 22 роки у Луцьку збудували один маленький садочок та жодної школи.

Чи є об’єкти, серед тих, які будуються, якими місто могло б пишатися?

На мою думку, є низка об’єктів, якими місто може пишатися. Зараз ми працюємо над житловим комплексом «Яровиця». Нам пощастило з замовником, який захотів не просто продавати квадратні метри, а й створити архітектурний об’єкт. Ми намагалися зробити щось гарне для міста, розробити генеральний план, що відповідає сьогоднішнім запитам, і будинки, що відповідатимуть 21-му сторіччю. Це - серйозний об’єкт, житловий та торговельний комплекс, що за нашим проектом буде побудований на Яровиці. Він змінить обличчя центральної частини міста, де досі була неприваблива промислова зона.

Які сучасні будівельні технології застосовуються зараз?

У цій сфері Луцьк значно відстав від Європи, але на об’єкті на Яровиці планують застосувати сучасні технології. Фасад побудують з облицювальної цегли, якої практично не використовували за радянських часів, скла та інших довговічних матеріалів. Замовник пішов на витрати, але будівля з облицювальної цегли буде вічною. Наприклад, поштукатурений будинок потрібно регулярно ремонтувати. Раніше будували з білої силікатної цегли, а це взагалі не матеріал для будинків. Натомість, сучасна облицювальна цегла дає можливість створити цікаву палітру кольорів та є довговічною. До того ж, це - перший замовник, який задумався над парковками – кожну квартиру забезпечать паркомісцем у підземній парковці. Таким чином, мікрорайон буде комфортним, перш за все, для пішоходів.

Якими проектами, вже втіленими в життя, Ви можете найбільше пишатися?

Архітектор повинен пишатися усім, що створив. Мені не соромно за жоден свій об’єкт, які я побудував у Луцьку та загалом на Волині протягом 44 років, що я тут працюю. Об’єкти мої знають усі – це, наприклад, увесь комплекс Київського майдану, один з містобудівельних комплексів, які не кожен архітектор за своє життя запроектує. Реконструкція Залізничного вокзалу та реконструкція «Променя» теж є проектами нашої фірми.



Архітектура, на жаль, була нікому не потрібна останніми роками - жили від виборів до виборів. Тепер з’явилася еліта, яка хоче не лише квадратні метри, а й залишити після себе щось красиве. Так, з’явиться ЖК «Яровиця», - замовник хоче лишити після себе щось, аби не було соромно, щоб можна було пишатися.

Яким Ви бачите майбутній європейський Луцьк? Наприклад, зараз активно впроваджують облаштування велодоріжок у місті.

Було б дуже добре, щоб у Луцьку з’явилися велодоріжки, але їх можна робити вибірково. Потрібно, щоб у нас не було війни і гроші могли вкладати не в розбудову армії, а, наприклад, у велодоріжки. Я говорив та говорю: не в тому місті затишно жити, де можна проїхати на джипі, «Хаммері», а там, де на трьохколісному велосипеді дитині безпечно. Доки ми їздимо в «Хаммерах», а дітям, велосипедистам та пішоходам нікуди подітися, тому що джипи стоять на тротуарах, Луцьк не буде європейським.

Хтось казав, що Україна – другий Китай, Україна у Європі і вона ще пробудиться та буде попереду Європи. Я думаю, що потенціал України - дуже великий, тільки поки з керівництвом нам не щастить. Якщо ми нормально торгуватимемо з Європою, будуть і кошти на велодоріжки. Я вірю, що молодь хоче не в Росію, а в Європу. Українці були геть бідними, тому й пішли одразу не в тому напрямку – намагалися стати одразу багатими.

До слова, величезні садочки та величезні школи непотрібні. Я вірю, що з’являться приватні невеликі садочки і це - Європа. Якщо у школі 1600-2000 учнів, вона не готує особистостей. У житловому комплексі, що будується у районі вулиць Франка та Яровиці, планують облаштувати дитячий клуб, де діти мешканців зможуть залишатися під наглядом вихователя.

На щастя, місто вже обростає не лише халабудами, а й гарними архітектурними спорудами. Так, цікавий житловий комплекс виникає на Львівській, 106, у комфортному тихому передмісті. Сучасні будинки на місці ветхих споруд дають старт для освоєння мікрорайону багатоповерхівками (тобто, розвитку не лише центру, а й передмість Луцька), туди проводять нові мережі. Мікрорайон матиме свою індивідуальність – нова забудова буде зведена не за типовими, а за індивідуальними проектами, у яких враховувався, передусім, комфорт для мешканців.

Зараз активно обговорюється питання збереження історичної частини міста, зокрема облаштування парковок. Багато хто погоджується, що Центральний ринок під мурами Луцького замку у такому вигляді, як зараз, існувати не може. Як Ви бачите вирішення цієї проблеми?

Я прийшов, коли робили перший генплан Старого міста, ще не було заповідника. На мою думку, перший генеральний план історико-культурного заповідника був найвдалішим та перспективним. Я його дуже добре тоді вивчав і вважаю, що варто було б повернутися до нього. Архітектор Ростислав Метельницький, хоч і займався історією, але спроектував шестиповерхівку на колишній площі Возз’єднання. Будівля «Зосі» також не прикрасила місто.

Старе місто не має господаря та досі існує без опорного плану. Не визначені історичні ареали, є лише посилання на генеральний план зразка 1985 року. Я казав депутатам, що генеральний план Луцька зроблений, а опорного плану, що повинен йому передувати, немає. Отже, ми робимо, а потім думаємо, а потрібно спочатку думати, а потім робити.

Ринку не місце там, де він зараз розташований, на мою думку, там повинно бути якесь містечко майстрів. Але коли мені вже протягом 20 років кожен наступний мер говорить, що це - робочі місця, я не погоджуюся. Такий ринок у центрі Луцька із торгівлею з автомобілів, торгівлею секонд-хендом на парковці я вважаю жахом для влади та міського управління архітектури.

До кожної дрібниці потрібен комплексний підхід. Так, зараз займаємося реконструкцією ЦНАПу та проектуванням під’їзду транспорту до нього.

Попри усі проблеми, які Ви назвали, чи бачите позитивні тенденції у розбудові Луцька?

Як кажуть, за одягом зустрічають, а за розумом проводжають, а місто і зустрічають і проводжають «за одягом», за архітектурою. Тому добре, що після епохи, коли найважливішими вважали квадратні метри, у місті з’являються люди, які дбають про те, щоб будівлею можна було пишатися як архітектурною спорудою. Замість того, щоб говорити про Європу, вони будують її у Луцьку.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---