Бізнес на луцьких зерносховищах

Усе, що лишилося від луцьких зерносховищ, – хащі й напівзруйновані будівлі посеред міста, - інформує «Комунальний патруль».

Луцьке КХП №1 ще в радянські часи було основним зернозберігальним підприємством на Волині. На території навпроти кінотеатру «Промінь» розміщувалися виробничі потужності, а зерносховища були поруч із залізницею. І одна, й інша ділянка, переживши не кращі часи, наразі – у плачевному стані.

У 1996 році Комбінат хлібопродуктів №1 пережив приватизацію, було створено однойменне ВАТ. За десять років роботи товариство збанкрутувало, а на його місці виріс новий об’єкт комерції – ПП «Імпалс».

Засновниками фірми стали Сергій Копитко та власник приватного млина у селі Тарасовому, що поблизу Луцька, Артур Каплан. До слова, Копитко наразі перебуває у місцях позбавлення волі: за умисне вбивство одного із бізнес-партнерів Олега Бахматюка - суд дав йому 12 років за ґратами.

Нові власники отримали всі потужності КХП: млин, комбікормовий завод, цех гранульованих комбікормів, склад силосного типу, допоміжні цехи, системи безтарного відпуску комбікормів і борошна, під’їзні залізничні колії та елеватор. Для підтягування вагонів КХП мало навіть власний тепловоз.

За які кошти підприємці придбали у держави все це майно – лишається таємницею. Частину обладнання з цих об’єктів нові власники відразу продали. Відтак, у неробочому стані опинилися комбікормовий завод, цех гранульованих кормів і склад силосного типу.

«Імпалс» відновив роботу млина та елеватора, а згодом налагодив виробництво макаронної продукції. Та роботу підприємства важко назвати успішною. Спершу почалися скандали з невиплатою працівникам заробітної плати, потім – судова тяганина із податковою за несплату податків.

Згідно з результатами багаторічних судових розглядів, у 2012 році посадових осіб визнали винними в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, у підробленні службових документів і у внесенні неправдивих даних до податкової звітності. Зокрема, горе-бізнесмени зареєстрували низку інших підприємств (ПП «Макаронна компанія», ТзОВ «Агровіта», ПП «Нотіс М», ПП «Гратіс-плюс», ПП «Зерно-зберігальна компанія» та ін.), з якими декларували фіктивні оборудки.

Суд призначив покарання у вигляді штрафу (по 340 тисяч гривень кожному), позбавлення права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на три роки та конфіскацію всього належного майна в дохід держави. До речі, цим судовим рішенням на користь держави стягнули понад 10 мільйонів гривень.

Поки тривала судова тяганина щодо несплати податків, ПП «Імпалс» визнали банкрутом. Того ж 2010 року збанкрутувало інше підприємство Сергія Копитка – ТзОВ «Агровіта», яке мало у власності зерносховища поблизу залізниці. Тут, за адресою вулиця Привокзальна, 12, розташували сім будівель зерноскладів загальною площею 8,2 тисячі м2 та інші приміщення: пожежне депо, слюсарна майстерня, трансформаторна підстанція, автовагова-лабораторія тощо.

Сама земельна ділянка площею понад три гектари – у комунальній власності.

Ліквідаційні процедури товариства «Агровіта» тривали до травня цього року. Зрештою суд виніс ухвалу про ліквідацію. Перед цим нерухомість, що належала підприємству, реалізували через аукціон. Торги об’єктами на Привокзальній відбувалися тричі. Щоразу покупцем частини приміщень ставало одне і те саме підприємство – ПП «Даві Буд» (договори купівлі-продажу від 02 червня 2014 р., 04 липня 2014 р., 24 вересня 2014 р.). Точна сума, за яку продали зерносховища у Луцьку, невідома. У ліквідаційному звіті йдеться про те, що загалом усього майна, і того, що на вулиці Привокзальній, 12, й інших зерносховищ, що розміщувалися в селі Сенкевичівці Горохівського району, реалізували на суму 1,751 мільйона гривень.

Новий власник – приватне підприємство «Даві буд», створене у 2012 році. Його профільною діяльністю є купівля та продаж нерухомого майна. Засновник фірми – Володимир Бохонюк, який свого часу був головою Ратнівської районної спілки споживчих товариств та депутатом райради.

Директор ПП «Даві буд» Роман Бугайчук у телефонному коментарі підтвердив «Комунальному патрулю», що його підприємство є новим власником колишніх зерносховищ. «Ми шукаємо інвесторів у Києві, процес триває», – запевнив Роман Бугайчук і пояснив занехаяний вигляд своєї власності фінансовою кризою.

У міській раді розповіли, що з новими власниками зерносховищам пощастило не набагато більше: не встигли скористатися майном, як уже відкрито кримінальну справу. «Нові власники набули права власності, нібито перепродали іншим, – прокоментував начальник управління земельних ресурсів Сергій Шабала. – Але хай хто там сьогодні власник, він має оформити документи на землю належним чином. Хоча б узяти землю в оренду, щоб платити податки. Ми писали новому власнику, писали в прокуратуру для того, щоб навести порядок. Прокуратура потім вимагала документи в міської ради, які можуть бути у нас наявні, і, як мені відомо, прокуратура вирішила передати в міліцію заяву про порушення справи».

Тим часом за роки судових розбірок та зміни власників з території колишнього КХП винесли усе, що можна було демонтувати. На світлинах 2011 року видно повну розруху, проте на приміщеннях ще є двері і віконні рами, а зараз місцями навіть розібрана цегла. Що вже казати про металеві рейки, якими між зерносховищами пересувався тепловоз: їх також місцеві жителі віднесли до числа того, що «нерівно лежить» і потребує негайної реалізації.

Єдиний плюс – три гектари катакомб і напівзруйнованих приміщень слугують ідеальним місцем для розваг місцевої дітлашні. Та що там – ландшафт потішив би навіть дорослих гравців у пейнтбольні «войнушки». Хоча «плюс» – теж сумнівний. Адже будівлі в такому критичному стані, що будь-якої хвилини можуть стати причиною справжньої трагедії.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---