Звіт Миколи Романюка: назад у минуле

Микола Романюк, міський голова Луцька, відзвітував перед громадою. Спочатку в газеті «Луцький замок», потім на сайті виклали довжелезний текст про успіхи й плани і, зрештою, звіт перед громадою відбувся 18 лютого в Палаці учнівської молоді.

Громада прийшла на зустріч завчасно, на вході всі отримали примірник комунальної газети «Луцький замок» зі звітом. Здавалося, що тут усі одне одного знають.

У залі – яблуку ніде впасти. Перед початком вступної промови навіть додаткові крісла внесли. І все одно частина людей слухали міського голову, стоячи по обидва боки залу.

Серед присутніх чимало знайомих облич – чиновницький склад міської ради представлений чи не в повному складі й на око займає левову частку глядацьких сидінь. Своєрідна команда підтримки. Зрештою, мер і сам не приховував, що запросив на звіт керівників управлінь, аби ті змогли йому допомогти відповідати на запитання.

Здавалося, в той час хай у яке управління, відділ чи комунальну установу зателефонуєш – не застанеш керівника на місці. То перед ким звітується міський голова? І чи знає громада міста про цю зустріч, чи не все одно їй? Щиро кажучи, нагадувало це звіт перед власними підлеглими.

І, звісно, за традиційною програмою. Годину двадцять тривав сам монолог-звіт, який уже оприлюднили, надрукували і розповсюдили. Цифри про бюджет, які більшості нічого не кажуть. Дещо проілюстровано діаграмами. Найбільше вражають цифри про збільшення кількості лучан, які отримують субсидії (було 8-9 тисяч на рік, стало 35 тисяч), та про падіння імпорту-експорту товарів. А так загалом, ніби й живемо добре.

Монолог ілюструють фотографії відремонтованих доріг і дворів, які на тлі поганих доріг не завжди й помітиш у Луцьку. Щоправда, частину ремонту доріг, які будували напередодні виборів, і досі не оплачено.

ЧИТАТИ ЩЕ: РЕМОНТ ВУЛИЦЬ У ЛУЦЬКУ: НА ЩО ВИТРАЧАЮТЬ МІЛЬЙОНИ З МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ

Борг наразі становить майже 12 мільйонів гривень. Так, у виборчий рік, не найуспішніший в економічній сфері, однак, підкреслюємо, – виборчий, було витрачено рекордну за п’ять років суму на капітальний ремонт вулиць та мостів.

Натомість 2016 рік унаслідок 12-мільйонного боргу може взагалі лишитися без відремонтованих доріг у місті, або ж їх буде мінімум.

ЧИТАТИ ЩЕ: У ЛУЦЬКУ ЛАМАЮТЬСЯ КАРЕТИ ШВИДКОЇ ЧЕРЕЗ «ДІРЯВІ» ДОРОГИ

Потому міський голова звітувався про підтримку дитсадків і шкіл.

«Проведення робіт із капітального ремонту та реконструкції закладів медицини й освіти повністю відбувалося за рахунок коштів бюджету міста, на що було спрямовано майже 32 мільйони гривень», – йдеться у звіті. Але чому ж не згадано про батьківські кошти і благодійні внески пацієнтів, які підтримують освіту та медицину.

Зрештою, у звіті зазначено, що доходи бюджету спрямовувалися передусім на «забезпечення якісного функціонування закладів бюджетної сфери міста». Якби воно було таким якісним, то чи не відпала би потреба у благодійних внесках?

У звіті зазначалося й про досягнення в енергозбереженні та енергоефективності. Хоча зменшення споживання газу не в останню чергу пов’язане зі скороченням лімітів, які довели на область.

Міський голова звітувався, що влада у законний спосіб сприяє розвитку малого та середнього бізнесу. Між тим, пригадується, як віце-мер Луцька Тарас Яковлев зазначив на сесійному засіданні, що підвищення на 25% цін на оренду землі під Центральним ринком, де і працює когорта того малого бізнесу, сприятиме тому, що частині підприємців буде невигідно торгувати. А оскільки, на думку влади, частину ринків треба ліквідувати, то внаслідок підняття орендної плати підприємці з ринку самі підуть.

Окремо міський голова згадав про запровадження системи місцевих петицій. Надійшло їх вже 250. Зазначив, що вони цікаві й різні, а ініціатива жителів важлива. Однак про те, що нещодавно розкритикував петицію, в якій пропонували заборонити скульптору Ірині Дацюк бути автором луцьких пам’ятників, та й директора ЦНАПу Ларису Карп’як, яка озвучила існування такої петиції, мер не згадав.

Ішлося й про передовиків – ЦНАП, і про перспективи – ремонт доріг, велодоріжок, продовження реконструкції Центрального парку відпочинку.

І ось майже після півторагодинного спічу ситуація пожвавилася: почався час для запитань із залу, записок та запитань, що їх надіслали в електронній формі. Так, мер дізнався про проблеми чорнобильців, вкотре вислухав працівників «Луцьктепла», хоча й був із ними вже трішки більш поблажливим та навіть жартував замість нещодавнього «хай страйкують». Декого попросив на особистий прийом, деякі питання заговорив.

Позитивно мер відгукувався про укладення ДКП «Луцьктепло» договору кредиту в 10 мільйонів євро та 4 мільйони євро гранту від Європейського банку реконструкції та розвитку. Кошти потрібні для реконструкції систем опалення. Це, звісно, чудова угода, однак підприємство нині має близько 140 мільйонів заборгованості, каже депутат Луцькради Ігор Поліщук (УКРОП). І лише менша частка із цих коштів – борги лучан перед підприємством. Решта ж, попри те, що мер біди ДКП пояснював, власне, боргами мешканців, – заборгованість самої установи.

Окрім того, мерові надійшло запитання про його ставлення до перспективи створення комунального ринку замість здавання землі в оренду посереднику – Волинській облспоживспілці. Містянин запитував, чи правда, що Луцьк зможе заробляти додатково 60 мільйонів за умови функціонування комунального ринку.

На це міський голова повідомив, що проти існування комунального ринку нічого не має. Однак розрахунків, що такий метод господарювання дасть більш як 60 мільйонів гривень бонусу для міста, він не бачив.

Логічно виникає питання: а навіщо міському голові стільки підлеглих, профільних управлінь та департаментів, ще й аж п’ять заступників, аби не мати змоги провести такі розрахунки?

Звітувався мер і про будівництво велодоріжок, а їх стовпчиками перетнули. Витратили гроші на розмітку доріг, а її, здається, з першими дощами змило. А хто покараний, а які гарантійні терміни, а скільки написано претензій до виконавців?

***

Читаючи ці рядки, хтось подумає, що претензії до міського голови надумані, хтось скаже, що не в простий час він працює. Втім бачив же, куди йде, а критика не позбавлена сенсу. Освітлення пішохідних переходів, відкриття зоопарку та сміттєсортувальної станції на полігоні в Брищі – це нібито чудові відкриття 2015 року.

Хоча й щодо будівництва зоопарку та сміттєсортувальної станції є питання. Частина депутатського корпусу має претензії щодо вартості робіт на полігоні твердих відходів у селі Брищі. Мовляв, за такі гроші тут мав вирости чи не завод. А щодо зоопарку, то видання «Четверта влада» писало, що у жовтні та грудні 2015 року Луцька міська рада перерахувала ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» понад шість мільйонів гривень за договором, укладеним в результаті переговорної процедури закупівлі. Це угода на виконання вже додаткових робіт, які виконала фірма без конкурсу. А загалом, за даними Центру протидії корупції, вартість реконструкції Луцького зоокуточка сягнула понад 26 мільйонів гривень. І знову примітно, що відкриття такого дорогого куточка відбулося за кілька тижнів до виборів.

Однак більшість із прозвітованого та сказаного – це та робота, яка систематично здійснюється за кошти платників податків. Чи не зробити цей розподіл ефективним, стратегічним, у дечому новим – завдання виборного? Утім відчуття після відвідин міських зборів радше відгонить «нафталіном»: сухі цифри, аплодисменти, галочка про проведення. А хотілося б систематичного діалогу, а не монологу, і змін у самому підході до справ.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---