Залежний суд в Україні: проблема, яку потрібно вирішити цьогоріч

Політичний вплив на судові рішення, непотизм у судовій системі та необхідність змін до Конституції: як подолати нагальну проблему залежного суду в України, пояснюють експерти.

Про те, що таке залежний суд та які наслідки того, що він є залежним, розповів експерт групи з судової реформи Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков під час семінару «Watchdogs судової реформи» у Києві.

Залежний суд є одним з аспектів політичної залежності, з якою група РПР бореться вже тривалий час. Якщо суд залежний, він не здатний сам ухвалювати рішення – це йому диктує хтось інший (політичні органи, олігархи тощо). Суди не хочуть відпускати в «самостійне плавання» і таким чином триланкова система влади буде надалі неповноцінною.

Одна з причин коливань в державі полягає в тому, що немає інституції яка скаже «ви собі бавтеся в політичні ігри, але є закон і за законом усе має бути отак». Якщо суд неспроможний, він перш за все нездатний ухвалювати самостійні рішення (тобто, рішення приймають деінде).

Якби не політично залежний суд, Надія Савченко була б на волі, а екс-командир роти «Беркуту» Дмитро Садовник та ще чимало людей, які повинні відповідати за законом, – ні. Якщо здійснюється вплив на те, кого тримати під вартою, а кого відпускати, це призводить до таких резонансних результатів.
Причини залежності суду в Україні – повноваження політиків (перш за все, президента і Верховної Ради, які за Конституцією мають право впливати на призначення, звільнення та переведення суддів). До того ж, під час формування Вищої ради юстиції, вони також мають вплив.

Якщо політики впливають на призначення суддів, відбувається або грошова корупція (купівля посади за гроші) або непотизм (працевлаштування родичів та близьких і друзів). Переведення до інших судів здійснюється шляхом підвищення, переведення до судів вищого рівня.

Наразі за Конституцією президент і ВР ухвалюють остаточні рішення стосовно переведення суддів. На практиці це означає, що остаточне рішення ухвалюють політики, наприклад, рішення щодо переведення судді з районного суду у Верховний Суд.

Відтак, переводять або тих, хто за все заплатив та потім повинен «відбити» ці кошти, або лояльних людей, які виконуватимуть чиїсь політичні замовлення. Очевидно, що судді стають залежними не лише через вдячність, а через те, що і Вища рада юстиції, яка вносить подання про звільнення, і президент, і Верховна Рада, яка ухвалює рішення про звільнення суддів, «зав’язані» на політичних інтересах. Відтак, у будь-який момент суддя може опинитися на гачку політика чи олігарха, адже можна відкрити дисциплінарне провадження і притягнути суддю до відповідальності.Також важливою річчю в сучасній судовій системі є самоцензура: навіть в судах першої інстанції судді часто розглядають резонансні справи, важливі справи для політиків та олігархів.

Суддя, знаючи, що його можуть звільнити впливові олігархи, швидше не задовольнятиме позов, наприклад, проти певного підприємства. Як наслідок, судді йшли на посаду або заради заробляння грошей, як бізнесмени, спочатку роблячи інвестицію, яку згодом потрібно було «відбити», вирішуючи справи за гроші, або «слухали старших», впливових політиків чи олігархів, які їх призначили. Часто ці два фактори поєднуються – судді-хабарники одночасно залежні від впливових осіб.
Що потрібно змінити, щоб судді стали незалежними

Причиною залежності суддів є повноваження політичних органів стосовно впливу на суддівську кар’єру (призначення, переведення та звільнення). Відтак, як вже впродовж десятиліть органи Ради Європи радять Україні, потрібно усунути політичні органи від питань кар’єри суддів. Для цього потрібно змінити Конституцію, про що йдеться у Коаліційній угоді та Програмі дій Уряду.

Так, у розділі Коаліційної угоди, присвяченому судовій реформі, йдеться про створення некорумпованої, ефективної і незалежної системи правосуддя, яка буде забезпечувати право на справедливий і безсторонній (неупереджений) суд.

Йдеться про те, що судова реформа буде проведена через вдосконалення конституційних положень та невідкладні зміни до законодавства з метою зменшення політичного впливу, забезпечення незалежності суддів та належної якості їх професійної діяльності та, як наслідок, - відновлення довіри до судової влади, подолання корупції, вдосконалення процесуального законодавства та практики, зокрема, шляхом підвищення доступності і прозорості правосуддя, забезпечення виконання судових рішень, підняття загальної якості надання правової допомоги, забезпечення імплементації норм нового Закону України «Про прокуратуру» у практичній діяльності, а також через вдосконалення конституційних положень.

Внаслідок невідкладних змін суддівський корпус повинно бути очищено від нечесних і некваліфікованих суддів. Термін виконання цих положень – ІІ квартал 2015 року.
Через зміни до законів система правосуддя, як зазначається у документі, буде приведена у відповідність до європейських стандартів, зокрема:

1. Добір на суддівські посади в судах всіх рівнів відбуватиметься лише за конкурсом на підставі об’єктивних критеріїв, політичні органи не братимуть участь у вирішенні питань кар’єри судді, а також:
1.1. Верховний Суд України і Конституційний Суд України формуватимуться з визнаних фахівців у галузі права за визначеними законом критеріями з урахуванням публічного обговорення кандидатур.
1.2. Будуть запроваджені критерії доброчесності, відповідність яким буде обов’язковою умовою для зайняття посади судді, а також забезпечено:
1.2.1. повне декларування доходів і витрат суддів, членів Вищої ради юстиції, органів добору та притягнення до відповідальності суддів, членів їх сімей та пов’язаних
осіб у якнайширшому сенсі;
1.2.2. встановлення одним із ключових критеріїв для зайняття посади судді - відповідність витрат кандидата на посаду судді та членів його сім’ї їх доходам;
1.2.3. зайняття посади судді можливим буде тільки для осіб з високими професійними та моральними якостями.
1.3. Будуть удосконалені процедури проведення відбіркового та кваліфікаційного іспитів, спеціальної перевірки щодо кандидатів на посади суддів, з метою виключення будь-яких корупційних впливів.
1.4. Діяльність суддів буде регулярно оцінюватися відповідно до визначених законом процедур та об’єктивних критеріїв;
1.5. Зайняття вакантної посади судді в будь-якому суді, в тому числі в порядку переведення, відбуватиметься тільки на конкурсній основі.
1.6. Будуть запроваджені механізми впливу на кар’єру судді рішень Європейського суду з прав людини, якими встановлено порушення Європейської конвенції з прав людини у зв’язку з рішеннями цього судді.
1.7. Будуть запроваджені механізми участі громадськості в процедурі добору на посаду судді.
2. З метою вирішення першочергових кадрових питань буде удосконалено діяльність Вищої ради юстиції та кваліфікаційної комісії суддів (Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), шляхом забезпечення формування вказаних органів з авторитетів у галузі права з бездоганною репутацією на підставі прозорого відбору.
Більшість у складі таких органів мають займати судді або судді у відставці, призначені за участі суддів. Також законом буде встановлено порядок скликання з’їздів суддів, адвокатів, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
3. Буде зменшено кількість рівнів суддівського самоврядування, а повноваження органів суддівського самоврядування не дублюватимуться.
4. Закон чітко визначатиме підстави, процедуру притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, буде розширено перелік дисциплінарних стягнень, а також:
4.1. Порядок дисциплінарного провадження щодо судді буде уніфіковано базовим законом;
4.2. Перелік підстав притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності буде розширено, в тому числі підсилено етичну складову;
4.3. Буде удосконалено процедуру оскарження суддею рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
5. Процесуальне законодавство буде вдосконалено, зокрема:
5.1. Буде створено механізм за якого суд не зможе повернути звернення особі через неналежність до підсудності;
5.2. Буде вдосконалена процедура оскарження судових рішень, Верховний Суд отримає ефективні повноваження для формування послідовної судової практики;
5.3. Процесуальні норми різних видів судочинства будуть максимально уніфіковані.

Також у документі йдеться про гласність та відкритість судового процесу, змагальність (роль судді як арбітра, а не слідчого), приведення навантаження на суддів у відповідність до обґрунтованих нормативів тощо.Реалізація Коаліційної угоди чи квазіреформа

Як зазначають експерти РПР, всі погоджуються, що це потрібно робити, але інше питання – яким чином. Важливо, щоб під виглядом конституційної реформи не запропонували квазіреформу, де лише «переставлять слова місцями». Також важливий контроль громадськості за призначенням та переведенням суддів, особливо стосовно формування Вищої ради юстиції та інших органів, що впливають на кар’єру судді. Він буде особливо актуальним, коли піде процес оновлення судової системи, люстрації, коли старі судді підуть з посад та призначатимуться нові (важливо оприлюднювати інформацію про потенційних кандидатів). Громадськість може мати вплив шляхом участі в кваліфікаційних і дисциплінарних органах, адже не лише адвокати, а й правозахисники та відомі правники повинні входити до таких органів.

Окрім питань судової реформи як такої важливе значення має питання юридичної освіти, адже корупція існує в юридичній освіті, ціннісно досі не виховують юристів, вивчаючи напам’ять кодекси, вони не вивчають, що таке права людини, верховенство права.

Відповідальність суддів, на думку експертів, повинна бути адекватною і за конкретні речі. Так, нині популярний тренд «усі судді негідники та хабарники», разом з тим, здійснюється провадження стосовно кількасот суддів. Наприклад, загальний осуд викликають судді, які ухвалювали скандальні рішення під час подій на Майдані, обмежували свободу мирних зібрань.

З іншого боку, суддя, яка дозволила мирне зібрання об іншій годині, ніж планувалося, розвівши Майдан та Антимайдан, як територіально, так і в часі, застосувала обмеження права на мирні зібрання таким чином, як це має бути. Якщо таку суддю не притягнуть до відповідальності, може виникнути скандал про те, що суд корумпований, адже вона формально ухвалювала рішення «проти Майдану».

Відтак, відповідальність повинна бути за конкретні речі. Якщо суддя припустився дисциплінарного проступку, його повинні притягнути до дисциплінарної відповідальності (оголосити догану, позбавити надбавки, або звільнити з посади судді). Якщо ж точно встановлено, що він брав хабар, або здійснив інший злочин, потрібно притягати його до відповідальності, коли відомо про факт вчинення злочину.

Не варто відкривати купу кримінальних проваджень щодо ухвалення завідомо неправосудного вироку (стаття 375 Кримінального кодексу) на усіх суддів: слідчий прокуратури муситиме оцінити, чи ухвалив суддя завідомо неправосудне рішення, оцінити рішення судді на правосудність та завідомість. Їм буде надзвичайно складно встановити, чи рішення було завідомо неправосудним чи суддя просто неправильно застосував норму закону і щодо нього потрібно застосувати заходи дисциплінарного стягнення.

Зарплати та ризик корупції

Інша важлива тема – зарплати суддів. Нині зарплата судді першої інстанції значно зменшилися і становить приблизно 400 доларів на місяць. Таким чином, після змін до Конституції, фаховий юрист з досвідом роботи у 7 років і віком понад 30 років йтиме на корупційно чутливу посаду та отримуватиме лише 400 доларів на місяць. Відтак, на думку експертів, зарплати потрібно підвищувати, як про це свідчить досвід Грузії (там судді отримують приблизно 2500 доларів). Хабарництво у судах Грузії майже вдалося подолати через високі зарплати суддів та потужні антикорупційні заходи. Отже, повинна бути відповідальність за корупцію та регулярні перевірки суддів.
Одним із найважливіших процесів, що відбувається нині, як наголошують експерти, є обрання членів Вищої рада юстиції, до якої повинні належати 20 членів (кворум – 15 осіб), яких обирають на шість років парламент, президент, З’їзд суддів, З’їзд адвокатів, З’їзд представників юридичних вишів та Конференція прокурорів. До складу ради за посадами входять голова Верховного суду, Міністр юстиції та Генеральний прокурор. Варто зауважити, що лише цей орган може робити подання у Верховну Раду на звільнення суддів з посад, а оскільки він вже протягом року не діє через відсутність кворуму, то звільнити жодного суддю з посади протягом цього часу було неможливо.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---