«Я не знаю, наскільки Вусенко самостійна», – Пустовіт про ситуацію в міськраді

Депутат Луцької міської ради Григорій Пустовіт припускає, що за бажанням секретаря міської ради Юлії Вусенко отримати посаду виконувача повноважень міського голови можуть стояти інтереси третіх осіб. Зокрема, це пов’язано з бажанням партії БПП «Солідарність» усіма силами втримати ситуацію в міській раді після втрати позицій в обласній раді, а також з лобіюванням болючого для Андрія Садового питання щодо вивезення сміття зі Львова до Луцька.

Про це депутат, член фракції партії ВО «Батьківщина» у міській раді Григорій Пустовіт розповів в інтерв’ю Інформаційному агентству Волинські Новини.

Фракція партії «Самопоміч», обласний осередок якої очолює Юлія Вусенко, налічує лише 4 депутати в міській раді. Як так сталось, що саме представник нечисельної політсили став секретарем?

Відразу слід зауважити, що посада секретаря носить більше технічний, аніж стратегічний характер. Загалом, до повноважень секретаря входить організація роботи ради. Проте, ця посада стає ключовою, коли припиняються повноваження міського голови. Мер може вирішувати питання, якщо має підтримку мінімум 22 депутатів в сесійній залі (проста більшість, - ВН). Блок Петра Порошенка не мав стільки депутатів, тому Миколі Романюку довелось формувати коаліцію, в яку увійшли представники різних політичних сил.

Юлія Василівна виявила бажання стати секретарем ради. Я не був свідком тих розмов і не можу стверджувати, що саме так це було, але, наскільки я знаю, були переговори на рівні голови адміністрації (Волинської ОДА, - ВН) та міського голови. Підтримку висловлював Андрій Садовий, який клопотав перед Миколою Ярославовичем. Розмова була така: «Самопоміч» підтримує кандидата від БПП на посаду голови облради, а натомість отримуєте посаду секретаря міської ради.

Не можу стверджувати, що було це саме так, але ця версія гуляла кулуарами. Це не є великою таємницею.

Як проявила себе Юлія Вусенко на посаді секретаря?

Мені дещо некоректно давати оцінку її роботі, бо я і сам був, свого часу, секретарем. Десь і вона помилялась, але, в цілому, вона не заважала працювати депутатам. Давайте говорити відверто: з депутатами комунікацію підтримував Микола Романюк. Саме він створив ту коаліцію, останні місяці в нього була абсолютна підтримка. Бо коли за рішення голосують 90-95% депутатів у залі, це говорить про багато що. Це – мистецтво об’єднати навколо себе депутатів різних політичних сил.

Що стосується Юлії Василівни, то я звернув увагу на те, що вона дещо перебирала з піаром. Саме можливість потрапити зайвий раз на телеекрани підштовхнула її до того, що вона, наприклад, різко виступила проти заяви фракції ВО «Батьківщина» щодо непідйомних тарифів. Мало того, дозволила собі обізвати своїх колег «популістами».

По великому рахунку не справа секретаря ради вступати в конфлікт із цілими фракціями, секретар навпаки має все зробити, аби зняти напругу, що виникла між фракціями, а не нагнітати її. І я був ще більше здивований від того, що представник опозиційної «Самопомочі» виступила першим лобістом високих тарифів, пішла опонентом до ініціатора звернення Андрія Козюри на передачу «Протилежний погляд» і запевняла, що ми не можемо собі дозволити знижувати їх. Захист тарифів - це справа, першою чергою, профільного заступника, а не секретаря ради.

Це один із прикладів того, що є речі, які секретар ради не повинен собі дозволяти. Займатися політикою чи додатковим піаром можна було знаходячись за надійною спиною Миколи Ярославовича. Але як секретар ради ти маєш об’єднати депутатів, десь утриматись від протистояння з політичними силами і фракціями, які в більшості випадків підтримують рішення, запропоновані міським головою. Секретар ради – це вміння більше мовчати на пленарних засіданнях та якомога більше спілкуватись з депутатами за межами сесійної зали. Його завдання – не створювати додаткової напруги, а бути третейським суддею, але не учасником і тим більше не бути ініціатором баталій.
Нині пані Вусенко говорить, що вона до всіх депутатів ставилася однаково доброзичливо. На жаль, це не завжди було так. Вона дозволяла собі речі допустимі для політика, але не припустимі для секретаря ради.

Це і є основною причиною того, що ви не підтримуєте кандидатуру пані Вусенко на посаді виконувача обов’язків міського голови?

Я не буду говорити за всю фракцію, у цьому випадку висловлюю виключно свою позицію. Хоч всі аналогії носять умовний характер, але вдамся до такого порівняння. Ставши депутатами, ми взяли відповідальність за місто, за громаду. Ми всі - на одному кораблі, і коли був досвідчений капітан, то все було нормально. Ми долали шторми, оминали рифи і завжди корабель йшов по правильному курсу. А коли його не стало, то виникла загроза, що біля штурвала може опинитись людина, яка й непогана, навіть вродлива, але якій категорично не можна доручати штурвал через відсутність належного досвіду, невміння згуртувати команду, ігнорування законів і деякі особливості характеру.

Я особисто вважаю, що їй зарано займати таку посаду. Людина може мати досвід керування легковим автомобілем. Але якщо посадити його за кермо великої вантажівки, і вона буде керувати нею як легковиком, то це може призвести до аварії. А ми не можемо ризикувати містом і громадою. Нам треба людина, яка впевнено тримає штурвал. Для цього треба мати досвід, вміння і знання, а головне - розуміння того, що ти робиш. А особисто в мене є сумніви, чи вистачить їх Юлії Вусенко.

Соратники Юлії Вусенко, та й вона зокрема, у якості аргументів закликають поважати пам’ять покійного голови Миколи Романюка, торкаючись теми його передчасної смерті. Чи не є це спробою маніпуляції?

Нещодавно я навіть вступив у полеміку в Фейсбуці з активістами «Самопомочі» та попросив не зловживати пам’яттю Миколи Ярославовича. Є звернення сім’ї покійного міського голови, не використовувати його ім’я в політичних цілях. Це прохання почули всі, окрім Юлії Василівни.

Я довгий час працював з Миколою Романюком, але я ні тоді, ні тим більше зараз не можу стверджувати, що я входив у команду міського голови. Ми були партнерами. У той же час є чимало людей у виконкомі, яких можна назвати його командою. Серед заступників - це, першою чергою, Юрій Вербич – людина, яка довго з ним працювала, професіонал своєї справи. Це його радник Богдан Гончарук, який довгий час вів разом з ним справи. При всій повазі до Юлії Вусенко, вона – лише секретар міської ради, яка волею випадку опинилася на цій посаді. Так ось, я не чув щоб Юрій Вербич, наприклад, зловживав іменем покійного, що не скажеш, про пані секретаря.

А сьогодні триває маніпуляція. Рішення, яке має прийняти рада, звучить згідно закону так: «Про дострокове припинення повноважень міського голови». А ми звідусюди чуємо фразу, яку запустила і всім нав’язала Юлія Василівна – «Про визнання факту смерті». По-перше, факт смерті встановлюють лікарі, свідоцтво про смерть видають в РАЦСі. Який стосунок до встановлення факту смерті має рішення міської ради про дострокове припинення повноважень? Де в законі йдеться про рішення щодо встановлення факту смерті? Якщо говорити про підтекст цього рішення, то це все-одно не визнання факту смерті, а підтекстом цього рішення є наділення секретаря ради повноваженнями міського голови! Все.

Сьогодні міського голови немає – це, на жаль, факт. Якщо його немає, то потрібен момент передачі повноважень, і закон говорить про те, що цією людиною має стати секретар ради. Але секретар отримує повноваження лише після того, коли вступає в дію рішення «Про дострокове припинення повноважень міського голови».

На так і не розпочатій позачерговій 19-ій сесії пані Вусенко заявила, що сесія повноважна, бо депутати були присутні в залі. Ви можете вважати все, що завгодно, але фізична присутність в залі ще не є фактом присутності на пленарному засіданні. Згадайте, скільки разів в кінці пленарних засідань виникали ситуації, коли депутати виймали картки і сесія вважалась нелегітимною. І тоді головуючий звертався до депутатів, присутніх в залі, зареєструватись все ж карткою на засіданні аби надати можливість завершити сесію. Чи коли перед початком пленарного засідання чи після перерви головуючий звертався до присутніх у залі депутатів зареєструватись, аби був кворум і можна було б розпочати засідання.

Так ось, депутатам так і не змогли пояснити, для чого потрібно в один день протягом однієї години проводити позачергову та чергову сесії, бо дуже складно вважати аргументом заяву пані Вусенко, що десь там у якихось чи то міськрадах чи то сільрадах подібне рішення приймалось на позачергових сесіях і ми тепер зобов’язані вчинити так само.

Я запропонував пані Вусенко перенести це питання («Про дострокове припинення повноважень міського голови», - ВН) на чергову, 20-ту сесію. Тим більше пізніше саме Юлія Василівна казала, що це є технічне питання. Щоб змінилося? Фактично нічого. Всі рішення ради були б легітимними, місто отримало б вирішення бюджетних проблем, люди отримали б такі довгоочікувані рішення та й до кінця сесії і секретар таки отримав би повноваження міського голови. Але Юлія Василівна подібні аргументи просто не хотіла чути. Їй кров з носу потрібні були повноваження міського голови будь-якою ціною і до чергової сесії.

І що робить в цей час пані Вусенко? Вона просить вибачення у родини Миколи Романюка за вигаданий нею аргумент про нібито не визнання радою факту смерті міського голови, а по суті за те, що їй не надали повноважень міського голови! Та не зачіпайте сім’ю, залиште її в спокої, не можна цього робити! Не можна так маніпулювати! При чому тут сім’я?

Якщо я не правий, то хай кандидат юридичних наук Юлія Вусенко покаже закон, у якому йдеться про те, що депутати встановлюють факт смерті міського голови, як вона це постійно озвучує. Якщо цього немає, то не вводьте в оману людей і не маніпулюйте ними.

Де-юре триває спроба передати владні повноваження від міського голови до секретаря. Чи не виглядає це, як бажання Юлії Вусенко чи інших осіб якомога довше затриматись на посаді виконувача обов’язків міського голови?

Якщо політик каже, що він не бореться за владу, то він обманює свого виборця. Йдучи в політику, ми ставимо перед собою певні завдання – вирішити питання ремонту доріг, дахів, покращити благоустрій міста, виконати ці та інші доручення виборців. Механізм реалізації простий: якщо ти депутат, то маєш обмежені можливості. Коли ти голова постійної комісії чи очільник фракції – повноваження більші, а, зайнявши посаду виконувача повноважень міського голови, вони ще зростають. Тому як політик вона діє правильно - бореться за посаду, яка дозволить їй вирішити ті завдання, які стоять перед нею. Але дивує інше: якщо вона бореться за цю посаду, то це морально і законно, а якщо інші політичні сили – це, цитую, переслідування «власних меркантильних та вузькопартійних інтересів»? Це якісь подвійні стандарти.

Мене особисто здивувала заява Юлії Василівни про те, що вона, буцімто, не піде у Верховну Раду, хоча є кандидатом №1 на входження туди за списком «Самопомочі». Адже Луцьком давно ширяться чутки, що одна з депутатів ВРУ з фракції «Самопоміч» планує скласти повноваження і з дня на день Юлія Василівна отримає шанс опанувати трибуну Верховної Ради. Верховна Рада – це для політика як прем’єр-ліга у футболі, це інші можливості, які ні в яке порівняння не йдуть з депутатством у міській раді.

Я колишній офіцер, і для мене це виглядає так, ніби запропонували б офіцеру зайняти посаду командира дивізії, а він заявив би: «ні, я краще командуватиму батальйоном, адже я так звик до цього батальйону». Посада міського голови не настільки ключова, щоб Юлія Василівна за неї боролася, жертвуючи Верховною Радою. Значить є якісь латентні мотивації.
Врахуємо, що Львів має проблеми зі сміттям, а міським головою Львова є лідер «Самопомочі» Андрій Садовий, і що населення Львова близько 800 тисяч, їх полігон для сміття не працює, але і місто від сміття не потопає, тобто – воно десь утилізовується. І хто сьогодні дасть гарантії, що немає схем і можливостей вивозити це сміття до нас на полігон у Брищі. Звичайно є. Тим більше, що до нас не так вже й далеко. І хто дасть гарантії, що його туди не вивозять?

Якщо виконувати повноваження міського голови Луцька буде особа, яка не має зобов’язань перед Садовим, то вона цей процес зможе виявити і зупинити. Що стосується пані Вусенко, то в мене є сумніви, що вона докладе усіх зусиль, аби не допустити завезення львівського сміття під виглядом луцького на наш міський полігон. Я не можу цього стверджувати, але я аналізую і роблю висновки. І якщо перед політиком стоїть завдання будь-якою ціною врятувати шефа, тоді все стає на свої місця, тоді стають зрозумілими ці фанатичні надзусилля і маніпуляції аби втриматись у владному кріслі.

Відповідно до закону, клопотання про призначення виборів міського голови у Верховну Раду підписує особа, яка виконує обов’язки міського голови. Юлія Вусенко підписала даний лист як секретар ради, не отримавши повноважень. Які це може мати наслідки?

Юлія Вусенко – кандидат юридичних наук, має чітко орієнтуватись в законах. Перебуваючи на посаді секретаря ради, вона повинна була б прочитати ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Я не думаю, що вона не розуміє, що тільки той, хто здійснює повноваження міського голови, може підписати даний лист.

А секретар ради стає ним тільки після того, як буде прийнято рішення «Про дострокове припинення повноважень міського голови».

Як юрист, вона не могла допустити такої помилки. Для чого це було зроблено? Я про це не задумувався, але, можливо, це було зроблено свідомо. Бо якщо Верховна Рада на основі такого клопотання прийме рішення про проведення в Луцьку виборів міського голови, то воно елементарно може бути оскаржено в суді. Таким чином можна зірвати вибори, якщо соціологічні опитування будуть надавати перевагу не провладному кандидату.

Крім того, це можна розцінювати як перевищення повноважень секретаря ради, що може спричинити певні наслідки. І не хотілось би, щоб молодий політик Юлія Вусенко мала проблеми. Прикро, коли вузькопартійна доцільність бере верх навіть над інстинктом політичного самозбереження.

Чи не потягне це за собою затягування виборів, адже Рада буде в праві не прийняти таке клопотання. І хто від цього виграє?

Відверто кажучи, я взагалі не бачу перспективи виборів міського голови. Який політичний розклад в області? На жаль, Волинська ОДА вступила в конфронтацію з Волинською облрадою. Я свого часу був головою ОДА, і ми працювали як єдине ціле з радою. Лише при такій умові робота буде ефективною. Дискусія і критика повинна бути, але, на жаль, нині між ОДА і радою має місце повне непорозуміння. Те, що депутати облради не визнали роботу голови ОДА, має стати для Володимира Гунчика сигналом того, що він втратив зв’язок з більшою частиною депутатського корпусу.

Для голови ОДА, а ми не будемо забувати, що говоримо про фактичного лідера БПП «Солідарність» на Волині, втрата позицій в обласній раді є болючою. А втрата Луцька стане чуттєвим ударом не лише по ньому, як керівнику, а й по БПП, як політичний силі. Я не сумніваюся, що ці процеси відслідковуються і керівництвом їх партії, і Адміністрацією Президента, зважаючи на те, що навіть депутати Луцької міської ради туди їздять по партійних питаннях. Цьому буде надаватися оцінка. Тому для волинського осередку БПП принципово зберегти їх домінуючі донедавна позиції у міській раді, залишаючи пані Вусенко секретарем ради, як би це парадоксально не звучало. Адже на всеукраїнському рівні «Самопоміч» - в жорсткій опозиції до БПП, а на Волині - вони союзники.

В даному випадку БПП бачить Вусенко не як самостійну фігуру, а як лідера цієї коаліції, основу якої складає БПП «Солідарність».

Такий союз є ситуативним. Тут є співпадіння політичних інтересів. Виключення з фракції БПП депутатів Євгенія Ткачука,Олександра Козлюка та Андрія Авраменка тільки за те, що вони не бажали підтримувати Вусенко, говорить про, те що у Вусенко вбачають чинник, який законсервує ситуацію в Луцьку, і не допустить не бажаних для діючої влади змін.

Тому, якщо секретарем залишиться Юлія Вусенко, то, на мою думку, виборів у місті не буде. Якщо ж пані Вусенко знімуть з посади, а все до того йде, то ця боротьба за крісло автоматично трансформується у початок передвиборчої кампанії єдиного кандидата від БПП і «Самопомочі» Юлії Вусенко. Вона чітко усвідомлює, що в неї немає більшості і не буде. І шансів залишитись на посаді не так багато, як комусь би хотілось.

Нині для початку виборчої кампанії вона у вигідному положенні. Адже після того, як її знімуть з посади, вона отримає чудовий стартовий майданчик на виборах як нібито несправедливо ображена, як жертва злих сил і т.д. Наразі ж триває велика маніпуляція законом і поняттями. Тих депутатів, які мають власну позицію, що не співпадає з позицією Вусенко, шельмують, обзивають тощо.

Дійшло і до погроз, наскільки ми знаємо…

Ну, це не серйозно. Я з тієї когорти депутатів минулої каденції, які приймали унікальні політичні рішення в міській раді. Ті рішення не лише жорстко критикували тодішній режим, а й набували резонансу у всьому світі. До прикладу, це перейменування вулиці на честь Юлії Тимошенко, коли вона була в тюрмі. Так, воно протрималось декілька годин, але про нього знав весь світ. І весь світ знав, що в Україні не змирились з режимом Януковича. Наш майдан гідності розпочався ще тоді.

Нас ламали страшно, і депутати не зламались. А зараз когось хочуть зламати СМС-ками? Це низько, несерйозно і не варте обговорення.

Ви припустили, що виборів у Луцьку може не бути взагалі. Яким чином це можливо?

Відповідно до законодавства, Рада має прийняти рішення про призначення виборів у Луцьку протягом 90 днів після отримання клопотання від виконувача повноважень міського голови. Але може й не вистачити для цього голосів. Виходячи з того, що більшість там має БПП «Солідарність» з союзниками по коаліції, то якщо вони не захочуть, щоб відбулись ці вибори, то на це може банально не вистачити голосів.

Тому може бути ситуація, як в Чернівцях, чи у Вараші, де секретарі рад декілька років виконували повноваження міського голови. Вибори правляча коаліція може призначити лише у випадку, якщо соціологія покаже, що потенційний кандидат від влади на посаду міського голови буде мати всі шанси на перемогу.

Ви самі були секретарем ради минулої каденції. Як би ви діяли, якби опинились в ситуації пані Вусенко?

Я не хотів би опинитись у ситуації, яку створила, у тому числі для себе, Юлія Вусенко. Бо вона є суб’єктом об’єктивних протистоянь в області. Вона їх учасник, але навіть не ключовий. Я не знаю, наскільки вона самостійна. Вона бореться за владу, бо політик зобов’язаний боротися. Але вона має пам’ятати, якщо ти в цій боротьбі порушуєш закон і стаєш на шлях маніпуляцій, переходиш певну моральну межу, в якийсь момент воно вдарить бумерангом. Це речі, які не пробачають. Можна один раз обманути всіх, але весь час маніпулювати всіма ще не вдалось нікому.

Найкращий і достойний вихід для неї, на мою думку, зробити заяву. Мовляв, виходячи з інтересів громади, розуміючи, що сьогодні сесійний зал через її прагнення втриматись у кріслі секретаря ради блокує роботу міської ради і життя міста, вона заявляє, що є проект рішення про недовіру секретарю ради. Вона з ним не погоджується і вважає несправедливим, але виходячи з інтересів громади відміняє позачергову, 19-ту сесію, оголошує 20-ту, чергову, і закликає депутатів визначитися з посадою секретаря ради. Якщо її поміняють на когось іншого, то вона гідно піде з посади як людина, яка не ставить посаду понад усе, якщо ж ні, то питання формування коаліції імені Юлії Вусенко стає по суті формальним.

Це буде сильна і переконлива позиція. Все решта - звичайна політична боротьба за крісло міського голови, яка і далі буде прикриватись інтересами громади і пам’яттю Миколи Ярославовича.

Чи є нині компромісний кандидат на посаду секретаря, який влаштує більшість в раді?

Як кажуть, святе місце порожнім не буває. Кандидат знайдеться завжди. Чи є така кандидатура в УКРОПі? Думаю, що так, адже в них 15 депутатів в раді. Те, що вони її поки не озвучують, це, деякою мірою, правильно - для чого ділити шкуру невбитого ведмедя.

Що стосується представників від інших політичних сил, то в кожної з них є свій кандидат, який міг би виконувати ці повноваження. Хтось краще – хтось гірше. Але ми повинні розуміти, що кандидатів багато, а секретарем ради буде той депутат, хто матиме підтримку як мінімум 22 колег.

Як далі бути з сесійними засіданнями? Земельні питання згідно закону мають розглядатись не рідше, ніж раз на місяць. Проте цей термін вже минув. Депутати пропонують зібратись на чергову сесію, знявши «скандальні» питання.

Порядок денний затверджується радою. Рада може проголосувати за те, аби зняти певні питання з порядку денного. Якщо ні, то вони залишаться, і будуть обов’язковими для розгляду – немає жодних проблем.

Якщо ви пам’ятаєте, то постійна депутатська комісія, на якій про це йшлося, не прийняла такого рішення, ця пропозиція звучала як один із можливих варіантів. Але депутати сказали, що не будемо вдаватись в деталізацію цих процесів. Відповідно до закону має бути сесія, і ми звертаємось до Юлії Василівни Вусенко з проханням скликати чергову сесію і почати розгляд питань, важливих для громади міста. Буде вона користуватись повноваженнями міського голови, чи ні - для громади на даному етапі великого значення немає.

Хотіли б щось побажати вашим опонентам?

Я не вважаю, що ми тут всі опоненти один одному. Ми бачили, що інтереси міста згуртували нас в одну команду. На жаль, справжній лідер, так сталося, пішов від нас. І нині триває пошук нового лідера і формування команди, яка працюватиме на інтереси міста і громади.

Тому всім учасникам цих протистоянь хочу побажати не переходити межі і не опускатися до маніпуляцій, погроз, спроб застосування силових структур як найпереконливішого агітаційного аргументу. Пам’ятаймо, що ми – лучани. Нас обрали для того, аби ми відстоювали інтереси міста.

Нам потрібно визначитись, в якому форматі ми це будемо робити. Тому треба якнайшвидше пройти цей період, переформатувати більшість. І продовжити плідну працю для міста і лучан.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---