В УКРОПі - волиняни, які довели власний патріотизм в умовах війни*

В умовах неоголошеної війни з Росією чимало українців з високим рівнем мотивації і неформальним усвідомленням патріотизму, породженим самим життям, свідомо прийняли на себе відповідальність не тільки за свою родину, але й усю Україну.

Це й ті, хто добровільно взяв зброю в руки і пішов боротися з окупантом, і ті, хто взявся за забезпечення бійців продуктами й усім необхідним. Для цих людей прихід в армію (безпосередньо чи дотично) - не просто відбуття повинності, але особистий вчинок. Так само як і прихід у політику. Адже багато з тих, хто вистояв у війні на сході, готові продовжувати відстоювати інтереси українців на політичній арені. Зокрема, прийнявши рішення увійти до команди об’єднання УКРОП.

Як наголошував член політради УКРОПу Ігор Палиця під час представлення кандидатів в депутати місцевих рад від партії 26 вересня, основу команди становлять люди, які не словами, а своїми справами довели власний патріотизм.

ВОЛОНТЕР З ЧАСІВ МАЙДАНУ

П’ятдесятирічний Сергій Балицький, засновник волинського волонтерського центру «Серце патріота», активіст Волинської регіональної парторганізації «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», з часу початку неофіційної російсько-української війни в зоні АТО бував неодноразово. Він на власні очі бачив проблеми звичайних українських солдат, налагодив співпрацю з військовим командуванням деяких загонів.



ЧИТАТИ ЩЕ: «СЕРЦЕ ПАТРІОТА»: ЯК БРОНЬОВАНЕ АВТО ПОТРАПИЛО НА СХІД З ВОЛИНІ

Розповідає, що осболиво обурився, коли зіткнувся з корупцією серед тих, хто розподіляє ресурси на військове утримання країни. Обурило також те, що передова лишається оголена командуванням вищого рівня.

«На передовій мені не доводилося зустрічати військових високого рангу. Командири повідомлені заздалегідь, де розпочнуться обстріли, де ненадійні фортифікаційні споруди і стараються триматися подалі від цієї території. На жаль, це людський фактор. Але факт є факт. Волонтерів неохоче допускають у військові штаби. Командирам є що приховувати і вони бояться, що ми помітимо недоліки у їхній роботі», - розповів волонтер, якому болить за кожного бійця, кожну просту людину.



Сергій Балицький не приховує, що йому пропонували підтримувати інші політичні сили, але зупинив свій вибір на «Українському об’єднанні патріотів – УКРОП».

«Мені дуже подобається позиція Ігоря Коломойського. Ставши головою Дніпропетровської облдержадміністрації у такий непростий час, він показав себе ефективним менеджером, зумів захистити кордони такої стратегічно важливої області і не допустити сепаратистів на її територію. За іншого сценарію розвитку подій, не виключено, що бойовики вже досі були б у Києві», - каже Сергій.

БОЄЦЬ І ВОЛОНТЕР

Лучанин Олександр Кравченко, боєць 14 бригади, дивився війні у вічі й, напевне, довго не зможе її забути. Як пояснив Олександр – вже настав час скласти зброю і займатися парламентаризмом. Нині учасник Революції Гідності, боєць і волонтер Кравченко допомагає професіоналам, служить містком між спеціалістами і тими, кому вони прагнуть допомогти - бійцям АТО. «Зараз багато хто нарікає, що долар «виріс», все дорого, але ви зрозумійте, що зараз війна, час - складний. Доки вона не завершиться, то добра не буде. Є така приказка: «наша хата скраю». Але я вам так скажу, що окраїна перша й зустрічає ворога. Це той же Майдан, але він перекинувся на схід. Cвою незалежність ми отримали безкоштовно, а зараз її заробляємо кров’ю і потом. Чим більше патріотів буде у владі, тим швидше настане перемога», - наголошує волинський боєць АТО. Олександр є частиною тієї команди патріотів, які своєю фаховістю і наполегливістю прагнуть змін в країні.

«Хто такий патріот – це людина, яка є небайдужа, якій не все одно, що відбувається в її краї, на її вулиці, в її будинку, квартирі. Чому саме УКРОП? Мабуть, цей УКРОП, патріотизм, - він вже в крові. Зброю вже треба скласти і займатися парламентаризмом», - переконаний Олександр Кравченко.



Крім того, боєць стверджує, що патріотів нині активно підтримує той, хто знає ціну перемоги і щодня прагне наблизити її. «Ми давно працюємо з Фондом Ігоря Палиці «Новий Луцьк». Не все афішується, але є підтримка нас, патріотів. Свої потреби й бажання ми декларуємо і нас чують», - розповів Олександр Кравченко.



У ПОЛІТИКУ ПРИВЕЛО ВОЛОНТЕРСТВО

До цієї неоголошеної війни Галина Неспай була цілком аполітичною людиною, але більше року волонтерства, поїздки на схід, коли довелося вибиратися і під обстрілами, змінили її погляди і на життя, і на політику.

Cьогодні Галина Неспай – кандидат у депутати до Волинської обласної ради (Луцький район) від політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП». Війна для організації, де вона працювала - українсько-польського підприємства «Софленд Україна» - почалася з того, що обидва керівники фірми – Марк Михайліченко і Руслан Євчук – пішли в українську армію. Один служив бортовим техніком вертольота у Чугуєві, а інший (після 5 відмов у військкоматі мобілізувати) записався добровольцем в перший батальйон територіальної оборони «Волинь».

«Ми усе переживали разом. Їздили у батальйон і в Сумську та Чернігівську області, збирали і доставляли особисті посилки для бійців, ліпили сотнями штук вареники для них, збирали теплі речі та все, чого їм не вистачало, а ми могли в тім допомогти. А коли рідні бійців батальйону почали вимагати, аби їх відвели, дали ротацію, бо ж перебування там могло закінчитися дуже трагічно, ми також були з ними», – згадує Галина Неспай. Вона не тільки організовувала доставку посилок волинським військовим, а навіть дніпропетровським, запорізьким, сумським... У тих регіонах якось ніхто не взяв на себе цей клопіт, а Галина приймала (через пошту) посилки у Луцьку, і вже звідси вілправляла їх на позиції... Згодом створила благодійний фонд «Серця Волині», і стала у ньому головою правління. У ті непрості для України місяці Галина Неспай вкотре переконалася, що в таких екстремальних умовах для суспільства, як неоголошена війна, люди перестають бути аполітичними. Фонд «Серця Волині» організував ремонт техніки для батальйону «Волинь». З Луцька під Дебальцеве добровільно поїхали двоє чоловіків-майстрів. Два місяці жили там, так само ризикуючи життям, не маючи ніяких соціальних гарантій, бо ж ніхто, крім совісті, їх туди не посилав, не отримували, звісно, й зарплати.

Працівники їхньої фірми досі, крім податку на армію, щомісяця скидаються по 100 гривень на допомогу українським військовим. Так і формується в Україні громадянське суспільство, каже Галина. В Українське об’єднання патріотів – УКРОП – вона прийшла тому, що патріотизм – це душа колективу, в якому працює.

Наскільки важливим є відчуття патріотизму, переконалася і під час поїздок на схід. У районі Дебальцевого – Ольховатки Галина мала зустріч, яка перевернула їй душу: місцеві діти вийшли просити продуктів... Хоча знала, що хлопці з батальйону «Волинь» щедро діляться з місцевими тим, що самі мають, проте не могла уявити, як би це її власна дитина стояла з простягнутою рукою... У Луцьку вона організувала збір теплих речей для донецьких дітей, продуктів. Возили їм допомогу доти, доки батьки їхні не почали банально цю допомогу продавати. А діти почали просити, аби їм купили мобільні телефони, золоті прикраси... Вона каже, що це добре, коли вже не просять їсти. Але погано, що люди живуть по-споживацьки, і тим більше патріотизм, любов до землі, на якій живуть, для них – порожній звук.

Вважає, що до влади в Україні мають прийти люди, які розуміють ці поняття, для яких вони дорогі, бо без них не збудуєш єдиної країни. Тому вона в УКРОПі, партії, яка робить ставку на молодих і креативних, на щирих патріотів.

БОРЕЦЬ ІЗ ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДЕЙ

Українцям час повертати собі почуття власної гідності – не такої, яка час від часу вибухає від доведення до відчаю, такої, яка буде назавжди міцно вибудувана в серцях. У цьому переконаний Василь Троян – кандидат у депутати Волинської обласної ради від партії УКРОП. У своєму рідному Турійському районі Василь Васильович очолює місцеву організацію громадського всеукраїнського об'єднання «Сила права». Каже, що із порушеннями прав людей бореться ще з «часів Кучми». Був учасником першого мітингу в Києві у річницю загибелі журналіста Георгія Гонгадзе. З тих пір він і є в активній політиці. Під час Помаранчевої революції у Турійському районі був одним з організаторів мітингів у райцентрі та поїздок у Київ. Саме гідності, вважає, і бракує нині громадянам України. Тому і миряться з тим і тими, хто нині і створює в Україні той безлад і хаос, який добряче вже допік багатьом.



Наразі саме учасники АТО є чи не найбільшою групою турійчан, прихильників партії УКРОП. І ці хлопці, які дивилися смерті у вічі, захищаючи країну, переконує Василь, мають отримати шанс змінити життя українців на краще. «Коли мене люди запитують: «А чи і цим можна вірити? Бо ж обіцянок та планів ми чули вже чимало», то я відповідаю так: якщо ці хлопці були на передовій, пережили те, що нам і не снилося, і не зламалися, не перестали любити Україну, і вони хочуть щось змінити у ній на краще, то ми маємо дати їм цей шанс, дати шанс тій партії – УКРОПу, яку вони обрали для себе, – вважає Василь Троян.

Головне, з його слів, - вони вже мають гідність, вони не бояться. А за одним сміливим, кажуть, десять боягузів іде. Василь Троян прагне, аби більше людей у регіоні дізналися, що собою являє партія українських патріотів, УКРОП. «Стежу за виступами Ігоря Палиці, його позиція мені дуже імпонує. І навіть якщо на нинішніх виборах на моїй малій батьківщині УКРОП ще не завоює багато позицій, проте спілкування з земляками показує: до наступних виборів партія українських патріотів матиме значно більше прихильників. Вона виховає і кандидата у депутати, якого оберуть, не оглядаючись на тиск та провокації, бо та програма, яку нині декларує УКРОП, у суспільстві вже запитана, - переконаний Василь Троян і цю думку намагається донести до співвітчизників».

ПІДПРИЄМЦІ У ВОЛОНТЕРСТВІ

Успішний підприємець з Ковеля Ковелі Ігор Пініс пройшов три Майдани, допомагає українським військовим і вважає, що нинішня влада боїться самостійних і самодостатніх людей.

Ігор Пініс та його соратники стояли біля джерел створення Ковельського центру допомоги 51 бригаді. Завдяки їхній підтримці у Ковелі видали найбільше на Волині землі для учасників АТО.



Ігор іде на вибори до міської ради Ковеля під першим номером від партії УКРОП. Окрім того, він переконує: третина кандидатів у депутати міста сьогодні – підприємці малого і середнього бізнесу. Вони – та небайдужа категорія населення, яка може і хоче щось змінити.

Нагадаємо, нещодавно УКРОП представив кандидатів у депутати до місцевих рад, серед яких - і згадані волиняни. Головна ставка партії на місцевих виборах, як заявив член політради партії та засновник Фонду "Новий Луцьк" Ігор Палиця – молоді люди з досвідом.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---