Волонтери Волині допомагають бійцям долати «донецький» синдром*
Психологічну допомогу військовим, які повертаються із зони проведення Антитерористичної операції на сході України, розпочинали і продовжують переважно волонтери. Держава, і то не завжди, або не завжди якісно, одягала, взувала і давала озброєння. Але досвід інших країн давно показав, що стан бійця визначає, наскільки він налаштований на перемогу.
Щодня працюючи з бійцями АТО і їх родинами, Мирослава Мушкевич говорить про позитивні зміни в адаптації військовослужбовців у щоденному житті, про повернення їм у серця найголовнішого – миру.
Кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри практичної психології і безпеки життєдіяльності Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Мирослава Мушкевич балотується у депутати Волинської обласної ради у своєму рідному Рожищенському районі.
- Чи не було страху прийняти пропозицію балотуватися саме «вдома»?
- А тому і не відмовилася, що це – «вдома». Я народилася у Рожищах, закінчувала тут першу школу, найстарішу. Це місто, де минули мої дитинство і юність, де жили мої батьки, де продовжує жити мама, бо тата вже три роки нема із нами... Це місто, де живе мій брат із сім’єю, який також чимало зробив для Родищ і рожищан. А як психолог я тісно співпрацюю з місцевими волонтерами, тут створено потужну волонтерську групу. Для демобілізованих із зони АТО ми у Луцьку проводимо триденний психологічний відпочинок, разом з їхніми родинами. Приймали вже і три родини українських військових із Рожища. Місцеві волонтери мені кажуть, що вони бачать післявоєнні, так би мовити, проблеми у родинах бійців. Але їм не вистачає фахівців-психологів. Тому створення психологічної допомоги на рівні райцентру – і чому б не в Рожищах? – це одне з моїх найвагоміших завдань. Це моє рідне місто, і тут мені хочеться зробити більше.
- Ще на початку літа 2014 року довелося бути на зустрічі місцевої влади з бійцями, які після поранень лікувалися у військовому госпіталі. Запали у душу слова одного з бійців: «А що буде, коли ми повернемося додому?» Чи є відповідь у вас як психолога, на це питання тепер?
- Ми, фахівці, розуміли, що цей синдром, з яким вони повертатимуться, називатимуть «донецьким». Почали думати, як нам долучитися до психологічної підтримки вчорашніх воїнів. Наші наміри надавати допомогу військовим з так званим посттравматичним стресовим станом співпали з пропозицією заступника голови правління Фонду Ігоря Палиці Ірини Констанкевич. У Фонд за підтримкою йшли військові, родини загиблих і поранених бійців, бо там знали ситуацію.
У нас при кафедрі вже багато років діє Центр психологічної консультативної допомоги. Коли його створювали, були розмови, що психотерапевт не потрібен, що люди просто не підуть за консультацією у приміщення університету... Але ми стабільно маємо дуже багато клієнтів, а тепер до них додалися і бійці з АТО та члени їхніх родин. Дуже гарною справою став триденний психологічний відпочинок для родин бійців АТО, який організував Фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк» у готельному комплексі «Маєток» в Липинах. Вже було 5 заїздів, у кожному по шість родин. Зміни у сприйнятті світу «після війни», у соціальній адаптації вражають і нас, і самих учасників психологічних тренінгів.
- Ми знаємо про досвід Ізраїлю, США, інших країн з психологічної допомоги військовим, яку надає саме держава. А в нас її і розпочинали, і продовжують переважно волонтери. Чому так?
- Тривалий час вважалося, що психологічна допомога не є потрібною, не є результативною для військовослужбовця. Але досвід інших країн показав, що психологічна допомога якраз є базовою, наскільки боєць налаштований на перемогу. Тепер і в нас це розуміють. Люди-волонтери якраз і показали, наскільки це важливо, і самі військовослужбовці продемонстрували, наскільки це важливо для них самих.
- Як би ви пояснили факт, що у політичній партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» багато волонтерів, колишніх учасників АТО, членів їхніх родин. Чому вони приходять саме в цю партію?
- В партії УКРОП є чимало людей Фонду «Новий Луцьк» і вони не говорять, що відбудують нову Україну, а крок за кроком справді це роблять. Період пустослів’я вже минув. Якщо робити ставку на таких патріотів, практиків, тоді нас усіх чекатимуть позитивні зміни.
Марія САПІГА
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Щодня працюючи з бійцями АТО і їх родинами, Мирослава Мушкевич говорить про позитивні зміни в адаптації військовослужбовців у щоденному житті, про повернення їм у серця найголовнішого – миру.
Кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри практичної психології і безпеки життєдіяльності Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Мирослава Мушкевич балотується у депутати Волинської обласної ради у своєму рідному Рожищенському районі.
- Чи не було страху прийняти пропозицію балотуватися саме «вдома»?
- А тому і не відмовилася, що це – «вдома». Я народилася у Рожищах, закінчувала тут першу школу, найстарішу. Це місто, де минули мої дитинство і юність, де жили мої батьки, де продовжує жити мама, бо тата вже три роки нема із нами... Це місто, де живе мій брат із сім’єю, який також чимало зробив для Родищ і рожищан. А як психолог я тісно співпрацюю з місцевими волонтерами, тут створено потужну волонтерську групу. Для демобілізованих із зони АТО ми у Луцьку проводимо триденний психологічний відпочинок, разом з їхніми родинами. Приймали вже і три родини українських військових із Рожища. Місцеві волонтери мені кажуть, що вони бачать післявоєнні, так би мовити, проблеми у родинах бійців. Але їм не вистачає фахівців-психологів. Тому створення психологічної допомоги на рівні райцентру – і чому б не в Рожищах? – це одне з моїх найвагоміших завдань. Це моє рідне місто, і тут мені хочеться зробити більше.
- Ще на початку літа 2014 року довелося бути на зустрічі місцевої влади з бійцями, які після поранень лікувалися у військовому госпіталі. Запали у душу слова одного з бійців: «А що буде, коли ми повернемося додому?» Чи є відповідь у вас як психолога, на це питання тепер?
- Ми, фахівці, розуміли, що цей синдром, з яким вони повертатимуться, називатимуть «донецьким». Почали думати, як нам долучитися до психологічної підтримки вчорашніх воїнів. Наші наміри надавати допомогу військовим з так званим посттравматичним стресовим станом співпали з пропозицією заступника голови правління Фонду Ігоря Палиці Ірини Констанкевич. У Фонд за підтримкою йшли військові, родини загиблих і поранених бійців, бо там знали ситуацію.
У нас при кафедрі вже багато років діє Центр психологічної консультативної допомоги. Коли його створювали, були розмови, що психотерапевт не потрібен, що люди просто не підуть за консультацією у приміщення університету... Але ми стабільно маємо дуже багато клієнтів, а тепер до них додалися і бійці з АТО та члени їхніх родин. Дуже гарною справою став триденний психологічний відпочинок для родин бійців АТО, який організував Фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк» у готельному комплексі «Маєток» в Липинах. Вже було 5 заїздів, у кожному по шість родин. Зміни у сприйнятті світу «після війни», у соціальній адаптації вражають і нас, і самих учасників психологічних тренінгів.
- Ми знаємо про досвід Ізраїлю, США, інших країн з психологічної допомоги військовим, яку надає саме держава. А в нас її і розпочинали, і продовжують переважно волонтери. Чому так?
- Тривалий час вважалося, що психологічна допомога не є потрібною, не є результативною для військовослужбовця. Але досвід інших країн показав, що психологічна допомога якраз є базовою, наскільки боєць налаштований на перемогу. Тепер і в нас це розуміють. Люди-волонтери якраз і показали, наскільки це важливо, і самі військовослужбовці продемонстрували, наскільки це важливо для них самих.
- Як би ви пояснили факт, що у політичній партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» багато волонтерів, колишніх учасників АТО, членів їхніх родин. Чому вони приходять саме в цю партію?
- В партії УКРОП є чимало людей Фонду «Новий Луцьк» і вони не говорять, що відбудують нову Україну, а крок за кроком справді це роблять. Період пустослів’я вже минув. Якщо робити ставку на таких патріотів, практиків, тоді нас усіх чекатимуть позитивні зміни.
Марія САПІГА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
З’явився новий потерпілий: справу військового, який до смерті побив чоловіка, рік розглядають у Луцьку
Сьогодні 14:45
Сьогодні 14:45
На ремонт вулиці волинське місто витратить понад 8 млн
Сьогодні 14:12
Сьогодні 14:12
Підрозділи рекрутингу створять у кожній бригаді ЗСУ
Сьогодні 13:55
Сьогодні 13:55
У Луцьку провели в останню дорогу Героя Богдана Войтюка
Сьогодні 13:39
Сьогодні 13:39
На Донеччині загинув військовий з Волині Микола Ковтонюк
Сьогодні 13:22
Сьогодні 13:22
Трамп хоче швидко закінчити війну в Україні, – Politico
Сьогодні 12:50
Сьогодні 12:50
Росія вдарила по центру Одеси: є руйнування та постраждалі
Сьогодні 12:33
Сьогодні 12:33