Угорщина має намір легально відібрати Закарпаття. Інфографіка

Станом на початок 2017 року на Закарпатті налічується понад 100 тисяч громадян, які отримали паспорт резидента Угорщини. Кожного року ті, хто має угорське громадянство, отримують у подарунок від угорської адміністрації декілька сотень євро. Одного дня ці люди без жодного пострілу і протесту можуть перенести Закарпатську область України на мапу іншої держави, повідомляють Новини Закарпаття з посиланням на Інформатор.

Попри публічну демократичну позицію, влада Угорщини розраховує на реалізацію проекту надання Закарпаттю статусу автономії, а відтак – перехід області під мадярську юрисдикцію легальним шляхом. Згідно з розрахунками Будапешта, 100 тисяч репатрійованих угорських закарпатців забезпечать позитивний результат у голосуванні за надання краю прав самоврядності.

Якщо ж Закарпатська область здобуде автономію у складі України, міжнародне право дозволяє провести референдум про подальше політичне самовизначення громад краю.

Прогноз на результати другого етапу поглинання регіону також позитивний: йдеться і про вже зазначені 100 тисяч голосів від представників угорської політичної нації, і про голоси закарпатців лише з українським громадянством. Адже якщо у випадку обрання автономії практичні вигоди не такі очевидні, то від можливості одного ранку "прокинутися в ЄС” важко відмовитися навіть доволі патріотичній людині.

Як твердить джерело видання в дипломатичних колах Угорщини, цей план угорська влада розробляє цілком самостійно, без домовленостей з Росією, хоча й для Кремля, і для його поплічників в Україні такий сценарій був би вигідним як фактор послаблення України як у політичному, так і у мілітарному протистоянні.

Землі Угорщини у міжвоєнний період. Приблизно у таких кордонах ультраправі угорські ідеологи прагнуть відновити країну

Загалом на Закарпатті налічують шість основних угорських територіальних громад. Саме на їх резидентів розраховують в Угорщині у забезпеченні голосів на можливому референдумі про автономію краю. Ці громади розміщені на прикордонних теренах так званого Притисянського району компактного проживання угорців. Саме про цю адміністративну одиницю як про початок угорської автономії на Закарпатті говорять ідеологи правих партій.

Зокрема, у жовтні 2013 року депутат Європарламенту від угорської партії "Йоббік” Бела Ковач на форумі у Берегові заявив, що створення Притисянського округу на Закарпатті з включенням до нього населених пунктів з більшістю угорськомовного населення є умовою для приєднання України до ЄС.

Закарпатська область

Поширення угорської мови у так званому Притисянському районі.

Згідно з даними документів, Берегівська територіальна громада налічує 57 398 угорських громадян, Вилоцька – 14 515, Пийтерфолівська – 11 204 громадян, Неветленфолівська – 8 094, Великодобронська – 9 435, а Чопська – 17 852 громадян Угорщини.

Загалом кількість осіб, які вважаються резидентами Угорщини у цьому районі, складає 118 тисяч 498 людей. Таким чином, щорічна фінансова допомога кожному угорцю цього краю, у мінімальному розмірі 100 євро обходиться бюджету Угорщини у 11 849 800 євро.



Наведений список охоплює громадян, чия натуралізація уже схвалена угорським консульством. У процесі обробки у консульствах краю щоквартально перебувають від кількох сотень до кількох тисяч пакетів документів.

Угорці становлять 67% населення Берегівського, 35 – Ужгородського, 25 – Виноградівського, 12 – Мукачівського районів Закарпатської області. Незначна частина їх мешкає в Хустському та Тячівському районах. В області діє понад 50 шкіл з угорською мовою викладання.

У січні 2010 року парламент Угорщини прийняв закон, який дозволяє громадянам колишніх республік СРСР, чиї родичі проживали в Угорщині або на підконтрольних їй територіях до 1945 року (Словаччина, Закарпатська область, Трансільванія і Воєводіна), отримати громадянство за спрощеною процедурою – через репатріацію, або так звану натуралізацію. Друга умова, окрім етнічної, для отримання угорського паспорта – володіння угорською мовою.

Втратити громадянство Угорщини можна, лише добровільно відмовившись від нього. Особи, які бажають відмовитися від громадянства, повинні звернутися з письмовою заявою до Президента Республіки Угорщина.

Єдине виключення стосується фальсифікованих заяв про натуралізацію. За фальсифікацію документів побавити громадянства можуть без втручання вищого керівництва держави.

За період з травня 2010 року, коли вступив у дію закон про спрощену процедуру отримання громадянства Угорщини, було подано понад 825 тисяч заявок від іноземців, і з них до кінця 2016 року 762 тисячі осіб склали присягу та отримали угорські паспорти.

У 2015 році 124 тисячі мешканців Закарпаття подали заяви на натуралізацію.

Такі дані з посиланням на канцелярію прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана оприлюднили угорські ЗМІ. У тому ж році Арпад Янош Потапі, державний секретар Угорщини, відповідальний за національну політику в угорському уряді,повідомив, що власниками угорських паспортів уже стали 94 тисячі закарпатців. За два роки ця цифра зросла ще на 6 тисяч.

В той час як угорська влада утримується від гучних публічних заяв і декларує лише намір матеріальної, соціальної та культурною підтримки своїх громадян за кордоном, члени радикальних партій та формувань сміливо озвучують вимогу: включити (точніше, "повернути”) Закарпаття до складу Угорщини. Ретранслятори цих ідей представлені як на місцевих рівнях (йдеться про радикальні громадські організації та об’єднання), так і в парламенті Угорщини (партія "Йоббік”) та Парламентській асамблеї Ради Європи.

Так, у 2014 році позафракційний угорський депутат Тамаш Гауді на сесії ПАРЄ закликав повернути Закарпаття на угорську карту.

Він прийшов на дебати у футболці із написом "Крим законно належить Росії, а Закарпаття належить Угорщині”.

Тамаш Гауді-Надь під час свого виступу на дебатах ПАРЄ

У своїй промові Гауді-Надь назвав заклики України впровадити санкції проти Росії "позаправовим жартом”, а референдум Росії в окупованому Криму – таким, що відповідав міжнародним стандартам.

Угорщина здобуває прихильність закарпатців найпростішим шляхом – надаючи матеріальну допомогу.

Із грудня 2010 року у місті Берегово почав функціонувати офіс євродепутата від партії «Йоббік» Бейли Ковача. На його основі було створено філію партії – «Йоббік Закарпаття» (Jobbik Kárpátalja), яка виконувала роль організатора заходів на місцях.

Робота центрів супроводжувалася діяльністю благодійного фонду під назвою «Приймальня незалежного депутата Європейського парламенту». Фонд декларував допомогу «в культурній, освітній, соціальній та економічній сферах життя угорців України» та сприяв у оформленні документів на подвійне громадянство. При цьому, на думку закарпатської прокуратури, фонд всіляко приховував дані про свою фінансову діяльність в Україні, адже значну частину ресурсів організація витрачала на поширення проугорських ідей.

У березні 2014 року під тиском української влади Бейла Ковач був змушений закрити свої центри.

Після цього віце-прем’єр Угорщини Жолтан Шем’єн заявив, що угорський уряд вирішив започаткувати на Закарпатті програму економічного розвитку, схожу на ту, що діє на теренах сербської Воєводини, де також проживає чисельна угорська громада.

Відтак, підтримкою закордонних угорців на Закарпатті займається фонд Габора Бетлена. На його діяльність у 2015 році в бюджеті Угорщини передбачили 17,5 мільярдів форинтів.

Керівник військово-патріотичної організації "Карпатська Січ”, ужгородець Тарас Деяку пояснив, що фінансова допомога та громадські проекти є складовими політики мадяризації Закарпаття.

«Багато закарпатців через людей, близьких до консулів, полегшують і пришвидшують для себе процес отримання угорського паспорта. В Ужгороді (районний центр Закарпаття, – ред.) угорську державу представляє Йожеф Бугайло, а в Берегові – Ендрю Саліпскі.

Це все відбувається за сприяння угорської влади в складі політики "мадяризації”, а також через бездіяльність української влади та СБУ.

Якщо цей процес триватиме надалі, то в найближчому майбутньому на Закарпатті буде така кількість людей, які числяться, як громадяни Угорщини, що буде важко насправді зберегти суверенітет західної частини України.

Під кінець року на католицьке Різдво закарпатці, які мають паспорт громадянина Угорщини, отримують подарунковий конверт з декількома сотнями євро. Дуже часто в конвертах отримують додатковий презент до зарплати вчителі шкіл та лікарі з прикордонних населених пунктів нашої області», – розповів Деяк.

Директор угорської школи у Чопі також розповіла, що її учні щорічно отримують допомогу у розмірі 7-8 тисяч гривень на придбання шкільного приладдя.

Після перемоги на парламентських виборах навесні 2010 року партії «Фідес», в Угорщині з’явилася тенденція до активної підтримки «закордонних угорців». Наприклад, в кінці 2010 року для організаційно-роз’яснювальної допомоги етнічним угорцям у місті Берегово з’явилося представництво депутата Європарламенту Бейли Ковача (права партія «Йоббік»). А 1 січня 2011 року почав діяти закон про спрощення процедури отримання угорського громадянства для «українських угорців».

У розпал Майдану 2013 року і напередодні візиту екс-президента України Віктора Януковича до Вільнюса, депутат Європарламенту Бейла Ковач став погрожувати офіційному Києву, що Угорщина може створити Україні проблеми на шляху євроінтеграції.

Бейла Ковач

Він озвучив вимоги партії до влади України: створити на території Закарпатської області угорський округ. Паралельно з цим, положення в регіоні намагався дестабілізувати підтримуваний Кремлем «русинський» рух, люди олігарха Віктора Медведчука, православна церква Московського патріархату, місцеві кримінальні клани і угорська партія «Йоббік».

16 березня 2014 року представника від партії «Йоббік» Бейлу Ковача направили спостерігачем на так званий референдум в окупованому Криму. В цей же день, «Йоббік» визнав результати російського референдуму, який в міжнародній дипломатії донині вважається незаконним.

Відразу ж після «референдуму» в Криму почалися спроби розхитати ситуацію на Закарпатті.

28 березня 2014 року більше 40 громадських організацій почали збір підписів для звернення до Верховної Ради про «забезпечення культурної та регіональної автономії» для угорців. Трохи пізніше на сайті Радіо «Голос Росії» (Oroszország Hangja) з’явився матеріал з назвою «Закарпаття належить угорцям і русинам». У матеріалі був натяк: створити закарпатську конфедерацію угорського і русинського народу. Характерно, що з 2014 року такі тренди поширювала саме Москва. У цих умовах будь-який прояв самостійності закарпатської території міг, за розрахунками Кремля, спровокувати в Україні другий фронт.

У березні 2014 року голова угорського руху HVIM Дерден Задьва (György Zagyva) став посилатися на висловлювання заступника голови Держдуми Володимира Жириновського в контексті українських угорців. «Нарешті існує ситуація, в якій інтереси однієї наддержави (Росії) збігаються з нашими інтересами (Угорщини). Заступник голови російської Думи Жириновський прямо заявляє, що Закарпаття належить Угорщині », – говорив Задьва під час мітингу, присвяченого самовизначенню Закарпаття.

У квітні 2014 року євродепутат від угорського «Йоббіку» Тамаш Гауді-Надь (Gaudi-Nagy Tamás) в своїх виступах став відкрито використовувати кремлівську риторику. На засіданні сесії ПАРЄ він назвав Україну «штучною державою» і пред’явив претензії на Закарпаття. У залі засідань він носив футболку з написом «Крим належить Росії, а Закарпаття – Угорщині».

Одночасно з цим, в самій Угорщині стали моделювати сценарії оволодіння Закарпаттям. Наприклад, одним із недержавних ресурсів військової сили угорські радикали розглядали рух «Рондьош гарда» («Rongyos gárda», «Гвардія голодранців»).

Улітку 2014 року голова партії «Йоббік» Ґабор Вона спільно з Бейлою Ковачем – євродепутатом від «Йоббіка» і Мартоном Дендеші, главою кабінету закордонних справ партії, відвідали Москву, де обговорили з Путіним питання Закарпаття.

Віктор Орбан та Володимир Путін

Автор цього хронологічного зведення В’ячеслав Гусаров, експерт з інформаційної безпеки групи "Інформаційний опір” на основі власного аналізу припустив, що Кремль експлуатує сепаратистські рухи Закарпаття («русинського» і «угорського» напряму) для досягнення власних цілей – створення осередків потенційної нестабільності для створення умов повторення сценарію «soft-окупації» регіону.

З початком воєнних дій на сході частина закарпатців почали допомагати волонтерам, хтось пішов добровольцем на війну, але знову ж таки, це була абсолютна меншість. Байдужість, дріб`язковість, брак ідеалів та повний конформізм – головні проблеми Закарпаття.

Звісно, людей, які хотіли щось змінювати та боротися за Україну, побільшало після подій революції та агресії РФ.

"Знову ж таки паралелі з Донбасом і Луганськом – вони розростаються, а влада їм у цьому не перешкоджає. Живуть вони здебільшого за кордоном, пропагуючи там ідеї сепаратизму на Закарпатті, привозять іноземних делегатів, розповідають про безперспективну Україну, яка їм "нічого не дала” і згадують часи, коли Закарпаття входило до складу Чехо-Словаччини чи Угорщини. Крапля за краплею Закарпаття доведуть до кипіння, і тоді може бути пізно щось змінити.

У 2015 році у Будапешті два рухи сепаратизму в Закарпатській області, угорський та русинський, об’єдналися і підписали договір. Зараз вони спільно працюють і виступають за автономію області в складі Угорщини, яка носитиме назву "Карпато-русинської автономної республіки”. Представники цих рухів, партії «Йоббік» та русинського сепаратистського руху «Підкарпатська Русь» воюють в складі так званої армії ДНР у власноствореному підрозділі «Батальйон святого Іштвана»”, – підсумував Тарас Деяк.

Члени "Легіону Святого Іштвана” на "Новорусском Марше”

Нагадаємо, 4 грудня 2016 року представники організації "Угорська громада Закарпаття” запропонували президенту України Петру Порошенку укласти спеціальний договір про розмежування повноважень, який "дозволить угорському населенню гідно жити в Україні”.

Керівник ініціативної групи, проугорський діяч Іван Фаркош вимагав 20% квоти представників угорських громад в Закарпатській облраді, а також телемовлення передач угорською мовою.

Раніше голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс зажадав, щоб регіону виділили більше коштів на розвиток інфраструктури області. В іншому випадку, Рівіс пригрозив, що Закарпатська область може вийти зі складу України.

СБУ порушила кримінальну справу за фактом проведення антиконституційного заходу.

6 березня Спеціальна антикорупційна прокуратура передала до суду документи, які підтверджують подвійне громадянство відстороненого глави Державної фіскальної служби Романа Насірова.

Анна Андрашко

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---