«Це якби афганські таліби займалися благодійністю», - Григоренко про підтримку Романюка

Колишній радник міського голови Луцька Сергій Григоренко подолав насичений скандалами шлях від впливового політика до так званого експерта громадської організації «Волинський центр розвитку урядування», яка покликана лише дестабілізувати ситуацію в місті, критикувати й лити бруд на чинну владу.

Видання «Під прицілом» продовжує публікувати матеріали про кар'єрний шлях такого собі політика та буцімто експерта Сергія Григоренка.

Ставши головою Луцького партійного осередку ВО «Батьківщина», Григоренко допоміг покійному Борису Клімчуку розіграти комбінацію, аби привести Миколу Романюка на посаду мера, а самому повернутися на крісло голови ОДА. В підсумку Романюк переміг на виборах міського голови.

На перших сесіях міськради Григоренко гостро критикував нового мера Луцька. Однак скоро це припинилось і він уже «танцював під дудку Романюка», хоча сам усіляко відхрещувався від цього.

«Мені здається, стверджувати, що я зайняв промерську позицію – це все одно, що говорити ніби афганські таліби займаються благодійністю. Якщо ви слідкували за політичним перебігом перших сесій – чим була викликана моя така гостра позиція? Міський голова почав звинувачувати депутатів, що вони не підтримують заступників, яких він пропонує, прийшли гратися в політичні ігри. Але я був із цим не згідний.

Я, наприклад, завжди виступаю за діалог. Я вважав, що міський голова мав би сісти за стіл перемовин замість звинувачень. А відразу починати звинувачення – це неправильно. Оскільки всі мовчали, ніби набрали в рот води, в бій мали іти одні старики, тобто я.

Тепер міський голова відійшов від такого конфронтаційного сценарію і намагається вести себе толерантніше. До прикладу, не перебиває, коли людина зачитує запит або висловлює свою думку». Як інформує Zik, саме так пояснював тоді зміну своєї політичної орієнтації депутат Луцької міськради, який зараз безсоромно приписує себе до команди покійного міського голови Миколи Романюка.

«Відзначимо, що Григоренко мав намір отримати посаду радника міського голови, розуміючи, що крісло секретаря міськради він не зміг би вибороти у більш авторитетного Григорія Пустовіта. Однак, заступником він так і не став, адже інформація щодо розкраданням землі суттєво зіпсувала репутацію Григоренку і він не мав серйозної підтримки та ваги серед депутатів. До речі, за махінації з землею Григоренко у депутатських колах отримав жартівливе прізвисько «луцький Олесь Довгий», на честь скандального помічника мера Києва Леоніда Черновецького», - наголошує Під прицілом.



Сергій Григоренко

«Дійсно, під час формування виконавчих органів Луцької міської ради моя кандидатура розглядалась на посаду одного із заступників міського голови. В силу певних об'єктивних і суб'єктивних причин цього не відбулося», – цитує Григоренка deputat.volyn.ua.

На допомогу Григоренку прийшов Романюк. Під протекцією екс-мера Луцька життя його кар'єри штучно підтримувалось. Григоренка почали просувати вгору по партійних сходинках.

Нагадаємо, до виборів міського голови Сергій Григоренко працював у менеджменті групи компаній «ПАККО». Після перемоги Миколи Романюка, у 2010-му він потрапив до міськради за списком «Батьківщини». Його вважали одним із претендентів на посаду секретаря Луцької міськради, але поборотися із головою луцького осередку «Батьківщини» Григорієм Пустовітом йому виявилося не до снаги. Вже у 2011 році Григоренко увійшов до складу комісії з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів.

Кар'єра Григоренка стрімко розвивалась, і у 2013 році він був обраний головою Луцької міської партійної організації ВО «Батьківщина».

Про найскандальніші діяння Григоренка на посаді чиновника читайте у наступних матеріалах «Під прицілом».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---