Що дасть Порошенку воєнний стан

Пізно ввечері 26 листопада в парламенті завершилася епопея, яка тривала майже добу. Нардепи ввели воєнний стан в Україні. Однак зовсім не так, якого вимагав президент Петро Порошенко.

Гарант, нагадаємо, хотів ввести воєнний стан після інциденту в Керченській протоці - коли російські кораблі зі стріляниною взяли на абордаж військові судна ЗСУ

Порошенко вимагав: два місяці воєнного стану по всій країні зі скасуванням виборів президента. Після чого вибухнув скандал. Гаранта звинуватили в спробі узурпувати владу і відтягнути вибори - перепризначивши їх на вигідну для себе дату.

Український парламент, який зазвичай погоджувався із забаганками президента, цього разу виявив незвичайну завзятість і використав «хитрий план» Порошенка проти нього самого.

Як це відбувалося і чого тепер чекати президенту - розбиралася «Страна».

Що Порошенко намагався внести в парламент

25 листопада ввечері президент зібрав РНБО і прийняв рішення - вводити воєнний стан. Пообіцявши наступного дня - тобто в понеділок – подати відповідний указ у парламент.

Текст указу з'явився на сайті глави держави 26 листопада ближче до вечора - безпосередньо перед засіданням Ради. Він вводив в дію вчорашнє рішення РНБО. Указ складався з 11 відкритих - досить невинних - пунктів і одного таємного.

Судячи з усього, саме у ньому перераховувалися права і свободи українців, що повинні були втратити чинність при воєнному стані.

З’ясувалось це тільки тоді, коли депутатам роздали текст указу в паперовому вигляді. Там з'явився загадковий третій пункт, у якому перераховувалися статті Конституції, які скасовуються відносно фізосіб і юросіб.

Так, звичайні українці позбавлялися 12 видів цивільних прав. Серед них - право на майно, недоторканність житла, таємницю листування і переговорів, приватність, свободу пересування і неприпустимість примусових робіт. Для юросіб застосували вдвічі більше обмежень. Але найголовніше - серед заборон було скасування виборів і масових зібрань.

В указі також прописувалися збори резервістів, які мають досвід бойових дій, приведення в боєготовність армії і флоту, прикриття силами ППО важливих об'єктів та інші військові заходи.

Воєнний стан Петро Порошенко планував ввести на два місяці - до 25 січня. Найцікавіше, що напередодні він запевняв, що нібито ніяких обмежень громадянських прав не буде. Така відверта брехня обурила депутатів, які прочитали законопроект, що вводить в силу указ президента. І вони виявили чималий опір.

Тим більше, що двомісячний «карт-бланш» для президента гарантовано зсував терміни передвиборної кампанії, яка повинна була початися в кінці грудня. І, природно, викликав підозру, що мова йде про навмисну узурпацію влади під гаслом «боротьби з агресором».

Блокада і перемога

Депутатів можна було зрозуміти. Віддати на відкуп гаранту всю країну, де він два місяці може як головнокомандувач творити що завгодно (в тому числі і перенести вибори в прекрасне далеке) - це було б занадто.

Тому відкриття позачергової сесії почалося з блокування трибуни. Прихильники Ляшка і Тимошенко скупчилися біля президії і зажадали консультацій з президентом. Та й не тільки їх явно лякала настільки прямолінійна узурпація влади.

За даними видання, несподіваний опір виявив «Народний фронт», який виставив умовою свого голосування скорочення часу дії воєнного стану до 30 днів (щоб він закінчився якраз перед початком передвиборної кампанії і вона не була зірвана). Тим самим «фронтовики» позначили, що не вважають себе членами команди Порошенка і мають намір вести на виборах свою гру, яка об'єктивно на руку Юлії Тимошенко.

Але повернемося до баталій навколо ВС.

Інші фракції (і Народний фронт також підтримав ці вимоги) виставили умову, що режим дії воєнного стану повинен бути обмежений тільки окремими областями.

Президент відразу на обидві ці умови не погодився. І протистояння продовжилося.

У підсумку Андрій Парубій, який зібрався довести зал до голосування, змушений був оголосити перерву на десять хвилин. Яка тривала дві години.

Весь цей час у фракцій йшли торги з президентом про умови воєнного стану - щоб і вівці були ситі, і вовки цілі. Правда, з вовками вийшло не зовсім гладко. Поки тривала гнітюча перерва, з'явився інформація про те, що президент поступився. І незабаром він підтвердив це сам.

Правда, прогинався він, що називається, по краплині. А точніше - в два етапи.

Два прогини від Порошенка

Під час перерви з'явилося телезвернення президента, в якому той погоджувався скоротити термін воєнного стану до одного місяця. І слідом за цим - дав гарантії, що вибори відбудуться 31 березня 2019 року. Як і було заплановано на початках.

При цьому, правда, він все одно хотів ввести воєнний стан на всій території України.

Це дещо заспокоїло скептиків. Ставало ясно, що бліцкриг Порошенка провалився - затію відкласти вибори під виглядом воєнного стану на Банковій поки відкинули. І тепер, бажаючи зберегти обличчя, торгуються хоча б за якийсь формат «відповіді».

Але депутати дружною зграєю накинулися на президента, який вже дав слабину. І вирішили його дотиснути і по іншому пункту - відмовитися від «всеукраїнського» ВС.

А екс-нардеп Андрій Артеменко, який зараз живе в США і має тісні контакти з командою Дональда Трампа, написав у себе в ФБ, коментуючи скорочення терміну воєнного стану: «ось на що здатний всього один дзвінок із Вашингтона. Чекаємо другого ...».

Чи був другий мотивуючий дзвінок з «вашингтонського обкому» чи ні - сказати важко.

Але під час обговорення з трибуни різко з'ясувалося, що на введення 30-денного воєнного стану голосів категорично не набирається.

Про те, що не проголосують попередили радикали Ляшка, «Батьківщина», «Опозиційний блок» і «Опозиційна платформа За життя», а також дві великі депутатські групи – «Відродження» та «Воля народу».

Без їхніх голосів проект Порошенка гарантовано провалювався. Після чого в парламенті з’явився президент власною персоною і зробив другий крок назад. Він оголосив, що згоден ввести воєнний стан не по всій Україні, а тільки в областях, що межують з Росією у морі або на суші, а також з Придністров'ям.

Це Вінницька, Луганська, Миколаївська, Сумська, Одеська, Харківська, Чернігівська та Херсонська, Донецька і Запорізька області.

Далі Порошенко підтвердив, що скорочує режим ВС до одного місяця і дав гарантії, що вибори відбудуться 31 березня 2019 року. А права громадян і фірм пообіцяв обмежувати лише там, де йдуть реальні військові дії - в разі наземної операції противника.

Після цього за указ проголосували майже всі, хто раніше виступав проти - винятком став лише «Опозиційний блок» і депутати, які раніше вийшли з «Опозиційної платформи».

У слід за цим Рада прийняла постанову провести вибори 31 березня. Чим остаточно перетворила бліцкриг Порошенка в його капітуляцію.

Чого насправді хотів Порошенко

На початках Порошенко, як стверджували його політичні супротивники, мав намір зробити Україну на два місяці військовою диктатурою - на чолі з самим собою. Це дозволяло йому частково вирішити проблему президентських виборів, які повинні відбутися в березні.

Судячи з останньої соціології, шансів перемогти у нинішнього гаранта катастрофічно мало. А військовий стан дозволив би відкласти виборний процес, як мінімум до травня. А в ідеалі - до осені.

Що б це давало президенту?

По-перше, не довелося б обиратися на піку опалювального сезону. У березні українці б ще оплачували платіжки за лютий. А там, з урахуванням нещодавнього підвищення цін на газ, були б зовсім погані тарифи.

Куди цікавіше проводити вибори в інший час, коли пам'ять про драконівські квитанції за опалення трохи притупиться.

По-друге, конкуренти, які готувалися до виборів на березень, змушені будуть перебудовувати свою стратегію і подовжувати її фінансування. Їм це боляче, а ось Петру Порошенко ні: його передвиборна кампанія самофінансується безпосередньо з держбюджету (згадати хоча б історії зі спецфондами гаранту і його дружині, які передбачені в казні на 2019 рік).

По-третє, за час воєнного стану - цілих два місяці - Банкова зможе значно пощипати олігархів, які оплачують вибори конкурентів Порошенка. Чий бізнес зможуть тепер як завгодно використовувати військові.

А заодно команда президента встигла б заткнути роти особливо опозиційним ЗМІ, помноживши на нуль їх вплив на виборця - як мінімум на два «військових» місяці, а то й до кінця виборчих перегонів.

Тоді, дивись, і рейтинг президента до осені міг би не так сильно впасти (а то і зовсім підрости) - і опоненти розгубили б частину своїх можливостей.

Та й вести своїх людей на вибори в парламент (нехай і одночасно з президентськими) в ранзі глави держави Порошенку, природно, зручніше, ніж в якості колишнього президента.

Але щось пішло не так.

Що президент отримав у результаті

На ділі Порошенко не зміг відкласти вибори президента - і навіть прискорив затвердження їх дати (це планувалося ближче до кінця грудня).

По-друге, військовий стан було введено частково і не по всій країні. З одного боку, це дає президенту якісь важелі в регіонах. Там можуть блокувати інтернет, відключати «ворожі» телеканали і кошмарити фізичні активи непідконтрольного бізнесу.

Однак це не тотальний контроль, якого домагався президент. А якщо в областях, які потрапили під військовий стан, почнеться військове свавілля, про це будуть говорити центральні ЗМІ, яких не торкнувся указ президента (у разі введення ВС на території всієї країни київські медіа можна було б закрити або віджати). І тоді рейтинг глави держави за цей передноворічний місяць почне летіти вниз швидше, ніж це відбувалося б без всякого воєнного стану.

Втім, навіть якщо «воєнна» пройде з мінімальними труднощами для населення, все одно свистопляску з воєнним станом Петру Порошенко навряд чи пробачать як мінімум жителі цих регіонів.

Політики побачили, що гарант здатний на абсолютно неймовірні речі, намагаючись втриматися при владі. Населення теж встигло відчути «захист» від Порошенка: долар почав різко зростати. За ним негайно рвонуть ціни на бензин - а там і на все інше.

Таким чином, замість затишної диктатури з перспективами залишитися при владі Петро Порошенко отримав серйозний удар по рейтингу. Від якого до весни може і не оговтатися.

Думки соцмереж про воєнний стан

«Давайте підіб'ємо підсумки.

Перший. Парламент призначив дату президентських виборів, забравши у Порошенка можливість блефувати чутками про їх можливий зрив або перенесення.

Другий. Порошенко не зміг ввести воєнний стан для тієї мети, яку планував.

Третій. Введений на 30 днів воєнний стан б'є тільки по самому Порошенку, тому що весь цей період йому доведеться або вводити комендантську годину, забороняти ЗМІ і проводити обшуки без судових санкцій, або пояснювати, навіщо йому потрібно було вводити цей стан.

Тому, повторюю свою саму базову тезу. Порошенко - гравець одного ходу, він не здатний на дворічну комбінацію, не бачить себе з боку, не прогнозує наслідків і не має результативних рішень в минулому.

Через місяць стартує виборча кампанія, де ми повинні звикнути до думки, що він не вміє ходити шаховими фігурами і приречений на поразку, яке б страхітливе відчуття він зовні не створював. На тоталізатор потрібно виносити зараз тільки одне питання - в'язниця все ж таки чи еміграція?» - пише юрист Андрій Портнов у своєму телеграм.

Його колега Андрій Смірнов вважає, що кримінальне переслідування за спробу узурпації влади - це не порожній звук. Це випливає з того, як голосували за указ президента - з величезною кількістю порушень.

«Парламент проголосував за введення воєнного стану з правками до Указу Порошенка.

Тез декілька:

1. РНБО не зверталася до Президента з рішенням в прийнятій парламентом редакції.

2. Профільний комітет не розглядав жодного нового варіанту рішення РНБО і Указу Президента. РНБО не скликалась повторно.

3. Проект рішення не роздали для ознайомлення нікому.

Висновків теж декілька:

1. Чистий вихід за рамки повноважень. Одноепізодна кримінальна справа. При вдалому Меркурії в Венері можна здійснити розслідування за кілька днів.

2. Фігурантів не злічити: Порошенко, логопед-спікер і кожен, хто натиснув кнопку в сесійній залі».

Що означає воєнний стан

Прийнятий Радою указ президента набирає чинності з дня публікації. По ідеї, це відбуеться вже у вівторок.

Для жителів перерахованих вище десяти областей це може означати що завгодно - застосовувати чи не застосовувати норми закону про воєнний стан вирішує в результаті влада. Якщо вірити президенту, то прості українці воєнного стану на собі не відчують. Кордони не закриваються, банки працюють, інтернет і ТБ - теж. Тобто особливий режим президент пообіцяв не вводити, якщо не почнеться наземне вторгнення російських військ.

Масового призову в армію теж не планується, заявив Порошенко - тільки резервістів, які мають досвід бойових дій.

Втім, закон дає президенту та армії право скасувати будь-які конституційні права на території, де йде військовий стан. І про це недвозначно заявив вчора з трибуни Ради секретар РНБО Олександр Турчинов.

Тобто, при необхідності у вас можуть відібрати авто, зайняти вашу квартиру, відключити або прослуховувати зв'язок або обмежити пересування. А також - змусити рити окопи або виконувати інші громадські роботи на потреби оборони. А також проводити мобілізацію. Всі ці можливості були дані президенту Верховною Радою (хоч він і обіцяв ними не користуватися).

Триватиме військовий стан 30 днів - до 27 грудня.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---