Семенченко на Волині: за чим на кордоні стежитимуть бійці з Донецька?

У селі Ветли Любешівського району, яке знаходиться на кордоні з Білоруссю, – гамірно. Люди сходяться до сільського клубу. Центральна вулиця перетворилася на виставку військових джипів, мікроавтобусів та легкових авто. Серед спецмашин чорні джипи зі знаками «Батальйон «Донбас», а також автівки наших прикордонників з чорними номерами.

Сюди приїхав народний депутат Семен Семенченко. З ним – 7 бійців батальйону «Донбас», депутат облради (партійний колега) Михайло Імберовський та чоловік, який весь час знімав на телефон все, що відбувалося в залі клубу.Семенченко, кажуть люди, тут вперше. Чули про нього більше, як про командира батальйону «Донбас», знають, що – нардеп. Не більше. Для місцевих важливо, що він приїхав до них аж з Верховної Ради поговорити про головну проблему ветлівчан – демаркацію кордону.

А кордон де?

Нагадаємо, що з січня 2016 року сусіди з Білорусі розпочали встановлювати прикордонні знаки на території, яка знаходить відразу поблизу меж Ветлівської сільради. Саме цей процес і називається демаркацією. Місцева громада вимагає, аби будь-які демаркаційні роботи були припинені. На думку селян, межа українсько-білоруського кордону встановлена неправильно, а білоруси проводять роботи з порушенням норм.

Те, що сусіди ближньої держави при демаркаційних роботах порушують домовленості, підтверджує офіційна відповідь голові облради Ігорю Палиці з Луцького прикордонного загону та лист Ветлівській сільради з Міністерства закордонних справ України. В обох зазначається, що білоруси незаконно зрізали 139 дерев (30 дубів та 109 вільх) на території України. «У ході прикордонно-представницької зустрічі білоруська сторона визнала факт порушення режиму державного кордону, а зрізані дерева в подальшому передали представникам лісового господарства України», – пише МЗС.

Також урядовці пояснюють, що «відповідно до Договору 1997 року, лінія державного кордону між Україною та Республікою Білорусь проходить, зокрема, не по каналу Жирівський, а вздовж нього по південній бровці каналу без назви, до місця його падіння у канал Жирівський зі сходу. Обидва канали зараз належать Білорусі. Чому місцеві не розуміють і самі.

Ветлівчани ж кажуть, що безіменний канал «йде» понад Білим озером. А споконвічний українсько-білоруський кордон був саме по Жирівському каналу.

Сам Жирівський канал впадає в Біле озеро. Третина цієї водойми належить білорусам, решта – українцям (Ветлам та Великій Глуші).

Селяни вже давно говорять, що білоруси на своїй території неподалік озера Біле хочуть звести водосховище. Люди бояться, що водойма може зміліти, а порушення гідрологічного режиму підземних вод призведе до екологічної катастрофи.

«Своим хлопцам предложу здесь расположиться»

Зал клубу, де і проходить зустріч, розрахований на 250 місць. Люди стоять і в проходах. На око – зібралося чоловік 280-290. Поблизу сивий чоловік у камуфляжі, в тактичних рукавицях та темних окулярах. Їх він не знімає. Загалом чоловіків у камуфляжах багато. Це кілька десятків бійців Спілки ветеранів АТО, яка створена нещодавно і об’єднала практично всі громадські організації цього спрямування.Спочатку говорить Ветлівська сільська голова Любов Павлік. Вона вкотре наголошує на тому, що громада вже стомилася писати листи в різні органи влади, депутатам Верховної Ради, уряду, президенту, генеральній прокуратурі, службі безпеки України.... Весь час люди отримували фактично відписки або пояснення, з яких нічого не можна зрозуміти.«Ми, мешканці села Ветли, не можемо змиритися з демаркацією кордону, – розповідає людям сільголова. – 25 січня цього року білоруська сторона розпочала свою роботу. Ті люди, які були призначені президентом в комісію по демаркації робіт, – вже не працюють, адже займали тоді посади заступників голови облдержадміністрації. Ми хочемо побачити топографічні карти, протоколи засідань спільної українсько-білоруської демаркаційної комісії з 2013 по 2016 рік, які стосуються опису кордону по території Ветлівської сільради».

Любов Павлік наголошує, що її обурює те, що на виїзди робочих груп за участю чиновників представників Ветлівської сільради майже ніколи не запрошували.

Зі слів сільської голови, місцева влада була тільки на одній проблемній ділянці кордону, так званому, урочищі Баба. Проте на виїзну робочу групу поблизу озера Біле ветлівчан знову не пустили.

«Як мені дати відповідь громаді, якщо я не буваю на зустрічах комісій щодо питань кордону?» – говорить Любов Павлік.

Окрім того, люди не розуміють, чому білоруси безперешкодно вирубали ліс на їхній території і за це нікого не покарали. Натомість, кажуть селяни, якщо, збираючи ягоди, випадково заходять на білоруську територію у ліс – їх відразу затримують стражі кордону. Ветлівчан на допити везуть у Пінськ, тривають суди і люди змушені платити величезні штрафи.

Тож Любов Павлік запросила до слова нардепа Семена Семенченка (партія «Самопоміч»), який саме у період початку активної виборчої кампанії «випадково» приїхав у Ветли.«Слава Украине! Я сюда попал достачно случайно – приехал на могилу погибшего товарища в Камень-Каширськом районе, – говорить нардеп. – В принципе я разобралася уже в чем суть проблемы. Что я могу сделать? Первым делом отправил запрос, чтобы мне предоставили все эти карты и протоколы заседаний комиссий. По-друге, я не знаю, собственно, это законно или незаконно – за время в Верховной Раде бардака я насмотрелся и чудес – достаточно. Поэтому вполне может быть, что это головотяпство. После того, как мы получим эти документы в среду, на наступному тижні мы пригласим депутата вашей рады на заседание комитета з питань национальной оборони та безпеки. Я там перший заступник голови. Этот комитет от Верховной Рады занимается вопросами безопасности и национальной обороны. Я думаю, чтобы жители не особо волновались, своим хлопцам с батальйона «Донбас» предложу здесь у вас расположиться и последить за порядком, чтобы не было столкновений».

Коли нардеп «отправил запрос» і коли на нього очікується відповідь – Семенченко не уточнює.

Опісля до людей звернувся голова Любешівськой райдержадміністрації Олег Кух. Він зачитав громаді відповідь з Міністерства закордонних справ щодо демаркації кордону. Люди слухають, але, схоже, нічого нового для себе не чують.Виникає гул. Люди по черзі підходять до мікрофону у залі. Говорять, що кордон з Білорусією зовсім не там, про що пишуть чиновники.На сцені – знову Семенченко. Він «ловить» настрій людей і підтримує їхнє обурення.

«Я рад, что выконавча гилка влади объясняет, разясняет. Эта вся земля пренадлежит не владе, не президенту, а вам. Треба малювати атласи і будемо копати це питання. Мы отдали ядерное оружие под фейковые гаранти. Нужно работать с картами, опрашивать местных жителей».

УКРОП: перші кроки у вирішенні ветлівського питання

Так, звичайно ж, волинська земля – належить волинянам. І її ніхто не віддасть. Нікому. І, до слова, захищати її тут є теж кому. Наша область – у переліку перших, з якої призвали найбільшу кількість чоловіків на російсько-українську війну.

Слово бере радник голови облради, голова фракції «Українського Об’єднання Патріотів – УКРОП» Вячеслав Рубльов. У Ветлах він вже не вперше.Рубльов пояснює людям, що саме голова облради Ігор Палиця та обласні депутати від УКРОПу вже зробили для вирішення ветлівської проблеми.

«За нашою домовленістю з головою облдержадміністрації Володимиром Гунчиком на наступному тижні відбудеться спільна зустріч, де розглядатимуть карти та протоколи комісії з демаркації. Участь у ній також візьме Ветлівська сільська голова й декілька ініціативних мешканців з вашого села, – каже Вячеслав Рубльов. – Окрім того, фракція УКРОП в облраді звернулася до народних депутатів від нашої політичної сили, аби вони на державному рівні підняли це питання. У свою чергу, народний депутат, голова політради УКРОПу Тарас Батенко вже надіслав звернення президенту та прем’єр-міністру. У ньому вимагаємо надати роз’яснення щодо проведення демаркаційних робіт, провести ряд заходів щодо недопущення порушень при подальшому проведенні демаркаційних робіт, посилити контроль за проведенням демаркації. Також ми наполягаємо на створенні спеціальної комісії з розгляду питання демаркації кордону та проведення робіт в її рамках на території Волинської області, до складу якої включити народних депутатів, представників профільних міністерств та правоохоронних органів. У 10-денний термін ми отримаємо відповідь».

«Якщо ми спільно з вами не наведемо лад – ніхто цього не зробить, – наголошує Рубльов. – Протоколи демаркаційних комісій повинна побачити ваша сільська голова, адже краще місцевих ніхто ці питання з Києва не знає. Нам необхідно порівняти протоколи 1997 та 2014 років».

«Донецьк – здали. Ветли – здали! Ми не худоба! – обурюється чоловік із залу. – Що Яценюка притягнули за це до відповідальності? Семенченко голосував за нього. А скоро канал скине воду з Білого озера. Прип’ять висохне, Турія – висохне».

Людей знову заспокоюють.

Місцеві говорять емоційно. Їх можна зрозуміти. Вони - господарі на цій землі, вболівають за неї.

Утім Семенченко каже, що не вірить у те, що чогось можна домогтися створенням комісій. Завершує промову фразою: «Наші хлопці почнуть погладжувати власть за одне місце».

Після цього Семенченко виходить із зали і більше туди не повертається. На вулиці місцеві до нього підходять теж мляво. В основному нардеп говорить зі своїми.

Тим часом до громади звертається голова Спілки ветеранів АТО Ярослав Мудрик. Підходить до мікрофона не на сцені, а до того, що в залі. Він каже, що їхні 30 бійців готові щодня патрулювати у Ветлах. «Якщо вас потрібно буде захистити, то наших бійців тут буде 1500, – говорить Мудрик. – Але не просто так, а для того, щоб захистити».Голова Спілки ветеранів АТО зауважив, що про ветлівську проблему детально вони почули сьогодні, оперативно зібрали 100 бійців – 50 з них в залі, ще 50 – вже вивчають кордон.

«У нас народ б’є того, хто намагається щось зробити, - зазначає Ярослав Мудрик. – Вячеслав (звертається до Рубльова, - авт.), готуйте звернення на сесію облради по цьому питанню, а наші всі ветеранські організації підпишуться».

Мудрику аплодують.

Зустріч практично завершена. Люди починають розходитися.

Ми не ставимо крапку у цій історії. Адже продовження неодмінно буде.

.

p.s. У повітрі без відповіді залишилися декілька питань – що Семенченко шукає на українсько-білоруському кордоні? Чому бійці зі Сходу приїхали у крайню точку Волині? І чому вони хочуть жити у віддаленому волинському селі?

Водночас поки Семенченко досліджував Волинь, у Львові, його партійний колега з «Самопомочі», мер Андрій Садовий, втік із сесійної зали. Того дня під стінами міської ради зібралися люди, аби почути пояснення Садового, чому на Грибовецькому сміттєзвалищі, яке є міським, виникла пожежа і загинули люди. Натомість звичайних людей зустріло кількасот силовиків, які до того ж застосували до людей сльозогінний газ. І саме львів’янам у той момент був необхідний захист.

Соломія ДОБРОЛЮБОВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---