Російський «газовий зашморг»: приклад Волині

За десятиліття на Волині стало вдвічі більше газифікованих населених пунктів. А кожна нова «газова голка» сприймалася владою як свято. За усе це українці заплатили більше 100 мільйонів гривень. Як виявилося, найактивніше затягували «газовий зашморг» двічі: під час політичної й економічної кризи в Україні у 2007-му і 2010-му роках.

Для Інформаційного агентства Волинські Новини директор департаменту житлово-комунального господарства та будівництва облдержадміністрації Володимир Банада розповів, що за станом на 1 січня 2004-го року на Волині газифікували лише 334 населених пункти. Втім, на вересень 2014 року у нашому краї природним газом збагатилися вже 662 населених пункти.

У 2004-му ж році найменше газифікованих населених пунктів було у Володимирі-Волинському, Ковельському, Рожищенському, Ківерцівському та Ратнівському районах – лише по 2 населених пункти.

Втім, впродовж року газифікували 38 сіл. Далі ситуація почала розвиватися динамічно:

2005 рік - 25 сіл та одне селище;
2006 рік - 41 село та одне місто;
2007 рій - 44 села;
2008 рік - 42 села;
2009 рік - 37 сіл;
2010 рік - 51 село;
2011 рік - 10 сіл;
2012 рік - 27 сіл;
2013 рік - 11 сіл.

Із 2014-го року газифікацію припинили.

Показовим фактом є те, що найбільше населених пунктів Волині газифікували у 2007 році - 44 населених пункти та у 2010 році - 51 населений пункт.

Так, у 2007-му році в Україні виникла політична криза. Тодішній Президент Віктор Ющенко підписав Указ «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України». Спочатку більшість депутатів не визнавали цього документу, серед них і прем’єр-міністр Віктор Янукович. Втім, дострокові вибори до Верховної Ради таки відбулися.

У 2009-ому році в Україні тривала газова «війна» з Росією. Із грудня 2008-го року Україна не могла погасити борги за газ перед РФ й не уклала новий контракт на поставки блакитного палива. Унаслідок цього, «братній» сусід перекрив кран. Завершилося усе 19 січня 2009-го року у Москві, де підписали угоди про поставки і транзит газу на 2009-2019 роки.

Цього ж року виходить розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року № 1001-р «Про добудову підвідних газопроводів». Згідно із цим документом розпочинається активна газифікація регіонів України, зокрема Волинської області.

Це, ймовірно, говорить про те, що «патріотична» влада найактивніше «саджала» Лесин Край та усю Україну на «газову голку» у період криз. Зважаючи на глобальні проблеми в країні, увагу громадян відволікли від такої загрозливої тенденції як «газовий зашморг».

Окрім того, очевидно, аби майбутню загрозу було складно розгледіти, представники влади створювали такі інформаційні приводи, що волиняни сприймали газифікацію як справжнє свято, що й відображалося у всіх регіональних ЗМІ.

Нагадаємо, у 2009-му році, в матеріалі «Газифікація на Волині продовжуватиметься» тодішній голова Волинської обласної ради Анатолій Грицюк наголошував, що урядове рішення про добудову газопроводів «на часі». А з Києва рішенням того ж Уряду зобов’язали місцеві органи виконавчої влади сприяти у відведенні земельних ділянок під будівництво газопроводів та надавати необхідні дозвільні документи.

По тому Анатолій Грицюк в інтерв’ю запевнив, що природний газ дійде до сільської глибинки.

Втім, вже тоді волинські політики почали бити на сполох, говорячи що газифікація всіх населених пунктів України поставить її в повну залежність від російського газу.

Чого і досягнули, так, починаючи з 2004-го року, на Волині газифікували 326 сіл, одне селище Любешів й одне місто Устилуг.

Газифікація відбувалася за кошти НАК «Нафтогаз України», обласного та місцевого бюджетів та за рахунок мешканців, - про це розповідає директор департаменту житлово-комунального господарства та будівництва облдержадміністрації Володимир Банада.

«Із 2004-го по 2010-й роки з місцевих бюджетів на газифікацію витратили 35 мільйонів гривень. Окрім видатків з бюджетів, на газифікацію Волинського краю "пішло" 86,5 мільйона гривень із НАК «Нафтогаз України». Також гроші платили і мешканці області. В середньому, стандартне приєднання до газових мереж для села становило минулі роки 7,2 тисячі гривень, для міста - 8 тисяч гривень, додатково підведення до будинку, разом з підключенням газу в будинку, становило близько 3 тисяч гривень. Отже, людям треба було платити десь до 11 тисяч гривень, аби підключити газ до будинку», - розповідає чиновник.

Отож, витративши більше 100 мільйонів гривень з бюджетів, затративши тисячі гривень з кишень волинян, за десятиліття область вдвічі збільшила «газовий зашморг».

Й новий опалювальний сезон 2014-2015-х років розпочався з того, що в жодного з представників влади не було впевненості, що російського газу вистачить на всю зиму й волиняни не будуть мерзнути у своїх домівках.

Як кажуть у народі, «коли півень клюнув», то всі чиновники різко згадали про необхідність запроваджувати енергоощадні заходи. Зокрема, постановою Кабміну, для Волині було передбачено економію газу - 30%, а це 41.1 мільйона кубометрів газу. І ці ліміти Волинь перебирала.

На сьогодні ситуація в області з газифікацією така, що російський «газовий зашморг» не простягнув свої руки лише до двох районів: Шацького та Любомльського.

Зауважимо, що Маневицький район до 2011-го року теж належав до негазифікованих. Проте вже є 4 села, в яких проведено природний газ.

В області лишається негазифікованими 425 населених пункти, з яких одне місто - Любомль та 6 селищ.

Відповідно, на Волині газифіковано 61% населених пунктів.
Зауважимо, що вперше газифікували будинок в Луцьку 31-го грудня 1962 року.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---