ЖКГ, транспорт, гранти та об’єднання сіл навколо Луцька – Григорій Недопад про рік роботи
У своєму щільному графіку, наповненому постійними нарадами, зустрічами з лучанами, обговореннями проектів із партнерами задля пошуку оптимальних рішень на благо міста, перший заступник Луцького міського голови Григорій Недопад, незважаючи на те, що, як сам говорить, може сплутати дні тижня, віднайшов час, аби поспілкуватися з журналістами Інформаційного агентства Волинські Новини.
Час від часу відволікаючись на телефонні дзвінки з робочих питань, Григорій Недопад розповів про рік на посаді першого заступника, плани на майбутнє, а також про виклики, із якими бореться міська рада, аби зробити Луцьк сучасним і комфортним для проживання містом.
6 квітня минає рік із часу призначення на посаду першого заступника. Чи важко було переходити з представницької влади у виконавчу? Адже, як відомо, до цього Ви займали посаду голови Ківерцівської районної ради.
Відверто скажу, що було багато нового, але я людина, яка вже працювала в господарській діяльності на керівних посадах у приватних структурах, тобто мені посада першого заступника була близькою. Звичайно, що специфіка роботи завжди є різною, але я призвичаївся дуже швидко. Спочатку було дуже багато питань, адже наближалися Великодні свята: розпочалося прибирання міста і підготовка до закінчення опалювального сезону, проте згодом знову настали холоди, через що ми були вимушені знову запустити деякі котельні, тобто робота була насиченою.
Мені важко судити, чи впорався я, чи ні, адже оцінку завжди має ставити громада. Я думаю, що всі поставлені на початку завдання були виконані, адже ви знаєте, що тодішні заступники міського голови написали заяви на звільнення, тому Тарас Яковлев, на місце якого призначили мене, був відсутній на робочому місці, тож багато господарських питань не вирішували, зокрема в житлово-комунальній сфері, яка має бути постійно «живою». Це все потребує роботи та чималих зусиль. Відверто кажучи, інколи я можу сплутати п’ятницю з суботою чи неділею, адже на будь-який день може випасти великий об’єм робіт, від яких нікуди не дінешся, до того ж їх потрібно виконувати швидко та якісно.Місто виграло грант на розвиток дорожньої інфраструктури на суму 840 тисяч євро. На що саме підуть ці кошти?
Взагалі місто виграло 2 гранти: один із них Луцьк виграв із Любліном. Він буде спрямований на реконструкцію Вежі Чорторийських у Старому місті. Інший грант – на освітлення двох вулиць, часткове відновлення дорожнього покриття та заміну 34 світлофорних об’єктів. Ми сподіваємося, що фінансування буде, адже зараз йде етап підпису пропозицій і затвердження кошторисної документації. Нам вже надали зразки світлофорів, і ви можете побачити їх на перехресті вулиць Задворецької, Рівненської та Київського майдану, а також біля автозаводу з боку вулиці Рівненської. Невдовзі ці світлофори мають стояти в цілому місті.
Які роботи у сфері ЖКГ заплановано провести цьогоріч? Із чого плануєте розпочати?
Поки холоди не давали розпочати роботи, ми плідно працювали над проектно-кошторисною документацією на прибудинкові території, дороги. Звичайно ці роботи хотілося б пришвидшити, адже в нас вже підписані договірні умови.Також працювали над іншими проектами, зокрема над станцією перевантаження твердих побутових відходів, на якій мають встановити сміттєсортувальну лінію. Що стосується станції перевантаження, то підписані контракти передбачають штрафні санкції за неустойку, тому нам мають швидко підготувати той продукт, який потрібен. Своєю чергою, до запуску сміттєсортувальної лінії ми маємо закупити додаткове обладнання для її функціонування та облаштувати певні допоміжні приміщення, також ми прописуємо логістику, адже сподіваємося, що паралельно будуть встановлені 120 контейнерів для сортування сміття, які будуть закуплені за кошти міста Ліппе.
До того ж, кажуть, що асфальтні заводи розпочнуть роботу після Великодніх свят. На території Луцька є значна ямковість, але в найкоротші терміни ми хочемо її усунути, щоб приступити до більш потужних проектів, зокрема капітального ремонту доріг.Ви проводите особисті прийоми громадян. Із якими проблемами найчастіше звертаються лучани?
Проблем є дуже багато, починаючи від житла, ліфтів, прибудинкових територій і закінчуючи пільговим проїздом та продовженням напрямку руху міських маршруток далеко за місто, адже жителів тих сіл влаштовує ціна на рівні 4 гривень. На жаль, відповіді для людей не завжди є втішними.
Що стосується квартирної черги, то зараз вона почала рухатися. Було приємно, коли люди, які потребували житла та давно стояли на квартирній черзі, отримували квартири. Звичайно, процедура не є легкою, адже ми мусимо повністю забезпечити позачергову та пільгову черги, також не потрібно забувати про родини учасників АТО, серед яких є і загиблі.Останнім часом у місті активно обговорюють чергове підняття вартості проїзду в маршрутках та тролейбусах. Тож, чи варто лучанам очікувати підвищення тарифу? Чим воно обґрунтоване?
Взагалі постанова Кабміну передбачає, що, коли є подорожчання паливно-мастильних матеріалів на 10 %, то це вже є підставою для перегляду тарифу. Після підняття вартості проїзду минулого разу ціна на паливо піднялася більше, як на 20–25 %. Через це перевізники звернулися до нас, аби ми переглянули тариф. Це досить клопітка процедура, адже міська рада замовляла вивчення всіх маршрутів для того, аби вирахувати, чи є маршрут збитковим, чи виходить у нуль. Дослідження зробило управління транспорту з залученням представників інших управлінь і департаментів, а також із представниками перевізників, щоб із їхнього боку не було нарікань. На 12 квітня вже можу анонсувати круглий стіл, на якому обговорюватимемо цю проблематику. На ньому будуть присутні представники антимонопольного комітету, міської ради та перевізники, також на обговорення можуть приходити лучани.
Щодо тролейбусів, то вартість проїзду в них не піднімалася дуже давно. Cьогодні вона становить 2 гривні. Потрібно розуміти, що при постійному зростанні тарифу на електроенергію, яка надходить від приватних підприємств, ми не можемо не переглядати тарифи. Однозначно, це буде така сама процедура, як щодо маршруток, але вона буде відтягнута в часі. Над цим працює Луцьке підприємство електротранспорту, яке подає свої розрахунки. Спочатку має відбутися круглий стіл, має бути заключення антимонопольного комітету і лише після цього питання винесуть на розгляд виконавчого комітету. Просто так, як озвучували різні засоби масової інформації, ніхто нічого підвищувати не буде.Місто планує закупити 10 швейцарських тролейбусів. Виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт на сесії, своєю чергою, повідомив про чергові 30 тролейбусів. Чи за достатньої кількості такого транспорту можливе розірвання договорів із частиною недобросовісних маршрутників?
Для повного покриття міста потрібно близько 100 тролейбусів, зараз є 45, три з яких резервні, адже буває так, що в години пік на певних маршрутах є перевантаження. Дійсно, ми їздили у Швейцарію та дивилися тролейбуси, звертали увагу на їхній стан і якість. Працівники ЛПЕ були здивовані їхнім станом, не дивлячись на те, що ці тролейбуси не зовсім нові.
Як показує практика, інші українські міста купляють ще старіші тролейбуси, зокрема випуску кінця 80-х початку 90-х років. Не знаю, чи ми їх закупимо, але є велика надія та бажання. Зокрема, на попередній сесії депутати проголосували за виділення коштів, тому зараз готується тендерна пропозиція. Ми пройдемо цю процедуру прозоро. Якщо будуть якісь інші варіанти, то ми їх розглядатимемо, адже тролейбус є соціальним транспортом і в нас є багато пільгових категорій громадян, які мають право на безкоштовний проїзд і користуються цим. Маршрутники не завжди беруть цих людей, адже вони можуть сказати, що пасажир не потрапляє під певну категорію. Такі випадки траплялися неодноразово.
Звичайно, коли кількість тролейбусів у нашому парку наблизиться до необхідної, можна буде диктувати умови на ринку перевізників. Тоді по-іншому будемо ставитися до того, чому перевізники не виїхали на 18-й маршрут, чому не закритий 14-й маршрут та ще низка маршрутів, які фактично щезли з мапи Луцька, але соціально дуже важливі.Днями йшла мова про картку лучанина: коли її запровадять, як вона діятиме на практиці? Що Вам відомо про досвід запровадження подібних систем в інших містах?
Нам показували картку киянина, яка також розроблялася спільно з Ощадбанком. Окрім того, ми дивилися картку мукачівця, вивчали цей проект в інших містах, але такий формат, як нам потрібен, запущений лише в цих двох. Лише через певний проміжок часу в Мукачево розпочне працювати електронна медицина, яка передбачає реєстрацію в медичних закладах, електронний рецепт та інші послуги. Ми хочемо, щоб, окрім функцій, які є в Києві та Мукачево, картка була передусім транспортним додатком, зокрема для того, аби простежити кількість пільговиків. До того ж, у планах є запуск певної кількості адмінпослуг.
В Україні ставлять у приклад та хвалять наш ЦНАП, є дуже велика кількість послуг, які там надають, тож, якщо лучани мають гарну базу, то чому б їм не скористатися цією перевагою, маючи картку лучанина. Біля ЦНАПу є постійні черги на оформлення закордонних паспортів, люди приїжджають не лише з інших районів, але й з інших областей, проте ми маємо надавати перевагу лучанам.
Картку лучанина може отримати людина, яка прописана в Луцьку. Зокрема, я на Фейсбуці анонсував, що процедура отримання картки буде спрощеною. До людей з інвалідністю приїжджатиме мобільна група, яка розроблятиме картку лучанина на місці.Нещодавно в селі Брище запрацювала установка з видобутку і переробки біогазу в електрику. Чи є в Україні її аналоги, як вона взагалі показала себе на практиці?
Так, в Україні є подібні установки, вони вже запрацювали на кількох сміттєвих полігонах. Власне, такі установки передбачені законом України, тобто є прописана норма закону, відповідно до якої полігони для захоронення мають проходити процедуру дегазації.
Тобто під час гниття твердих побутових відходів на полігоні у селі Брище накопичується газ, який може нести небезпеку. На початку нашої роботи ми вирішили, що маємо зробити, і так, як анонсувалося, вже в грудні було змонтовано все обладнання. Запрацювала установка пізніше, обіцяють, що з настанням тепла обладнання вийде на більшу потужність, адже процес гниття буде більш різким. Коли спалюється газ, електроенергія видобувається з турбіни і йде в єдину мережу через трансформатор.
У нас є плани, які стосуються біогазу на цій території, тому, якщо все буде добре, ми матимемо ще один невеличкий сюрприз, що стосується «зеленого тарифу» та наповнення міського бюджету, адже кошти, які нам платитимуть за використання та оренду полігону, а це більше мільйона гривень, спрямовуватимуться на екологічні програми в Луцьку та Княгининівській ОТГ, на території якої і розміщена установка. Можливо, це буде закупка сміттєвих пакетів і контейнерів.
Уже згадували, що місто в партнерстві з краєм Ліппе має закупити 120 контейнерів для роздільного збору сміття. За яким принципом їх розташують і чи готові лучани і місто загалом до сортування відходів?
Уже пройшов майже місяць, як виділено кошти, тож зараз ми готуємо інформаційні матеріали. Найближчим часом їх розповсюдять, аби люди ознайомилися з тим, як правильно і для чого сортувати сміття. Що стосується контейнерів, то їх встановлюватимуть в окремих мікрорайонах. Наші партнери з Ліппе об’їхали весь Луцьк і визначилися з тим, де їх розташувати. Ми маємо погодитися з їхніми умовами, адже контейнери закуплять за їхні кошти.
Поки будемо сортувати три фракції: суху та мокру, ПЕТ-пляшку та скло.Уже цієї весни лучани могли відчути в центрі неприємні запахи. Як відомо ТОВ «Біо пек» непричетне до цього. З чим пов’язане виникнення смороду?
Через розу вітрів може трапитися таке, що деякі неприємні запахи можуть надходити з очисних споруд у Липлянах. Коли очисні проектувалися та вводилися в експлуатацію, вони були розраховані на 70 % скидів від заводів і фабрик, а від населення – на 30 %. Всі ми знаємо, яка ситуація з виробництвом у Луцьку сьогодні, тому ці пропорції змінилися. Оскільки система застаріла, вона є проблемною, тож зараз на неприємні запахи скаржаться жителі Липлян, Жидичина та деяких мікрорайонів Луцька.
Ми кардинально підійшли до формування бюджету 2018 року – 800 тисяч гривень було виділено на екологічну експертизу, адже Луцьк є учасником програми Європейського інвестиційного банку, на модернізацію очисних споруд у Липлянах. Загальна вартість проекту складає близько 8 мільйонів, тому ми маємо надію, що, пройшовши експертизу, станемо його учасниками. Це забезпечить висушування мулу, який залишається від відходів, та різко зменшить утворення неприємних запахів.
Ще однією проблемою залишаються очисні споруди цукрового заводу, адже всі знають, що, коли працював «Біо пек», туди скидали залишки барди, яка там бродила. Можливо, цей процес на зимовий період призупинився. Є дуже велика надія, що він не відновиться. Окрім того, деякі запахи присутні на трасі в бік Львова, адже гіркополонківська каналізація, відходи з якої потрапляють у ґрунти, не підключена до загальноміської. З нами були проведені перемовини.
Гірка Полонка просить про під’єднання, проте при видачі технічних умов на під’єднання села нами не передбачалася каналізація в мікрорайоні Вересневе, яку підключили в минулому році, тому зараз потужності каналізаційно-насосної станції № 4 не зможуть справитися. Потрібно повністю замінювати насосне обладнання, а це вартує 700 тисяч гривень. Гірка Полонка зверталася на екологічну комісію обласної ради з проханням допомогти у співфінансуванні, але поки облрада відмовила.
Це питання піднімали на нараді з головою ОДА, але я сказав, що ми не можемо поставити під загрозу прийом стічних фекальних мас від мікрорайону Вересневе, адже це територія Луцька, а Гірка Полонка, на жаль, – лише Луцький район.Як плануєте боротися з недобросовісними підприємцями, які зливають нечистоти?
Група швидкого реагування муніципальної варти постійно чергує і буквально на днях було знову виявлено порушників. У нас є визначені пункти скиду, години та дні, коли з автомобілів можна зливати нечистоти.
Не важко заїхати в Струмівку, Підгайці та подивитися, де їхні каналізаційні колодці та чи мають вони під’єднання до центральної мережі. Ця проблема має турбувати не лише місто, а й область, а ситуацію в Луцьку ми стараємося контролювати. Так, в нас є незакриті ділянки на приватному секторі, але їх не так багато, як за містом.
Давайте поговоримо про об’єднання: чи вдасться Луцьку об’єднатися з Прилуцьким, Підгайцями та Гіркою Полонкою?
Я знаю, що Підгайці поки взяли паузу, Гірка Полонка теж. Попередньо на громадських слуханнях були представники міста та районної адміністрації Луцького району, при яких було озвучено, що «нам Луцьк не потрібний», хоча від міста завжди вимагають під’єднання каналізації, вивозу сміття і додаткових маршрутів. Знову ж таки, навчання в школах, садочках, вузах, ПТУ відбувається за рахунок інфраструктури Луцька, тому думати, що вони є одноосібними гравцями на околицях міста, неправильно. До того ж, жителі села відвідують наші лікарні та користуються нашими тролейбусами: якщо людина має пільги, їде безкоштовно.
Якщо таки не вдасться об’єднатися, що втратить місто і ці населені пункти?
Будемо сподіватися, що такого не станеться, адже ви знаєте, як налаштована громада Прилуцького. Там лише через незрозумілі рішення та ветування сільського голови не відбувається об’єднання – то їх не влаштовувало одне, то їм не виділяли кошти на дороги… Хоча це все казки, адже кошти на ремонт дороги були виділені, кошти на ремонт кімнати в клубі під ЦНАП також були виділені, меблі для амбулаторії були закуплені. Вони почали казати, що місто не побудувало садочок, не виділило кошти ще на якийсь садочок… Але співпраця не може бути односторонньою, треба, щоб кроки були і з їхнього боку.
Договори про співпрацю виконуються. Я думаю, що Прилуцьке має теж щось виконувати, адже село повністю інтегроване в Луцьк. За деякими вулицями не можна зрозуміти, чи це Луцьк, чи Прилуцьке. Це я знаю на особистому досвіді, адже я є депутатом від Прилуцької сільської ради у Ківерцівській районній раді, тобто проблематику свого округу я знаю дуже добре.Що взагалі говорять у Ківерцівській районній раді про можливе об’єднання?
Вони до цих пір не можуть зрозуміти, чому не відбулося об’єднання. Спочатку казали, що проблематика – в міжрайонному об’єднанні, адже Луцьк – частина Луцького району, Прилуцьке – Ківерцівського. Також говорили, що будуть проблеми з архівними документами. Але, повірте, проблеми будуть при будь-якому об’єднанні навіть усередині громади. Проте за допомогою такого потужного механізму, як наш ЦНАП, всю базу Прилуцької громади можна систематизувати і починати жити в складі об’єднаної громади. Спочатку були закиди, що ми прийшли, аби вкрасти їхні землі, яких давно немає. До цього часу не можуть розробити генерального плану і невідомо, коли він буде, адже ці землі вже давно розпайовані або знаходяться у приватній власності. Навіть, якщо буде об’єднання і Луцьку необхідно буде розширятися для нових житлових кварталів, потрібно буде йти на діалог із людьми та купляти для будівельних організацій приватні земельні ділянки або паї, змінювати їхнє цільове призначення...
Але нам би було легко завести до Прилуцького інфраструктуру, тобто завершити відрізок дороги Наливайка–Богуна, закінчити ремонт вулиці Соборності, запустити туди маршрут № 19. Є нарікання, що автобуси туди не постійно їздять, але такою дорогою перевізники відмовляються курсувати, адже це економічно невигідно.
Стосовно Прилуцького, є чутки, що певні політичні сили змушують голову сільської ради Валентина Арчибасова ветувати рішення про об’єднання з містом, що він, до слова, робив вже декілька разів. Депутати в ЗМІ повідомляють, що БПП досі не має прохідного кандидата на майбутні вибори міського голову, тому блокуються вибори. На Вашу думку, чи так це насправді?
Не хотілося б вірити, але це дуже схоже на правду. Всі розуміють, що будь-який процес об’єднання передбачає перевибори депутатів та міського голови. Можливо, якби він у нас був, то місто не потерпало б від тих проблемних скандалів, які створюють опозиційні сили, а працювало би нормально без будь-яких проблем.
Щодо виборів: як відомо, Григорій Пустовіт, займаючи посаду секретаря міської ради, заявив, що не буде брати участі в майбутніх виборчих перегонах, а лише доведе місто до виборів. Ігор Поліщук, ймовірно, все-таки візьме участь у виборах, якщо не передумав із липня. А у вас, як у першого заступника, є мерські амбіції?
Я людина не амбіційна, я людина команди і працюю так, аби після мене не було ніяких «хвостів» і нарікань. Знову ж таки, я в команді, і якщо скажуть, що так потрібно, то доведеться прийняти відповідне рішення. Але поки цього немає, тому буду працювати на рівні першого заступника на благо лучан і робити свою роботу якісно, щоб потім мені не було соромно.
Олександр Зелінський, Ольга Шершень
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Час від часу відволікаючись на телефонні дзвінки з робочих питань, Григорій Недопад розповів про рік на посаді першого заступника, плани на майбутнє, а також про виклики, із якими бореться міська рада, аби зробити Луцьк сучасним і комфортним для проживання містом.
6 квітня минає рік із часу призначення на посаду першого заступника. Чи важко було переходити з представницької влади у виконавчу? Адже, як відомо, до цього Ви займали посаду голови Ківерцівської районної ради.
Відверто скажу, що було багато нового, але я людина, яка вже працювала в господарській діяльності на керівних посадах у приватних структурах, тобто мені посада першого заступника була близькою. Звичайно, що специфіка роботи завжди є різною, але я призвичаївся дуже швидко. Спочатку було дуже багато питань, адже наближалися Великодні свята: розпочалося прибирання міста і підготовка до закінчення опалювального сезону, проте згодом знову настали холоди, через що ми були вимушені знову запустити деякі котельні, тобто робота була насиченою.
Мені важко судити, чи впорався я, чи ні, адже оцінку завжди має ставити громада. Я думаю, що всі поставлені на початку завдання були виконані, адже ви знаєте, що тодішні заступники міського голови написали заяви на звільнення, тому Тарас Яковлев, на місце якого призначили мене, був відсутній на робочому місці, тож багато господарських питань не вирішували, зокрема в житлово-комунальній сфері, яка має бути постійно «живою». Це все потребує роботи та чималих зусиль. Відверто кажучи, інколи я можу сплутати п’ятницю з суботою чи неділею, адже на будь-який день може випасти великий об’єм робіт, від яких нікуди не дінешся, до того ж їх потрібно виконувати швидко та якісно.Місто виграло грант на розвиток дорожньої інфраструктури на суму 840 тисяч євро. На що саме підуть ці кошти?
Взагалі місто виграло 2 гранти: один із них Луцьк виграв із Любліном. Він буде спрямований на реконструкцію Вежі Чорторийських у Старому місті. Інший грант – на освітлення двох вулиць, часткове відновлення дорожнього покриття та заміну 34 світлофорних об’єктів. Ми сподіваємося, що фінансування буде, адже зараз йде етап підпису пропозицій і затвердження кошторисної документації. Нам вже надали зразки світлофорів, і ви можете побачити їх на перехресті вулиць Задворецької, Рівненської та Київського майдану, а також біля автозаводу з боку вулиці Рівненської. Невдовзі ці світлофори мають стояти в цілому місті.
Які роботи у сфері ЖКГ заплановано провести цьогоріч? Із чого плануєте розпочати?
Поки холоди не давали розпочати роботи, ми плідно працювали над проектно-кошторисною документацією на прибудинкові території, дороги. Звичайно ці роботи хотілося б пришвидшити, адже в нас вже підписані договірні умови.Також працювали над іншими проектами, зокрема над станцією перевантаження твердих побутових відходів, на якій мають встановити сміттєсортувальну лінію. Що стосується станції перевантаження, то підписані контракти передбачають штрафні санкції за неустойку, тому нам мають швидко підготувати той продукт, який потрібен. Своєю чергою, до запуску сміттєсортувальної лінії ми маємо закупити додаткове обладнання для її функціонування та облаштувати певні допоміжні приміщення, також ми прописуємо логістику, адже сподіваємося, що паралельно будуть встановлені 120 контейнерів для сортування сміття, які будуть закуплені за кошти міста Ліппе.
До того ж, кажуть, що асфальтні заводи розпочнуть роботу після Великодніх свят. На території Луцька є значна ямковість, але в найкоротші терміни ми хочемо її усунути, щоб приступити до більш потужних проектів, зокрема капітального ремонту доріг.Ви проводите особисті прийоми громадян. Із якими проблемами найчастіше звертаються лучани?
Проблем є дуже багато, починаючи від житла, ліфтів, прибудинкових територій і закінчуючи пільговим проїздом та продовженням напрямку руху міських маршруток далеко за місто, адже жителів тих сіл влаштовує ціна на рівні 4 гривень. На жаль, відповіді для людей не завжди є втішними.
Що стосується квартирної черги, то зараз вона почала рухатися. Було приємно, коли люди, які потребували житла та давно стояли на квартирній черзі, отримували квартири. Звичайно, процедура не є легкою, адже ми мусимо повністю забезпечити позачергову та пільгову черги, також не потрібно забувати про родини учасників АТО, серед яких є і загиблі.Останнім часом у місті активно обговорюють чергове підняття вартості проїзду в маршрутках та тролейбусах. Тож, чи варто лучанам очікувати підвищення тарифу? Чим воно обґрунтоване?
Взагалі постанова Кабміну передбачає, що, коли є подорожчання паливно-мастильних матеріалів на 10 %, то це вже є підставою для перегляду тарифу. Після підняття вартості проїзду минулого разу ціна на паливо піднялася більше, як на 20–25 %. Через це перевізники звернулися до нас, аби ми переглянули тариф. Це досить клопітка процедура, адже міська рада замовляла вивчення всіх маршрутів для того, аби вирахувати, чи є маршрут збитковим, чи виходить у нуль. Дослідження зробило управління транспорту з залученням представників інших управлінь і департаментів, а також із представниками перевізників, щоб із їхнього боку не було нарікань. На 12 квітня вже можу анонсувати круглий стіл, на якому обговорюватимемо цю проблематику. На ньому будуть присутні представники антимонопольного комітету, міської ради та перевізники, також на обговорення можуть приходити лучани.
Щодо тролейбусів, то вартість проїзду в них не піднімалася дуже давно. Cьогодні вона становить 2 гривні. Потрібно розуміти, що при постійному зростанні тарифу на електроенергію, яка надходить від приватних підприємств, ми не можемо не переглядати тарифи. Однозначно, це буде така сама процедура, як щодо маршруток, але вона буде відтягнута в часі. Над цим працює Луцьке підприємство електротранспорту, яке подає свої розрахунки. Спочатку має відбутися круглий стіл, має бути заключення антимонопольного комітету і лише після цього питання винесуть на розгляд виконавчого комітету. Просто так, як озвучували різні засоби масової інформації, ніхто нічого підвищувати не буде.Місто планує закупити 10 швейцарських тролейбусів. Виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт на сесії, своєю чергою, повідомив про чергові 30 тролейбусів. Чи за достатньої кількості такого транспорту можливе розірвання договорів із частиною недобросовісних маршрутників?
Для повного покриття міста потрібно близько 100 тролейбусів, зараз є 45, три з яких резервні, адже буває так, що в години пік на певних маршрутах є перевантаження. Дійсно, ми їздили у Швейцарію та дивилися тролейбуси, звертали увагу на їхній стан і якість. Працівники ЛПЕ були здивовані їхнім станом, не дивлячись на те, що ці тролейбуси не зовсім нові.
Як показує практика, інші українські міста купляють ще старіші тролейбуси, зокрема випуску кінця 80-х початку 90-х років. Не знаю, чи ми їх закупимо, але є велика надія та бажання. Зокрема, на попередній сесії депутати проголосували за виділення коштів, тому зараз готується тендерна пропозиція. Ми пройдемо цю процедуру прозоро. Якщо будуть якісь інші варіанти, то ми їх розглядатимемо, адже тролейбус є соціальним транспортом і в нас є багато пільгових категорій громадян, які мають право на безкоштовний проїзд і користуються цим. Маршрутники не завжди беруть цих людей, адже вони можуть сказати, що пасажир не потрапляє під певну категорію. Такі випадки траплялися неодноразово.
Звичайно, коли кількість тролейбусів у нашому парку наблизиться до необхідної, можна буде диктувати умови на ринку перевізників. Тоді по-іншому будемо ставитися до того, чому перевізники не виїхали на 18-й маршрут, чому не закритий 14-й маршрут та ще низка маршрутів, які фактично щезли з мапи Луцька, але соціально дуже важливі.Днями йшла мова про картку лучанина: коли її запровадять, як вона діятиме на практиці? Що Вам відомо про досвід запровадження подібних систем в інших містах?
Нам показували картку киянина, яка також розроблялася спільно з Ощадбанком. Окрім того, ми дивилися картку мукачівця, вивчали цей проект в інших містах, але такий формат, як нам потрібен, запущений лише в цих двох. Лише через певний проміжок часу в Мукачево розпочне працювати електронна медицина, яка передбачає реєстрацію в медичних закладах, електронний рецепт та інші послуги. Ми хочемо, щоб, окрім функцій, які є в Києві та Мукачево, картка була передусім транспортним додатком, зокрема для того, аби простежити кількість пільговиків. До того ж, у планах є запуск певної кількості адмінпослуг.
В Україні ставлять у приклад та хвалять наш ЦНАП, є дуже велика кількість послуг, які там надають, тож, якщо лучани мають гарну базу, то чому б їм не скористатися цією перевагою, маючи картку лучанина. Біля ЦНАПу є постійні черги на оформлення закордонних паспортів, люди приїжджають не лише з інших районів, але й з інших областей, проте ми маємо надавати перевагу лучанам.
Картку лучанина може отримати людина, яка прописана в Луцьку. Зокрема, я на Фейсбуці анонсував, що процедура отримання картки буде спрощеною. До людей з інвалідністю приїжджатиме мобільна група, яка розроблятиме картку лучанина на місці.Нещодавно в селі Брище запрацювала установка з видобутку і переробки біогазу в електрику. Чи є в Україні її аналоги, як вона взагалі показала себе на практиці?
Так, в Україні є подібні установки, вони вже запрацювали на кількох сміттєвих полігонах. Власне, такі установки передбачені законом України, тобто є прописана норма закону, відповідно до якої полігони для захоронення мають проходити процедуру дегазації.
Тобто під час гниття твердих побутових відходів на полігоні у селі Брище накопичується газ, який може нести небезпеку. На початку нашої роботи ми вирішили, що маємо зробити, і так, як анонсувалося, вже в грудні було змонтовано все обладнання. Запрацювала установка пізніше, обіцяють, що з настанням тепла обладнання вийде на більшу потужність, адже процес гниття буде більш різким. Коли спалюється газ, електроенергія видобувається з турбіни і йде в єдину мережу через трансформатор.
У нас є плани, які стосуються біогазу на цій території, тому, якщо все буде добре, ми матимемо ще один невеличкий сюрприз, що стосується «зеленого тарифу» та наповнення міського бюджету, адже кошти, які нам платитимуть за використання та оренду полігону, а це більше мільйона гривень, спрямовуватимуться на екологічні програми в Луцьку та Княгининівській ОТГ, на території якої і розміщена установка. Можливо, це буде закупка сміттєвих пакетів і контейнерів.
Уже згадували, що місто в партнерстві з краєм Ліппе має закупити 120 контейнерів для роздільного збору сміття. За яким принципом їх розташують і чи готові лучани і місто загалом до сортування відходів?
Уже пройшов майже місяць, як виділено кошти, тож зараз ми готуємо інформаційні матеріали. Найближчим часом їх розповсюдять, аби люди ознайомилися з тим, як правильно і для чого сортувати сміття. Що стосується контейнерів, то їх встановлюватимуть в окремих мікрорайонах. Наші партнери з Ліппе об’їхали весь Луцьк і визначилися з тим, де їх розташувати. Ми маємо погодитися з їхніми умовами, адже контейнери закуплять за їхні кошти.
Поки будемо сортувати три фракції: суху та мокру, ПЕТ-пляшку та скло.Уже цієї весни лучани могли відчути в центрі неприємні запахи. Як відомо ТОВ «Біо пек» непричетне до цього. З чим пов’язане виникнення смороду?
Через розу вітрів може трапитися таке, що деякі неприємні запахи можуть надходити з очисних споруд у Липлянах. Коли очисні проектувалися та вводилися в експлуатацію, вони були розраховані на 70 % скидів від заводів і фабрик, а від населення – на 30 %. Всі ми знаємо, яка ситуація з виробництвом у Луцьку сьогодні, тому ці пропорції змінилися. Оскільки система застаріла, вона є проблемною, тож зараз на неприємні запахи скаржаться жителі Липлян, Жидичина та деяких мікрорайонів Луцька.
Ми кардинально підійшли до формування бюджету 2018 року – 800 тисяч гривень було виділено на екологічну експертизу, адже Луцьк є учасником програми Європейського інвестиційного банку, на модернізацію очисних споруд у Липлянах. Загальна вартість проекту складає близько 8 мільйонів, тому ми маємо надію, що, пройшовши експертизу, станемо його учасниками. Це забезпечить висушування мулу, який залишається від відходів, та різко зменшить утворення неприємних запахів.
Ще однією проблемою залишаються очисні споруди цукрового заводу, адже всі знають, що, коли працював «Біо пек», туди скидали залишки барди, яка там бродила. Можливо, цей процес на зимовий період призупинився. Є дуже велика надія, що він не відновиться. Окрім того, деякі запахи присутні на трасі в бік Львова, адже гіркополонківська каналізація, відходи з якої потрапляють у ґрунти, не підключена до загальноміської. З нами були проведені перемовини.
Гірка Полонка просить про під’єднання, проте при видачі технічних умов на під’єднання села нами не передбачалася каналізація в мікрорайоні Вересневе, яку підключили в минулому році, тому зараз потужності каналізаційно-насосної станції № 4 не зможуть справитися. Потрібно повністю замінювати насосне обладнання, а це вартує 700 тисяч гривень. Гірка Полонка зверталася на екологічну комісію обласної ради з проханням допомогти у співфінансуванні, але поки облрада відмовила.
Це питання піднімали на нараді з головою ОДА, але я сказав, що ми не можемо поставити під загрозу прийом стічних фекальних мас від мікрорайону Вересневе, адже це територія Луцька, а Гірка Полонка, на жаль, – лише Луцький район.Як плануєте боротися з недобросовісними підприємцями, які зливають нечистоти?
Група швидкого реагування муніципальної варти постійно чергує і буквально на днях було знову виявлено порушників. У нас є визначені пункти скиду, години та дні, коли з автомобілів можна зливати нечистоти.
Не важко заїхати в Струмівку, Підгайці та подивитися, де їхні каналізаційні колодці та чи мають вони під’єднання до центральної мережі. Ця проблема має турбувати не лише місто, а й область, а ситуацію в Луцьку ми стараємося контролювати. Так, в нас є незакриті ділянки на приватному секторі, але їх не так багато, як за містом.
Давайте поговоримо про об’єднання: чи вдасться Луцьку об’єднатися з Прилуцьким, Підгайцями та Гіркою Полонкою?
Я знаю, що Підгайці поки взяли паузу, Гірка Полонка теж. Попередньо на громадських слуханнях були представники міста та районної адміністрації Луцького району, при яких було озвучено, що «нам Луцьк не потрібний», хоча від міста завжди вимагають під’єднання каналізації, вивозу сміття і додаткових маршрутів. Знову ж таки, навчання в школах, садочках, вузах, ПТУ відбувається за рахунок інфраструктури Луцька, тому думати, що вони є одноосібними гравцями на околицях міста, неправильно. До того ж, жителі села відвідують наші лікарні та користуються нашими тролейбусами: якщо людина має пільги, їде безкоштовно.
Якщо таки не вдасться об’єднатися, що втратить місто і ці населені пункти?
Будемо сподіватися, що такого не станеться, адже ви знаєте, як налаштована громада Прилуцького. Там лише через незрозумілі рішення та ветування сільського голови не відбувається об’єднання – то їх не влаштовувало одне, то їм не виділяли кошти на дороги… Хоча це все казки, адже кошти на ремонт дороги були виділені, кошти на ремонт кімнати в клубі під ЦНАП також були виділені, меблі для амбулаторії були закуплені. Вони почали казати, що місто не побудувало садочок, не виділило кошти ще на якийсь садочок… Але співпраця не може бути односторонньою, треба, щоб кроки були і з їхнього боку.
Договори про співпрацю виконуються. Я думаю, що Прилуцьке має теж щось виконувати, адже село повністю інтегроване в Луцьк. За деякими вулицями не можна зрозуміти, чи це Луцьк, чи Прилуцьке. Це я знаю на особистому досвіді, адже я є депутатом від Прилуцької сільської ради у Ківерцівській районній раді, тобто проблематику свого округу я знаю дуже добре.Що взагалі говорять у Ківерцівській районній раді про можливе об’єднання?
Вони до цих пір не можуть зрозуміти, чому не відбулося об’єднання. Спочатку казали, що проблематика – в міжрайонному об’єднанні, адже Луцьк – частина Луцького району, Прилуцьке – Ківерцівського. Також говорили, що будуть проблеми з архівними документами. Але, повірте, проблеми будуть при будь-якому об’єднанні навіть усередині громади. Проте за допомогою такого потужного механізму, як наш ЦНАП, всю базу Прилуцької громади можна систематизувати і починати жити в складі об’єднаної громади. Спочатку були закиди, що ми прийшли, аби вкрасти їхні землі, яких давно немає. До цього часу не можуть розробити генерального плану і невідомо, коли він буде, адже ці землі вже давно розпайовані або знаходяться у приватній власності. Навіть, якщо буде об’єднання і Луцьку необхідно буде розширятися для нових житлових кварталів, потрібно буде йти на діалог із людьми та купляти для будівельних організацій приватні земельні ділянки або паї, змінювати їхнє цільове призначення...
Але нам би було легко завести до Прилуцького інфраструктуру, тобто завершити відрізок дороги Наливайка–Богуна, закінчити ремонт вулиці Соборності, запустити туди маршрут № 19. Є нарікання, що автобуси туди не постійно їздять, але такою дорогою перевізники відмовляються курсувати, адже це економічно невигідно.
Стосовно Прилуцького, є чутки, що певні політичні сили змушують голову сільської ради Валентина Арчибасова ветувати рішення про об’єднання з містом, що він, до слова, робив вже декілька разів. Депутати в ЗМІ повідомляють, що БПП досі не має прохідного кандидата на майбутні вибори міського голову, тому блокуються вибори. На Вашу думку, чи так це насправді?
Не хотілося б вірити, але це дуже схоже на правду. Всі розуміють, що будь-який процес об’єднання передбачає перевибори депутатів та міського голови. Можливо, якби він у нас був, то місто не потерпало б від тих проблемних скандалів, які створюють опозиційні сили, а працювало би нормально без будь-яких проблем.
Щодо виборів: як відомо, Григорій Пустовіт, займаючи посаду секретаря міської ради, заявив, що не буде брати участі в майбутніх виборчих перегонах, а лише доведе місто до виборів. Ігор Поліщук, ймовірно, все-таки візьме участь у виборах, якщо не передумав із липня. А у вас, як у першого заступника, є мерські амбіції?
Я людина не амбіційна, я людина команди і працюю так, аби після мене не було ніяких «хвостів» і нарікань. Знову ж таки, я в команді, і якщо скажуть, що так потрібно, то доведеться прийняти відповідне рішення. Але поки цього немає, тому буду працювати на рівні першого заступника на благо лучан і робити свою роботу якісно, щоб потім мені не було соромно.
Олександр Зелінський, Ольга Шершень
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
Лучанин
Показати IP
6 Квітня 2018 14:38
Григорія Недопада в мери! Найкращий кандидат, і Палиця не дасть йому завалити роботу.
Луцьк
Показати IP
6 Квітня 2018 15:04
На порядок ТОЛКОВІШИЙ за попереднього першого зама, який після розкритикування виділення грошей із міського бюджету на інфекційну лікарню вже просте НЕМАЄ політичного майбутнього в Луцьку !!!
Так тримати
Олег Сергієнко
Показати IP
6 Квітня 2018 18:09
Дійсно людина на своєму місці !
У Сумах пролунали вибухи: двоє загиблих та 12 поранених
Сьогодні 08:27
Сьогодні 08:27
Вимагав 400 доларів для судді? Волинського адвоката судять за шахрайство і зловживання впливом
Сьогодні 08:10
Сьогодні 08:10
Понад 60% німців проти надання Україні Taurus
Сьогодні 07:46
Сьогодні 07:46
На Волині цьогоріч виявили понад 70 випадків крадіжок газу
Сьогодні 07:16
Сьогодні 07:16
Рада ухвалила законопроєкт про безпеку в закладах загальної середньої освіти. Що він передбачає
Сьогодні 06:47
Сьогодні 06:47
На Марсі знайшли ознаки життя: що кажуть вчені
Сьогодні 00:19
Сьогодні 00:19
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.