Обмін заручниками може відбутися вже завтра

Порошенко намагається продовжити собі життя в кріслі президента, а не зберегти життя людей. Назвіть хоч одного олігарха, який думає про народ?!

перед виборами необхідно заробити бали а то вже навіть голубий ляшко на пяти наступає...а ще юля війну не починала

Це дуже важливе питання. І, щоб отримати відповідь на нього, 26 серпня в Мінську зібралося вельми представницьке зібрання . Це ж питання є прологом до іншого: як припинити сьогодні війну на Донбасі, як зупинити загибель людей і як допомогти тим, хто залишився майна і засобів до існування. І в Україні, і в Росії все ще сильні позиції "партій війни".Приміром, різка активізація бойовиків на Донбасі і явна присутність російських регулярних військ свідчать про те, що "яструбам" з оточення Путіна (в основному, це силовики) ще вдається переконувати свого патрона в необхідності грати мускулами напередодні переговорів у Мінську. І все ж, попри на те, що відбувається, можна говорити, що Кремль перестав бути однозначним. Про це свідчать численні сигнали з Москви й інша непряма інформація. Зокрема, позиції ідеологів "русского мира" сьогодні явно підірвані. Про це написав велику статтю Олександр Дугін, про це говорить і увільнення Костянтина Малофєєва з проекту "Новоросія". Костянтин Малофєєв Вплив Малофєєва, одного з головних російських "яструбів", який чимало зробив для анексії Криму і розв'язання війни на сході України, на Кремль дійсно знизився. Його змусили відкликати своїх маріонеток - Бородая, Стрєлкова та інших росіян, які керували "Новоросією". А це предтеча провалу "російської весни" в Україні. Без фінансових і людських ресурсів Малофєєва квазі-республіки довго не протримаються. Ні, зрозуміло, силовики з оточення Путіна можуть і далі робити точкові поставки зброї і регулярних військ. Новоазовська "операція" показала ефективність таких кроків. Так що, без найманців, що заходили до нас під виглядом добровольців, яких набирали структури Малофєєва, стратегічних успіхів у сепаратистів бути не може. Тим більше, без Малофєєва і його команди не буде подальшої експансії в суміжні з Донбасом області, що входила в ранні плани Кремля. "Патріоти", і це відкрито визнає Дугін, готові були реалізувати план "Новоросія", і залити кров'ю всю північ і південь України - від Харкова до Одеси - аби знищити ненависну їм "фашистську" Україну, в якій переміг Майдан. План цей не був реалізований, оскільки, починаючи з травня, Путін ста в втрачати віру в правильність своєї стратегії. Подіяв, мабуть, і тиск міжнародної спільноти, і загроза серйозних санкцій, і аж ніяк не настільки вражаючі успіхи сепаратистів, як у Криму. Великим ударом і для сепаратистів, і для їхніх покровителів у Кремлі стало невизнання результатів так званих "референдумів", заборона на проведення "референдумів" про приєднання до Росії, і відмова офіційно вводити "миротворчі" регулярні війська (тобто починати повноцінне вторгнення в Україну ). Владислав Сурков Окрім невпевненості Путіна, свою роль зіграли "ліберали", або "маніпулятори", як їх називає Дугін. Головним їх представником в Кремлі є добре відомий "фахівець з питань України" Владислав Сурков. Під керівництвом Суркова "ліберали" розпочали активну кампанію із дискредитації "патріотів", за допомогою Юргенса і Кургіняна здійснили інформаційні удари по лідеру донецьких сепаратистів Стрєлкову, домігшись, в підсумку, його відкликання. Граючи на побоюваннях Путіна, Сурков прибрав з його оточення своїх головних конкурентів - Глазьєва і Малофєєва, а військова та інша допомога сепаратистам істотно скорочена в обсягах. До того рівня, аби "Новоросія" не відкинула копита, доки Путін за посередництва "лібералів" не домовиться про мирне врегулювання конфлікту з українською владою. Загалом, Сурков ситуативно зіграв нам на руку, воюючи за свої інтереси з Малофєєвим і силовиками. Нам доводилося чути багато чого про Суркова. У тому числі, і про його нібито "дружнє ставлення" до нас. Це не так. Друзів в Кремлі у нас просто не залишилося, і бути не може. Але Сурков цілком може потягнути на такого собі "миротворця". Зрозуміло, що Україна йому поки не особливо цікава, але на темі врегулювання проблем російського керівництва він має шанс повернутися в ранг російських політичних топ-менеджерів. А іншого шляху врегулювання, окрім як мирного, у Путіна сьогодні немає. Якщо, звичайно, він ще хоче повернутися за один стіл з іншими світовими лідерами. Є інформація, що саме Сурков готує реальний мирний план щодо України (той самий, про наявність чернетки якого заявив сьогодні президент Білорусі Олександр Лукашенко) разом зі своїми українськими до колегами. В першу чергу з Ахметовим і Льовочкіним. До речі, Суркова в Росії назЍ вають "конструктором" Болотної, в той час як Льовочкіна – "конструктором" Майдану. Крім того, Сурков дуже близько спілкується з Медведчуком, Зурабов вважається його людиною. А це ще один потужний об'єднавчий фактор та інструмент впливу. Причому, як на Путіна, так і на Порошенка, з яким Зурабова багато що пов'язує. Мета Суркова –домогтися затвердження "мирного" ​​плану щодо України, остаточно перемогти своїх опонентів в Кремлі, і стати найголовнішим в Росії у питаннях України. Паралельно він розраховує разом із українськими олігархами сформувати після виборів якийсь кістяк майбутньої фракції, орієнтованої на Кремль. Збереження мажоритарної системи – велика удача для Суркова. Наскільки ефективним "миротворцем" він виявиться, покаже найближчий час. Принаймні, ми маємо зустріч у Мінську, рукостискання двох президентів (в якому багато хто сумнівався), слова Лукашенка про те, що є якась "чернетка мирного плану" і простягнуту руку (в переносному сенсі) Петра Порошенка. Український президент завуальовано закликав російського колегу почати спілкування: "Світова спільнота вже проходила етапи конфронтації, стримування та ізоляції, і мала безліч можливостей переконатися в тому, що це шлях в нікуди. Майбутнє – за повагою до норм міжнародного права, сумлінним виконанням взятих на себе зобов'язань і розвитком взаємовигідного співробітництва. Розумію, що всі залучені в ситуацію гравці хотіли б вийти з неї достойно. І готовий обговорювати різні варіанти, які забезпечать таку стратегію виходу, виходу в мирне майбутнє для України, виходу в мирне майбутнє для Європи". Чи зможе Путін відмовитися від спокусливих ідей "русского мира" і піти шляхом припинення війни, покаже час.

ДЯКУЮ...Я СТАРАЛАСЬ........

такі знання напевно дають в сєу

http://www.youtube.com/watch?v=2UlwMZ2zZVc