Лучан залучили до розробки законопроекту у сфері декомунізації

Обговорити концепцію закону щодо реабілітації жертв тоталітарного комуністичного режиму закликали громадських активістів, політиків, експертів та інших небайдужих лучан.

Громадське обговорення концепції Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій періоду комуністичного режиму в Україні» відбулося 21 липня у Луцьку.

Захід організували Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу спільно з Лабораторією законодавчих ініціатив у форматі Town Hall Meeting у рамках програми «Рада» Агентства США з міжнародного розвитку.

Як розповів експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський, новий формат обговорення намагаються запровадити в Україні, щоб забезпечити кращий зв'язок депутатів з виборцями. Формат передбачає дискусію у малих групах, обговорення відбувається навколо певних сценаріїв (декількох варіантів вирішення однієї проблеми).

Учасників обговорення поділили на декілька груп, кожна з яких працювала за окремим столом. Там були свої модератор дискусії та оператори, які друкували думки, що їх партнери висловлювали під час обговорення. Репліки та пропозиції учасників дискусії виводили на великий екран у текстовому вигляді. Протягом заходу організатори хотіли зібрати інформацію, яку можна буде використати при напрацюванні законопроекту.



Представник Центру досліджень визвольного руху, член групи «Політика національної пам’яті» Реанімаційного пакету реформ Анна Олійник зауважила, що наразі триває робота над декомунізацією України в усіх проявах, тож вона намагається сприяти цьому процесу.

З її слів, старий закон багато в чому не враховує дійсних проблем, широкий перелік категорій осіб, які постраждали від політичних репресій радянського режиму та мають право бути реабілітованими. Йдеться про відновлення історичної справедливості та відновлення довіри до держави з боку громадянина.



Насамперед присутнім запропонували до обговорення два варіанти Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».

Перший – на основі чинного з 1991 року Закону, перелік жертв політичних репресій у якому вважається вичерпним. До нього належать: ті, хто був засуджений посадовими органами; засуджені за антирадянську агітацію та пропаганду; засуджені за поширення свідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний та суспільний лад; засуджені за порушення законів про відокремлення церкви від держави і школи від церкви, посягання на особу та права громадян під приводом справляння релігійних обрядів; щодо яких з політичних мотивів застосовувалися примусові заходи медичного характеру; заслані і вислані з постійного місця проживання та позбавлені майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів.

Інший варіант – Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні». У ньому, окрім статусу реабілітованого, передбачається надання статусу особи, яка постраждала від політичних репресій. Визнати такими, які постраждали від політичних репресій, запропонували цілу низку осіб. Зокрема, це особи, стосовно яких діяла заборона на професію, внаслідок чого їх звільнили з роботи чи виключили з навчального закладу; діти, які залишилися в неповнолітньому віці без опіки одного або обох батьків, репресованих з політичних, соціальних, класових, релігійних чи національних мотивів; батьки осіб, які зазнали політичних репресій, а згодом були реабілітовані тощо.



Після жвавого обговорення у групах учасникам дискусії пропонували проголосувати за один з варіантів, або проти них. Переважну більшість голосів отримав другий варіант вирішення проблеми. Втім, чимало учасників заходу зазначали, що не можна виключати перший варіант, а варто його лише доповнити.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---