Люстрація в Україні: критерії, терміни та потенційні кандидати

За якими критеріями відбувається люстрація держслужбовців, хто може стати потенційним кандидатом на звільнення з посади та чому досі не відбулося очищення судової влади, пояснила директор підрозділу Мін'юсту, що займається питанням люстрації.

Під час семінару «Watch dogs судової реформи» у Києві директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко зазначила, що питання люстрації є питанням міфів в Україні – всі чули це слово, але як відбувається люстрація, ніхто не знає.

Передумови для очищення влади

Після приходу до влади Віктора Януковича в 2010 році він побудував країну за прикладом «общака». Вперше Конституційний суд без участі парламенту змінив форму правління держави (президент отримав значно більші повноваження). Після цього відбулася адміністративна реформа, кількість виконавчих органів державної влади з понад 130 скоротили до 74, створивши біля кожного органу «клон»: наприклад, із Державної податкової служби зробили Міндоходів, відповідно, замість звільнень, набирали кадри.

Подібна ситуація існувала у судовій системі, де в 2012-2013 роках, зі слів Тетяни Козаченко, було 30% «донецьких». Тетяна Козаченко зауважила, що корупція – це не лише гроші, а будь-які привілеї, можливість політичного чи адміністративного впливу, прийняття рішень. Так, у державних органах працює чимало людей із невеликими зарплатами, отже, вони розраховують отримувати доходи окрім офіційної заробітної плати. Варто пригадати спосіб життя, наприклад, екс-генпрокурорів та порівняти його з тим, в якому стані перебуває країна. Тому важливо, щоб громадяни були рівними перед законом, а для ті, хто його порушує та не дотримується присяги на державній службі, понесли відповідальність. Відтак, без справедливого суду люстрація в країні не потрібна.



Підстави для люстрації

Нині з 45 мільйонів населення України 11 мільйонів працюючих, 13 мільйонів пенсіонерів, з мільйони бюджетників (з них мільйон держслужбовців). Відтак, 11 мільйонів зайнятих у виробництві товарів, сфері послуг тощо повинні якимось чином прогодувати 45 мільйонів. Це проблеми навіть не чотирьох останніх років, а проблеми, що почалися з 1991 року, коли ніхто не перевіряв те, скільки держава може дозволити собі мати державних органів та наскільки вони функціональні. Будь-яка бюрократична система намагається створити ще декілька систем під собою.

Тетяна Козаченко розповіла, що була приватним адвокатом, але протягом останніх двох років не мала можливості працювати в суді, адже чітко знала, що в Україні менше ніж 0,5% відсотка виправдовувальних вироків. Відтак, у людини, яку в чомусь звинуватили, немає жодних шансів на справедливість – адвокати намагатимуться або «відмазати» клієнта на стадії слідства, або боротися за менший термін для невинної людини. З її слів, сказати, що держава стала репресивною – не сказати нічого. Так, прокуратуру часів Пшонки називали «акціонерним товаристовом».

«Якщо громадянське суспільство, яке виявляє непокору, знімають снайперами, то цю країну треба міняти», - зазначила Тетяна Козаченко.

З її слів, як опозиція на Майдані не знала, що потрібно робити, так і нині влада не знає до кінця, як діяти. Так, протягом року не було люстровано жодного судді, прокуратура «як не працювала, так і не працює».

Люстрація, з її слів, це не пошук винних, а санація держави, можливість терміново за об’єктивними критеріями визначити доступ до державної служби для тих, хто має на неї право. Люди, які не відповідають цим критеріям, повинні бути звільнені. Відтак, люстрація є фільтром до державної служби. Люди не вірять в люстрацію, тому що зневірені і уявляють люстрацію як процес, коли хтось покарає винних.

Проблеми на шляху очищення влади

Перед прийняттям відповідного Закону («Про очищення влади»), вирішували дві проблеми: по-перше, потрібно було визначити критерії доступу до державної служби, які не дозволяли б суб’єктивного підходу, дозволили б швидко здійснити санацію; по-друге, потрібно було зрозуміти, що наразі неможливо створити орган люстрації (державний орган, створений для люстрації, не міг би бути позбавленим адміністративного та політичного впливу, а для того, щоб перевірити всіх держслужбовців, штат цього органу мав би бути дуже великим).

В країні, де не працюють суди і прокуратура, не маючи коштів та державного органу люстрації, змусити посадовців виконувати закон та проходити процедуру люстрації можна лише через публічність, якої бояться всі держслужбовці. Вони переважно не готові відкрито порушувати закон, але готові шукати інші шляхи.

Відтак, у законі вирішили визначити критерії, за якими відбувається люстрація. Так. Кожен державний орган вирішили зобов’язати перевірити самого себе, здійснивши таким чином самоочищення. Розуміючи, що посадовці одразу ж шукатимуть схеми, вирішили зробити цей процес публічним. Починаючи перевірку, орган повинен показати перелік осіб, яких перевіряють, показати їхні декларації про доходи.

«Ми не призначаємо та не звільняємо людей, але намагаємося перевірити посадовців. Ми збираємо від громадян заяви про те, що когось ховають від перевірки, оприлюднюємо інформацію і таким чином ламаємо цю корупційну систему», - розповіла Директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України.

Критерії, за якими здійснюється люстрація

Ще 25 лютого 2010 року відбулася інавгурація Януковича, а 22 лютого 2014 року, після розстрілу майданівців, він втік з країни. Відтак, у виконавчих органах люстрації підлягають перші особи та їхні перші заступники, у силових відомствах і ДФС люстрації підлягає керівний склад до посади заступника керівника обласного управління. Вважається, що люди, які займали такі високі посади терміном не менше року за часів правління Януковича, повинні були знати про те, що відбувалося в країні. Це об’єктивний критерій, який можна визначити, вивчивши особові справи посадовців. Ті, хто був частиною системи Януковича, не повинні працювати в державних органах.

Другий критерій стосується тих, хто перебував на посаді в період з 21 листопада 2013 року (початку протестів) до 22 лютого 2014 року (втечі Януковича за кордон) та не пішов з неї за власним бажанням. До переліку посад в цьому разі додаються заступники та керівники районних управлінь Києва, адже рівень відповідальності на таких посадах був вищим, ніж в інших районах України. До тих, хто повинен бути люстрований, додаються представники силових відомств (процесуальні керівники та люди, які виносили рішення, проводили допити активістів акцій масового протесту, представляли звинувачення). Цей критерій також стосується суддів, які виносили репресивні рішення у вказаний період.



Тетяна Козаченко розповіла, що під час відвідин Польщі спілкувалася з керівником Інституту народної пам’яті, який показав архіви, що свідчать про те, що в Польській народній республіці не було практично жодної людини, на яку не було б заведено досьє спецслужбами. Ці документи можна побачити, переконавшись, якою машиною були спецслужби тих часів. Відтак, враховуючи те, що в Україні тривають військові дії, визначили, що люди, які працювали в КДБ, не повинні працювати на державній службі в Україні. Це ж саме стосується членів КПРС, які обіймали посади не нижче секретаря обкому, а також членів ЦК ВЛКСМ.

Наступний критерій стосується майнової перевірки держслужбовців, які повинні задекларувати своє майно. Підставою для люстрації є невідповідність відомості про майно та невідповідність вартості майна (варто зауважити, що це стосується майна, набутого за час перебування на посаді держслужбовця). Перевірятимуть також законність джерел доходу.

Це наразі повний перелік критеріїв для здійснення люстрації, а перелік перевірених працівників кожен державний орган повинен оприлюднити на своєму веб-сайті. Таким чином, під перевірку не підпадають члени одіозних політичних партій (наприклад, Партії регіонів та КПУ).



Говорячи про те, хто визначав ці критерії, Тетяна Козаченко зауважила, що закон був результатом колективної праці. Провели чимало засідань круглих столів, тривало обговорення. Отже, неможливо ідентифікувати єдиного автора закону.

Оскільки одразу здійснити перевірку мільйона держслужбовців фізично не зможе Державна фіскальна служба, законом передбачена черговість перевірки. Так, з грудня 2014 року до грудня 2015 року перевірятимуть суддів. Отже, люстрація відбувається хвилями, відповідно до термінів та посад. Очищення влади не є пошуком винних, це – фільтр, для того, щоб певні люди не працювали у державних органах. Статистичного органу, який визначив би, скільки загалом людей в Україні підлягають забороні працювати на державній службі, немає. Втім, визначити приблизну кількість потенційних кандидатів бути люстрованими, не завжди складно.

До прикладу, можна розглянути прокуратуру: Генпрокурор має від 6 до 8 заступників, керівників самостійних структурних підрозділів центрального апарату налічується до 25 (у кожному перевірці підлягає керівник та заступники), в 27 територіальних структурних підрозділах в областях можна налічити до 1100 кандидатів на перевірку. Загалом в органах прокуратури нині працює 19 тисяч працівників, звільнити ж доведеться топ-менеджмент – до 500 осіб.

Відповідно до доручення Кабміну, яке відстояв Департамент з питань люстрації, кожен орган державної влади зобов’язаний надати Департаменту перелік вакансій з 2010 по 2014 рік, показавши за кожною вакансією, хто працював на посаді та протягом якого періоду. Ця інформація буде повністю ідентифікована та оприлюднена.



Чому досі не відбулася люстрація суддів

Найскладнішою галуззю для люстрації визнають судову систему України, адже звільнити суддю може лише той орган, який його призначив (Верховна Рада). Для того, щоб подати документи у парламент, відповідно до Конституції, подання може зробити один-єдиний орган – Вища рада юстиції, до якої входять 20 осіб, більшість яких (не менше 11) повинні становити судді. Протягом 16 років ВРЮ зробила 182 подання на звільнення суддів за порушення присяги. Водночас на рік вона вартує бюджету 23 мільйони гривень. Для того, аби цей орган був демократичним, його формують різні інституції. Так, Президент призначає трьох членів ради, Верховна Рада України, з’їзд суддів, з’їзд вишів, з’їзд адвокатів – також по три особи, з’їзд працівників прокуратури – дві особи. Окрім цього, до ВРЮ належать Генпрокурор, Міністр юстиції та Голова Верховного суду.

Закон «Про відновлення довіри до судової системи» вступив в силу 12 квітня минулого року. Після цього суддям дали можливість обрати голів судів таємним голосуванням. Приблизно 80% з них були просто переобрані на посади.

Люструвати жодного суддю наразі неможливо, тому що, відповідно до майнової перевірки та інших перевірок, які здійснює Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів, формуються лише документи, які подаються на розгляд ВРЮ. Лише Вища рада юстиції може колегіально вирішити, чи є підстави для звільнення судді. ВРЮ досі не має кворуму, відповідно, не можуть піти у відставку судді, які хочуть звільнитися. Щойно запрацює цей орган, документи щодо перегляду повноважень суддів будуть надані.

«Ця влада не готова очищуватися взагалі. Є нормальні судді, але їхня кількість настільки мала, що неможливо змінити цю систему зсередини», - зазначила Тетяна Козаченко.



Найближчі перспективи очищення судів

Висновків ДФС щодо декларацій про майно суддів в Департаменті поки не бачили – перевірка триває 2,5 місяця, і за негативного висновку відповідний суд повинен надіслати в Міністерство юстиції пакет документів. Своєю чергою, Мін’юст робитиме подання до Вищої ради юстиції. Для того, щоб відбулася перевірка, людина повинна написати заяву, якщо вона її не подає, то підлягає звільненню. Нині є судді, які не подали відповідної заяви (переважно з Донеччини та Луганщини, дехто з них вже служить так званим «ДНР» та «ЛНР»), серед них є і суддя вищого апеляційного суду.

Говорячи про перспективи обрання дієвої ВРЮ, вона зазначила, що хотілося б, аби це відбулося демократично, проте, наприклад, в адвокатурі, ситуація - ще гірша, ніж в судах. Так, в адвокатурі України нараховується 35 тисяч осіб, а очолює Національну асоціацію адвокатів людина, яка протягом 17 років мала припинене адвокатське свідоцтво, працювала у ВРЮ, всі діти якої є суддями і яка мала можливість «тримати більшість суддів на короткому повідку» (йдеться про Лілію Ізовітову). Зняти її з посади під час з’їздів адвокатів досі не вдалося. Своєю чергою, результати з’їзду представників юридичних ВНЗ скасував суд.

До слова, наразі до складу ВРЮ входять за посадою (призначені та склали присягу): Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, Міністр юстиції України Павло Петренко. Після складення присяги набудуть повноважень члена ВРЮ: Генеральний прокурор України, члени ВРЮ, призначені XII позачерговим з’їздом суддів України від 25-26 вересня 2014 року: суддя Вищого господарського суду України Наталя Волковицька, суддя Вищого адміністративного суду України Олексій Муравйов, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Олійник. Решту членів ВРЮ буде призначено суб’єктами формування складу ВРЮ протягом 60 днів. Для початку роботи ВРЮ необхідно набуття повноважень 14 членами Вищої ради юстиції.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---