Хто перешкоджає судовій реформі в Україні: позиція експертів

Недієві органи судової влади, небажання президента відмовитися від впливу на судову гілку влади та відмінність у поглядах представників влади й експертів на проект реформи судочинства: хто та що стоїть на шляху судової реформи в Україні, проаналізували експерти.

Про це йшлося під час семінару експертів Реанімаційного пакету реформ «Watch Dogs судової реформи», що відбувся у Києві.

Експерт Української правничої фундації Степан Берко зазначив, що ідея судової реформи полягає в тому, щоб «повитягати» усіх недоброчесних суддів, які не відповідають високому званню судді, людині, яку суспільство делегує для того, щоб вирішувати спори.

Він повідомив, що Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія відповідають за добір кандидатів на посади суддів та «витягування» з системи тих, хто не відповідає критеріям.

У квітні був прийнятий закон про відновлення довіри до суддівської влади, який, на думку експерта, доволі вчасний. Усіх членів Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії звільнили з посад без права поновлення, адже ці органи, відповідальні за очищення суддівської гілки влади зсередини, не виконували своїх функцій. Була створена тимчасова спеціальна комісія, яка мала б здійснювати перевірку суддів, які порушили права людини, зокрема, приймали незаконні рішення під час подій Майдану.
Найбільш ласі «пироги» у судовій владі

Експерт виокремив три «найсмачніші» органи судової влади, які зобразив у вигляді пирогів. Так, вишневий пиріг, доступ до якого хочуть отримати всі – Вища рада юстиції. Вплив на членів цього органу хочуть мати і політики, і громадськість. Вища кваліфікаційна комісія – «чізкейк». Вона займається добором кандидатів на посаду суддів, а також розглядає питання про притягнення до відповідальності суддів нижчих ланок.

Конституційний суд також є дуже ласим пирогом, тому що цей орган тлумачить конституцію. До його складу входять 18 членів, формується склад на 9 років. Обирають членів Конституційного суду Верховна Рада, З’їзд суддів та президент. Втім, під час З’їзду суддів цьогоріч питання обрання членів Конституційного суду не піднімалося. Експерт пояснив, чому актуальним є питання зміни складу Конституційного суду.Він зобразив цей орган як пиріг, на якому живуть або паразитують різні комахи. Так, у 2010 році суд прийняв рішення про те, що процедура внесення змін до конституції 2004 року була неконституційною, і фактично Янукович повернув собі повноваження конституції 1996 року. Багато хто з фахівців вважає, що це рішення було контроверсійним і цього року Верховна Рада своєю постановою повернула дію конституції 2004 року, а також окремою постановою висловила думку про те, що судді, яких вона обирала до Конституційного суду, порушили присягу, тож вона їх звільнила та обрала нових.

Нових суддів експерт зобразив у вигляді чотирьох білих метеликів (вони не причетні до резонансних справ у минулому). Два синіх метелика – судді, які були у складі Конституційного суду навіть з часів Януковича, але голосували проти цього скандального рішення. Степан Берко зобразив мухами суддів, які голосували за таке рішення, зіпсувавши таким чином свій імідж. Верховна Рада звернулася у своїй постанові до президента та З’їзду суддів з проханням звільнити тих суддів, які обиралися за їхньою квотою та замінити на нових, аби орган дійсно мав довіру суспільства.Експерт визнав, що не надто довіряє людям, які приймали рішення, що призвели до ситуації, яка виникла в Україні. На жаль, ані виконувач обов’язків Президента Олександр Турчинов, ані новообраний Президент Петро Порошенко жодним чином не відреагували на це. З’їзд суддів зробив перший крок, прийнявши положення про те, яким чином вони можуть відкликати обраних за його квотою суддів. Зараз вони створили інструмент, а наступний крок повинен полягати у використанні цього інструмента. На думку експерта, громадськість повинна висловити свою позицію щодо цього питання.

До Вищої ради юстиції входять 20 членів (кворум – 15 осіб), яких обирають на шість років Верховна Рада, президент, З’їзд суддів, З’їзд адвокатів, З’їзд представників юридичних вишів та Конференція прокурорів. До ради також належать голова Верховного суду, Міністр юстиції та Генеральний прокурор.

«Вищої ради юстиції зараз в країні немає, тому що попередній склад звільнили з ідеєю про те, що одразу повинні обрати нових членів ради, але їх не обрали. Україна вже понад півроку живе без вищої ради юстиції, функції цього органу ніхто не виконує, а за конституцією, їх ніхто окрім ради виконувати не може. Це означає, що є політичні гравці, які зацікавлені у тому, щоб цей орган не був сформований по-новому», - зауважив експерт.За часів Януковича членами Вищої ради юстиції, з його слів, були особи, які приймали рішення за командою згори.

У вищій раді юстиції «пиріг» поділений на сім частин. Зелені галочки позначають заповнені квоти – своїх представників обрали з’їзд суддів та прокуратура, президент теж зробив призначення. Зі слів експерта, екс-нардеп від Партії регіонів Інна Богословська була дуже зацікавлена в тому, щоб цей орган не був сформований з осіб, які є незалежними. Як згодом виявилося, вона сама прагнула потрапити у цей орган.

З її ініціативи група депутатів Верховної Ради попереднього скликання подала у Конституційний суд подання про те, щоб поставити під сумнів те, чи мав право виконувач обов’язків Президента (на той час Олександр Турчинов) призначати за своєю квотою членів Вищої ради юстиції. Тобто, особи, які нині входять до складу цього органу – у підвішеному стані, адже у будь-який момент Конституційний суд може прийняти рішення про те, що вони не могли бути обраними. Верховна Рада, прийнявши закон щодо звільнення старого складу Вищої ради юстиції, за увесь час не обрала своїх представників. Зі слів експерта, саме Інна Богословська та Сергій Ківалов блокували цей процес у Верховній Раді.

Останні два органи, що делегують своїх представників - З’їзд адвокатів та З’їзд вищих навчальних закладів. Вони відбулися та обрали своїх представників, проте Інна Богословська та Сергій Ківалов через свої зв’язки подають до суду, суди скасовують рішення з’їздів (до слова, судді, які ухвалюють такі рішення, за інформацією експерта, пов’язані із Сергієм Ківаловим). Таким чином, будь-які позитивні зрушення можуть бути скасовані судовим рішенням. Наразі ці справи перебувають у Вищому адміністративному суді, за ними досі немає рішення. Міносвіти знову ініціювало з’їзд представників юридичних вишів. З’їзд адвокатів відбувся у листопаді в Мукачевому, у результаті прийняли рішення не обирати членів Вищої ради юстиції до рішення Вищого адміністративного суду.Отже, як зазначив Степан Берко, цей орган міг би працювати, але через окремих осіб та політичні групи він цього робити не може. Найбільший страх полягає у тому, що тимчасова спеціальна комісія за деяких із суддів вже приймала рішення про те, що вони порушили присягу. За процедурою, ці рішення повинні переходити до Вищої ради юстиції, яка вже мала б звільняти таких суддів. Саме цей страх, зі слів експерта, мотивує цих осіб не давати працювати органу.

До слова, доки виконувачем обов’язків Генпрокурора був Олег Махніцький, він встиг отримати від Сергія Ківалова медаль юридичної академії. Олега Махніцького обрали членом Вищої ради юстиції під час конференції прокурорів.

Вища кваліфікаційна комісія - це 11 членів (кворум – 8 осіб), які обираються терміном на шість років. Більше ніж половину складу комісії формує З’їзд суддів (6 членів), двох членів обирає З’їзд представників юридичних вишів. Міністр юстиції, уповноважений ВР з прав людини, голова державної судової адміністрації також призначають по одному представнику.

У квітні цього року було прийняте рішення про звільнення членів комісії, натомість цей орган вирішив виконувати свої обов’язки, доки не буде обрана нова Вища кваліфікаційна комісія. Її звільнені члени приймають рішення досі. Таким чином, ці рішення доведеться знову приймати новим складом комісії. Дивною назвав експерт позицію президента, який деякі рішення комісії визнає, а деякі – ні. Невизначеність, вочевидь, є наслідком чиїхось політичних вподобань.
З’їзд суддів обрав своїх представників до нового складу вищої кваліфікаційної комісії, свого представника призначив Міністр юстиції, обрали представників і під час З’їзду юридичних вишів. Голова державної судової адміністрації та уповноважений з прав людини досі своїх представників не обрали. Отже, наразі є семеро членів Вищої кваліфікаційної комісії, які можуть працювати, натомість для кворуму потрібно вісім членів. Орган не може працювати, доки не буде обрано ще одного його члена.
Хто блокує реформу судової системи

Питання щодо того, хто гальмує судову реформу – не щодо конкретної особи (Сергія Ківалова тощо), а в тому, що країна протягом тривалого часу залишається без органів, які мають здійснювати «лікування» судової системи, яка, зі слів експерта, «інтоксикована». Ті судді, яких потрібно прибрати із цих органів, досі виконують свої обов’язки, що є абсурдом. Є судді, щодо яких тимчасова спеціальна комісія ухвалила рішення про те, що вони порушили присягу, але за процедурою вони досі виконують повноваження.

«Це питання для роздумів, адже, якби був громадський тиск, якби громадськість вимагала від депутатів нарешті обрати своїх представників, тоді, можливо, механізм прийшов би в рух. Я вірю, що з новим складом парламенту цей процес просунеться вперед, але без підтримки журналістів та представників судів, які можуть допомогти «зсередини», цей процес не почнеться», - підсумував експерт.

Недоліки існуючої судової системи та першочергове завдання реформи

Заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда розповів, що наразі працює робоча група, яка створена в рамках Ради з питань судової реформи. Група напрацьовує зміни до закону про судоустрій та статус суддів. Він розповів про перші враження від роботи групи.

В діяльності судової системи в минулому найбільше невдоволення суспільства викликали корупція, упередженість з боку суддів та залежність від політичної влади. Політичний контроль над судовою системою був встановлений через судову реформу 2010 року. Тоді був змінений порядок формування органів суддівського самоврядування в такий спосіб, щоб ці органи були дуже слухняними.

Якщо раніше з’їзд суддів складався з 300-500 осіб, його скоротили до 96, причому систему відбору делегатів визначили в такий спосіб, щоб забезпечити конкретний результат. Тоді президент мав контроль над спеціалізованими судами, але не мав контролю над загальними судами, оскільки Верховний Суд очолював Василь Онопенко, якого попередня влада пов’язувала з Юлією Тимошенко. Відповідно, було завдання встановити контроль над судовою системою. З’їзд суддів тоді переформатували так, що судді спеціалізованих судів отримали в ньому більшість, дві третини. Шість тисяч суддів загальних судів були представлені лише однією третиною делегатів. Таке непропорційне представництво давало змогу впливати на рішення з’їзду. Таким чином було сформовано вищу кваліфікаційну комісію суддів та вищу раду юстиції.Завдання першого етапу судової реформи, на думку експертів – зламати ці механізми впливу політичної влади на суддів. Після революційних подій експерти з питання судочинства вирішили взятися за те, чого не робила держава, тобто, запропонувати своє бачення змін у вигляді конкретних законопроектів, які могли б потрапити у парламент. Ці законопроекти розроблені і наразі Міністерство юстиції підтримало їх, спрямувавши до Венеціанської комісії.

Чи готовий президент обмежити вплив на суддів

Одна з ключових ідей законопроекту – усунути президента і парламент від процесу переведення суддів (це відповідає Конституції, адже основний закон каже, що суддя призначається на посаду президентом і обирається безстроково парламентом). Переведення – конституційна традиція, що насправді є неконституційною. Також передбачене формування кваліфікаційних органів за участю громадських організацій. Передбачають участь ГО у дисциплінарних органах (йдеться не про тих активістів, які не розуміються на судочинстві, а про юристів). Їх повинна делегувати не та спільнота, яка зазвичай обслуговувала чиїсь інтереси, а представники громадськості.

На погляд Романа Куйбіди, Адміністрація Президента намагається зберегти усі механізми, які існували досі. Так, глава держави не хоче відмовлятися від переведення суддів (аргумент – «це конституційна традиція, яка довгий час працює, навіщо щось змінювати»). Це питання намагаються зняти з розгляду і намагання експертів поки не мають успіху, тому що Адміністрація Президента жорстко стоїть на своїй позиції. Роман Куйбіда зазначив, що керівництво вищих судів прямо підтримує АП в цьому питанні (вони звикли працювати під контролем президента і така взаємодія є для сторін взаємовигідною).

«Ризик – наступити на ті ж самі граблі, як для нового президента, так і для суспільства. Якщо судова реформа, яку запропонує президент, не дасть відповіді на цей ключовий виклик – контроль політичної влади за судовою системою, то цій судовій реформі гріш ціна», - наголосив експерт.

Переатестація суддів та європейські стандарти

Іншим аспектом реформи є механізм переатестації суддів. Механізм, що пропонується в проектах може бути використаний у політичних цілях. Якщо не буде критеріїв на рівні закону (чіткого визначення того, за що суддів можуть звільнити), цей інструмент, зі слів Романа Куйбіди, можна використовувати як завгодно. Є велика небезпека, що майбутня чистка відбудеться не в інтересах справедливості, а в інтересах якоїсь політичної кон’юнктури (аби залишити лояльних суддів). Ця система в багатьох випадках контролюється тими, хто її контролював раніше. Це можна побачити за судовими рішеннями, блокуванням нових органів (Вищої кваліфікаційної комісії, Вищої ради юстиції), поновленні на посадах чиновників тощо. Тому суспільству важливо ставити питання про те, яким чином реформа, яку запропонує президент, подолає цей виклик (політичний вплив, корупцію та підконтрольність громадськості). Громадськість (правозахисники, авторитетні юристи), на думку експерта, повинна впливати на те, щоб суддями ставали дійсно кращі, незалежно від політичних мотивів.

Потрібно пам’ятати і про європейський стандарт – більшість суддів у таких органах повинна бути обрана суддями. Жодного суддю досі не звільнили, тому що Вища рада юстиції – єдиний конституційний орган, який може внести подання про звільнення з посади судді, не працює. Якщо навіть вона невдовзі запрацює, то буде сформована відповідно до чинної Конституції, тобто, не буде дотриманий європейський стандарт про те, що більшість суддів обирається суддями. Якщо нічого не змінити, будь-який звільнений з посади суддя візьме рішення Європейського суду з прав людини в справі «Олександр Волков проти України» (щодо судді Верховного суду, якого за часів Януковича звільнили з посади «за порушення присяги»), де суд чітко вказав, що Вища рада юстиції не відповідає критеріям незалежності. Таким чином, кожен звільнений суддя зможе поновитися на посаді.

В Адміністрації Президента нині говорять про звільнення чотирьох тисяч суддів (майже половини від загальної кількості), але такі кількісні характеристики, на думку експертів, викликають сумніви. У «Стратегії-2020» йдеться про оновлення суддівського корпусу на 75%, Романа Куйбіду цікавить обґрунтування саме такої цифри. На погляд групи експертів, потрібно вносити передусім зміни до Конституції, які передбачили б через перехідні положення формування суддівського корпусу з нуля (не через відсів та звільнення, а через формування нової судової системи, меншу кількість спеціалізованих судів). Судді, які працювали раніше, на думку експертів, теж повинні мати можливість брати участь у конкурсах на посаду судді.

Передбачається створення спеціальної тимчасової комісії для цього. Питання лише полягає у тому, чи довірятиме суспільство суддям, яких обиратимуть судді. Участь у комісії зможуть взяти судді Конституційного суду, які вийшли у відставку, зокрема з першого, найбільш авторитетного складу, судді Європейського суду з прав людини, призначені від України. Саме ця комісія, зі слів експерта, могла б здійснити перенабір суддів.

Як наголосив Роман Куйбіда, громадськість повинна мати можливість доносити інформацію про недоброчесність судді, а також повинен існувати механізм для перевірки такої інформації, зокрема, під час конкурсів на посаду судді.
Також він прокоментував думку про всенародне обрання суддів. З його слів, небезпека політичних впливів у такому разі залишається. Наприклад, у виборах судді зможе перемогти той, хто матиме ресурс, а ресурси мають політичні партії, які допомагатимуть суддям бути обраними.

«Я за те, щоб суддів обирали, але лише на найнижчому рівні, так званих мирових суддів, які вирішували б нецікаві для політиків та бізнесменів справи (наприклад, про розлучення, коли сума вартості майна копійчана)», - повідомив експерт.

Однак це може викликати опір європейських країн, де дотримуються думки про безстрокове призначення таких суддів, до того ж, не обраних людьми. Теза про необхідність обрання усіх суддів народом, на думку Романа Куйбіди – простий популізм політиків.

Він зауважив, що нещодавно підписана коаліційна угода чітко декларує те, що політичні органи повинні бути усунені від кар’єри судді. Втім, поки що це не простежується у рамках реформи, яку розробляють в Адміністрації Президента.

Довідково. «Реанімаційний пакет реформ» – ініціатива громадських активістів, експертів та журналістів, що об’єднались для пришвидшення реформування країни. Ідея створити РПР виникла в січні 2014 року на Майдані. Активісти вирішили спрямувати енергію протесту мільйонів людей у творче русло – реформування країни. Замість того, щоби говорити про розбіжності, разом взятися за реформи, які змінять країну для всіх громадян України на Заході на Сході, Півдні і Півночі. Навколо РПР об’єдналося понад 150 експертів, активістів, журналістів, науковців, правозахисників, які разом розробляють законопроекти, добиваються їхнього ухвалення та контролюють утілення реформаторських законів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---