Як подолати «спрут» судової системи. Погляд експертів

Оновити суддівський корпус, досягнути незалежності суддів, посилити механізми їхньої відповідальності за недоброчесну поведінку та забезпечити доступ до правосуддя планують у рамках судової реформи та реформи прокуратури, які розробили експерти Реанімаційного пакету реформ.

Презентували проект реформ судової системи та прокуратури під час семінару РПР у Києві.

Як розповіла менеджер групи судової реформи Реанімаційного пакету реформ Оксана Величко, в громадській організації працюють експерти, які створюють проекти реформ. Серед першочергових напрямків для реформ - реформа виборчого законодавства, антикорупційна реформа, децентралізація, судова, адміністративна, реформа органів правопорядку, податкова та медіареформа. Організація, з її слів, не є політичною та незалежна від будь-яких донорів. Експерти продукують законопроекти і щотижня РПР готує для депутатів Верховної Ради порядок денний. Представники організації працюють у кулуарах Ради, вмовляючи народних обранців. Окрім лобіювання законопроектів, проводять різноманітні акції.

Так, однією з найбільших стала акція «Ляльководи», під час якої суддів перед будівлею Конституційного суду зустрічали 33 «Ківалови» в масках. Після тиску представників організації судді Конституційного суду погодилися розглядати пропозиції експертів до регламенту Конституційного суду стосовно публічності конституційного процесу.



Три кити судової реформи та роль політиків

Про основні «кити» судової реформи розповіла директор Української правничої фундації, тренер для суддів, магістр права Оксана Сироїд. З її слів, ці «три кити» - «якісні» судді, «правильні» очікування суспільства та політики, які знають своє місце. Серед цінностей, які повинні сповідувати судді, вона назвала мужність та моральну відвагу (слабкодуха людина не може бути суддею, адже фінансова незалежність не врятує від протистояння «наїздам»), почуття гідності, рішучість (якість, обов’язкова для прийняття рішень), милосердя, терплячість, ввічливість, люб’язність та уважність.



Присвятила увагу експерт і думці про те, що суддів повинен обирати народ. Так, Оксана Сироїд зауважила, що, зазвичай, у невеликій громаді людям не часто вдається обрати гідного селищного чи міського голову, а обрати людину, яка вирішуватиме долю людей – ще більша відповідальність. Вона повідомила, що у країнах Європи дійшли згоди про те, що суддівство – дуже відповідальна професія, і для того, щоб отримати фах судді, людина повинна пройти великий період випробувань. Передусім, вона повинна отримати якісну юридичну освіту, після цього повинно відбутися професійне навчання та перевірка особи на спроможність бути суддею. Зазвичай, таку перевірку здійснює суддівський корпус. Для добору суддів, на її думку, повинна діяти кваліфікаційна комісія суддів України та органи суддівського самоврядування. Питання звільнення судді з посади також повинні вирішувати комісії, сформовані органами суддівського самоврядування.



Експерт вважає, що не варто спекулювати на темі всенародного обрання суддів, тому що це гарно звучить, але на кону стоїть якість професії судді. Водночас, вона визнала, що український суддівський цех настільки неякісний, що йому не можна зараз довірити перевірку професії судді.

Говорячи про правильні очікування суспільства, Оксана Сироїд зазначила, що, закладаючи ідеалістичні або надмірні вимоги до суду, ми закладаємо підвалини для того, щоб суд ніколи не став незалежним. Важливим є моніторинг судових процесів, який можна починати із моніторингу доброчесності: порівнювати статки суддів із їхніми деклараціями про доходи тощо. Можна моніторити дотримання процесуальних норм під час розгляду справ.



Неможливою судова реформа є, на думку експертів, доки політики «не знатимуть свого місця». Так, наразі суддів на посаду безстроково обирає Верховна Рада. Нині, якщо кваліфікаційна рада підтримала кандидатуру на посаду судді, а у Верховній Раді кандидатура не здобула потрібної кількості голосів, людина йде додому вже не суддею. На думку експертів, політики ніяк не повинні впливати на суддів. Їхня функція полягає лише в тому, щоб приймати закони, тобто, створювати правила. Таким чином, кожна з гілок влади матиме своє місце. Експерти вважають, що політики не повинні коментувати рішення суду, адже часто вони використовують це для власного піару.

Стратегія і технологія судової реформи

Через які інструменти та як саме має бути реформована судова система розповів заступник голови правління Центру політико-правових реформ, кандидат юридичних наук Роман Куйбіда. Основним завданням реформи експерт називає оновлення суддівського корпусу, досягнення незалежності суддів з посиленням механізму відповідальності за недоброчесну поведінку, забезпечення кращої доступності правосуддя і виконання судових рішень. Для цього потрібно вирішити чимало завдань.

У рамках робочої групи експерти напрацювали декілька документів, зокрема, нову редакцію Закону про судоустрій та статус суддів, яку презентують у кабміні. Судову реформу, зі слів Романа Куйбіди, потрібно починати реалізовувати вже зараз через цей законопроект. Документ, з його слів, спрямований на досягнення цілей Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (де одна зі статей передбачає зміцнення судової влади та підвищення її ефективності та незалежності). Експерт озвучив завдання, які потрібно вирішити у процесі реформування судової системи та речі, які потрібно змінити.



Вища рада юстиції та з’їзди суддів

У рамках реформи планують привести механізм формування Вищої ради юстиції, а також механізм дисциплінарної відповідальності до європейських стандартів, аби звільнені із посади судді не могли поновлюватися на формальних підставах. Нині, зі слів експерта, якщо звільнити із посади будь-якого суддю, він зможе легко її повернути. Планують позбавити на певний час колишніх голів судів, призначених за часів Віктора Януковича, можливості обіймати керівні посади в судах, аби на ці посади судді змогли обрати нових голів. Окрім цього, напрацювали зміни до Конституції (у рамках існуючої правової системи, на думку експертів, неможливо реалізувати ідею люстрації суддів).

Для цього потрібно встановити прозорий механізм скликання і формування з’їзду суддів, чіткий порядок скликання з’їзду юридичних ВНЗ для обрання членів Вищої ради юстиції і Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Ідею всенародного обрання суддів Роман Куйбіда назвав непривабливою, особливо після виборів у Києві після подій Майдану, коли, з його слів, знову перемагала «гречка». Тому, мовляв, обрання суддів населенням не зможе призвести до хорошого результату.



Прозора процедура добору та кар’єри судді

Іншим завданням є спрощення судової системи та посилення її інституційної спроможності. Планують удосконалити механізми добору та дисциплінарної відповідальності суддів з метою зміцнити їх незалежність та посилити відповідальність. Також планують спростити та посилити суддівське самоврядування.

Для того, щоб вирішити це завдання, потрібно зменшити кількість адміністративних посад у судах шляхом відмови від посад заступників голови суду у невеликих за кількістю суддів судах, а також від великої кількості заступників голови суду у більших судах. Також передбачається ліквідація окремих господарських судів, оскільки вони розглядають ті самі приватноправові спори, що й суди цивільної юрисдикції, виділені лише за суб’єктною ознакою. Місцеві господарські суди будуть реорганізовані в окружні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ. Це дасть можливість зменшити навантаження на місцеві загальні суди. Планують і позбавити Президента та Верховну Раду не передбаченого для них Конституцією повноваження переводити суддів. Також потрібно встановити чіткий перелік підстав для дисциплінарної відповідальності суддів, у тому числі тих, що мають наслідком звільнення судді за порушення присяги.



Планують запровадити низку нових заходів, спрямованих на забезпечення доброчесності суддів, - здійснення перевірок доброчесності та моніторингу способу життя суддів. Відповідні процедури мають бути передбачені антикорупційним законодавством.

Залишитися повинні лише такі органи суддівського самоврядування як збори суддів у кожному суді, з’їзд суддів України та Рада суддів України. Для виконання своїх функцій рада суддів України отримає постійно діючий апарат. Натомість потрібно відмовитися від збереження Вищої кваліфікаційної комісії суддів.



Гарантований доступ до правосуддя

Наступне завдання – покращення доступу до правосуддя. Для цього потрібно створити процесуальний механізм, який не даватиме суду можливості повернути заяву через непідсудність чи неналежність до юрисдикції суду – суд, який отримав заяву, повинен буде сам передати її за належністю. Планують також зменшити розмір судового збору в адміністративних справах, оскільки нині він суттєво перевищує розмір судового збору в цивільних справах.

Важливо, що передбачають посилити принципи гласності та відкритості судового процесу: щоби вести відеозапис судового засідання особа не повинна буде отримувати дозвіл у суду. Суд у передбачених процесуальним законом виняткових випадках зможе лише обмежити використання технічних засобів відеозапису у відкритому судовому засіданні. Окрім цього, потрібно створити законодавчі передумови для функціонування електронного правосуддя, зокрема забезпечити можливість комунікації між судом та користувачами послуг судової системи за допомогою інформаційних технологій.



Також планують збільшити строки на оскарження судових рішень та зміцнити роль Верховного Суду у формуванні послідовної судової практики. Він сам вирішуватиме питання про допуск справ до перегляду, зможе переглядати справи не лише на предмет неоднакового застосування норм матеріального права, але й норм процесуального права.

Пропонують передбачити включення до Єдиного державного реєстру судових рішень усіх письмових судових рішень.

Приватні виконавці поряд із державною виконавчою службою

Окрім цього, планують створити ефективні механізми виконання судових рішень шляхом демонополізації державної системи примусового виконання судових рішень.

Для цього потрібно запровадити інститут приватних виконавців, які будуть працювати паралельно із державною виконавчою службою. Вони здійснюватимуть діяльність за результатами добору, який проводитиме Національна асоціація приватних виконавців – недержавна некомерційна професійна організація, яка утримується за рахунок членських внесків. Вона встановлюватиме професійні стандарти для приватних виконавців, даватиме допуск до професії і вирішуватиме питання про їх дисциплінарну відповідальність.

Стягувач зможе самостійно обирати між приватним виконавцем та державною виконавчою службою. На процес виконавчого провадження, що здійснює приватний виконавець, та на його права і обов’язки за загальним правилом поширюватимуться норми закону України «Про виконавче провадження». Законопроект «Про приватну виконавчу діяльність» наразі відсутній, але може бути підготовлений протягом двох місяців.

Запровадження справжнього суду присяжних та гуманізація кримінального процесу

Наступним завданням реформи є гуманізація кримінального процесу та запровадження суду присяжних. Передбачається, що присяжні вирішуватимуть питання про винуватість особи, а професійний суддя призначатиме покарання у разі визнання особи винуватою.

Також потрібно встановити судовий контроль за продовженням строків розслідування, позбавити слідчих та прокурорів повноваження надсилати обов’язкові для свідків, постраждалих, підозрюваних виклики на допит, оскільки це повноваження суду.

Планують запровадити обов’язкову відеофіксацію більшості процесуальних дій на досудовій стадії та відмовитися від інституту оперативно-розшукової діяльності поза межами кримінального процесу. Передбачають обов’язкову участь захисника у всіх провадженнях на підставі угод, у спрощеному судовому провадженні. Планується обмежити строки тримання під вартою осіб на судовій стадії, відмовитися від будь-яких кліток в судах для обвинувачених в судах. Пропонують передбачити можливість перегляду вироків щодо засуджених на підставі сфальсифікованих доказів.



Реформа прокуратури та оновлення прокурорського корпусу

У рамках реформи прокуратури пропонують позбавити цей орган загально наглядових повноважень, які дають їй можливість втручатися у ведення бізнесу. Експерти пропонують суттєво зменшити кількість прокурорів, передбачити конкурсний добір на їхні посади, у тому числі на посаду Генерального прокурора України. Добір цей доручать, як і питання дисциплінарної відповідальності, незалежним самоврядним органам прокурорів із залученням представників судів і правозахисних організацій. Пропонується відмовитися від строковості призначення прокурорів.

Реформи судової системи та прокуратури і європейські стандарти

Одним із завдань на шляху реформування є приведення конституційних положень про правосуддя і прокуратуру у відповідність до європейських стандартів. Також важливо створити умови для оновлення суддівського корпусу.

Для цього потрібно спростити судову систему. Система судів загальної юрисдикції має бути триланковою на чолі з Верховним Судом України. Окремо виділять систему адміністративної юстиції на чолі з Адміністративним судом України. Пропонують передбачити, що у громадах судочинство у нескладних справах можуть здійснювати мирові судді, обрані громадою.

Усунути від формування суддівського корпусу планують Президента та Верховну Раду: усі рішення щодо призначення, переведення або звільнення суддів повинна приймати нова постійно діюча Вища рада судівництва, сформована відповідно до європейських стандартів. Більшість у складі Вищої ради судівництва повинні становити судді, обрані органами суддівського самоврядування, іншу частину – авторитетні і висококваліфіковані представники правничої і правозахисної спільноти. Усі призначення та переведення судді до іншого суду мають здійснюватися лише за результатами конкурсу. Вища рада судівництва має поєднати функції сьогоднішніх Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Ради суддів України. Вона утворюватиме кваліфікаційні, дисциплінарні та інші комісії, а також державну судову адміністрацію та Національну школу суддів.

Призначення голів судів планують віднести до повноважень органів суддівського самоврядування – зборів суддів у кожному суді. Суддівський імунітет хочуть звузити до функціонального (тобто не поширювати імунітет на злочини, які судді можуть вчинити поза своєю професійною діяльністю).



Компетенцію прокуратури пропонують обмежити лише сферою кримінальної юстиції, перетворивши її у Службу державного обвинувачення. Керівника такої служби пропонують призначати за результатами конкурсу на тривалий час.

Законодавство про судоустрій, статус суддів, судочинство планують привести у відповідність до змін, які має бути внесено до Конституції України. Так, встановлять організацію системи судів загальної юрисдикції і адміністративних судів, забезпечать перехід до триланкової системи.

Прокуратуру планують перетворити у службу державного звинувачення. Правила організації та діяльності прокуратури планують трансформувати у правила стосовно Державної служби обвинувачення України з урахуванням змін до Конституції України щодо компетенції цієї служби лише у сфері кримінальної юстиції.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---