Волиняни під кулями везли їжу і бронежилети в зону АТО

Рожищанці повернулися з поїздки із зони АТО, куди везли їжу, медикаменти, засоби захисту для українських військових. Водій-волонтер Володимир Добровольський каже, що було важко, адже побачили там не всіх своїх друзів…

Про враження від поїздки на Схід розповів водій-волонтер Рожищенської Самооборони Володимир Добровольський.

«Ми їхали на Схід незмінним тандемом: я і хлопці із силового підрозділу Самооборони Волині «Буг». Цього разу знову везли понад 5 тонн вантажу, який зібрали мешканці Рожищенського району. Також були іменні посилки з різних куточків Волині.

Дорога була непростою. Пригадую, коли ми заїжджали в місто в зоні АТО, що на Луганщині, то небо було похмурим і постійно гриміло. Як згодом з’ясувалося - це не «природа сварилася», а працювала артилерія української армії.

Першим нашим пунктом зупинки був батальйон «Айдар». Тут ми застали повний збір бійців, які готувалися вирушати на бойове завдання. Я побачив на власні очі, що цими воїнами керує патріотизм і рішучість. Однак, варто зауважити, що на війні відчувається відмінність між добровольцями і людьми призваними примусово.

Ця поїздка для мене була важкою, бо на цьому місці я востаннє спілкувався із своїм побратимом на псевдо «Серапатист» Олегом Михайловим, якого з нами вже немає.

В таборі наших військових я зустрів терористів і глянув їм в очі. Шістнадцятьох полонених взяли айдарівці. Як виявилося - звичайні люди.

Я до них кажу: хлопці, нащо ви сюди влізли? Заради чого це все? А вони у відповідь мовчать, лише погляд опустили донизу, як двієчники, яким соромно за скоєне.

В «Айдарі» ми лишили пакунки з продуктами, амуніцією, одягом, медикаменти для санітарної частини і також дуже дефіцитні ліки для зупинки крові, які передали із спілки афганців. Рушили далі.

Під’їжджаючи до наступного пункту Новоайдарівського району Луганської області, ми зідзвонились з ковельчанином, командиром блокпоста. Він наказав далі не рухатись.

Нас зустріли бійці зенітної батареї 51 бригади біля водонасосної станції. Кажуть, що це обов’язкові заходи безпеки, адже якраз у цей час тривала операція зі знешкодження терористів. Застосовувались установки «Град».

На кожному з блокпостів у Капітаново, Муратово і Смолєніново ми лишали ящики з одягом, продуктами харчування та медикаментами. А ще – рації і біноклі.

Тут ми наочно зустрілися з проблемою підробних бронежилетів. Так, боєць блокпоста у селі Капітанове передав додому пластину від захисту, який раніше придбали і передали йому луцькі колеги по роботі. Чоловік розповів, що у нього виникли підозри щодо надійності броні й провели випробовування. Підозри про підробку справдилися, кулі «прошивали» захист. Зауважу, що з благих намірів за цей захист люди заплатили великі кошти.Останній пункт призначення – блокпост в Харківській області. Тут ми передали наш вантаж івано-франківським волонтерам. Посилки були для волинських спецпідрозділів «Сокіл» і «Беркут», які дислокуються в зоні АТО.

Ми ніколи не ділимо захисників на своїх і не зовсім, тому під час цієї поїздки допомогли з їжею, засобами гігієни, медикаментами і одягом кременчуцьким хлопцям, житомирським міліціонерам, чернігівському батальйону територіальної оборони.

На жаль, цього разу багато іменних посилок повернулися назад. Прикро і боляче, що один із наших підопічних хлопців турійчанин Олександр, якому не вдалось доставити раніше бронежилет, на другий день був поранений. На щастя, його життю зараз нічого не загрожує. Але та відповідальність, яку відчуваєш за кожного, з ким розмовляв телефоном, чиї мама і батько приходили до нас з надією на підтримку і допомогу, не дають опускати руки.

Військові дякують усім волинянам за допомогу і передають вітання.А привезений з поїздки національний стяг, на якому лишили автографи наші захисники, вкотре нагадує нам про обов’язок перед ними і Батьківщиною».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---