Луцьк буденний. Вулиця Руська

Вулиця Руська – одна з малопомітних вуличок в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк». На місцевості вона починається завулком від Данила Галицького, вузьким проходом виходить на Караїмську і від перетину з нею йде в напрямку Стиру в тупик. Хоча нумерація будинків починається тільки від перетину з Караїмською. Праворуч на Руській ще збереглася стара забудова, по лівій стороні – новіші будинки.

У часи Великого князівства литовського і потім тут розташовувалася костел святого Якова. У 1545 році король Сигізмунд Август надав храму земельні угіддя. Коли наприкінці XVIII століття в Луцьку згорів без відновлення монастир з костелом ордену боніфратрів, то ченці зайняли яківський храм.

Основна місія ордену – піклуватися за хворими і немічними. У Луцьку знаходився єдиний на Волині монастир боніфратрів за всю історію. А кошти на заснування боніфратського осідку дав луцький канонік Балтазар Тишка. В одному з документів він писав про те, що на такий вчинок його наштовхнув Бог, який хотів, щоб Тишка допомагав хворим і стражденним людям у Луцьку.

Після пожежі 1845 року костел розібрали, бо він значно постраждав. Осідок боніфратрів у Луцьку був скасований. Так сталося через складні і несприятливі обставини діяльності римської та грецької католицької церков на Волині у складі Російської імперії. Зараз від давнього храму немає і сліду.

Існує цікаве припущення, що територія Ринку могла доходити до яківського храму. В літературі побутує 2 концепції луцького Ринку: прямокутні та трикутна. Згідно з прямокутною концепцією, костел святого Якова стояв на куті майдану, а тому частина нинішньої вулиці Руської пролягає там, де колись велися торги.

Сьогодні на вулиці переважно житлові будинки ХІХ-ХХ століть. Деякі з них, як кутовий на перетині з Караїмською, репрезентують так званий цегляний стиль в будівництві. Давня назва вулиці – Римарська.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---