Луцьк буденний: вулиця Драгоманова
Не кожен лучанин знає, що вулиця Драгоманова у Старому місті, яка змінила чимало назв, колись була головною у Луцьку.
Бічна від Данила Галицького, виходить на берег Стиру. Нині під цією назвою об’єднано дві колишні вулиці, що проходили по давній дорозі. Вона об’єднувала дві переправи на острів: Глушецьку та Стирову.
Колись Велика вулиця вела на майдан Ринок, однойменна Ринкова обмежувала його з півночі. На західній частині була забудована лише з одного боку. Далі від перетину з Кафедральною простягалася вже інша вулиця Троїцька – назва її походить від храму, що стояв на ній.
З початку 19-го століття ця вулиця називалася Домініканською, наприкінці 19-го-на початку 20-го століття – Поштовою. Та частина, що колись носила назву Троїцька, у минулому була головною вулицею міста.
Вона проходила понад оборонним ровом Нижнього замку. На ній знаходився давній міський арсенал. Поряд з арсеналом стояла церква, споруджена на честь святого Миколая – патрона міста. З кінця 18-го століття тут був будинок першої луцької пошти.
На вулиці у монастирі домініканців у 1812 році розташовувався штаб російської армії під командуванням генерала Багратіона, у 1915 році у будинку навпроти – штаб четвертої австрійської армії.
На Троїцькій мешкала родина Косачів. З 1916 до 1928 року на ній був Луцький магістрат. Тоді вона освітлювалася ліхтарями у вечірній час, була однією з найбільш впорядкованих, мала невеликий скверик.
Обидві вулиці об’єднали у 1920 році під назвою Домініканська. У 1939 році, за радянської влади, її перейменували на честь німецького комуністичного діяча Карла Лібкнехта. У 1941 повернули стару назву – Троїцька, а з 1994 знову – Карла Лібкнехта.
Сучасну назву вулиця отримала у перші роки Незалежності. Назвали її на честь українського публіциста, історика, філософа, економіста, літературознавця, фольклориста та громадського діяча Михайла Драгоманова.
На вулиці збереглося декілька давніх будівель – приміщення аптеки-музею, магазинів. На будинку №1 встановлена меморіальна дошка, яка вказує, що на майдані Ринок поблизу стратили Данила Братковського. У будинку на розі з вулицею Кафедральною, у якому мешкала сім’я Косачів, розмістилася дирекція історико-культурного заповідника Старий Луцьк. Навпроти - будинок популярного в минулому чеського Гостинного двору, далі – давня будівля та келії монастиря домініканців, перебудованого в середині 18-го століття.
При монастирському костелі була школа і друкарня. Зараз у приміщенні колишнього монастиря – духовна семінарія УПЦ Московського Патріархату.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Бічна від Данила Галицького, виходить на берег Стиру. Нині під цією назвою об’єднано дві колишні вулиці, що проходили по давній дорозі. Вона об’єднувала дві переправи на острів: Глушецьку та Стирову.
Колись Велика вулиця вела на майдан Ринок, однойменна Ринкова обмежувала його з півночі. На західній частині була забудована лише з одного боку. Далі від перетину з Кафедральною простягалася вже інша вулиця Троїцька – назва її походить від храму, що стояв на ній.
З початку 19-го століття ця вулиця називалася Домініканською, наприкінці 19-го-на початку 20-го століття – Поштовою. Та частина, що колись носила назву Троїцька, у минулому була головною вулицею міста.
Вона проходила понад оборонним ровом Нижнього замку. На ній знаходився давній міський арсенал. Поряд з арсеналом стояла церква, споруджена на честь святого Миколая – патрона міста. З кінця 18-го століття тут був будинок першої луцької пошти.
На вулиці у монастирі домініканців у 1812 році розташовувався штаб російської армії під командуванням генерала Багратіона, у 1915 році у будинку навпроти – штаб четвертої австрійської армії.
На Троїцькій мешкала родина Косачів. З 1916 до 1928 року на ній був Луцький магістрат. Тоді вона освітлювалася ліхтарями у вечірній час, була однією з найбільш впорядкованих, мала невеликий скверик.
Обидві вулиці об’єднали у 1920 році під назвою Домініканська. У 1939 році, за радянської влади, її перейменували на честь німецького комуністичного діяча Карла Лібкнехта. У 1941 повернули стару назву – Троїцька, а з 1994 знову – Карла Лібкнехта.
Сучасну назву вулиця отримала у перші роки Незалежності. Назвали її на честь українського публіциста, історика, філософа, економіста, літературознавця, фольклориста та громадського діяча Михайла Драгоманова.
На вулиці збереглося декілька давніх будівель – приміщення аптеки-музею, магазинів. На будинку №1 встановлена меморіальна дошка, яка вказує, що на майдані Ринок поблизу стратили Данила Братковського. У будинку на розі з вулицею Кафедральною, у якому мешкала сім’я Косачів, розмістилася дирекція історико-культурного заповідника Старий Луцьк. Навпроти - будинок популярного в минулому чеського Гостинного двору, далі – давня будівля та келії монастиря домініканців, перебудованого в середині 18-го століття.
При монастирському костелі була школа і друкарня. Зараз у приміщенні колишнього монастиря – духовна семінарія УПЦ Московського Патріархату.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 2

Мирон
Показати IP
9 Березня 2015 20:57
Респект

правда
Показати IP
9 Березня 2015 22:58
Просьба к админам - побольше публикаций об истории города. За данную статью спасибо!!!
У пасажира – переломи кісток: на Волині судили водія, який п’яним в’їхав в електроопору
Сьогодні 09:38

Сьогодні 09:38
Трамп призначив Келлога спецпосланцем в Україні
Сьогодні 08:41
Сьогодні 08:41
На війні загинув сержант з Волині Сергій Кошман
Сьогодні 08:12
Сьогодні 08:12
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.