У Луцьку відкрили сучасне пульмонологічне відділення

Волинська обласна клінічна лікарня пишається новим здобутком. Пульмонологічне відділення, яке почали реконструйовувати ще з 2009 року, нині вже готове приймати пацієнтів. Реконструкція затягнулася через тривалий процес оснащення сучасною апаратурою, в тому числі зразками обладнання, якого в Україні ще не має жоден заклад такого рівня.

Відкриття пульмонологічного відділення відбулося сьогодні, 9 вересня.

Зі слів голови облради Ігоря Палиці, який був присутній під час заходу, цінність лікарні - у кваліфікованих працівниках. Він каже: маючи сучасне обладнання і хороших спеціалістів, на базі лікарні можна створити потужну медичну школу, де свій досвід лікарі зможуть вдосконалювати і передавати іншим.

«Створивши науковий центр в лікарні, ми зможемо претендувати на те, щоб при лікарнях відкривали медичні факультети», - наголосив Ігор Палиця.

Як пояснив головний лікар Волинської обласної клінічної лікарні Іван Сидор, відкрити відділення – це не головне. «Головне, що ми зробили його сучасним, європейським, оснастили його найновішим обладнанням. Приміром, при захворюваннях легень треба робити флюорографію. Найбільша проблема – опромінення. На старих апаратах доза опромінення складає 1, на новіших – 0,6, а на тому, що з'явився у нашому відділені - 0,1. Тож тепер можна робити це дослідження і не боятися опромінення», - розповів він. Так, з його слів, серед причин смертності 5 місце посідають хвороби органів дихання. Найстрашніші з них – вірусні та бактеріальні пневмонії.

Власне, пульмонологічний центр, розповідає завідувач відділення Олег Яковенко, розрахований на 25 ліжок для стаціонарної допомоги. Але, водночас є змога обстеження і лікування в амбулаторному режимі.

«Основний профіль третинного рівня допомоги – це важкі пневмонії, бронхіальна астма, хронічні обструктивні захворювання легень, синдром нічного апное. Пульмонологія є однією з пріоритетних в усьому світі. Але у нас чомусь про неї згадують, коли вже люди помирають від пневмонії. Тому дуже добре, що пульмонологія стала одним з пріоритетних напрямків», - зауважує він.Сам медик нещодавно повернувся зі всесвітнього конгресу, який відбувався у Лондоні, а донедавна навчався за кордоном. А вже сьогодні показує палати і оснащення. На вході в коридор – червона стрічка, яку мають перерізати, а за дверима – крім нових стін, меблів та сантехніки – цілий комплекс обладнання. На першому поверсі – ординаторська, кабінети медичного персоналу та діагностичні кабінети.

Тут проводиться діагностика, розповідає лікар УЗД Микола Литвин: «Щоб поставити правильний діагноз, треба з’ясувати, чи це таки пульмонологія, чи хвороба серця (яка теж може давати задишку, кашель) чи це хвороба печінки, чи це інша хвороба, яка маскується».В сусідньому кабінеті - єдиний в Україні апарат вартістю майже 3 мільйони доларів – ультразвуковий апарат преміум-класу для діагностики патології печінки, жовчного міхура, лімфовузлів, селезінки, підшлункової залози. Тут можна визначити ступені фіброзу печінки при гепатитах, без гістології з’ясувати, доброякісна, чи злоякісна пухлина м’яких тканин, - розповідає завідувач відділенням функціональної та ультразвукової діагностики Юрій Порчук.

Є у відділенні й комп’ютерний аспірограф, який визначає ступінь запалення при бронхіальній астмі.

На другому поверсі – власне, саме відділення з палатами, постом медсестри, відеоспостереженням, портативними апаратами, які можна легко завозити.До слова, у відділенні є палата для пацієнтів з синдромом нічного апное. Це - розлад дихальної функції, що характеризується періодичними зупинками дихання уві сні. Крім нічних зупинок дихання для синдрому сонних апное характерні постійне сильне хропіння і виражена денна сонливість.

В цій палаті є відеокамера, аби спостерігати за пацієнтами уві сні. А під час діагностики пацієнту чіпляють спеціальні невеликі датчики, які визначають рівень кисню в еритроцитах. У здорових людей він має бути на рівні 100%, у хворих на синдром нічного апное – може бути 50% і менше. Як результат – нестача кисню в крові, що може призвести до плачевних, чи й летальних наслідків.Суму коштів, витрачених на це відділення, в лікарні не називають. Кажуть, порахувавши вкладені гроші за ці роки в гривневому еквіваленті, то виходять солідні суми. Але кошти, переконують – залучені, а не бюджетні.

Насамкінець голова обласної ради Ігор Палиця, відвідавши заклад, зауважив: найголовніша цінність лікарні – висококваліфіковані фахівці. І додав: обласна влада готова підтримувати навчання медиків, аби вони найкраще привозили сюди, де лікуються волиняни.«Так, тут є багато сучасного обладнання. Але найцінніше – це ваш досвід, це те, що ви знаєте, вмієте і це треба передавати іншим. Тут варто створити потужну медичну школу, де ви свій досвід можете вдосконалити і передати іншим. Створивши науковий центр в лікарні, ми зможемо претендувати на те, щоб при лікарнях відкривали медичні факультети. Якщо від нас потрібна допомога, щоб фахівців відправити на навчання, аби ті привезли найсучасніший досвід - ми шукатимемо гроші для цього», – резюмував голова облради.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---