Лікар 51 бригади про найстрашніше на війні й «підземну медицину»
Андрій Кострубський був військовим хірургом 51-ої бригади протягом червня-вересня 2014 року. Також чоловік є начальником відділення хірургії Луцького військового гарнізонного госпіталю. Про війну очима волинського лікаря - в сюжеті Громадського. Волинь.
«По-іншому почав сприймати життя. Я бачив, що там робиться. І я бачу, що мої діти в школу ходять, в садочок. Люди мирно ходять гуляють. І я зрозумів, що заради цього варто там бути», – каже волинянин, лікарська бригада якого врятувала не одне життя.
У зону так званого АТО Андрій потрапив на чолі лікарсько-сестринської бригади, яку сформували нашвидкоруч. Чоловік розповідає, що доводилось рятувати життя солдатів під обстрілами та працювати в умовах бойових дій.
З його слів, у бортовому журналі їхньої групи нарахували 289 оперативних втручань за весь період в АТО. «Із тих, хто до нас потрапив, усі залишились живі. Ми перейшли на підземний спосіб існування: були пункти для збору поранених, були машини, закопані в землю, щоб можна було хоч якось надавати допомогу. Найстрашніше, коли ти один, а тобі привозять 12 поранених і всі вони потребують допомоги, а ти не можеш з цим справитися», – каже чоловік.
«Досить часто командири використовували санітарний автомобіль для свого пересування. І сєпари про це знали. Що вони робили? Обстрілювали, першою чергою, наші машини. Тому ми часто змінювали номера на донецькі, на луганські. Тому що знали, що є великий шанс потрапити під обстріл», – зазначає лікар.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
«По-іншому почав сприймати життя. Я бачив, що там робиться. І я бачу, що мої діти в школу ходять, в садочок. Люди мирно ходять гуляють. І я зрозумів, що заради цього варто там бути», – каже волинянин, лікарська бригада якого врятувала не одне життя.
У зону так званого АТО Андрій потрапив на чолі лікарсько-сестринської бригади, яку сформували нашвидкоруч. Чоловік розповідає, що доводилось рятувати життя солдатів під обстрілами та працювати в умовах бойових дій.
З його слів, у бортовому журналі їхньої групи нарахували 289 оперативних втручань за весь період в АТО. «Із тих, хто до нас потрапив, усі залишились живі. Ми перейшли на підземний спосіб існування: були пункти для збору поранених, були машини, закопані в землю, щоб можна було хоч якось надавати допомогу. Найстрашніше, коли ти один, а тобі привозять 12 поранених і всі вони потребують допомоги, а ти не можеш з цим справитися», – каже чоловік.
«Досить часто командири використовували санітарний автомобіль для свого пересування. І сєпари про це знали. Що вони робили? Обстрілювали, першою чергою, наші машини. Тому ми часто змінювали номера на донецькі, на луганські. Тому що знали, що є великий шанс потрапити під обстріл», – зазначає лікар.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Лучанин бив матір по обличчю, а потім чинив злісну непокору поліцейським, які прибули на виклик
Сьогодні 18:18
Сьогодні 18:18
Поблизу Луцька попрощалися з Героєм Сергієм Романюком
Сьогодні 17:49
Сьогодні 17:49
Мікроавтобус зіткнувся з мотоциклом: у Ковелі – ДТП
Сьогодні 14:57
Сьогодні 14:57
У лікарні зупинилося серце воїна з Волині Михайла Березного
Сьогодні 13:59
Сьогодні 13:59