Ковельську лікарню залізничників модернізують

Ковельська вузлова лікарня має потужну базу для комплексного якісного лікування хворих, а також реабілітації бійців АТО. Медзаклад заробляє сам на себе за допомогою страхових внесків, проте не має фінансової можливості власними силами модернізувати застаріле обладнання. Це і є чи не найбільшою проблемою медзакладу, вирішити яку обласна влада намагатиметься спільно з його колективом.

Про це йшлося під час візиту голови Волинської облради Ігоря Палиці до лікувального закладу «Вузлова лікарня станції Ковель ДТГО «Львівська залізниця».

Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, чому вузлову лікарню в Ковелі хочуть швидко «зіпхнути» на Волиньраду. Йшлося про те, що «Укрзалізниця» лишила собі найкраще, а те, що приносить збитки, «зливає» на місцеві органи влади, – вважають депутати Волинської обласної ради. Ба більше, ковельську лікарню не хочуть приймати ще й тому, що передачу проводять неналежним чином.

Зрештою, постало і питання нестачі фінансування, зокрема – по виплаті заробітної плати. Відтак, під час останньої позачергової сесії 1,8 мільйона гривень на виплату зарплат працівникам виділили для вузлової лікарні станції Ковель з обласного бюджету. Разом з тим, депутати звернулись до Кабміну з проханням конструктивно вирішити питання збереження медзакладу.

Попередньо, завітати «на оглядини» та допомогти зберегти її просив колектив вузлової лікарні під час особистого прийому громадян головою облради.

Під час екскурсії медзакладом представники колективу розповіли, що нині тут працює терапевтичне відділення, розраховане на 60 ліжок: 40 терапевтичних і 20 неврологічних. Також хірургічне відділення, яке може утримувати на лікуванні 30 хворих. Існує і відділення поліклініки та денний стаціонар на 10 ліжок. За станом на березень, лікарня заповнена на 100%.Заклад має на своєму балансі 17 об’єктів нерухомого майна: 14 з них знаходяться у Ковелі, ще 3 – в Ківерцях.

Окрім, власне, медичних послуг для населення, лікарня, виконує специфічні функції медичного забезпечення безпеки руху. Йдеться про передрейсові огляди локомотивних бригад, професійний відбір та постійний контроль за станом здоров’я працівників, робота яких пов’язана з безпекою руху на залізницях.

Серед іншого, лікарня надає невідкладну медичну допомогу пасажирам, які користуються послугами залізничного транспорту, безпосередньо бере участь у ліквідації наслідків аварій, катастроф та інших непередбачених ситуаціях на залізницях.

До слова, лікарня працює і по системі страхової медицини. Тут діє добровільне медичне страхування залізничників і пенсіонерів через страхові компанії та створену на Львівській залізниці «Лікарняну касу». Завдяки цьому медзакладу вдається заробляти кошти на своє існування.Серед особливостей лікарні – наявність протезувального цеху. Тут виготовляють протези верхніх та нижніх кінцівок високої якості. Зі слів керівництва лікарні, спеціалісти відділу пройшли навчання в Німеччині, а в цеху використовують німецькі технології та устаткування. До слова, протезують не тільки дорослих, але й дітей.

Предметом гордості лікарні є власна лабораторія, до якої звертаються зі всієї області.Медзаклад може надавати і послуги з реабілітації, адже має власне бальнеологічне відділення. Проте, через проблеми з опаленням і водопостачанням воно не працює вже 4 роки. Керівництво закладу зазначає, що повернувши його до життя тут, серед іншого, можуть робити пацієнтам субаквальні ванни, підводний душ, масаж, різні види лікувальних ванн з травами тощо.Ковельська вузлова лікарня є чи не єдиним в області медичним закладом, який може похвалитись власним басейном. Але як і у випадку з бальнеологічним відділенням, його стало проблематично утримувати, тому нині він не функціонує. Проте, ще декілька років тому, у басейні була тепла вода і підлога.Для того, аби «повернути до життя» басейн, потрібно відремонтувати витяжки. Два роки тому тут зробили ремонт покриття, але воно знову зіпсувалося.

Поруч з басейном є сауна та кімната відпочинку. Остання, до слова, зроблена з дубу, який ріс на території лікарні.



Колектив лікарні переконує, що тут надають якісні послуги та опікуються хворими. Мовляв, саме в них, а не в міській лікарні, оперували батька мера Ковеля Олега Кіндера, лікували батьків покійного Бориса Клімчука.

Спеціалістів потроху починають «переманювати» в міську лікарню. Зі слів дирекції, трьом з них поставили умови: або вони переходять, або взагалі втратять роботу. Завідувач хірургічним відділенням Олег Казіміров пропонує обласній владі на базі лікарні створити госпіталь ветеранів війни з обслуговуванням учасників АТО, учасників бойових дій, працівників залізниці, пенсіонерів та членів їхні сімей. Мовляв, раніше госпіталь був на 200 ліжок і обслуговував ветеранів війни, а нині ця потреба значно збільшилася.

«Плануємо розширення на 120 ліжок. Ми передивилися залізничні лікарні, які взяли в комунальну власність. По деяких з них також поробили відділення реабілітації. В Коломиї лікарня менша за нашу, там планується добудова. А в нас вже все є», - каже лікар Казіміров. Та додає, що лікарні потрібна оплата за енергоносії та кошти на зарплату, а далі медзаклад запрацює по нових напрямках. Загалом, йдеться про суму близько 11 мільйонів гривень.

«Ми можемо понад мільйон заробити на профоглядах залізничників. Є 4,5 мільйона страхових коштів на лікування та харчування. Ми використовуємо це цілий рік. Інші хворі самі оплачують харчування – це 25 гривень на день», - пояснює Олег Казіміров.

Ідею створення реабілітаційного відділення для учасників бойових дій на базі лікарні підтримує і голова місцевого осередку учасників АТО Сергій Литвинов, якому довелось чекати своєї черги більше місяця, щоб потрапити у Луцький військовий гарнізонний госпіталь.«Це була б чудова ідея розділити цих людей (учасників АТО, - авт.). Щоб одні проходили реабілітацію у Луцьку, інші – у Ковелі. Було б легше для медзакладів і для людей», - переконаний учасник АТО.Під час спілкування з колективом лікарні та ковельчанами Ігор Палиця запевнив, що лікарню ніхто не забере. Єдине, що слід визначити – це формат, в якому вона буде працювати.«Потрібно вирішувати, чи це буде лікарня та госпіталь для воїнів АТО та інвалідів, яким чином це все об’єднати. Сьогодні говорив з головним лікарем – основна проблема, що немає обладнання. Лікарня є, люди є, а обладнання немає. У вас річний бюджет 15 мільйонів на виживання – це енергоносії та зарплата. Ніхто лікарню викидати і лишати не буде. Ми будемо думати, як її переобладнати. Тому що умови однозначно не такі повинні бути», – зазначив Ігор Палиця та додав, що на зарплату та утримання об’єкту гроші є. А от нове обладнання обласний бюджет «не потягне».Тому керівництву лікарні доведеться співпрацювати з цього приводу з закордонними колегами, від яких лікарня вже отримувала медустаткування. Зі слів Ігоря Палиці, за кордоном лікарні міняють обладнання раз на 5 років. Але навіть їхня «застаріла» техніка п’ятирічної давнини є чи не передовою для обласної медицини.

На думку голови облради, акцент слід робити на сильному профілактичному відділенні. Мовляв, щоб люди приходили не тоді, коли вже є проблема, а попереджували її:

«20% хвороб – це наслідок невчасної профілактики. Раз в рік жінка, приміром, повинна пройти мамографію, чоловіку раз на 5 років – короноскопію. І це буде безкоштовно».

Ідею модернізації обладнання поділяє і виконувач обов’язків головного лікаря Ковельської вузлової лікарні Наталія Віслогузова.З її слів, це дозволить надавати більш якісні послуги та забезпечити кращий рівень комфорту для хворих. При цьому, пані Віслогузова переконує, що лікарня має необхідну базу, але її слід модернізувати.

«Ми маємо протезний цех, бальнеологічне відділення. Маємо всю можливість надавати комплексну допомогу. Лише треба вкладати кошти і купувати апаратуру, щоб модернізуватись», - резюмувала вона.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---