«Безкоштовна» медицина у Луцьку: скільки, за що і кому платять пацієнти

За 2013 рік лучани сплатили «добровільно-примусових» благодійних внесків за надані медичні послуги на суму 21 мільйон гривень. Проте кошти ці майже не контролюють відповідні органи, а окремі фонди дозволяють собі залишати 90% коштів, віддаючи лікарням на їх потреби лише десяту частину.

86% лучан вважають, що медицина в Україні не є безкоштовною, а тому платять майже за все: від вартості аналізу крові, до анестезії.

Вивчати ситуацію з умовно-безкоштовною медициною свого часу взялась ГО «Інститут аналітики та адвокації». Організація провела ґрунтовне дослідження явища неформальних платежів у закладах охорони здоров’я України, зокрема, і в Луцьку. Саме ці результати ми взяли за основу для аналізу. Експерти організації кажуть, що реалії сьогодення та результати проведеного дослідження дають підстави заявити: далеко не останнє місце у рейтингу непрозорих корупційних схем у медичній галузі займає діяльність благодійних організацій на території закладів охорони здоров’я.

Соціологічне дослідження «Неформальні платежі у закладах охорони здоров’я міста Луцька» проводилося у Луцьку з 7 по 17 липня 2014 року. Інтерв’юери опитували респондентів просто при виході з лікарень і фіксували відповіді у спеціальній програмі на планшеті.

Кому платять лучани

Відтак, аналіз даних проведеного соціологічного дослідження свідчить, що рівень медичного обслуговування у Луцьку не відповідає запитам суспільства. 36,46% опитаних респондентів не задоволені якістю надання медичних послуг у лікарнях, а 32,29% - не завжди задоволені. Рівень послуг, що надається містянами задовольняє лише третю частину населення.

Про сучасні реалії медицини лучани знають не з чуток. Відтак, 86% опитаних не тішать себе ілюзіями та стверджують, що медицина у Луцьку вже давно перестала бути безкоштовною.Зі слів експертів ГО «Інститут аналітики та адвокації», ця тенденція є дуже небезпечною, оскільки призводить до вразливого для суспільства явища - суспільної аномії, коли люди знають свої обов’язки, але ставляться до них байдуже.

Практика сплати лучанами за різні медичні послуги та діагностику набрала регулярного і масового характеру. На запитання про те, чи доводилося вам сплачувати за медичні послуги чи діагностику, жоден із пунктів анкети не залишився без ствердної відповіді. Так, у Луцьку найчастіше сплачують за здачу крові - 21,63%, за рентген - 17,02%, за інші аналізи - 17,38%. Сплачують за МРТ - 14,54%, за УЗД- 8,51%, за операції - 6,38%, та за анестезію - 5,32% опитаних респондентів.

Відтак, результати аналізу демонструють, що в медицині не залишилося майже жодної послуги, яка би так чи інакше надавалася дійсно безкоштовно. Громадяни, звертаючись до закладів охорони здоров’я, мають платити за все, просто вартість цих сплат носить різний характер і різний обсяг.

Очевидно, що в кабінеті лікаря немає ні касових апаратів, ні законодавчих вимог щодо сплати тієї чи іншої суми. А тому, як правило, лікар пропонує сплатити до благодійного фонду, чи каси громадських організацій, що існують при лікарнях, певну суму. На запитання: «Чи сплачували ви або ваші рідні кошти в лікарнях до благодійних фондів чи кас громадських організацій (лікарняна каса)?», переважна більшість опитаних мешканців Луцька (майже 74%) стверджують, що сплачували.

Щодо сум, які сплачують громадяни за медичні послуги чи діагностику, то більшість респондентів - 28,17% сплачували суми від 50 гривень, 12,68% - суми від 100 гривень, 7,04% - більше 150 гривень, 39,4% - 200-500 гривень, 12,68% - більше 500 гривень.Згідно з простими підрахунком виходить, що 98,96% населення Луцька сплачували різні суми за своє лікування у медзакладах. Незважаючи на те, що люди відкрито платять за лікування у медичних установах, медицина досі вважається безкоштовною. Зі слів дослідників, проблема полягає в тому, що від цих проплат жодним чином не покращується ні якість медичного обслуговування, ні якість усієї системи охорони здоров’я в Україні.

Те, що лікарі, як і переважна більшість населення, поставлені державою у принизливі умови рівнем заробітної плати, змушує багатьох громадян дякувати лікарю за надання допомоги чи консультацію. Тому на запитання «Чи, дякуєте ви, зазвичай, лікарю за надання допомоги?» 66,67% опитаних дали ствердну відповідь. Відрізняється лише форма подяки, яка виражається в еквіваленті грошей - 32,93% респондентів, цукерок - 17,07%, подарунків - 12,20%, квітів - 10,98%, іншим чином - 26,83%. Звісно, цього можна і не робити, до цього ніхто не примушує: 33,33% опитаних відповіли, що ніколи не дякують лікарям.Під час дослідження експерти поцікавилися у жителів Луцька питанням: «Лікування у якого спеціаліста вони вважають «найдорожчим?» Виявилося, що найдорожчим є лікування у хірурга. Так вважають 30,69% опитаних лучан. За ним за затратами іде лікування у стоматолога - 17,82%, далі у терапевта - 11,88% та отоларинголога - 4,95%. Інші лікарі є «найдорожчим» для 34,66% опитуваних (всього було представлено 18 варіантів відповідей).

Проаналізувавши усі попередні відповіді на запитаннями експерти з’ясували, що переважна більшість громадян вже давно не вважає медицину в нашій державі безкоштовною. Своє право, закріплене в Основному Законі, люди вважають фікцією, бо доводити в судах це право - означає додатково втрачати здоров’я. Тому вони готові платити.

90% внесків залишає собі благодійний фонд

На запитання «Чи хотіли б ви, щоб інформація про те, на що пішли сплачені вами кошти, була прозорою і доступною для вас?» 5,21% опитаних респондентів міста Луцька сказали, що їм це нецікаво, байдужих виявилося 6,25% опитаних. Водночас, 88,54% респондентів, як виявилося, хотіли б знати на що витрачаються кошти, сплачені ними до благодійних фондів при закладах охорони здоров’я.

Проте це не завжди можливо, через непрозорі схеми фінансування та відсутність актуальної інформації в органах місцевої влади. Зокрема, експерти ГО «Інститут аналітики та адвокації» встановили, що міськими та обласним лікувально-профілактичними закладами Луцька у 2013 році було отримано благодійних пожертв на суму 21 208 407 гривень.Водночас, інформація, отримана від органів місцевого самоврядування, кардинально відрізняється від інформації, отриманої безпосередньо від цих закладів. Так, за даними місцевої влади, благодійних пожертв, грантів та дарунків лікарні отримали на суму в 10 888 700 гривень. Розбіжність в підрахунках становить не багато і не мало – 10 мільйонів гривень. Що вже казати про детальні звіти щодо використання цих коштів – їх годі й чекати.

Найефективнішою в плані «добровільно-примусової» благодійності виявилась Волинська обласна клінічна лікарня. Тут за 2013 рік отримали 12 822 853 гривень допомоги.

Проте експерти Інституту аналітики та адвокації, дослідивши зміст договору про співпрацю між БФ та лікарнею, зафіксували шокуючі юридичні факти. Так, відповідно до документів, клінічна лікарня зобов’язана віддавати 90% від суми благодійних пожертв, що надійшли на розрахунковий рахунок чи до каси лікувального закладу, благодійній організації, яка діє на території цієї клінічної лікарні та з якою укладено договір. Відтак, лікарня може залишати собі лише 10% «на забезпечення та розвиток клінічної лікарні». Дослідники переконують – є прямі докази того, що відповідна благодійна організація, з якою укладено договір про співпрацю, активно користується цим правом, віддаючи лікарні лише десяту частину того, що отримує.

Немає ідеальної системи, але будь-яка – краща за українську

Отож, якщо лучани вірять у безкоштовну медицину приблизно так само як і у Діда Мороза, то чи не означає це, що слід шукати дієвий механізм роботи, який би дозволив навести лад у сфері? Є всі підстави вважати, що означає. Адже на запитання про ставлення до практики зарубіжних країн, де діє страхова медицина більше 70% відповіли «позитивно».12,5 % опитаних жителів міста Луцьк виявили свою неготовність до прийняття варіанту страхової медицини, відповівши на запитання - «ні».

Проте самі ж медики сумніваються в тому, що страхова медицина може стати універсальною пілюлею для української сфери охорони здоров’я. Для прикладу, у сусідів поляків, досвід яких активно переймає (або ж намагається) Україна, страхова медицина зарекомендувала себе не з найкращої сторони. Адже черга на прийом до спеціаліста може розтягнутись на 3-5 місяців, а за одну консультацію доведеться викласти близько 200-300 злотих. Лікарі нарікають на низький рівень зарплат (близько 1500 євро для спеціалістів та 900 – для медсестер), хворі – на високу вартість послуг.

Виходом із складної ситуації начальник управління охорони здоров’я Луцької міської ради Микола Якимчук вважає запровадження переліку послуг, які надаються безкоштовно. На інші він пропонує встановити відповідний прейскурант. Відтак, на його думку, кошти буде легше контролювати, а лучани знатимуть, що скільки коштує.

Проте програмний директор Інституту аналітики та демократії Олексій Сердюков під час презентації результатів вищезгаданого дослідження зауважив, що у світі немає ідеальної системи роботи медичної галузі. Але при тому, що страхова медицина не є панацеєю, будь-яка є кращою за нашу. Парламентарії стараються ініціювати реформи у цій сфері, проте задекларовані зміни поки так і залишаються на папері.

Класичне «що робити?»

Експерти, які працювали над дослідженням, переконують, що вони не виступають за те, аби заборонити вимагання «благодійних внесків» з громадян. Адже розуміють, що без цього «необхідного зла» медична галузь, яка весь час страждала від хронічного недофінансування, на фоні різкого підвищення валюти ризикує залишитись без найнеобхіднішого. Проте добиваються того, аби робота благодійних фондів була відкритою, прозорою та регламентованою законом. Це, з їх слів, дозволить збільшити надходження та запровадити контроль за використанням ресурсів.

Це найменше і чи не єдине, що можна зробити у цій ситуації. Адже де-юре, медицина в Україні так і залишається безкоштовною. Українцям залишається лише вірити, що на гребені декларованих реформ, політичної волі парламентаріїв, вистачить для того, аби докорінно змінити галузь охорони здоров’я. Адже поки «пацієнт швидше живий, ніж мертвий». Проте чи довго він ще «протягне» - невідомо.

Іван САВИЧ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---