COVID-19 у нашому мозку. Чому депресія, безсоння та інша неврологія ходять разом із коронавірусом

Порушення концентрації уваги, проблеми з мовленням, тривога, безсоння та навіть панічні атаки. Чим довше коронавірус живе на планеті, тим про більш згубні наслідки для здоров’я говорять лікарі та науковці.

Неврологічні та психічні проблеми, як частина явища Long COVID, з’являються незалежно від ступеня важкості перенесеного захворювання.

Часто на важкість повернення до розумової праці скаржаться навіть ті, кому не потрібна була госпіталізація під час боротьби з COVID-19, та такі, хто зроду не мав неврологічних проблем, пише Українська правда. Життя.

Інколи неврологи помічають тривожні симптоми негативізму та порушення концентрації уваги ще у COVID-відділеннях, але часто неврологія дає про себе знати вже тоді, коли людина «офіційно» здорова і мала би повертатися до сім’ї та роботи в звичному форматі.

«Я банкрут – я забув як креслити! – каже молодий архітектор, який недавно переніс COVID-19, в кабінеті лікаря-невропатолога госпіталю імені Митрополита Шептицького у Львові Галини Ореховської. – Після негативного тесту ПЛР я за звичкою взявся за нові проекти, але мушу від них відмовлятися».

У кабінет лікаря-невропатолога навпроти собору св. Юра під час пандемії почали приходити люди, які, можливо, ніколи б туди не прийшли, якби не коронавірус.

Наприклад, вчителька, яка повернулася на роботу після інфікування, прийшла сюди після того, як не з’явилася на важливу педраду. Коли у школі її запитали, чому, то вона просто забула причину своєї відсутності.

«Найстрашніше, що я бачила, – це психоз. Це трапляється не часто, але також є. Зазвичай, він з’являється ще під час коронавірусу. Це манії, переслідування, суїцидальні настрої, безсоння. Слава Богу, що тепер ми маємо цьому об’єктивні наукові пояснення, але на початку пандемії було дуже страшно, тому що дуже складно пов’язати ці причини і наслідки», – розповідає Галина Ореховська.

Що вдалося дослідити вченим на тему неврології та COVID-19?

Перші повідомлення про хворобу в китайському Ухані, де рік тому зафіксували першу смерть від коронавірусу, вже свідчили про те, що коронавірус може впливати на неврологічну систему людини.

Читати ще: Коронавірус частіше передається під час розмов, ніж через кашель, – вчені

Із 214 пацієнтів, чиї історії хвороб були опрацьовані китайськими спеціалістами, неврологічні симптоми спостерігалися у 36,4% пацієнтів, тоді як серед важких хворих ця частка зростала майже до половини (45,5%) пацієнтів.

А в декого це навіть доходило до порушення кровообігу мозку, втрати свідомості чи травм м’язів.

Дослідники з King’s College London проаналізували дані когнітивних тестів від понад 84 тисяч учасників і виявили, що значна частина тих, хто заявляв про підозру або підтвердження COVID-19, мали зниження пам’яті, розумової працездатності та інші порушення функції сприйняття та обробки інформації.

Такий когнітивний дефіцит демонстрували як ті учасники, що були госпіталізовані, так і ті, що перебували на лікуванні вдома та не мали проблем з диханням.

Результати ще потребують додаткового рецензування, але попередні висновки невтішні.

Читати ще: Безсоння і роздратування: лікар назвав нетипові симптоми коронавірусу

Складно сказати наразі наскільки системними є неврологічні наслідки від коронавірусу.

Наприклад, серед 4491 пацієнтів з COVID-19, госпіталізованих у Нью-Йорку, в 606 (13,5%) розвивався новий неврологічний розлад в середньому через 2 дні з моменту появи перших симптомів COVID-19.

Це найчастіше була токсична чи метаболічна енцефалопатія, судоми, а в декого з пацієнтів навіть стався інсульт.

Пацієнтами з неврологічними розладами найчастіше були похилого віку чоловіки, схильні до гіпертонічної хвороби чи діабету.

Чи нові це наслідки для хвороб такого типу?

Ні. Це можна відслідкувати на вірусі SARS-CoV, що є «рідним братом» нинішнього SARS-CoV-2, спалах якого був у 2003 році.

Тоді у деяких людей, які були госпіталізовані з діагнозом «атипова пневмонія», пізніше розвинувся посттравматичний стресовий розлад (ПТСР, – ред.).

Чотирирічне дослідження 70 пацієнтів, які вилікувалися від SARS-CoV, показало, що в 44% людей розвивався ПТСР. Навіть після одужання 82% цих людей жили з цим розладом ще багато років.

Симптоми ПТСР, як правило, були більш серйозні в людей, які мали високий ризик смерті і малу соціальну підтримку, а також близьких родичів, які постраждали або померли від SARS.

Однак нинішній вірус, хоч і схожий на попередника, але не є тим самим.

Приміром, попередній SARS не викликав втрату нюху і смаку так системно, як SARS-CoV-2.

Проте дослідники з Гарвардської медичної школи виявили, що коронавірус не пошкоджує сенсорні нейрони, які виявляють і передають нюх в мозок, а впливає на функцію підтримуючих клітин в тканинах внутрішньої частини носа.

Це хороша новина. Оскільки втрата нюху має тимчасовий характер, він з часом відновиться, і тому в більшості це не може бути причиною депресивних станів.

«В принципі, будь-яка інфекція, будь-яка інтоксикація має вплив на мозок, на нервову систему організму людини, – пояснює завідувачка І неврологічного відділення Київської міської лікарні № 4 Алла Влашук. – Але ковід за рахунок масивного ураження легеневої тканини, серцево-судинної та нервової систем дає більш виражені зміни нервової системи. Як психічні, так і органічні».

Чому виникають неврологічні наслідки COVID-19?

Кожен із неврологічних наслідків коронавірусу науковці пояснюють по-різному.

Наприклад, дослідники виявили, що інсульт трапляється тоді, коли коронавірус атакує внутрішні стінки кровоносних судин і сприяє утворенню невеликих згустків крові.

Якщо вони потрапляють у мозок, то можуть блокувати дрібніші гілки кровоносної системи, і як наслідок – інсульт.

Але відповісти, що саме відбувається в мозку, коли його атакує коронавірус, складніше.

Давно відомо, що деякі патогени, серед яких і коронавіруси, можуть мігрувати в центральну нервову систему.

Там вони викликають гіперактивацію імунної системи, частково беручи участь у збудженні антигенів, які пов’язані із запуском аутоімунних захворювань, коли організм мобілізується не проти вірусу, а атакує клітини та тканини власного організму.

Тож цілком можливо, що нинішній коронавірус також потрапляє в мозок людини і пошкоджує там важливі нервові клітини.

Патологоанатоми із Гамбурської університетської клініки, які провели розтин 43 тіл жертв COVID-19, знайшли пошкодження практично в кожному мозку.

У висновках вони пишуть, що немає прямих доказів, що ці пошкодження центральної нервової системи викликані саме SARS-CoV-2. Однак у 4 із 5 зразків тканин головного мозку активовані імунні чи запальні клітини можна знайти майже всюди, навіть там, де немає вірусу.

На їхню думку, це означає, що імунна система при потраплянні вірусу в організм виконує свою гіпер роботу і це може призвести до смерті важливих нервових клітин.

Проблеми зі сном на додаток

Щоби дізнатися, як часто інфікованим COVID-19 протягом 3 місяців після позитивного тесту діагностують психіатричне захворювання, як от тривожність, безсоння або деменцію, американські дослідники проаналізували анонімні історії хвороб понад 60 тисяч ковід-пацієнтів.

Частота психічного діагнозу протягом 14-90 днів після поставленого діагнозу COVID-19 становить 18%.

5,8% експацієнтів мали такі симптоми вперше в своєму житті.

«До мене приходять люди, які не вмирають, адже це кабінет амбулаторного відділення, тому я наразі не бачила летальних випадків.

Однак значно страждає сама якість життя, працездатність. Ці люди виснажені. Їм важко зосередитися, а 6-8 годин робочого часу взагалі виглядають мукою.

Врешті їм потрібен лікарняний, тому що об’єктивно працездатність не є тією самою, що до інфікування COVID-19», – пояснює лікар-невропатолог Галина Ореховська.

У ковідний стаціонар до Алли Влащук, заввідділення Київської міської клінічної лікарні, окрім звичайних ковідних пацієнтів часто направляють тих, в кого є неврологічні симптоми або у них є перенесені такі хвороби в анамнезі.

Вона каже, що «лікування таких хворих відбувається седативними препаратами, тобто такими, що можуть загасити певне збудження нервової системи».

«Якщо є вже якісь органічні зміни нервової системи, наприклад, парез, паралічі чи інсульт, тоді вже використовується специфічна терапія, – пояснює лікарка. - Але інші астенічні стани непогано піддаються корекції седативними препаратами або легкими антидепрасантами».

У цьому COVID-відділенні також працює психолог, яка спілкується із пацієнтами в ізоляції стаціонару і консультує колег-лікарів.

Інколи перші симптоми неврології, як от тривожність чи безсоння, з’являються вже після виписки з лікарні та негативного ПЛР-тесту.

«Ми укладаємо план лікування під кожного пацієнта в залежності від того, як руйнується його якість життя, – зауважує лікар-невропатолог із львівського шпиталю Шептицького Галина Ореховська. - Однак моя особиста тактика така, що намагаюся не приписувати агресивно діючих медикаментів, оскільки ми насправді ще не до кінця знаємо цю коронавірусну інфекцію, і я впевнена, що навіть через місяць наука дасть про це ще більше даних. Але поки це лікування зазвичай симптоматичне».

Рекомендації для тих, хто переніс COVID-19 та має або підозрює у себе неврологічні наслідки

«Не затягуйте зі зверненням до лікаря, – просить Алла Влащук, яка керує неврологічним COVID-відділенням. - В інтернеті багато схем лікування коронавірусу, які люди намагаються самостійно на собі випробовувати, а потім потрапляють до нас вже з багатьма побічними симптомами, в тому числі неврологією».

Після негативного ПЛР-тесту люди також не спішать звертатися до лікаря, тому що складно просити таблетку від того, що стало важче думати.

Однак лікарі радять не зволікати зі зверненням, оскільки такі симптоми можуть свідчити про інші системні зміни в організмі.

«Розумієте, діагностика відбувається за методом виключення. Тобто, коли до мене звертається людина, яка скаржиться на, наприклад, безсоння чи проблеми з пам’яттю, перш ніж назвати коронавірус першопричиною, я мушу виключити інші причини, – пояснює Галина Ореховська. - Рекомендації для реабілітації з одного боку загальні – це здорове харчування, достатня фізична активність, а з іншого - специфічні. Адже дуже часто навіть після перенесеного коронавірусу люди потребують психолога і не варто цю потребу ігнорувати. Варто дати можливість організму на певну сплячку, тому що перші 2-3 місяці після перенесеного захворювання мають бути спрямовані на те, щоби підвищити резистентність організму до стресів».

Софія Кочмар-Тимошенко

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---