5-річна Фаїна з Ковеля бореться зі складними патологіями
Цю історію непростого, але по-своєму насиченого життя маленької дівчинки Фаїнки, розповіла її мама – ковельчанка Ольга Коваль (Прадійчук), - інформує сайт Kowel.com.ua.
«Почалося все 19 листопада 2010 року о 17:00, коли з’явилася на світ наша донечка, – пише Ольга Коваль у ВКонтакті. – На 2 добу свого життя вона перестала дихати носиком, а оскільки новонароджені ротом дихати не вміють, то це небезпечно».
Лікарі нічого зробити не змогли, реанімація, консиліуми, обстеження. Через ще три дні ми вирішили дати їй ім’я, тобто охрестили просто в реанімації, оскільки лікарі сказали, що вона має 1% на життя. А ми сказали, що використаємо цей 1 відсоток і житимемо.
Назвали нашу донечку Фаїна (що означає «осяяна») і вона отримала благословення і захист вищих сил.
Мама дівчинки розповідає: «На наступний день нас перевели в область в неонатальний центр новонароджених дітей. Пробула вона тиждень в реанімації, дихали через гортанну трубку ротиком, ніс так і відмовлявся дихати. Потім віддали її мені в палату і ми учились дихати. Було тяжко, майже весь час потрібно було бути у вертикальному положенні, так було трошки легше. Тата до нас не пускали, карантин. І через півтора місяці наших «навчань» нас виписали додому. Фая пристосувалась до життя знову ж таки на 1%. Дихали ми на 1 процент зі ста, але дихали, витрачали багато сили, енергії, майже не набирали вагу, але жили…
В 4 місяці почалися проблеми зі шкірою (ширшавість та почервоніння шкіри щік і рук), які супроводжувались свербінням. До 8 місяців ми прожили тільки з цими проблемами, але доля «подарувала» нам нові й нові випробування. Почалися закрепи, лікування, обстеження, але ніхто так і не встановив точний діагноз. У півтора року ми потрапили в Київський ОХМАТДИТ і на другий же день нам встановили діагноз і сказали, що потрібна операція. Ми змирилися і почали готуватися, готувалися довго.
18 вересня 2014 року Фаїні зробили операцію, але не так як задумали, бо були нюанси. Потрібно було робити в три етапи. Нехай, на все воля Божа. Потім були наступні і з новими «сюрпризами». Ми трималися. Трималися заради неї, допомагали їй, як тільки могли, дарували їй своє батьківське тепло, любов, турботу, молитву. Все було для неї: іграшки, подарунки - все тільки найкраще.
Так, фінансово було тяжко завжди, але тато заробляв, де тільки міг. Лікування в наш час дуже дороге. І не тільки лікування, а й життя. Ми собі відмовляли в усьому – все тільки для донечки. Вона дуже мучилась, їй було нестерпно боляче фізично. Але вона є повністю життєрадісною дитиною. Вона завжди іде в лікарню, як на свято. Чому? Навіть не знаю. Завжди обіймає лікарів, і майже ніколи не боїться. От так їй дано… дано триматися за життя таким нелегким шляхом. Вона завжди зі всього бере тільки позитив. Ми вдячні Богу за те, що вона в нас є. Ми вдячні лікарям, які нам допомагають. Ми вдячні простим людям, які нам допомагали і допомагають в скрутні часи. Ми вдячні всім за молитви, які нас підтримують.
Зараз Фаїні 5 років. В неї дуже багато патологій, але вона живе. Живе для всіх нас, і на своєму прикладі показує, що надія є завжди. Якою малою б вона не була…».
Картка «Ощадбанку» для небайдужих, хто хоче допомогти у лікуванні: № 5167490059537150.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
«Почалося все 19 листопада 2010 року о 17:00, коли з’явилася на світ наша донечка, – пише Ольга Коваль у ВКонтакті. – На 2 добу свого життя вона перестала дихати носиком, а оскільки новонароджені ротом дихати не вміють, то це небезпечно».
Лікарі нічого зробити не змогли, реанімація, консиліуми, обстеження. Через ще три дні ми вирішили дати їй ім’я, тобто охрестили просто в реанімації, оскільки лікарі сказали, що вона має 1% на життя. А ми сказали, що використаємо цей 1 відсоток і житимемо.
Назвали нашу донечку Фаїна (що означає «осяяна») і вона отримала благословення і захист вищих сил.
Мама дівчинки розповідає: «На наступний день нас перевели в область в неонатальний центр новонароджених дітей. Пробула вона тиждень в реанімації, дихали через гортанну трубку ротиком, ніс так і відмовлявся дихати. Потім віддали її мені в палату і ми учились дихати. Було тяжко, майже весь час потрібно було бути у вертикальному положенні, так було трошки легше. Тата до нас не пускали, карантин. І через півтора місяці наших «навчань» нас виписали додому. Фая пристосувалась до життя знову ж таки на 1%. Дихали ми на 1 процент зі ста, але дихали, витрачали багато сили, енергії, майже не набирали вагу, але жили…
В 4 місяці почалися проблеми зі шкірою (ширшавість та почервоніння шкіри щік і рук), які супроводжувались свербінням. До 8 місяців ми прожили тільки з цими проблемами, але доля «подарувала» нам нові й нові випробування. Почалися закрепи, лікування, обстеження, але ніхто так і не встановив точний діагноз. У півтора року ми потрапили в Київський ОХМАТДИТ і на другий же день нам встановили діагноз і сказали, що потрібна операція. Ми змирилися і почали готуватися, готувалися довго.
18 вересня 2014 року Фаїні зробили операцію, але не так як задумали, бо були нюанси. Потрібно було робити в три етапи. Нехай, на все воля Божа. Потім були наступні і з новими «сюрпризами». Ми трималися. Трималися заради неї, допомагали їй, як тільки могли, дарували їй своє батьківське тепло, любов, турботу, молитву. Все було для неї: іграшки, подарунки - все тільки найкраще.
Так, фінансово було тяжко завжди, але тато заробляв, де тільки міг. Лікування в наш час дуже дороге. І не тільки лікування, а й життя. Ми собі відмовляли в усьому – все тільки для донечки. Вона дуже мучилась, їй було нестерпно боляче фізично. Але вона є повністю життєрадісною дитиною. Вона завжди іде в лікарню, як на свято. Чому? Навіть не знаю. Завжди обіймає лікарів, і майже ніколи не боїться. От так їй дано… дано триматися за життя таким нелегким шляхом. Вона завжди зі всього бере тільки позитив. Ми вдячні Богу за те, що вона в нас є. Ми вдячні лікарям, які нам допомагають. Ми вдячні простим людям, які нам допомагали і допомагають в скрутні часи. Ми вдячні всім за молитви, які нас підтримують.
Зараз Фаїні 5 років. В неї дуже багато патологій, але вона живе. Живе для всіх нас, і на своєму прикладі показує, що надія є завжди. Якою малою б вона не була…».
Картка «Ощадбанку» для небайдужих, хто хоче допомогти у лікуванні: № 5167490059537150.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Серг
Показати IP
23 Грудня 2015 07:57
Краще номер приват-картки дайте.
У Сумах пролунали вибухи: двоє загиблих та 12 поранених
Сьогодні 08:27
Сьогодні 08:27
Вимагав 400 доларів для судді? Волинського адвоката судять за шахрайство і зловживання впливом
Сьогодні 08:10
Сьогодні 08:10
Понад 60% німців проти надання Україні Taurus
Сьогодні 07:46
Сьогодні 07:46
На Волині цьогоріч виявили понад 70 випадків крадіжок газу
Сьогодні 07:16
Сьогодні 07:16
Рада ухвалила законопроєкт про безпеку в закладах загальної середньої освіти. Що він передбачає
Сьогодні 06:47
Сьогодні 06:47
На Марсі знайшли ознаки життя: що кажуть вчені
Сьогодні 00:19
Сьогодні 00:19
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.