22-річна волинянка - боєць АТО
Марійка Годунок – учасниця антитерористичної операції на Сході. На Донеччині Марійка застудилася і захворіла пневмонією, зараз лікується у Луцькому військовому госпіталі, як і понад сотня інших бійців АТО, - повідомляє «Волинь-нова».
22-річна Марійка родом із села Верба Володимир-Волинського району, ― військовослужбовець за контрактом. У зоні АТО перебувала з травня. Юна, красива дівчина.
Що довелося їй пережити там, під кулями, снарядами«Робота в мене така. Сама її вибрала», ― усміхається Марійка.
Дівчина зізналась, що і страшно було, і важко, але майже всі зв'язківці-дівчата несли службу нарівні з чоловіками.
Бронежилет купили родичі. Мала і каску, і форму ― як належить бійцю. Але у сирих бліндажах, де сиділи цілодобово, ще з весни нагадав про себе бронхіт, який згодом ускладнився пневмонією. Пила таблетки ― не допомагало. Тепер лікується у Луцькому госпіталі.
« Я була на Донеччині, а тепер мій молодший брат туди поїхав. Йому 19 років. Настояв, що теж хоче служити за контрактом. Пішов добровільно. Маму шкода, дуже за нас переживає, ― зітхнула Марійка.
Вона поки не знає, скільки днів зможе погостювати вдома, виписавшись із стаціонару.
«Накази в армії не обговорюють, після відпустки буду готова повернутись у стрій», - запевнила Марійка.
Як повідомляо Інформаційне агентство Волинські Новини, пацієнт хірургічного відділення Луцького військового госпіталю, боєць 51 бригади, волинянин Григорій Козіцький, який отримав множинне осколкове поранення, врешті зміг узяти донечку на руки.
«Багатьом нашим пацієнтам зараз ще важко згадувати пережите. З часом вони справляться із наслідками стресу, допомагають їм у цьому психологи», ― пояснив начальник інфекційного відділення госпіталю Святослав Кушнір, у якого ― дві медалі за участь у миротворчих діях у Ліберії. Теж неодноразово життя було під загрозою. Тому розуміє стан молодих бійців.
«Але моральний дух наших земляків ― високий. Якщо спілкувалися з хлопцями із 51-ї бригади, могли в тому переконатися», ― підсумував Святослав Кушнір.
Справді, від пацієнтів госпіталю, які пройшли серйозні випробування на Сході, не почули ні нарікань, ні докорів. Але перед цими хлопцями, які стали на захист цілісності держави, в моральному боргу всі ми, хто пороху не нюхав.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
22-річна Марійка родом із села Верба Володимир-Волинського району, ― військовослужбовець за контрактом. У зоні АТО перебувала з травня. Юна, красива дівчина.
Що довелося їй пережити там, під кулями, снарядами«Робота в мене така. Сама її вибрала», ― усміхається Марійка.
Дівчина зізналась, що і страшно було, і важко, але майже всі зв'язківці-дівчата несли службу нарівні з чоловіками.
Бронежилет купили родичі. Мала і каску, і форму ― як належить бійцю. Але у сирих бліндажах, де сиділи цілодобово, ще з весни нагадав про себе бронхіт, який згодом ускладнився пневмонією. Пила таблетки ― не допомагало. Тепер лікується у Луцькому госпіталі.
« Я була на Донеччині, а тепер мій молодший брат туди поїхав. Йому 19 років. Настояв, що теж хоче служити за контрактом. Пішов добровільно. Маму шкода, дуже за нас переживає, ― зітхнула Марійка.
Вона поки не знає, скільки днів зможе погостювати вдома, виписавшись із стаціонару.
«Накази в армії не обговорюють, після відпустки буду готова повернутись у стрій», - запевнила Марійка.
Як повідомляо Інформаційне агентство Волинські Новини, пацієнт хірургічного відділення Луцького військового госпіталю, боєць 51 бригади, волинянин Григорій Козіцький, який отримав множинне осколкове поранення, врешті зміг узяти донечку на руки.
«Багатьом нашим пацієнтам зараз ще важко згадувати пережите. З часом вони справляться із наслідками стресу, допомагають їм у цьому психологи», ― пояснив начальник інфекційного відділення госпіталю Святослав Кушнір, у якого ― дві медалі за участь у миротворчих діях у Ліберії. Теж неодноразово життя було під загрозою. Тому розуміє стан молодих бійців.
«Але моральний дух наших земляків ― високий. Якщо спілкувалися з хлопцями із 51-ї бригади, могли в тому переконатися», ― підсумував Святослав Кушнір.
Справді, від пацієнтів госпіталю, які пройшли серйозні випробування на Сході, не почули ні нарікань, ні докорів. Але перед цими хлопцями, які стали на захист цілісності держави, в моральному боргу всі ми, хто пороху не нюхав.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
222 до 111
Показати IP
18 Серпня 2014 10:43
Пустота тебе 111 і в голові і в серці.
Гостья
Показати IP
3 Вересня 2014 16:56
Настоящая дочь украинского народа. Здоровья и счастья тебе,а родителям терпения и молить Бога,чтобы дети их пришли домой живыми и невредимыми.Слава героям!
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.