Рідні про волинян, які загинули на Майдані

Увесь світ облетіли відеокадри, що зафіксували, як 20 лютого на вулиці Інститутській у Києві снайпери розстрілюють групу майданівців. Серед них були й волиняни. Молоді юнаки поклали життя, щоб Україна стала вільною державою. Вони й досі щасливо усміхаються з фото в соціальних мережах, інформує «Волинь-нова».

...Едуарду Гриневичу 31 травня мало виповнитися 29 років. Зростав у селі Деревок Любешівського району. Батьки розлучилися, тож виховували хлопця здебільшого дідусь та бабуся. У вісімнадцять юнак зацікавився політикою. Добре розумівся на комп’ютерній техніці та ремонті мобільних телефонів. Заочно навчався в Рівненському гуманітарному університеті, сам оплачував своє навчання.

— Він був недолюблений. Без будь–чиєї підтримки і допомоги постійно шукав себе, прагнув самореалізовуватися. «Може, нарешті мене хтось буде по–справжньому любити», — сказав Едик, коли одружувався, бо дуже хотів мати сім’ю і дітей. Але через рік розлучився. У селі йому не раз дорікали, що весь час у комп’ютерах, телефонах, коли біля землі стільки роботи. Йому доводилося багато чого досягати всупереч тому, що довкола не розуміли, всупереч різним обставинам, — розповіла двоюрідна сестра Алла, в якої Едуард зупинявся перед тим, як вирушити до Києва.

На Майдані він почувався дуже щасливим. Тричі їздив туди. Коли, вилікувавши вдома грип та ангіну, востаннє зібрався в дорогу, бабуся стояла на дверях і не пускала. А він таки вирвався. «Там не все так, як вам здається з телевізора. Там не просто люди стоять. Усе дуже організовано, є команда однодумців, і кожен, як мурашка, знає, що йому треба робити. У мене на Майдані з’явилося так багато друзів», — сказав перед від’їздом.

19 лютого Едуард потрапив під воду з брансбойта. Увечері висушив одяг, взуття, а наступного дня — знову на передову.

«У пошуках кращого майбутнього ми зобов'язані підтримати революцію!!! Дорослі, не будьте байдужими, якщо не ви, тоді хто — ваші діти будуть захищати свободу… Я впевнений, що найголовнішою метою революції є не дозволити Януковичу і його «общаку» залишитись при владі!» — такими були останні слова Едуарда в соціальній мережі.

Загинув від кулі снайпера.

Сергієві Байдовському 21 серпня мало виповнитися 24 роки. Він родом із Нововолинська. У нього велика родина, а дід був священиком. Навчався у ЗОШ № 12 та Луцькому інституті розвитку людини університету «Україна». Працював на Магістральних нафтопроводах «Дружба» в Дрогобичі.

На Майдан їздив постійно, востаннє вирушив зі Львова у ніч проти 20 лютого. Його проводжала дівчина, з якою планував одружитися одразу після революції. Перед від'їздом Світлана подарувала Сергієві гаманець, але він вирішив не брати його — щоб не загубити. А за мить зняв і віддав коханій ще й срібний браслет, теж її подарунок…

Нині у соцмережі розриває душу Світланине зізнання: «Господи, за що? Ти був моїм… першим, хто став для мене особливим і найважливішим! Ти був моїм… першим, для кого я була ідеальна і до нестями кохана! Ти був моїм… першим, хто вдень і вночі дарував мені щастя і сам божеволів від цього! Ти був моїм… першим, кого я покохала понад життя! Ти був моїм… першим, від кого я хотіла отримати найкращий дарунок у цьому житті — дитину! Ти був моїм… першим чоловiком!».

Загинув від кулі снайпера за кілька годин після приїзду зі Львова.

Василеві Мойсею 27-ого березня мало виповнитися 22 роки. Жив у Луцьку, хоча родом із села Зубрець Бучацького району Тернопільської області.

Мама на заробітках в Італії. Навчався на четвертому курсі в Університеті розвитку людини «Україна». Спеціальність — «фізична реабілітація».

Захоплювався туризмом. Найдужче любив мандрувати Карпатами.

Був членом політичної партії «Свобода».

До Києва поїхав разом зі своїми побратимами в ніч проти 19 лютого.

Загинув від кулі снайпера.

Іванові Тарасюку 28 січня виповнився тільки 21 рік. Він із села Залісоче Ківерцівського району.

Єдиний син у батьків.

Навчався в Луцькому медичному коледжі «Монада», потім служив в армії.

Грав за футбольний клуб «Олика».

На Майдан приїхав уперше. Пробув там трохи більш як дві години.

Загинув від кулі снайпера.

Увечері 21 лютого Едуарда Гриневича, Сергія Байдовського і Василя Мойсея привезли до Луцька. Прощання відбудеться сьогодні об 11-й годині у Свято-Троїцькому соборі.

Василя Мойсея поховають на Меморіалі Слави в Луцьку.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!!!

Як повідомляло Інформаційне агентство Волинські Новини раніше, імена загиблих на Майдані волинян викарбують на стелі «Меморіалу слави» у Луцьку.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---