«Ми не Абхазія і не Осетія. Армія у нас краща», - волинський політолог

Останніми тижнями дуже популярна фраза, сказана Отто фон Бісмарком в 1880-х роках. Свого часу «залізний канцлер» сказав: «Жоден з договорів з Росією не вартий навіть клаптика паперу, на якому він написаний».

Історія рухається по спіралі. І ситуація, в якій опинилася Україна, дуже нагадує ті, які вже бачив світ напередодні масштабних військових конфліктів, розповідає волинський політолог та історик Тарас Літковець.

Як і у 1918 році ситуація повторюється: не Німеччина, не імперіалісти, не Європа, а прийшли «брати» зі сходу, які окуповують під тим чи іншим соусом територію України. Якщо ж Європа і світ проковтне те, що в нас забрали територію, всупереч будь-яким домовленостям, - то це вже пряма аналогія з 1938 роком. Маються на увазі Судети в Чехії, де проживали судетські німці. Там було точно так як зараз в Криму: референдум, з 4 години ранку німці стояли, щоб проголосувати за входження Судетів в Німеччину. А перед тим відбулося приєднання Австрії і Європа проковтнула це. І ми знаємо, що було потім», - каже політолог.

А потім - 1 вересня, розпочалася Друга світова війна. Коли Німеччина ввела свої війська до Польщі, Франція і Англія як союзники оголосили Німеччині війну. Але ці країни займалися тим, що займалися пропагандою, розкидали листівки про заклик до миру. Щось подібне відбувається і сьогодні, каже Тарас Літковець.

Але зараз не той час, надворі - 21 століття. У 1994 році за відмову від ядерної зброї Україні гарантували її територіальну цілісність та недоторканність суверенітету згідно із Будапештським меморандумом. Тепер ці договори практично порушені, пояснює політолог. І виникає нова загроза: якщо подібні договори не дотримуються, то ніхто не може гарантувати безпеку всій міжнародній спільноті: Іран та Північна Корея розробляють ядерну зброю, є ще порядка двох десятків країн, які без 5 хвилин мають таку зброю в своєму арсеналі: Індія, Пакистан. А ми з власного досвіду знаємо, що таке ядерна катастрофа: йдеться про аварію на ЧАЕС, наголошує Тарас Літковець.

«Світ кардинально міняється через події в Україні. Як у 1914 році на південних задвірках Європи був здійснений постріл у Франца-Фердинанда в Сербії і почалася Перша Світова війна. Те ж саме відбувається сьогодні на східних околицях Європи. Україна може не зовсім і домінуюча країна, але через неї може змінитися геополітична карта всього світу», - пояснює він.

Якщо ж таки розпочнуться масштабні бойові дії, тоді обидві сторони нестимуть чималі втрати.

«Будуть сотні тисяч жертв з обох сторін. Адже ми не Абхазія, не Придністров’я, не Осетія. Хоч Росія на 3 місці в світі по потужності Збройних Сил, а Україна на 20, та в нас армія краща, ніж в цих невеликих державах. В Чечні, Абхазії спротив був на рівні автоматів і рідше артилерії. У нас є бронетанкові війська, артилерія, в нас є авіація. Тому якщо керівництво Росії готове мати сотні тисяч жертв, то це «пахне» третьою світовою війною. Якщо втрутиться блок НАТО - будуть задіяні масштабні сили. Адже ми пам’ятаємо, що 28 червня 1914 року вбили Франца-Фердинанда, а 3 серпня вже у Першій світовій війні були задіяні 36 країн. Світ спалахнув», - пояснює політолог.

Якщо брати за основу те, що історія рухається по спіралі, то прогнози дуже сумні.

Пройшло 150 років після знаменитого вислову Отто фон Бісмарка. Завершили своє існування Російська імперія, Радянський Союз, тепер є уже Російська Федерація, а нічого не змінилося, каже Тарас Літковець.

Тому, на майбутнє, Україні в жодному випадку не можна довіряти Росії, вважає він. І додає: у Радянському Союзі у військових училищах викладалася тактика ведення бою з найімовірнішим противником. Тоді це були США, Німеччина, Великобританія та Китай. Зараз нам треба орієнтуватися на противника, який розташований за східним кордоном України.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---