Мати загиблого волинянина відсуджує право забрати сина додому
Мати загиблого бійця «Світязя» Мирослава Столярчука через суд добилася, аби родині видали свідоцтво про смерть Мирослава, щоб забрати додому тіло Героя. Рішення суду вступить у дію 10 березня, - повідомляє «Волинь-нова».
Нагадаємо, родині непросто перепоховати загиблого Мирослава Столярчука, похованого під чужим іменем на Вінниччині: потрібна ціла купа паперів та різноманітних рішень судів.
Нещодавно наші колеги з «Волині-нової» розповідали про митарства сім’ї загиблого героя АТО Мирослава Столярчука із села Підгайці Луцького району, тіло якого помилково забрала і похоронила родина з Вінниччини. Кілька місяців тягнеться трагічна історія, а Столярчукам і далі радять чекати.
Згодом у випуску «Вікон» вийшов сюжет про страшну помилку, яка додала гіркоти й болю і без того згорьованим сім’ям обох загиблих.
ЧИТАТИ ЩЕ: ЧИЯ РОДИНА ПОХОВАЛА БІЙЦЯ «СВІТЯЗЯ». ПОДРОБИЦІ
— Кадри з кладовища у райцентрі Калинівка Вінницької області, де під хрестом із табличкою, на якій прізвище іншої людини, лежить наш Мирослав, краяли моє серце. Душа сина жде, коли ж нарешті ми поховаємо його тіло, як належить, за християнським звичаєм, під власним іменем, — тяжко зітхає мати. — У нас же є доказ — висновки генетичних експертиз, що ми маємо таке право.
Камера вихопила портрет на могилі, який засвідчує, що обидва бійці й справді були зовні схожими, як брати. Доброволець Мирослав Столярчук мав 34 роки, воював у батальйоні «Світязь». 35–річний сержант В’ячеслав Катрич був у складі добровольчого батальйону «Миротворець». Обидва — міцні, мужні, красиві чоловіки. Обидва віддали своє життя за Україну під Іловайськом. Без батьків залишилися дві донечки Мирослава і 10–річний син В’ячеслава.
Рідні сержанта Катрича спілкуватися з телевізійниками відмовилися. Командир батальйону «Миротворець» Андрій Тетерук визнав, що тіло бійця цій сім’ї віддали без підтверджуючих висновків генетичної експертизи. І рідні, і комбат швидше всього обізналися й поховали 7 вересня на Вінниччині не В’ячеслава, а волинянина Мирослава.
Заступник керівника слідчого управління УМВС України у Вінницькій області Олександр Солдатов повідомив, що процедуру перезахоронення можна буде провести після того, як родина Катричів одержить результати ДНК-експертизи, адже тіло їхнього сина, очевидно, поховали в Запоріжжі на алеї Слави, як тимчасово невпізнане.
— Молю Бога, щоб це генетичне дослідження не затягнулося на тривалий час. Могли б зважити на виняткові обставини, зробити його поза чергою, адже ми вже півроку ждемо, добиваємося правди. І кожен день мені видається роком, — плаче Людмила Федорівна, яка не втомлюється оббивати пороги різних інстанцій.
У четвер жінка повідомила, що нарешті в Луцьку відбувся суд, який зобов’язав видати родині Столярчуків свідоцтво про смерть Мирослава. Рішення суду вступить у дію 10 березня.
— Не знаю, чому треба так довго ждати. Але іншого виходу нема. На суді була представниця Підгайцівської сільської ради. Хочу вірити, що 10 березня нарешті отримаю той тяжкий документ і наше управління міліції погодить з владою Вінниччини усі питання, пов’язані з перезахороненням. Якщо ж після 10 березня скажуть далі чекати, поїду до Києва, — обіцяє мати нашого загиблого земляка.
До слова, на прохання Людмили Федорівни редакція «Волині-нової»зв’язалася з радником Президента із гуманітарних питань, народним депутатом Ольгою Богомолець, щоб заручитися її підтримкою на той випадок, якщо з виправленням трагічної помилки чиновники зволікатимуть.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Нагадаємо, родині непросто перепоховати загиблого Мирослава Столярчука, похованого під чужим іменем на Вінниччині: потрібна ціла купа паперів та різноманітних рішень судів.
Нещодавно наші колеги з «Волині-нової» розповідали про митарства сім’ї загиблого героя АТО Мирослава Столярчука із села Підгайці Луцького району, тіло якого помилково забрала і похоронила родина з Вінниччини. Кілька місяців тягнеться трагічна історія, а Столярчукам і далі радять чекати.
Згодом у випуску «Вікон» вийшов сюжет про страшну помилку, яка додала гіркоти й болю і без того згорьованим сім’ям обох загиблих.
ЧИТАТИ ЩЕ: ЧИЯ РОДИНА ПОХОВАЛА БІЙЦЯ «СВІТЯЗЯ». ПОДРОБИЦІ
— Кадри з кладовища у райцентрі Калинівка Вінницької області, де під хрестом із табличкою, на якій прізвище іншої людини, лежить наш Мирослав, краяли моє серце. Душа сина жде, коли ж нарешті ми поховаємо його тіло, як належить, за християнським звичаєм, під власним іменем, — тяжко зітхає мати. — У нас же є доказ — висновки генетичних експертиз, що ми маємо таке право.
Камера вихопила портрет на могилі, який засвідчує, що обидва бійці й справді були зовні схожими, як брати. Доброволець Мирослав Столярчук мав 34 роки, воював у батальйоні «Світязь». 35–річний сержант В’ячеслав Катрич був у складі добровольчого батальйону «Миротворець». Обидва — міцні, мужні, красиві чоловіки. Обидва віддали своє життя за Україну під Іловайськом. Без батьків залишилися дві донечки Мирослава і 10–річний син В’ячеслава.
Рідні сержанта Катрича спілкуватися з телевізійниками відмовилися. Командир батальйону «Миротворець» Андрій Тетерук визнав, що тіло бійця цій сім’ї віддали без підтверджуючих висновків генетичної експертизи. І рідні, і комбат швидше всього обізналися й поховали 7 вересня на Вінниччині не В’ячеслава, а волинянина Мирослава.
Заступник керівника слідчого управління УМВС України у Вінницькій області Олександр Солдатов повідомив, що процедуру перезахоронення можна буде провести після того, як родина Катричів одержить результати ДНК-експертизи, адже тіло їхнього сина, очевидно, поховали в Запоріжжі на алеї Слави, як тимчасово невпізнане.
— Молю Бога, щоб це генетичне дослідження не затягнулося на тривалий час. Могли б зважити на виняткові обставини, зробити його поза чергою, адже ми вже півроку ждемо, добиваємося правди. І кожен день мені видається роком, — плаче Людмила Федорівна, яка не втомлюється оббивати пороги різних інстанцій.
У четвер жінка повідомила, що нарешті в Луцьку відбувся суд, який зобов’язав видати родині Столярчуків свідоцтво про смерть Мирослава. Рішення суду вступить у дію 10 березня.
— Не знаю, чому треба так довго ждати. Але іншого виходу нема. На суді була представниця Підгайцівської сільської ради. Хочу вірити, що 10 березня нарешті отримаю той тяжкий документ і наше управління міліції погодить з владою Вінниччини усі питання, пов’язані з перезахороненням. Якщо ж після 10 березня скажуть далі чекати, поїду до Києва, — обіцяє мати нашого загиблого земляка.
До слова, на прохання Людмили Федорівни редакція «Волині-нової»зв’язалася з радником Президента із гуманітарних питань, народним депутатом Ольгою Богомолець, щоб заручитися її підтримкою на той випадок, якщо з виправленням трагічної помилки чиновники зволікатимуть.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
.jpg)
