Луцький аеродром ожив через десять років

Десять років минуло відтоді, як з військового аеродрому на Волині полетіли останні військові літаки. Однак днями мешканці довколишніх населених пунктів неабияк сполошилися – над їх будинками почали літати СУ-24. Навколо чути гул моторів, а в небі літають військові крилаті птахи.

Згодом стало відомо, що на території аеродрому відбуваються навчання. На Волинь для відпрацювання тренувальних завдань прибули кілька літаків.

Льотно-методичний збір з бойового злагодження екіпажів, пар та ланок тактичної та транспортної авіації у Повітряних силах Збройних Сил України відбувається з 14 по 21 травня. На Волині чотири дні готувалися екіпажі бомбардувальної авіації.

Для проведення занять з однієї з бригад тактичної авіації до Луцька передислокувалися бомбардувальники СУ-24М (згідно з класифікацією НАТО – «Фехтувальник») та прибули навчально- бойові літаки Л-39 («Альбатрос»). Волинь приймає завершальний етап зборів, до прильоту в нашу область льотчики тренувалися у інших регіонах України.

Всього в льотно-методичному зборі в Луцьку зібралися близько 200 осіб військових усіх ланок.

Заступник командира по роботі з особовим складом військового аеродрому майор Андрій Вдовіцин розповідає, що багато у підготовці до навчань допомогли небайдужі волиняни. Щойно стало відомо про потреби аеродрому – відгукнулися і громадські організації, і ветеранські спілки, та й звичайні мешканці області. Тому командування щиро вдячне всім, хто долучився до допомоги. До слова, напередодні навчань на аеродромі оновили злітну смугу. Фарбу закупив благодійний фонд «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк». А ще фонд допоміг придбати автомобільні шини для летовища.

На Волині навчання проходять під керівництвом заступника начальника відділу тактичної авіації ПсЗСУ льотчика-снайпера полковника Сергія Близнюка.

Сергій Близнюк розповідає, що збори проходять відповідно до наказу головнокомандування, все йде за планом і завдання льотчики виконують. У нього самого більше 1700 льотних годин. Метри авіації на навчаннях відновлюють навички та готують молодий льотний склад. На жаль, ні для кого вже не секрет, що не завжди держава приділяла належну увагу армії, у тому числі й авіації.

«Військова авіація - невід’ємна від збройних сил, а Збройні сили України невід’ємні від нашої держави. Всі чудово знають, як відносилися до армії, не було авіаційного гасу. Але бойовий дух у льотчиків високий – вони рвуться в небо», - розповідає він.

Заради того, аби підготувати молоді кадри, до лав авіації повернувся командир повітряного командування Захід до 2013 року генерал-лейтенант запасу, льотчик-снайпер Станіслав Павлович. Таких фахівців в усій країні – одиниці. За 43 роки служби він налітав більше 2 тисяч годин.

«Головне завдання сьогоднішніх навчань - підготовка льотного складу до бойових дій, бо сьогодні ми маємо потенційного ворога, якого ніхто не очікував. За 20 років ми так не готувалися. Всі зрозуміли, що потрібна авіація, що це один із найпотужніших підрозділів Збройних сил України», - розповідає льотчик.

Сам Станіслав Павлович брав участь у реальних військових діях – в Афганістані. Нині, каже він, бажаючих вступити в льотне училище підкорювати небо – набагато менше, ніж в часи його навчання. Та він сподівається, що престиж професії військового льотчика відновиться. Бо якщо раніше було менше вильотів – в рік сукупно вони мали по 15-20 годин, то тепер їх річний стаж – близько 60 годин.

Льотчики під час зборів відпрацьовували завдання з бойового застосування: здійснюють практичні бомбометання по наземних цілях, виконують різного роду маневри у повітрі. Перед вильотами пілоти проходять медичний огляд, спеціальну психологічну підготовку.

Військові пояснюють, що бомбардувальник СУ-24 возить неабияку вагу – окрім авіаційних бомб вони беруть ще 10 тон пального. Цього має вистачити, аби виконати головне завдання – потрапити в ціль.

Довідка:

СУ-24 – фронтовий бомбардувальник з крилом змінної стріловидності, прийнятий на озброєння у 1975 році. Призначений для нанесення ракетно-бомбових ударів у простих та складних метеоумовах, вдень і вночі. Залежно від завдань, може нести ракетне або бомбове озброєння. Може використовуватися як літак-розвідник. Найвища точка підйому – 12 кілометрів, швидкість – до 1700 кілометрів за годину, в складі екіпажу – льотчик та штурман.

Л-39 – навчально-бойовий літак чеського виробництва, прийнятий на озброєння у 1971 році. В ЗСУ використовується як навчально-бойовий літак, призначений для пілотажної підготовки льотчиків. Може нести на собі ракетно-гарматне та бомбове озброєння. Залежно від модифікації, екіпаж – один або два пілоти, найвища точка підйому – 12 тисяч метрів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---