Як діяла порностудія в Луцьку. Подробиці. ФОТО

Декілька місяців волинські красуні через Інтернет демонстрували свої принади німецьким та іншим клієнтам. Газета « Волинь-нова » 24 листопада оприлюднила схему роботи скандальної порностудії .

Шкода, що конкурсний відбір молоденьких дівчат на ролі акторок для роботи в студіях Польщі, який проходив у лютому 2009 року у луцькому готелі «Україна», широко не афішувався. Це ж бо двері ламались би під натиском красунь, бо надто були заманливі умови. Претендентки майже всі мали вищу освіту, але це не була головна вимога. Організатори кастингу для дівчат оцінювали параметри майбутніх телезірок, їх привабливість і уміння подати свої принади. І знання іноземних мов не вимагалося, бо в сексуальних іграх більше важить мова рухів.

Кастинг проходив на високому міжнародному рівні. У Луцьк прибув сам пан Адріан Колеснік, громадянин Німеччини, людина з великими фінансовими можливостями. Першим помічником у нього була луцький приватний підприємець Діана Семенюк, знавець психології жінок. Була навіть перекладач, яка озвучувала договори, висновки адвоката про абсолютну цнотливість у роботі дівчат за кордоном.

Щоправда, трапився невеличкий скандал. Керівник модельного агентства «Гламур» Олена Дьоміна обурилася: «Чому такі амурні справи з вихованками проводять без її дозволу?» Внесли поправку: людина з таким досвідом та організаторськими здібностями може пригодитися в міжнародному синдикаті. Сторони обмінялися контактними телефонами і домовилися про взаємовигідну співпрацю.

Договори на підприємницьку діяльність (так називався цей процес) укладався з польською фірмою (типу «Роги і копита»), яку очолювала дружина Колесніка, громадянка Республіки Польща, пані Віолетта Ведріховська. Її представником на Волині стала Діана Семенюк.

Що ж пропонували організатори артистичних шоу? Начебто абсолютно легальне невинне заняття. Через Інтернет текстове еротичне спілкування (на есперанто чи що?) з клієнтами, восьмигодинний робочий день, вихідні і... зарплата - 800-1200 євро на місяць. Це ж якщо згадати, як каторжно працюють інші українські жінки на городах, у парниках і т.д. у польського панства і які мізерні злоти отримують, то це справді заманливо.

У подальшому Олена Дьоміна і Діана Семенюк самостійно підшукували дівчат привабливої зовнішності, пересилали фото та відео Колесніку, який, певне, зі своєю польською пані оцінювали, чи придатний товар для інтелектуальних забав.

Діана Семенюк, отримавши згоду на експлуатацію вродливих дівчат від хазяїна, готувала документи, візи і нерідко супроводжувала «моделі» на місця роботи, а вони знаходилися в Щецині та Старощецинську на орендованих квартирах (це біля кордону з Німеччиною).

«Актриси» дуже швидко переконувалися, що такі великі гроші скупий німець не платитиме за «роботу в білизні», як обіцяв у Луцьку. Хоча, думається, що повнолітні дівчата (деякі були розлучені) не настільки наївні, щоб вірити, ніби за щебетання в ефірі про еротичні матерії і огляд їхніх лукавих личок будуть платити.

Напевно ж, вони заглядали на порносайти Інтернету і знали на що йдуть. Наприклад, Вероніка А. і Аліна Д., незважаючи на «тяжкі умови праці», вдруге подалися заробляти оголеним тілом, а, за висловом експертів, це була «натуралістична демонстрація геніталій та маніпуляція ними».

Дівчат ніхто не закривав на замок, але їх лякали штрафами, фіктивними договорами-контрактами на півріччя, словом, влаштовували психологічний тиск. Тому хочеш чи ні, а треба було працювати (!) протягом 12 годин, із двома-трьома перервами на 10-15 хвилин, без вихідних, а, основне, гроші їм виплачували після повернення в Україну. Це справді організована злочинна група зі своїми рабськими законами. Їхні «танці» виставляли на відео в Інтернет та в режимі реального часу демонстрували клієнтам, які за встановленими тарифами переказували на рахунок фірми реальні євро за сумнівну насолоду.

За вербування і організацію, переїзди людей модельна пані Дьоміна та підприємець Семенюк отримували певні відсотки. Який розмах набув цей порнобізнес із участю юних дівчат із Волині, свідчить те, що за декілька місяців у 2009 році було завербовано більше 15 осіб. Це звучить сумно, але деякі залучені дівчатка чекали... повноліття, тобто своєї черги на те, щоб стати начебто порнозіркою.

Зрозуміло, що організатори не спокушали великими грішми дочок бізнесменів, чиновників, а вмовляли на поїздки тих, хто заліз у борги, взяв кредит, не може сплатити комунальних послуг, ріс без батьків, не може прогодувати маленьку дитину. І знаходили бажаючих. Кожна вибирає свій шлях, навіть такий гріховний, тим більше, якщо інших талантів немає.

Знову в країні ведеться дискусія, чи треба легалізовувати проституцію, чи не збільшити штраф за таке заняття, хоча це все залежить від стану моралі і духовності в суспільстві. Інша справа, що на повіях заробляють сутенери, міліція, працівники готелів, саун та інші, а держава втрачає.

Іноземні організатори порнобізнесу переконалися, що українські дівчата роздягаються і трясуть цицьками перед камерами без будь-яких забобонів чи сорому, бажаючих багато, а тому вирішили спростити процес. Для чого доставляти живий товар в Польщу, витрачатися, коли простіше завезти в Україну технічну апаратуру, де актриси завжди знайдуться? Уже 23 листопада 2009 року в Луцьку пройшов кастинг, який Колеснік провів з Дьоміною для того, щоб підібрати достойні жіночі екземпляри.

А перед тим була проведена підготовча робота з участю технічного спеціаліста Віктора Безушкевича, який раніше робив фото дівчат. Найняли квартиру на вулиці Сухомлинського, встановили апаратуру, підключили Інтернет. Пан Колеснік уклав контракт з Оленою Дьоміною про надання порнопослуг через трансляцію на територію Німеччини та за її межами.

Мабуть, небагато в Луцьку знайдеться жінок, які б отримували 1000 євро місячної зарплати, як Дьоміна, та ще й додатково 800 євро за виконання певних умов щодо передачі відео на порносайти. У цей час у Дьоміної вже був рахунок у банку на ім'я знайомої, куди й потекли євро. Досить сказати, що з 25 листопада 2009 року по 10 лютого 2010 року було переказано і легалізовано 15 550 євро (173 579 гривень), частина яких була роздана жрицям кохання за їхні сексуальні танці.

Цікаво, що «гламурна» дама пропонувала багатьом жінкам взяти участь у зйомках, але більшість утрималася.

Група в Дьоміної була поділена на тих, хто оголювався повністю (пройшли практику в Польщі) і хто частково, від цього і зарплата нараховувалася. Хто не слухався - виганяла. Мабуть, пан Колеснік і його польська пані були впевнені, що на Волині правоохоронні органи не компетентні в технічному відношенні, не ознайомлені з системою Інтернет.

Порностудією зайнялися співробітники управління Служ би безпеки в області, були роздобуті незаперечні докази злочинної діяльності організованої групи. До речі, пан Колеснік не забув і про свою найпершу помічницю Діану Семенюк, якій запропонував створити порностудію в Рівному. Квартиру підшукала, але роздягнути акторок не встигла...

Кримінальна справа щодо організованої злочинної групи, члени якої займалися торгівлею людьми, виготовляли, збували і розповсюджували порнопродукцію, що підтверджено рядом експертиз, тривалий час розглядалася в Луцькому міськрайонному суді. На минулому тижні головуючий на суді Михайло Квятковський дві з половиною години зачитував вирок . Олена Дьоміна і Діана Семенюк своєї вини не визнали, твердили, що не знали, яку ж там продукцію виготовляють у Польщі.

Суд, врахувавши деякі пом'якшуючі обставини (в Дьоміної - малолітній син), за вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів Олені Дьоміній виніс покарання у вигляді восьми з половиною років позбавлення волі з трирічною забороною займатися підприємницькою діяльністю, з конфіскацією належного їй майна, Діані Семенюк - п'ять років позбавлення волі з конфіскацією належного їй майна.

Осіб, причетних до виробництва порнопродукції в Луцьку, засуджено до трьох, чотирьох і п'яти років позбавлення волі з відтермінуванням виконання покарання, якщо кожна з них не вчинить протягом трьох років нових злочинів. Це технічний організатор Віктор Безушкевич, а також Ірина Д., Жанна П., Мирослава К., Аліна Д., Анна А., Вероніка А. і найбільш прикро, що це вродливі жінки, яким трохи більше двадцяти років.

До речі, декільком дівчатам, яким Олена Дьоміна нанесла моральну шкоду, вона повинна сплатити по вісім тисяч гривень кожній. Семенюк було взято під варту у залі суду, Дьоміна під час винесення вироку не була присутня. Вирок першої інстанції може бути оскаржений в апеляційному суді області.

До цього слід лише додати, що кримінальні справи стосовно громадян Німеччини та Польщі виділено судом в окреме провадження. Як пояснили в прокуратурі області, очевидно, матеріали кримінального переслідування щодо іноземних організаторів будуть передані правоохоронцям тих держав, громадянами яких вони є.

Сподіваємося, що вони теж понесуть суворе покарання за порнобізнес, глобальне розповсюдження порнографії, що служить розтлінником душ насамперед молоді, розкладає суспільство, зневажаючи духовні цінності, людські почуття.

В інтерв’ю журналу «Лише насолода» у серпні 2009 року керівниця модельного агентства «Гламур» Олена Дьоміна зазначала: «В нас щонеділі відбуваються кастинги. «Гламур» ставить досить високі вимоги до зовнішності. Ми дбаємо про імідж та рейтинг агентства. ...Кожна модель, яка займається в «Гламурі», задіяна у різних проектах та є успішною».

В агентстві працювали дівчата від 13 до 21 року.

Олена Дьоміна була єдиним на Волині офіційний представником Національного комітету конкурсу «Міс України».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---