Чому не розслідують загибель волинського Героя Майдану?

«27 січня близько 11 години на спецлінію «102» надійшло повідомлення, що в Будинку профспілок у Києві повісилась людина. Згодом з'ясувалось, що тіло чоловіка виявили на внутрішній стороні каркаса ялинки, що розташована на Майдані Незалежності.

Встановили особу померлого. Ним виявився 55-річний житель Волинської області Віктор Хом'як. Згідно з інформацією міліції, видимих зовнішніх пошкоджень тіла не виявили».

Повідомлення такого змісту було розміщене на сайті Міністерства внутрішніх справ. Напередодні міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко попереджав про небіжчиків, які нібито можуть з'явитись на Майдані… Та найгірше, що навіть через півроку після трагедії розслідування обставин смерті Віктора Хом’яка досі не проводиться, - інформує «Волинь-нова».

27 червня донька загиблого Ірина їздила до Києва на чергове зібрання родичів Небесної сотні. Щомісяця правоохоронці звітують перед ними про хід розслідування масових убивств на Майдані.

— Якби на зустріч не прийшов Віталій Ярема, вважайте, їздила даремно, — нарікає донька. — Жодних слідчих дій від часу смерті батька не проведено, жодного свідка не допитано. Але, дякуючи Генеральному прокурору, я принаймні змогла побачити кримінальне провадження. У папці лежали ті ж документи, що і 28 січня, нічого нового не додалося, — скаржиться Ірина. — Найгірше, що досі немає результатів розгорнутої судово–медичної експертизи. Я спілкувалася з Генеральним прокурором віч–на–віч. Він мене вислухав, записав номер кримінального провадження, пообіцяв розібратися з неналежним розслідуванням.

Про загибель батька Ірина говорила з багатьма експертами та слідчими. Усі вони вважають, що в такому положенні тіла, як зафіксовано на фотографії, про суїцид не може бути мови. Але без офіційного підтвердження їхні слова — порожній звук. А тим часом Ірина пригадує, як напередодні смерті розмовляла з татом. Він скаржився, що захворів і збирається їхати додому. Потім виявилося, що вночі його бачили біля сцени. Підійшли нібито троє людей, запитали, чому тут сам. Він залишив їм сумку, пішов у туалет, але назад не повернувся.

— 27 січня о 7 год. 30 хв. тато відповів на мій телефонний дзвінок, — веде далі Ірина. — Я думала, він у маршрутці додому їде, а виявилося, він на Майдані. Сказав, що випив таблетку, температура спала, ніч відстояв, зараз іде спати в Будинок профспілок. Говорив дуже швидко, наче поспіхом. Тато був відкритою, довірливою людиною, якби мав проблеми — розповів би, бо ділився зі мною всім. А через три години я дізналася ту страшну новину…

Коли Ірина приїхала до Києва забирати тіло батька, слідчий сказав, що зробити це можна не раніш як за тиждень, бо «треба багато паперів зібрати». В присутності доньки зателефонував у морг і повідомив: розтину ще не зробили. Та коли через півгодини (!) Ірина сама поїхала у морг, то почула, що тіло можна забирати. «А розтин?» — запитала здивована жінка. «Все зроблено», — не менш здивовано відповів працівник.

— Думаю, «вони» знають, хто це зробив. Але на місцях працюють ті ж люди, що й раніше, нікого не звільнено, лише проведено ротацію, — вважає Ірина. — Якщо це не так, чому не встановлено, хто виявив тіло? Спочатку в міліції казали, нібито хтось дзвонив із вуличного телефону-автомата, потім — що телефонували з Будинку профспілок. Я мала намір зустрітись зі слідчою у справі. Домовились про день і час. Та коли приїхала, пані виявилася у відпустці. Хотіла поговорити і з експертом — він теж відмовився.

Я сказав Ірині, що також хотів зустрітися з київськими експертами. Попередньо нібито все узгодив, а потім почув категоричну відмову. Сказали: не хочуть спілкуватися навіть за гроші. Нібито хтось їм заборонив це робити.

— І в мене схожа історія, — зітхнула Ірина. — Багато хто спочатку нібито погоджується допомогти, а потім відмовляється. Я розглядала фотографії справи, і звернула увагу, що на татовій спині в ділянці нирок видно синці. Слідчий запевнив, що це трупні плями. В матеріалах немає знімка правої руки з помітними ушкодженнями. На пальці лівої руки був зірваний ніготь. Тому у мене великі сумніви щодо майбутньої експертизи. Не знаю, чи відбиралися в день смерті потрібні зразки. До того ж ніхто не допитав свідків, на яких ми вказали, — сумно перелічувала жінка недоліки слідчих.

Тато їздив на Майдан 4 рази. Вперше — коли побили студентів, востаннє — коли загинули Нігоян та Вербицький. Я часто спілкуюся з родичами Небесної сотні, знаю, що з Майдану багато люду безвісти зникло. Тому й не вірю, що батько наклав на себе руки! І з кожним днем усе більше в цьому переконуюся… На Майдані веб-камера стояла лише з одного боку ялинки, а з того, де знайшли тіло, зйомки не велися. Про це теж хтось знав… І все ж я покладаю великі сподівання на нового Генерального прокурора України Віталія Ярему, який запевнив, що розслідування буде проведено.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---