Волиняни борються проти свавілля банків

Підтримати законопроект про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті у другому читанні закликали нардепів волиняни, які брали кредити в іноземній валюті.

Збори валютних позичальників Волині відбулися 20 квітня у приміщенні обласної ради.

Звернення, у якому валютні позичальники Луцька та Волині просять народних депутатів долучитися до обговорення та голосування за Закон у другому читанні, а також вплинути на колег, які не голосували за нього або були відсутні під час голосування (до слова, не були присутніми у сесійній залі під час прийняття законопроекту за основу нардепи-волиняни Ігор Єремеєв, Степан Івахів та Сергій Мартиняк), вручили першому заступнику облради Олександру Пирожику.

Координатор ГО «Кредитний майдан» на Волині Наталія Янчук зазначила, що окремо аналогічні звернення підготували кожному волинському нардепу, який не голосував за Закон чи був відсутнім у сесійній залі та усім депутатським фракціям.



Валютні позичальники переконані, що прийняття вказаного Закону має велике суспільне значення, а саме зменшує напругу у суспільстві, адже стосується не лише позичальників, а й їхніх родин, дітей та дітей їхніх поручителів, стимулює розвиток української економіки, тому що заощаджені внаслідок прийняття закону кошти не будуть виведені банками за кордон, а будуть спрямовані в економіку країни. Також, на їхню думку, Закон припиняє свавілля у нестримній жазі до надприбутків за рахунок позичальників.



Відповідно до Закону, заборгованість за споживчим кредитом конвертується за офіційним курсом НБУ на дату укладання кредитного договору, а курсова різниця списується банками. Відсоткова ставка за користування кредитом після реструктуризації не повинна перевищувати ту, яка була встановлена до моменту реструктуризації.

Люди, які не просять ані копійки у держави, опиняються сам на сам з фінансовими спекулянтами – банками, - вважає член ГО «Кредитний Майдан» Володимир Кунц. На його думку, отримуючи надприбутки, банки хочуть «зіштовхнути лобами» позичальників та вкладників.



З його слів, позичальник в Україні у підсумку змушений сплачувати 200-300% від суми кредиту у валюті. Так, ті, хто брав у кредит суми у 100 тисяч доларів 6 років тому, вже виплатили їх, але їм виставляють борги на суму понад 100 тисяч доларів. Так, відсоткова ставка за валютними кредитами в Україні може становити, до прикладу, 15%, що значно більше, ніж у країнах Заходу.

Як позитивний приклад боротьби валютних позичальників за свої права він навів рішення Вищого спеціалізованого суду України від 22.10.2014 року рішення на користь позичальника. Кредитний договір з ВАТ КБ «Надра», укладений у Луцькому регіональному управлінні банку (йшлося про кредит у сумі 74 590 доларів терміном на 10 років під 10,99% річних) тоді був визнаний недійсним, у зв’язку з тим, що були порушені права позичальника у контексті закону про захист прав споживача.

Володимир Кунц навів слова президента України Петра Порошенка про те, що позичальники внаслідок девальвації національної валюти не мають можливості обслуговувати свою кредитну заборгованість в іноземній валюті, залишаючись сам на сам зі зростаючим боргом. А це призводить до зубожіння населення та збільшення соціальної напруги. Водночас, зі слів президента, відсутність комплексного врегулювання питання погашення заборгованості громадян призводить до стійкого погіршення ситуації в банківській системі.



Учасники зборів сподіваються, що Закон буде прийнятий у другому читанні і президент не накладатиме на нього вето.

До слова, торік був прийнятий мораторій на відчуження майна громадян та їхніх поручителів, наданого ними як заставу за кредитами в іноземній валюті.

Згодом, у грудні 2014 року, депутати хотіли підсилити його деякими статтями, проте президент наклав вето на Закон «Про мораторій на відчуження майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Петро Порошенко пояснив це порушенням інтересів вкладників банків.

Представники ГО «Кредитний Майдан» наголошують, що закон на їхньому боці, а банки нині лише намагаються налякати людей, наприклад, смс-повідомленнями про заборгованість. Позичальників закликають не погоджуватися на переговори із банками, а відстоювати свої права у судах.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---